ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2023Справа № 910/1641/23
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/1641/23
за позовом Акціонерного товариства "Галичфарм"
до Відкритого акціонерного товариства "Екзон"
про стягнення 86 490,00 доларів США, що еквівалентно 3 162 818,21 грн
За участю представників сторін:
від позивача: Руднєва Я.А.;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство "Галичфарм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Екзон" про стягнення 86 490,00 доларів США, що еквівалентно 3 162 818,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Контрактом № EXP-038/21 від 04.08.2021 в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.08.2023; вирішено звернутися з судовим дорученням для вручення Відкритому акціонерному товариству "Екзон" в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах; зупинено провадження у справі № 910/1641/23 до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу: Відкритому акціонерному товариству "Екзон".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 продовжено Акціонерному товариству "Галичфарм" строк на надання суду належним чином (нотаріально) засвідченого перекладу на білоруську мову у трьох примірниках позовної заяви з додатками та ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 до 13.03.2023, включно.
21.02.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли нотаріально завірені переклади на білоруську мову копії позовної заяви з додатками та ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/1641/23 з у трьох примірниках.
Оскільки відповідно до Закону України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 12.01.2023 № 2855-IX (дата набрання чинності - 05.02.2023) Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII, 22.03.2023 Господарський суд міста Києва звернувся до Міністерства юстиції України про направлення до Центрального органу Республіки Білорусь - Міністерства юстиції Республіки Білорусь проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів Відкритому акціонерному товариству "Екзон".
13.06.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Міністерства юстиції України повернулось доручення про вручення судових документів у зв'язку з неможливістю його виконання.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було оприлюднено оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України про розгляд справи №910/1641/23, підготовче засідання в якій призначено на 10.08.2023.
У підготовчому засіданні 10.08.2023 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не подав та не надіслав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду також не надходило.
В підготовчому засіданні 10.08.2023 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/1641/23 до судового розгляду по суті на 07.09.2023.
Про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.09.2023 відповідача було повідомлено шляхом оприлюднення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Присутній у судовому засіданні 07.09.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зібраними у справі доказами.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача та не подання останнім відзиву по суті заявлених позовних вимог не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
В судовому засіданні 07.09.2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
04.08.2021 між Акціонерним товариством "Галичфарм" (за договором - продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Екзон" (Открытым акционерным обществом "Экзон", країна реєстрації - Республіка Білорусь) (за договором - покупець) було укладено Контракт № EXP-038/21 (далі - Контракт) відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцю на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченому цим Контрактом, лікарські засоби у формі "інбалк", зокрема, але не виключно, з нанесеним на первинне пакування знаком для товарів та послуг "АРТЕРІУМ/ARTERIUM" (далі - товар), згідно з Генеральною Специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно з п. 1.2 Контракту, поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до уточнених та узгоджених сторонами разових Специфікацій, які є невід'ємною частиною Контракту, при цьому загальний обсяг товару, вказаний у них, не повинен перевищувати кількість товару, вказаного в Генеральній Специфікації до цього Контракту. Покупець зобов'язується оплатити товар згідно з разовими Специфікаціями до цього Контракту.
Кількість, ціна, асортимент, строк та умови оплати зазначаються у разових Специфікаціях на кожну партію товару окремо (п. 1.3 Контракту).
Пунктами 3.1, 3.2 Контракту визначено, що товар поставляється на умовах: CIP-Дрогичин, станція призначення - ПМО "Пінськ-Білмитсервіс" № 09161, Республіка Білорусь, м. Пінськ, вул. Козубовського, 11 або ПМО № 06529 "Колядичі-Авто", Республіка Білорусь, м. Мінськ, промвузол Колядичі, вул. Бабушкіна, 39 або Республіка Білорусь, ПМО "Білкультторг" (Озерце), 06611.
При тлумаченні цього Контракту мають чинність Міжнародні правила тлумачення торгових термінів у редакції, чинній на момент підписання цього Контракту (Інкотермс 2010).
За умовами пунктів 4.1-4.7 Контракту продавець власним коштом на звичайних умовах укладає договір перевезення товару з м. Києва до м. Дрогичин організацією перевізника. Поставка товару здійснюється автотранспортом. Датою поставки є дата передачі товару перевізнику. Товар поставляється покупцеві шляхом передачі перевізнику товару, обумовленого в разовій Специфікації, не пізніше терміну, зазначеного у цій Специфікації. Продавець не пізніше 24 годин з моменту передачі товару перевізнику зобов'язаний сповістити покупця про те, що товар передано, повідомити найменування, місцезнаходження перевізника, дату закінчення відвантаження та ймовірний час прибуття до пункту призначення. Повідомлення, про яке йдеться в п. 4.5 Контракту, а також товарно-супровідні документи повинні бути направлені на факс або електронну пошту покупця товару. Продавець зобов'язаний надати покупцеві відповідні документи, які підтверджують поставку товару.
