Справа № 643/8288/23
Провадження № 3/643/3440/23
12.09.2023 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними
ОСОБА_1 , працюючи головним бухгалтером Комунального некомерційного підприємства «Міський шкірно-венерологічний диспансер № 2», допустила порушення п. 57.1 ст. 50 та п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України, в результаті чого несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року у сумі 3142,00 грн., що встановлено актом перевірки від 14.08.2023 № 24476/20-40-07-02-05/32444528.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує ч. 1 ст. 163-2 КУпАП як несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Підстави розгляду справи за відсутності її учасників
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 12.09.2023, не з'явилась, викликалась до суду належним чином шляхом направлення судової повістки.
Судова повістка направлялась на адресу місця проживання ОСОБА_1 , зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, та була вручена адресату 30.08.2023, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно неї матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд в Московському районному суді м. Харкова. Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 підписала вказаний протокол у відповідній графі без будь-яких зауважень щодо правильності зазначення її місця проживання.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що з висновками акту згодна, просить розглянути справу за її відсутності.
Таким чином, судом було вжито передбачених законодавством України заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації її права приймати участь у розгляді справи в суді.
Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 станом розгляду справи не цікавилась, до суду не з'явилась.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Застосовне законодавство
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 57.1. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 203.1. ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 203.2. ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення № 1098/20-40-07-30 від 14.08.2023, згідно якого ОСОБА_1 вчинила правопорушення за вказаних вище обставин, в якому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначила, що з висновками акту згодна;
- даними витягу з акту від 14.08.2023 № 24476/20-40-07-02-05/32444528, згідно якого ОСОБА_1 вчинила правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними наказу № 58-к від 24.05.2004 про прийняття ОСОБА_2 на посаду головного бухгалтера КНП «МШВД № 2 ХМР»;
- даним наказу № 108-к від 01.12.2006 про зміну прізвища головного бухгалтера на « ОСОБА_3 » згідно свідоцтва про одруження;
- даними наказу № 29-к від 31.03.2023 про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 з 31.03.2023.
ОСОБА_1 не скористалась правом з'явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушенні.
Накладення стягнення
Керуючись ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 мінімальне стягнення, передбачене санкцією статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 251-252, 279, 283-285 КУпАП
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85,00 грн. (Рахунок: UA928999980314020542000020649, отримувач: ГУК Харків. обл./ МТГ Харків/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення»).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов