12.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/6730/20 (904/2816/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Камша Н.М.) від 16.06.2023р. у справі № 904/6730/20 (904/2816/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ", м.Дніпро та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР - УКРАЇНА", м.Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", м.Дніпро
відповідача-2: Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області
відповідача-3: Міністерства юстиції України, м.Київ
про визнання незаконним і скасування наказу
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 у даній справі позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР - УКРАЇНА" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", відповідача-2: Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та відповідача-3: Міністерства юстиції України про визнання незаконним і скасування наказу передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідачем за даним позовом є Міністерство юстиції України, тому дана позовна заява підсудна Господарському суду м. Києва.
Не погодившись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю “Цукорпром” звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, заявник вказує, що судом першої інстанції не враховано, що одним із відповідачів по даній справі є також ТОВ “Коновалівське”.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2021 по справі № 904/6730/20 ТОВ “Коновалівське” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Розгляд усіх спорів, які визначені ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо боржника у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та в межах такої справи.
Враховуючи, що в даному спорі одним із відповідачів є боржник, а також те, що спір стосується майна боржника (проданого в рамках справи про банкрутство об'єктів нерухомого майна), тому, на думку скаржника, розгляд даної справи має відбуватись у межах справи ТОВ “Коновалівське”. Отже, дана справа підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
У поданому клопотанні ТОВ “Цукорпром” просить здійснити розгляд даної справи з повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.ч. 1,10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частинами 1, 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду про передачу справи на розгляд іншого суду.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду
Отже, апеляційні скарги на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши клопотання ТОВ “Цукорпром” про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи, колегія суддів враховує, що у даному випадку заявником не обґрунтовано, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.
Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області зазначає, що відповідачем у справі є Міністерство юстиції України, а тому дана справа підсудна Господарському суду міста Києва.
Міністерство юстиції України у поданому відзиві просить залишити ухвалу господарського суду без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В обґрунтування своєї правової позиції Міністерство юстиції України зазначає, що оскільки одним із відповідачів у позовній заяви визначено Міністерство юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади, вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що справа з розгляду даної позовної заяви відповідно до приписів частини п'ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України підсудна Господарському суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., судді Мороз В.Ф., Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 у справі № 904/6730/20 (904/2816/23) залишено без руху; повідомлено скаржника про необхідність у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду докази на підтвердження повноважень Удовицького Є.М. щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" у Центральному апеляційному господарському суді.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2023 поновлено строк подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 у справі № 904/6730/20 (904/2816/23) у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР - УКРАЇНА" звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Міністерства юстиції України, в якому просили визнати незаконними та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1879/5 “Про задоволення скарги”, прийнятий за результатами розгляду скарги Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 28.03.2023 №02.1-25/319, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за №СК-1122-22.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 15.05.2023 №1879/5 “Про задоволення скарги”, зокрема, скасовані рішення від 06.12.2022 №№65688621, 65688080, 65687574, від 07.12.0222 №№65696332, 65695040, 65695375, 65693654, 65695661, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною.
На підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. проведено державну реєстрацію права власності на капітальні споруди за товариством з обмеженою відповідальністю “Цукорпром” та товариством з обмеженою відповідальністю “Агроцентр-Україна”, а також внесено зміни до записів про інші речові права на земельні ділянки на підставі яких змінено орендаря земельних ділянок з товариства з обмеженою відповідальністю “Коновалівське” на товариство з обмеженою відповідальністю “Цукорпром” та товариство з обмеженою відповідальністю “Агроцентр-Україна”.
Частиною першою ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України).
Законодавець у частинах першій та другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
За приписами ст. 45 Господарського процесуального кодексу України , сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.
Належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб'єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 зазначену позовну заяву залишено без руху; зобов'язано позивачів протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме зазначити зміст позовних вимог до відповідача-1 ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" та відповідача-2 Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
12.06.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР - УКРАЇНА" надійшла заява №б/н від 09.06.2023 з додатками про усунення недоліків позовної заяви, у якій не зазначені позовні вимоги до відповідача-1 ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" та відповідача-2 Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вимоги позивачів заявлені лише до Міністерства юстиції України, яке знаходится у м. Києві.
Отже, позивачами не виконані вимоги, викладені в ухвалі господарського суду від 05.06.2023 та не наведено вимог до Михайлівсьої сільської ради Полтавського району Полтавської області та боржника, що виключає розгляд даного позову в межах справи про банкрутство останнього.
Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що єдиним відповідачем за даним позовом є Міністерство юстиції України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
За приписами ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Також, відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Водночас, ч. 5 ст. 30 Господарського кодексу України встановлено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Тлумачення норм частин 5, 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що закріплене у ній правило виключної підсудності справ поширюється на усі спори в яких відповідачем, зокрема, визначено міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Подібну за змістом позицію щодо виключної підсудності справи, в якій відповідачем є міністерство, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №910/12641/19 та від 26.05.2022 у справі №1-23-32/135-08-4825, від 01.09.2022 у справі №910/14346/21, яку враховує суд апеляційної інстанції під час вирішення цієї справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем за даним позовом є Міністерство юстиції України, Господарський суд Дніпропетровської області дійшов обґрунтованого висновку, що дана позовна заява підсудна Господарському суду міста Києва.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, що викладені в постанову від 27.06.2023 по справі №911/4706/15 (911/1626/21), оскільки обставини, встановлені у даній справі є відмінними від обставин, встановлених у справі, що розглядається.
Так, у справі № 911/4706/15 (911/1626/21) встановлено, що в обґрунтування заявлених у цій справі позовних вимог ліквідатор ТОВ "Атрекс" зазначав про порушення майнових прав банкрута внаслідок реєстрації на іншу особу права власності на належне банкруту майно. Тобто виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача (банкрута) з правомірністю набуття іншою особою, відносно якої вчинено оспорювані реєстраційні дії, права власності на нерухоме майно, яке позивач вважає своїм.
Водночас, у справі, що розглядається, позивачами не зазначено про порушення майнових прав банкрута (ТОВ “Коновалівське”) внаслідок реєстрації на іншу особу права власності та інших речових прав, як і не заявлено майнових вимог до нього.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими та такими, що не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, отже оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" -залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 у справі № 904/6730/20 (904/2816/23) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз