Іменем України
12 вересня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/709/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Лященка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
28 червня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Лященка Сергія Олександровича (далі - представник позивачів) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач), ОСОБА_2 (далі - позивач ІІ), ОСОБА_3 (далі - позивач ІІІ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якій представник позивача, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
1) визнати протиправним та скасувати висновок відповідача №70 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» батькам та членам сім'ї загиблого ОСОБА_4 ;
2) зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяви позивачів, які є членами сім'ї загиблого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану».
На обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі звернулися до Комісії з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05 квітня 2023 року відповідачем була надана відповідь (рішення) на заяву про призначення одноразової грошової допомоги, згідно з якою позивачам стало відомо, що оскільки причиною смерті ОСОБА_4 стало захворювання і воно не пов'язано з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» позивачі не мають, у зв'язку з чим у виплаті одноразової грошової допомоги було відмовлено.
Із зазначеним рішенням Комісії з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_5 позивачі не погоджуються, вважають, що таке рішення (висновок) є протиправним та такими, що прийняте всупереч чинному законодавству.
Ухвалою суду від 30 червня 2023 року адміністративний позов адвоката залишено без руху.
Ухвалою від 14 липня 2023 року уточнену адміністративну позовну заяву повернуто заявнику. Продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) календарних днів з дати отримання даної ухвали.
Ухвалою від 01 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Військова частина НОМЕР_1 позов не визнала, про що 16.08.2023 через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та наказом начальника 3 прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 17.03.2022 №77-ОС «Про особовий склад» зарахований в розпорядження начальника загону та призначений на посаду начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Згідно наказу начальника загону від 14.07.2022 №1943-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в зв'язку із смертю.
Члени сім'ї ОСОБА_4 звернулись із заявами від 26.01.2023 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
За результатами розгляду вказаних заяв, комісією складений висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» батькам та членам сімї загиблого ОСОБА_4 №70 від 20.03.2023, в якому відмовлено у виплаті вказаної допомоги, з огляду на те, що причиною смерті військовослужбовця стало захворювання, яке не пов'язане з пораненням (травмою, контузією, каліцтвом) отриманим в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, про що позивачів було повідомлено відповідями від 05.04.2023 №21/2444-23-вих, від 05.04.2023 №21/2445-23-вих, від 05.04.2023 №21/2446-23-вих. Одночасно, було роз'яснено, що позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
Висновок №70 від 20.03.2023 відповідач вважає вірним, законним, оскільки альтернативних дій по відношенню до подальшого вирішення питання не було, окрім як відмовити в призначенні допомоги.
Відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 (із наступнуми змінами, чинними на час виникнення спірних правовідносин) встановлена обов'язкова умова щодо загибелі військовослужбовця або смерті останнього внаслідок отриманих поранень (контузій, травм, каліцтв) під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану. Смерть спричинена захворюванням, не можна порівнювати з загибеллю військовослужбовця або смертю внаслідок отриманих поранень (контузій, травм, каліцтв) під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану.
Відповідач зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з дати загибелі (смерті), яка зазначена у свідоцтві про смерть (вказане зазначено в Постановах КМУ №168 та № 975). 26.01.2023 вказане право реалізовано позивачами шляхом звернення до відповідача із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, тому вказане питання розглядалось на підставі діючого законодавства, а саме на момент звернення позивачів із заявами.
З посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 , Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 22 червня 2022 року № 383, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, проходив військову службу з 12.03.2022 по 20.06.2022 в 3 прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_7 , що відтверджується витягом з наказу від 17.03.2022 №77-ос «Про особовий склад», довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2023 №12/2183.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області від 01.07.2022, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 01.07.2022 складено відповідний актовий запис №54. Місце смерті: Україна, Донецька область, м.Слав'янськ.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №2999 від 24.06.2022 смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 настала внаслідок захворювання. Хвороба, що призвела до смерті: а) гостра недостатність кровообігу; б) атеросклеротична сердцево-судинна хвороба.
Згідно акту про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби № 115/1-2022 від 04.10.2022 причиною нещасного випадку (випадку смерті) майора ОСОБА_4 стало: атеросклеротична сердцево-судинна хвороба.
В акті № 115/1-2022 від 04.10.2022 встановлено, що нещасний випадок не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, вчинення ним злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю або самогубства.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця №218 від 23 листопада 2022 року захворювання майора ОСОБА_4 , 1968 року народження, яке за представленими військово-обліковими та медичними документами призвело до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , причина смерті: «Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична серцево-судинна хвороба», - захворювання, що призвело до смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно витягу із протоколу № 248 від 31.12.2022 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_4 , так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Військовою частиною № НОМЕР_1 видано довідку №12/1130 від 11.12.2022 про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України , відповідно до якої майор ОСОБА_4 з 12.03.2022 по 20.06.2022 року безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та помер внаслідок поранення, пов'язане із захистом Батьківщини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є дружиною загиблого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 28.09.1991 серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є спільними дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
26.01.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса з заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Комісією з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами розгляду заяв позивачів ухвалено висновок №70, затверджений начальником 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса А.Кулішом 20.03.2023, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» батькам та членам сім'ї загиблого ОСОБА_4 .
У висновку зазначено, що абзацами першим та шостим пункту 2 постанови КМУ №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб виплачується ОГД в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Виплата ОГД здійснюється також сім'ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до пункту 1 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2022 року № 383, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.07.2022 за № 741/38077 одноразова грошова допомога виплачується сім'ям, у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці), у тому числі які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, або які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Дослідивши документи, що підтверджують смерть військовослужбовця, оскільки причиною смерті стало захворювання і вона не пов'язана з пораненням (контузією, травмами, каліцтвом), отриманим в період дії воєнного етану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійенення заходів з національної безпеки, комісія дійшла висновку відмовити дружині та двом донькам (заяви про призначення ОГД від 26.01.2022) загиблого ОСОБА_4 у призначенні та виплаті ОГД, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168.
Позивачі, вважаючи висновок рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника Євгенія Пікуса М про відмову в призначені одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулися з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Пунктом 1 статті 3 Закону №2011-XII встановлено, що дія цього Закону поширюється на:
1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;
2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;
4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Забезпечення виконання Закону №2011-XII, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 4 Закону №2011-XII).
Питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця регламентоване статтями 16-16-4 Закону №2011-XII.
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», указами Президента України (п.3 ст.16 Закону №2011-XII).
Відповідно до п.1 ст.16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (п.2 ст.16-1 Закону №2011-XII).
Пунктом 1 ст.16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до п.1 ст.16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Згідно пунктів 2,3 статті 16-3 Закону №2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства (п.3 ст.16-3 Закону №2011-XII).
Пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно пунктів 7-9 ст.16-3 Закону №2011-XII якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права (пункт 8 статті 16-3 Закону №2011-XII).
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).
Статтею 16-4 Закону №2011-XII встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
На виконання вимог Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок №975).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналізуючи положення статті 16-3 Закону № 2011-XII, пункту 3 Порядку № 975 суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги у членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого виникає з часу загибелі військовослужбовця, а не з моменту звернення за виплатою допомоги.
З огляду на виникнення у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги 19.06.2022 (дата смерті ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про смерть серії серії НОМЕР_2 ), суд зазначає, що до спірних правовідносин щодо виплати такої допомоги слід застосовувати закон, чинний станом на 19.06.2022.
Суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:
охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність»;
участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України»).
Частиною першою статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з пунктами 3, 4 статті 19 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Отже, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Частиною першою статті 12 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2022 №184, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.07.2022 №37 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» з 01 по 30.06.2022 Донецька область входила до визначених районів ведення воєнних (бойових) дій, на яких виконувались завдання з відбиття збройної агресії російської федерації проти України.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.07.2022 №38 «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій» НОМЕР_5 прикордонний загін був включений до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії російської федерації проти України з 01 по 30.06.2022.
Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 проходив військову службу в НОМЕР_5 прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
В акті службового розслідування встановлені наступні обставини: 19.06.2022 відповідно до бойового розпорядження Командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » від 18.05.2022 №820 гриф/ОТУ, майор ОСОБА_6 , підполковник ОСОБА_7 , майстер-сержант ОСОБА_8 , майстер-сержант ОСОБА_9 , виконували бойове завдання щодо забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, оборони міста Слов'янськ, Донецької області.
Близько 12 год 00 хв 19.06.2022 року перебуваючи на позиціях в районі північно-східної околиці міста Слов'янськ у майора ОСОБА_4 відбулось раптове погіршення стану здоров'я, а саме: втрата свідомості, ускладнення дихання та зміна кольору шкіри.
З метою надання кваліфікованої медичної допомоги майора ОСОБА_4 терміново було доставлено до Міської клінічної лікарні міста Слов'янська, де незважаючи на вжиті заходи, лікарем було констатовано смерть майора ОСОБА_4 .
Нещасний випадок не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, вчинення ним злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю або самогубства.
