Справа № 357/10638/23
1-кс/357/2260/23
06 вересня 2023 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023112030000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Рокитне, Рокитнянського району Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, з професійно-технічною освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не депутат ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , абонентський номер мобільного зв'язку - НОМЕР_2 , раніше судимого:
-11.08.2021 вироком Кагарлицького районного суду Київської області засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
-12.03.2021 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України направлено до суду з обвинувальним актом. 06.05.2021 кримінальне провадження за заявою потерпілого закрито судом на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України;
-06.12.2022 вироком Миронівського районного суду Київської області засуджений за ч.І ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 289 КК України, -
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло вищезазначене клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивує тим, що в провадженні слідчого СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 серпня 2023 року близько 22 год. 50 хв. ОСОБА_5 , перебував по вулиці Ентузіастів в смт Рокитне Білоцерківського району Київської області, а саме йшов в напрямку магазину, який знаходиться по вулиці Ентузіастів, 8-А смт Рокитне Білоцерківського району Київської області.
Проходячи повз багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_5 помітив, як до одного з під'їздів вказаного будинку під'їхав автомобіль Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , під керуванням ОСОБА_8 . При цьому у автомобілі такожперебували неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 .
В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення хуліганства поєднаного із нанесенням тілесних ушкоджень та пошкодженням майна.
Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_5 попрямував в напрямку автомобіля Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_3 , біля якого в цей час знаходились ОСОБА_8 , неповнолітній ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. При цьому, ОСОБА_5 , не доходячи до автомобіля виломав із кущів дерев'яну палицю довжиною 92 см. діаметром 2,7см. якою планував наносити тілесні ушкодження та шкодити майно, таким чином заздалегідь заготовив предмет для нанесення тілесних ушкоджень.
Підійшовши до вказаного автомобіля ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженим Указом Президента України №254/2023 від 01 травня 2023, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 02.05.2023 №3057-ІХ, в присутності дитини, а саме неповнолітнього ОСОБА_9 , використовуючи малозначний привід, а саме що ОСОБА_8 сім років тому керуючи автомобілем насмерть збив його батька, будучи майже повністю оголеним, а саме з одягу мав лише шорти, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, перебуваючи поряд з багатоквартирним будинком та достовірно усвідомлюючи, що його дії порушують спокій жителів цього будинку, тримаючи у руці дерев'яну палицю, почав голосно кричати висловлюючи претензії та нецензурну лайку в бік ОСОБА_8 , після цього намагався вдарити ОСОБА_8 даною палицею, однак той ухилився.
Відразу після цього, не зупиняючи свої хуліганські дії, ОСОБА_5 з метою пошкодження майна, не зупиняючи крики та нецензурну лайку, почав зазначеною палицею наносити удари по автомобілю Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , внаслідок чого розбив переднє скло, заднє скло, скляний люк, водійське та усі пасажирські вікна, пошкодив лакофарбове покриття та деформував деталі кузова автомобіля спричинивши таким чином ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 53 852 гривень 69 копійок.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 на вулицю вийшли мешканці будинку АДРЕСА_2 , спокій яких був порушений діями останнього та які хвилювались за власні автомобілі, які стояли поруч, та які намагались заспокоїти ОСОБА_11 .
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 проявив:
особливу зухвалість, оскільки своєю поведінкою грубо порушив громадський порядок поблизу будинку АДРЕСА_2 , внаслідок чого був порушений спокій громадян, намагався нанести тілесні ушкодження ОСОБА_8 , пошкодив майно ОСОБА_7 , а саме автомобіль Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_3 ;винятковий цинізм, оскільки діючи в присутності сторонніх осіб демонструючи зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моралі, будучи майже оголеним, голосно висловлюючи нецензурну лайку, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, пошкодив автомобіль Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_3 .
30.08.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 ККУкраїни, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, відносноОСОБА_5 слідчий вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Підозрюванй також вказав на те, що не буде ухилятись від слідства та суду, буде з'являтися до органів розслідування та суду за їх викликом.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023112030000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 України..
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, що стосується питання брання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини.
Привирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожналюдина має право на свободу та особистунедоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявностіпідстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належноїпроцесуальної поведінки.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинитиінше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я; 4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Разом з тим, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання не довели наявність достатніх підстав для застосування відносно підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурором не надано суду переконливих доказів наявності ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, обмежившись загальними формулюваннями.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Клопотання слідчого фактично ґрунтується на припущеннях про неможливість застосування іншого виду запобіжного заходу, ніж утримання під вартою, яке не доведене у встановленому порядку й не можуть свідчити про наявність законних підстав (ст. ст.177,178,194 КПК України) для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує те, що ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, має міцні соціальні зв'язки, вчинив умисний тяжкий злочин.
Також суд бере до уваги особу підозрюваного, те що він має постійне місце проживання, не ухиляється та не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а тому суд приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашні марештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
В судовому засіданні прокурором доведено ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак стороною обвинувачення не доведенощо більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведене обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Таким чином, аналізуючи викладене, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення, суд вважає, що в цьому випадку сліднадаватиперевагу саме запобіжному заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в тому числі має виховний вплив.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176,183,184,186,192 - 194,196,205,309 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023112030000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту .
Строк дії ухвали слідчого судді два місяці, тобто до 06 листопада 2023 року включно.
Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілимим у даному кримінальному провадженні.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнімарештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОлександр ШОВКОПЛЯС