Справа №592/10606/23
Провадження №3/592/2170/23
06 вересня 2023 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Роман Анатолійович, розглянувши матеріали які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
з участю учасника справи про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Служенко О.В.
установив:
29.06.2023 о 00:33 в м. Суми по вул. Привокзальна, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MITSUBISHI GRANDIS, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою Газоаналізатора Alcotest Drager 6820 відмовився, а також відмовився прослідувати до медичного закладу для проходження такого огляду, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Служенко О.В., просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суддя приходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії серія ААБ №264084 від 29.06.2023 підтверджується дослідженими доказами, а саме:
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, згідно якого огляд не проводився;
-направленням на огляд водія транспортного засобу від 29.06.2023;
-рапортом інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Сумській області;
-довідкою Інспектора відділу АП УПП в Сумській області, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 13.01.1995, протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався;
-відеозаписами з нагрудних та автомобільного відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 т/з, його зупинку в комендантський час, поведінку, що не відповідає обстановці, яка проявилася в тому, що замість посвідчення подія ОСОБА_1 намагався пред'явити посвідчення інваліда, а відразу після повідомлення поліцейським про необхідність пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в його поясненнях про те, що це через дружину, що він «затягає по судам» поліцейських, що він блогер та факт ухилення ОСОБА_1 з наступною відмовою від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я.
Допитаний в судовому засідання в якості свідка фельдшер з медицини невідкладних станів ОСОБА_2 , яка виїжджала на виклик для надання медичної допомоги та оглядала ОСОБА_1 в ніч з 28.06.2023 на 29.06.2023 пояснила, що на виклику оглядала чоловіка - ОСОБА_1 який казав, що є інвалідом ІІ групи, скаржився на болі в області серця, запаху алкоголю вона не чула, тому не поставила в медичну картку відмітку про перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння. На місці виклику перебувала поліція. Огляд ОСОБА_1 в кареті швидкої допомоги проводився без працівників поліції. Не може сказати чи ОСОБА_1 симулював. Поліцейські не просили доставити ОСОБА_1 до медичного закладу. Останній був згоден поїхати до медичного закладу, а відразу після від'їзду поліції відмовився від госпіталізації. Хворий не просив щоб його відвезли до медзакладу для огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та не повідомляв, що не поміщається до поліцейського автомобіля. Стан хворого не був тяжкий, полягав у тахікардії (без інших патологічних змін у кардіограмі), яка могла бути викликана хвилюванням. Болі в області серця об'єктивним даними не підтверджені.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), суддя не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
При цьому адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а матеріали справи мають достатньо доказів, які не спростовані правопорушником, якими доведено факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тож, ОСОБА_1 , щодо якого були об'єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, відмовився відповідно до встановленого порядку пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому закладі охорони здоров'я, внаслідок чого і був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про те, що матеріалами справи не доведено, що вину ОСОБА_1 з мотивів того, що зазначені в протоколі явні ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, є наслідком отриманої інвалідності тільки підтверджують наявність підстав для проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому поліцейськими було роз'яснено ОСОБА_4 , що саме проходженням такого огляду він може підтвердити пояснення щодо вживання лікарських засобів чи інших обставин виникнення таких ознак.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 запропонували пройти огляд не в найближчому закладі охорони здоров'я спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_4 відмовився їхати в будь-який заклад охорони здоров'я. При цьому не знайшли свого підтвердження і доводи про те, що найближчим таким закладом КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня», оскільки огляд на стан сп'яніння цим закладом охорони здоров'я проводиться в м. Ромни.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_4 взагалі відмовився огляд з метою визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров'я та не заявляв про неможливість перебувати в поліцейському автомобілі, тому зазначені доводи сторони захисту не можуть бути прийняті до уваги і є версією, висунутою з метою уникнення відповідальності.
Агалогічно безпідставними є доводи сторони захисту про поганий стан здоров'я ОСОБА_4 , оскільки останній повідоми про погіршення стану здоров'я вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких об'єктивних відомостей, що його стан здоров'я перешкоджав йому зрозуміти повідомлену в протоколі про адміністративне правопорушення інформації суду н енадано, а стан його здоров'я різко покращився відразу після від'їзду поліцейських.
При цьому суд враховує, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Враховуючи характер правопорушення та особу винного, вважаю необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі ст. 40-1, 283 ч.5 КУпАП з ОСОБА_1 , на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ч.5 ст.283 КпАП України, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в її разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений у строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р.А. Онайко