"08" вересня 2023 р. Справа № 363/3291/23
08 вересня 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 484132, 11 червня 2023 року о 12 год. 00 хв. в с. Осещина Вишгородського р-ну Київської обл., вул. Київська, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
У суді захисник ОСОБА_1 - адвокат Мелехова О.С. подала клопотання про закриття провадження по справі. Дане клопотання мотивувала тим, що в порушення ст. 266 КУпАП працівниками поліції не було забезпечено направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останній відмовився проходити огляд за допомогою газоаналізатора Драгер, також захисник вказує що у поліції були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , направлення водія на огляд з метою виявлення стану сп'яніння було виписано вже безпосередньо після складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було ознайомлено з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України а також працівниками поліції було порушено вимоги п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026 стосовно безперервності проведення відеофіксації.
ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 11 червня 2023 року приблизно о 12 год. 00 хв. рухався з с. Осещина до м. Київ по вул. Київська на власному авто марки Ауді, де його зупинили співробітники поліції на своєму патрульному автомобілі, причину зупинки вони не вказали, попросили надати для перевірки документи, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, далі повідомили що вбачають у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд за допомогою газоаналізатору Драгер. Далі ОСОБА_1 повідомив поліцейським що йому необхідна правова допомога, після чого він зателефонував юристу, який порадив йому відмовитись від проходження огляду за допомогою газоаналізатору Драгер і наполягати на проходження огляду у медичному закладі, однак співробітники поліції вмовили ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду, користуючись його стресовим станом та необізнаністю зі своїми правами. Після цього зупинили двох свідків, в присутності яких зафіксували його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що повертаючись з м. Києва в с. Осещина, її зупинила поліція і залучила свідком, на місці події стояв ОСОБА_1 , йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, він відмовився, повідомив поліцейським, що у нього відсутня ознака червоних очей, надала письмові пояснення, підписалася у протоколі, підтвердила, що під час складання протоколу ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак поліцейські не звернули увагу.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що приблизно у період часу з 11 год 00 хв. по 12 год. 00 хв. 11 червня 2023 року йому зателефонував ОСОБА_1 , оскільки необхідний був водій, через 40-45 хв. він вже був на місці, поліцейські знаходились в машині, до них підійшов ОСОБА_1 та просив його відвезли до медичного закладу для проходження там огляду на стан сп'яніння, але вони йому відмовили. Далі ОСОБА_1 разом зі свідком ОСОБА_3 поїхали до Вишгородської лікарні щоб здати аналіз на стан сп'яніння, але там було зачинено, оскільки це була неділя, даний факт зафіксовано дзвінком на лінію 102.
Стороною захисту було подано диск з двома відеозаписами, які були предметом під час розгляду справи.
Із відеозапису зафіксовано розмову ОСОБА_1 з працівниками поліції на місці зупинки, в ході якої він вимагає відвезти його до медичного закладу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте поліцейські йому повідомляють, що адміністративні матеріали відносно нього вже складені, а тому вони його не повезуть, вказують що він може самостійно поїхати до медичного закладу.
Із відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 самостійно приїхав до Вишгородської ЦРЛ, двері якої були зачинені. Одразу ОСОБА_1 телефонує на лінію 102 та повідомляє про приїзд до Вишгородської ЦРЛ з метою пройти тест на стан алкогольного сп'яніння та не може цього здійснити у зв'язку із зачиненими дверима у лікарні, питає що йому робити в такій ситуації.
Вказані обставини підтверджуються інформацією Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України від 25 липня 2023 року № 27аз/25/10-2023.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння саме за допомогою газоаналізатору Драгер, проте співробітником поліції не було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду там, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 р. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відеозапис, який приєднано до протоколу не містить фіксації усієї події, а містить фіксацію лише частини, коли водію пропонується пройти огляд на виявлення стану сп'яніння, що також є порушенням вимог п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026.
Вивчивши покази свідків, опитаних у судовому засіданні, дослідивши відеозаписи, надані стороною захисту, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 наміру пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, та здійснення ним особисто усіх можливих для цього дій, проте працівниками поліції не було запропоновано та надано останньому можливості пройти огляд у медичному закладі, що виключає наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи та відеозапис містять докази того, що ОСОБА_1 бажав та намагався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак працівники поліції йому такої змоги не дали, свідомо направили його самостійно пройти огляд в лікарні, що беззаперечно встановлено в суді.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 9, 26, 130, 247, 251, 254, 257, 283 і 284 КУпАП,
провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів.
Суддя Олійник С.В.