Пунктом 4.9 Контракту передбачено, що з партією товару, який поставляється, продавець надає такі документи:
- інвойс - 1 оригінал, мова документа - російська;
- пакувальний лист - 1 оригінал, мова документа - російська;
- сертифікат походження (форми СТ-1 або загальної форми) - 1 оригінал, мова документа - російська;
- сертифікати якості заводу виробника - 1 оригінал, мова документа - російська;
- міжнародна транспортна накладна (CMR) - 1 оригінал, мова документа - російська;
- копія ВМД - 1 копія, мова документа - українська;
- страховий поліс - 1 екземпляр (копія).
Відповідно до п. 5.1 Контракту, в редакції Додаткової угоди № 2 від 08.12.2021, оплата за товар, який поставляється, здійснюється в доларах США або в російських рублях за курсом, встановленим Національним банком Республіки Білорусь, на дату оплати за реквізитами продавця у такому порядку: банківський переказ на рахунок продавця за 100% передоплатою або з відтермінуванням платежу, вказаним у разових Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту. Термін з відтермінуванням платежу настає від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) у м. Києві.
За змістом п. 16.1. контракту, цей контракт діє з моменту підписання його сторонами до 30.12.2023. У разі, якщо сторони не завершили взаємний розрахунок у межах цього терміну, контракт залишатиметься чинним до повного завершення взаєморозрахунків.
Згідно ч. і ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди приймають до свого провадження і можуть розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Додатковою угодою № 3 до контракту від 23.12.2021 сторони погодили змінити п. 14.2 та п. 14.3. контракту та викласти їх в наступній редакції:
"п. 14.2. У разі, якщо сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, то суперечка, яка виникає за цим контрактом або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до Господарського суду міста Києва.
п. 14.3. Сторони згодні з тим, що у процесі розгляду та вирішення спору, а також з усіх питань, не передбачених цим контрактом, сторони керуватимуться нормами міжнародного права, зокрема Віденською конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів та нормами права місця укладання контракту, Україна."
Крім того, сторонами було підписано Генеральну специфікацію до Контракту №EXP-038/21 та Специфікацію № 7 від 04.02.2022, на підставі якої здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 86 490 доларів США, на умовах CIP - Дрогичин. Також сторони погодили умови оплати з відтермінуванням платежу у 90 календарних днів від дати складення міжнародної транспортної накладної (CMR) у м. Києві.
На виконання умов Контракту, позивач оформив інвойс № EXP-038/21-07 від 04.02.2022.
Відвантаження позивачем товару, визначеного у Специфікації № 7 від 04.02.2022 до Контракту та інвойсі № EXP-038/21-07 від 04.02.2022, підтверджується митною декларацією № UA100380/2022/390670 від 14.02.2022 та товарно-транспортною накладною (CMR) №408206 від 14.02.2022.
Вантаж отримано відповідачем 14.02.2022, про що свідчить підпис уповноваженої особи у графі 24 товарно-транспортної накладної (CMR) №408206 від 14.02.2022.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що на виконання своїх договірних зобов'язань він відвантажив відповідачу товар загальною вартістю 86 490 доларів США, який останній прийняв, проте власні зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав
З огляду на те, що відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 86490,00 доларів США.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Контракт, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Суд встановив факт поставки позивачем товару, визначеного у Специфікації № 7 від 04.02.2022 до Контракту, загальною вартістю 86490,00 доларів США, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія товарно-транспортної накладної (CMR) №408206 від 14.02.2022.
Вищенаведена накладна відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у ній відсутні, відтак суд приймає зазначену накладну як належний доказ на підтвердження поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами у Специфікації № 7 від 04.02.2022 до Контракту порядку розрахунків, зобов'язання відповідача щодо оплати товару мало бути виконане не пізніше 90 календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) №408206 від 14.02.2022.
Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами контракту та специфікації, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань на день звернення позивача до суду є таким, що настав.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач своє зобов'язання, у строк встановлений контрактом та специфікацією, не виконав, доказів протилежного сторонами до суду не надано.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Такі випадки передбачені статтею 193, частиною 4 статті 524 Цивільного кодексу України, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України "Про валюту та валютні операції".
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання окремих договірних зобов'язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.
Отже, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.09.2019 у справі № 464/3790/16-ц.
Також суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц зробила висновок, відповідно до якого, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог Акціонерного товариства "Галичфарм" до Відкритого акціонерного товариства "Екзон" про стягнення грошових коштів у розмірі 86 490,00 доларів США.
Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Екзон" (Открытого акционерного общества "Экзон") (Республіка Білорусь, 225612, Брестська область, м. Дрогичин, вул. Леніна, 202; УНП: 200433278) на користь Акціонерного товариства "Галичфарм" (Україна, 79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Опришківська, буд. 6/8; ідентифікаційний код: 05800293) заборгованість в розмірі 86 490 доларів США (3 162 818 грн. 21 коп. згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 26.01.2023 (1 долар - 36,5686 грн.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 47 442 грн 27 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 12.09.2023.
Суддя А.І. Привалов