Також, Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_4 , пов'язане із захистом Батьківщини (витяг з протоколу № 248 від 31.12.2022).
Таким чином, ОСОБА_4 помер під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Слов'янськ, Донецької області під час дії воєнного стану.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168 (далі - Постанова №168).
Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 (у первинній редакції) установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» пункт 2 постанови після абзацу першого доповнено новими абзацами другим - шостим такого змісту:
«Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).».
У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом сьомим».
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 р. № 793 «Про внесення змін постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» у пункті 2 внесені зміни: «Абзац шостий пункту 2 після слів «під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану» замінити словами «у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів»»
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1066 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесені зміни у пункт 2: «Абзац перший після слів і цифр «передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнити словами «, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору»».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 43 «Про внесення змін постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» у пункт 2 внесені зміни: «Абзац шостий пункту 2 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнити словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,».
Дослідивши зміст висновку №70 від 20.03.2023, судом встановлено, що відповідач відмовляючи членам сім'її загиблого ОСОБА_4 в призначенні одноразової грошової допомоги, керувався положеннями постанови КМУ №168 із змінами від 7 липня 2022 р. № 793, від 27 вересня 2022 р. № 1066, від 27 вересня 2022 р. № 1066, чинними на дату звернення позивачів із заявами та ухвалення висновку, про що також вказує відповідач у відзиві на позовну заяву.
Також з висновку №70 від 20.03.2023 убачається, що відповідач на обгрунтування пістав відмови в призначенні одноразової грошової допомоги посилається на положення Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2022 року № 383, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.07.2022 за №741/38077, яка також на дату смерті ОСОБА_4 19.06.2022 не була чинною.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Надаючи оцінку висновку відповідача на відповідність критеріям, закріпленим статтею 2 КАС Украіни, суд зазначає, що рішення відповідача не відповідає критерію законності та обгрунтованості, оскільки відповідач в оскаржуваному висновку, відмовляючи позивачам в призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця керувався законодавством, чинним на час звернення позивачів з заявами від 26.01.2023. Суд вказує, що законодавством передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги у членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого виникає з часу загибелі військовослужбовця, а не з моменту звернення за виплатою допомоги. Відтак, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення підлягав застосуванню нормативно-правовий акт, чинний на час виникнення права в осіб на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця. Для регулювання правовідносин, що виникли у зв'язку з реалізацією особою права на отримання одноразової грошової допомоги, нормативно-правовими актами визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Отже, відповідач мав керуватися нормативно-правовими актами чинними на дату смерті ОСОБА_4 , яка згідно свідоцтва про смерть є 19.06.2022.
Суд також вказує, що підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця:
- під час виконання ним обов'язків військової служби,
- внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби,
- смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Отже, Законом №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Після введення правового режиму воєнного стану законодавець визначив умови призначення одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім'ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану в Постанові №168 від 28.02.2022.
Абзацом першим пункту 2 Постанови №168 у редакції, чинній станом на 19.06.2022 (дата смерті ОСОБА_4 ), установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 вказаної постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Постанови №168 виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Із змісту положень абзацу 6 пункту 3 Постанови №168 убачається, що вони кореспондується з вищенаведеними положеннями статті 16 Закону №2011-XII, а саме в частині права на одноразову грошову допомогу у разі смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
З аналізу абзацу 6 пункту 2 Постанови №168 також слідує висновок, що цією нормою конкретизується (на що вказує сполучник «також») категорія осіб, які мають право на виплату одноразової грошовової допомоги: сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) і визначається умова за якої виплачується у такому випадку допомога: смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану і не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відтак, на думку суду, абзац 6 пункту 2 Постанови №168 регламентує виключно випадок, який стосується виплати одноразової грошової допомоги сім'ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, тому суд не погоджується з доводами відповідача, що дія абзацу 6 пункту 2 Постанови №168 поширюється і на випадок смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, що пов'язане із захистом Батьківщини, під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час дії воєнного стану.
Крім того, суд звертає увагу, що Законом №2011-XII передбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі, зокрема загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
В оскаржуваному висновку відповідачем правова оцінка з урахуванням норм Закону №2011-XII, який має вищу юридичну силу, в контексті права позивачів на призначення одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім'ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця внаслідок захворювання, не надана.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Відновленням порушеного права позивачів є зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву позивачів щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану».
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивачі від сплати судового збору звільнені.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Лященка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 14321736) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 20.03.2023 № 70 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» членам сім'ї загиблого ОСОБА_4 .
Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 26.01.2023 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова