вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1078/23
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д.
за участю секретаря судового засідання Оксенюк А.О.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4, код ЄДРПОУ:14348681)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50, код ЄДРПОУ:43173325)
про зобов'язання вчинити дії
за участі:
позивача - Ярмак М.М.;
відповідача - Амельченко А.В.
Суть спору.
Спір у справі виник у зв'язку із відмовою відповідача зарахувати наявну, згідно позиції позивача, переплату по договору оренди №1708 від 24.06.2015 в рахунок погашення заборгованості по договору оренди №1651 від 23.01.2015, та у зв'язку з односторонньою відмовою РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від договору оренди №1651 від 23.01.2015 через несплату орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Процесуальні дії у справі,зяви та клопотання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Авікомпанія «Міжнародні Авіалінії України» залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№8732/23 від 04.05.2023).
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Суду від 08.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №911/1078/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та докази направлення відзиву позивачу.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№10193/23 від 25.05.2023), відповідно до якого представник просив поновити строк на подання відзиву; відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Судове засідання 25.05.2023 не проводилось через відсутність електроенергії у Господарському суді Київської області, про що складено відповідний Акт від 30.05.2023.
У судовому засіданні 15.06.2023 протокольною ухвалою Суду оголошено перерву до 07.07.2023.
Позивачем надані додаткові пояснення (відповідь на відзив) (вх.№13100/23 від 06.07.2023).
У судовому засіданні 07.07.2023 за клопотанням сторін продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено засідання на 03.08.2023 о 14:30 год.
Від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№2361/23 від 21.07.2023) про долучення до матеріалів справи документів.
Представником позивача подані додаткові пояснення (вх.№14826/23 від 02.08.2023).
03.08.2023 Судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 31.08.2023.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі .
Представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позиція позивача.
Після запровадження карантину, позивачем було надіслано низку листів до відповідача, якими було повідомлено про настання непереборних обставин, в результаті яких позивач втратив можливість належним чином виконувати зобов'язання за Договорами оренди державного майна, зокрема Договором №1651. В означених листах позивач просив звільнити або зменшити оренду плату, а також не нараховувати штрафні санкції за прострочення платежів за Договором оренди державного майна.
Так, позивачем листом №01-19-117 від 05.04.2021 повідомлено відповідача про внесення орендної плати у більшому розмірі (щодо Договору №1708), ніж це передбачено відповідними нормативними актами. Факт переплати по Договору №1708 встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили. Як наголошує позивач протиправна бездіяльність відповідача полягає, зокрема, у ненаданні 50% знижки з орендної плати по Договорами №1651 та №1708, що призвело до позбавлення авіакомпанії значної суми коштів та мали бути спрямовані на повне погашення заборгованості по Договору №1651 та іншим Договорам.
З урахуванням ст. 601 ЦК України, на думку позивача, переплата по Договору №1708 у розмірі 1468007,69 грн. може бути використана для повного погашення заборгованості по Договору №1601. Як вказує позивач, відповідач є уповноваженим на вчинення дій, направлених на приведення взаєморозрахунків сторін до належного стану, що вкотре, на думку позивача, підтверджує протиправність бездіяльності фонду.
Також позивач вказує, що відповідач як підставу для розірвання договору визначив факт загальної заборгованості, яка перевищує трьохмісячну орендну плату, а не відсутність орендної плати протягом трьох місяців підряд. Крім того, позивач зазначає, що під час укладання договору було сплачено гарантійний платіж, зокрема по Договору №1651 сплачено 5040,00 грн., по Договору №1708 сплачено 368219,25 грн. Однак, з наданих відповідачем розрахунків неможливо встановити чи враховані зазначені гарантійні платежі.
Зазначає, що за період часу від запровадження карантину та до дати отримання листа відповідача від 12.10.2020 (вх.№5002.02-4274) відсутні правові передумови для застосування до взаємовідносин сторін положень ч. 1 ст. 782 ЦК України щодо права наймодавця на відмову від договору оренди у зв'язку із невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд, так само як і аналогічних положень Договору оренди.
Позиція відповідача.
Відповідач зазначає, Регіональне відділення ФДМ як орган державної влади позбавлене юридичної можливості здійснення будь-яких зарахувань переплат за різними договорами оренди державного майна. Укладаючи договори оренди державного майна як орендодавець Регіональне відділення реалізує ст. 4 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна». Водночас, відповідач не наділений повноваженнями розпоряджатися бюджетними коштами, яка надходять за оренду державного майна на рахунки, відкриті у казначейській службі, адміністрування яких здійснює виключно казначейська служба України.
Відповідач вказує, що ст. 782 ЦК передбачено спеціальній спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Наведена підстава для розірвання договору знайшла своє відображення також у пункті 8.5 Договору. Так, оскільки позивач не сплачував орендну плату протягом трьох місяців поспіль (останній вчинено 25.11.2021), а також враховуючи наявність заборгованості, яка перевищує трьохмісячну орендну плату, користуючись своїм правом, передбаченим ст.782 ЦК України, відповідач відмовився від Договору оренди №1651. Наголошує, що право на відмову від договору оренди не ставиться в залежність від наявності/відсутності боргу або переплати, в той час як визначальною умовою є факт несплати протягом 3 місяців поспіль. Тож, на думку відповідача, відмовляючись від договору оренди, він діяв в межах законодавства, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним правочину.
Також відповідач вважає, що з огляду на правомірність правочину щодо односторонньої відмови, третя позовна вимога (відновлення становища, яке існувало до порушення), яка є похідною від двох попередніх, не підлягає задоволенню.
Крім того, за твердженням відовідача, наявність судових рішень про застосування знижки за договором оренди №1708 не мають стосунку до заборгованості по договору №1651, оскільки на момент відмови від договору оренди №1651 за позивачем обліковувалась загальна заборгованість з орендної плати у розмірі 133019,93 грн. Наголошує, що наявність переплати за іншим договором не впливає на реалізацію відповідачем свого права на відмову від Договору №1651 у разі відсутності оплати протягом 3 місяців.
Обставини справи, встановлені судом
23.01.2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародна Авіалінії України" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1651 (а.с. 17-20, далі- Договір), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину твердого покриття майданчика для засобів перонної механізації загальною площею 180,0 кв.м, що розташоване за адресою 08307, Київська область, м. Бориспіль, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Майно), та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31 серпня 2014 року і становить за незалежною оцінкою 288 000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 коп. без врахування ПДВ.
Майно передається в оренду з метою розміщення модуля побутового призначення (п.2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, і становить за базовий місяць розрахунку - серпень 2014 року 3600 (три тисячі шістсот) гривень 00 коп. згідно розрахунку орендної плати, який додається.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - Балансоутримувачу.
Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж подвійний розмір орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останні два місяці оренди (п.3.10 Договору).
За змістом Розділу 5 договору, орендар зобов'язується, зокрема протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором. Завдаток стягується до Державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.6. цього договору (п.5.2); своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, у тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (п.5.3).
Згідно з п. 8.5 Договору орендодавець має право відмовитись від договору, якщо орендар не вносить орендну плату протягом 3-х місяців підряд.
Договір було підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
Листом від 20.03.2020 (вих.№01.3.1./10-52) позивачем повідомлено, зокрема, відповідача про виникнення форс-мажорних обставин та про неможливість своєчасного виконання зобов'язань за договорами оренди, укладеними між МАУ та Фондом, а саме зобов'язання з внесення орендної плати за лютий 2020 року згідно з Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.01.2015 №1651; просив врахувати наявність підстав для звільнення від відповідальності протягом дії форс-мажорних обставин за несвоєчасне внесення орендної плати за договорами, тощо (а.с.25-26).
06.10.2020 листом (вих.№02.2-09-76) позивач, звертаючись до відповідача просив здійснити перерахунок орендної плати, зменшивши її розмір на 50% за період з 12.03.2020 по день завершення в Україні карантину за Договорами, зокрема і за Договором №1651 (а.с.27-28).
Позивач листом від 13.10.2020 (вих.№01.3.1-10/120) вимагав здійснити перерахунок орендної плати, звільнивши орендаря від її сплати за період з 12 березня 2020 року по день завершення в Україні карантину за Договорами оренди (зокрема і договором №1651) (а.с.30-31).
Відповідачем листом (вих.№50-02.02-4274) повідомлено позивача про відмову орендарю в перерахунку суми орендної плати за користування нерухомим державним майном за договорами оренди державного майна від 24.06.2015 №1708 та від 23.01.2015 №1651, оскільки мета використання орендованого державного майна за вказаними договорами оренди не підпадає під критерії , визначені Постановою №611 від 15.07.2020 (а.с.33).
Також до листа від 05.04.2021 (вих.№50-02.02-1502) відповідачем долучено роз'яснення Фонду державного майна України (від 13.08.2021 вих.№10-16.1618), що рішення про застосування передбачених Постановою (№611) звільнень і знижок рекомендується приймати шляхом видання керівником регіонального відділення наказу або розпорядження. Разом з тим внесення зміни до договору оренди постановою не вимагається (а.с.34-35).
З метою здійснення перерахунку заборгованості 05.04.2021 року листом № 01-19-117 позивач повідомив відповідача про внесення орендної плати по Договорам № 1708, 1728, 1729 та 1733 у більшому розмірі, ніж це передбачено нормами Постанови № 611 (а.с.40-41).
Повідомленням від 19.07.2022 (вх.№50-02.01-1516) відповідач повідомив позивача, що з огляду на постійне порушення умов договору (№1651 від 23.01.2015) з боку орендаря в частині сплати орендної плати, користуючись своїм правом, передбаченим ст.782 ЦК України, Регіональне відділення як орендодавець відмовився від вказаного договору оренди (а.с.42). Повідомлення аналогічного змісту надійшло позивачеві стосовно договору оренди державного майна №1708 від 24.08.2015 (а.с.43).
23.08.2022 року позивач направив листи на адреси Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Міністерства інфраструктури України та аеропорту Бориспіль № 01-19-120 (а.с. 44), якими надав копії платіжних доручень на підтвердження наявності переплати за договором №1708 та просив провести перерахунок орендної плати за Договорами № 1708 та № 1651, застосувавши зниження орендної плати на 50% з 12.03.2020 року та по день введення воєнного стану в Україні, а фактичну переплату зарахувати в рахунок інших договорів оренди: утриматись від вчинення дій, направлених на припинення орендних відносин по Договорам, а якщо такі рішення прийнято - відкликати чи скасувати їх.
На лист позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надало відповідь № 50-02.01-2524 від 25.10.22 року (а.с. 45), якою повідомило, що інформацію про відмову від Договорів №1708 та 1651 внесено до Реєстру рішень та інших документів, на підставі яких припиняються орендні відносини, у зв'язку із чим відповідач вважає договори № 1708 та 1651 розірваними починаючи з 26.07.2022 року.
Оцінка суду
Щодо позовної вимоги про здійснення зарахування переплати за договором № 1708 від 24.06.2015 року в рахунок погашення заборгованості по договору оренди № 1651 від 23.01.2015 року.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України зазначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-ХХІІ від 10.04.1992 року із змінами і доповненнями встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ЗУ "Про Фонд державного майна України", Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику зокрема у сфері оренди державного майна.
Згідно зі ст. 5 ЗУ "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету"№ 106 від 16.02.2011 на Фонд покладено завдання щодо здійснення контролю за справлянням надходжень до бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном за кодам бюджетної класифікації 22080100, 22080200, 22080300. Надходження від орендної плати за державне майно відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу включаються до доходів Державного бюджету України.
Виходячи з наведених приписів законодавства, відповідач є органом, який уповноважено здійснювати контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.
Водночас, частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно з пп. 2 п.4 Положенням про Державну казначейську службу України, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Крім того, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) регулюється Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 за № 1650/24182). Тобто, повернення (перерахування) коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів регламентується спеціально визначеною процедурою і здійснюється Державною казначейською службою України.
З огляду на наведене, Регіональне відділення ФДМУ, як орган державної влади, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позбавлене юридичної можливості здійснення будь-яких перерахувань коштів, які надходять до державного/місцевого бюджетів у якості орендної плати за різними договорами оренди державного майна, оскільки такий обов'язок покладено на інший орган (казначейство), в зв'язку з чим вимога про зобов'язання відповідача зарахувати частину переплати за договором оренди № 1708 від 24.06.2015 року в рахунок погашення заборгованості за договором № 1651 від 23.01.2015 року не підлягає задоволенню Судом.
Щодо доводів позивача про наявності підстав для зарахування зустрічних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, Суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.
З аналізу вказаної статті вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.
У спірних зобов'язальних правовідносинах в контексті доводів позивача відсутня така характеристика як однорідність, оскільки у відповідача відсутнє зобов'язання щодо сплати на користь позивача певної грошової суми, яке б виникало з законодавчо визначених підстав.
Таким чином, доводи позивача наявність підстав для застосування ст.601 ЦК Суд вважає такими, що базуються на довільному тлумаченні положень чинного законодавства та умов укладеного договору.
Щодо вимоги про визнання недійсним правочину вчиненого у формі листа № 50-02.01-1516 від 19.07.2022 року щодо розірвання договору оренди № 1651 від 23.01.2015 року.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненими.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.781 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Частина 2 ст.9 ЦК України передбачає, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Крім того, ч.2 ст.759 ЦК України чітко передбачає, що Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
У Преамбулі Закону України «Про оренду державного і комунального майна» передбачено, що він регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Стаття 24 даного Закону визначає умови припинення договору оренди. Так, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
У договорі № 1651 від 23.01.2015 року сторони передбачили право односторонньої відмови орендодавця від договору оренди у випадку невнесення орендної плати орендарем протягом 3-х місяців підряд (п.8.5 договору).
З матеріалів справи вбачається, що останній платіж по Договору №1651 було здійснено позивачем 25.11.2021 у сумі 7531,23 грн. (що не заперечується позивачем виходячи зі змісту позовної заяви та у суових засіаннях). В подальшому оплати за Договором №1651 позивачем не здійснювались. На момент відмови відповідача від договору орендна плата не вносилася понад сім місяців. Вказаний факт не заперечувався представником позивача у судових засіданнях.
Оскільки ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародна Авіалінії України" не сплачувало орендну плату протягом 3-х місяців поспіль, відповідач 19.07.2022 року листом № 50-02.01-1516 повідомив про відмову від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1651 від 23.01.2015 року.
З огляду на наведені вище положення чинного законодаства та умови договору щодо права на односторонню відмову від договору, враховуючи факт невнесення орендної плати орендарем протягом 3-х місяців підряд (п.8.5 договору), відмова відповідча від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1651 від 23.01.2015 року є правомірною, в той час як вимога про визнання недійсним правочину вчиненого у формі листа № 50-02.01-1516 від 19.07.2022 року щодо розірвання договору оренди №1651 від 23.01.2015 року не має під собою законних підстав та не може бути задоволена Судом.
Крім того, у своїх позовних вимогах позивач просить суд відновити становище, яке існувало до порушення односторонньої відмови від договору оренди № 1651 від 23.01.2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Наведена норма передбачає існування юридичного зв'язку між основною та похідною позовними вимогами, зокрема, задоволення основної вимоги має створювати обґрунтовані законні підстави для задоволення похідної вимоги.
Враховуючи, що інша позовна вимога - відновити становище, яке існувало до порушення односторонньої відмови від договору оренди № 1651 від 23.01.2015 року є похідною від вимоги про визнання недійсними правочину РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у формі листа від 19.07.2022 №50-02.01-1514 щодо односторонньої відмови від договору оренди №1651 від 23.01.2015 у задоволенні якої відмовлено Судом, позов в цій частині (відновлення становища, яке існувало до порушення) також визнається судом необґрунтованим.
Надаючи обґрунтування рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог, Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Висновки суду.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13-15, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4, код 14348681) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50, код 43173325) відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.09.2023 р.
Суддя Т.Д. Гребенюк