вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" вересня 2023 р. Справа№ 910/14639/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Кравчука Г.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023
у справі № 910/14639/22 (суддя Заєць Д.Г.)
За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
про стягнення майнової шкоди, -
У 2021 році Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення майнової шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2021 комісією Васильківського відділення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" виявлено факт пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, про що складено Акт пошкодження газопроводу від 25.08.2021 року, про що складено акт пошкодження газопроводу № б/н від 25.08.2021. Позивач стверджує, що земляні роботи виконувались ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі", які з АТ "Київоблгаз" не погоджувались, газопровід пошкоджено при монтажі електроопори бурильною технікою внаслідок чого відбувся порив газопроводу та витік природного газу, внаслідок чого 10 приватних будинків залишились без газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 року матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення 6 265 грн 65 коп. з додатками передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.06.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» 6265 грн 65 коп. майнової шкоди та 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивовано тим, що порушення відповідачем порядку проведення земляних робіт в охоронній зоні без обов'язкового письмового погодження з позивачем, призвело до пошкодження газопроводу, що заподіяло шкоду позивачу, яка полягала у понесенні витрат на відновлення належної роботи газорозподільної системи. Місцевим господарським судом встановлено, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 6265,65 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивачем не надано документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ. Також, відповідач вказує, що позивачем не доведено наявності у зоні виявлення факту пошкодження гозапроводу розпізнавальних знаків знаходження спільного газопроводу. Крім того, апелянт підкреслює, що позивачем не доведено правомірність розрахунку вартості виробничо-технологічних витрат природного газу через пошкодження газопроводу та не надано документації із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді ОСОБА_1, Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023, витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №910/14639/22.
20.07.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №910/14639/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, сформовано для розгляду справи №910/14639/22 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Кравчук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 року, розгляд справи вирішено здійснювати порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.07.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.08.2021 року о 15 год. 25 хв. комісією Васильківського відділення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - AT "Київоблгаз") виявлено факт пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, про що складено Акт пошкодження газопроводу від 25.08.2021 року. В акті зазначено, що земляні роботи виконувались ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі", які з АТ "Київоблгаз" не погоджувались, газопровід пошкоджено при монтажі електроопори бурильною технікою внаслідок чого відбувся порив газопроводу та витік природного газу, внаслідок чого 10 приватних будинків залишились без газу.
Вказаний акт підписано представниками позивача, а копія акта вручена представнику відповідача Талалай В.О.
Позивачем складено розрахунок об'єму витрати природного газу через пошкодження газопроводу Ду32 мм середнього тиску від 25.08.2021 року. Відповідно до розрахунку вартості збитків, заподіяних AT "Київоблгаз", внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, розмір завданої шкоди складає 6265,65 грн.
Розмір завданої позивачу шкоди вказано у розрахунку вартості збитків, заподіяних AT "Київоблгаз" внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е згідно акту пошкодження від 25.08.2021 року та складається з переліку виконаних робіт та вартості газу на виробничо-технологічні потреби.
Також, місцевим господарським судом встановлено, що позивач надіслав відповідачу лист від 05.10.2021 року №81012-Сл-14465-1021 з вимогою оплатити суму завданих збитків, до листа додано підрядний договір №21ПГ про відшкодування збитків внаслідок аварії від 30.09.2021, рахунок на оплату №21 від 25.08.2021.
Однак, як зазначає позивач, відповідач підрядний договір №21ПГ про відшкодування майнової шкоди від 30.09.2021 не підписав, майнову шкоду у сумі 6265,65 грн. не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 22 Цивільного кодексу України унормовано, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України доведення відсутності вини у спричиненні шкоди покладено на відповідача.
Для застосування міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Отже, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Суд апеляційної інстанції підкреслює, що правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285; ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 15.11.2018 № 305.
Пункту 17 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Враховуючи вищевикладене, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", відповідно до вимог Закону України "Про ринок природного газу", є Оператором ГРМ, який зобов'язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Київської області.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 глави І Кодексу газорозподільних систем (далі - КГС) Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператор ГРМ (пункт 1 розділу 1 глави ІІІ КГС).
Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (пункт 4 розділу 1 глави ІІІ КГС).
Главою 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, визначено порядок проведення земляних робіт у охоронній зоні об'єктів газорозподільної системи (об'єктів ГРМ), а саме:
Охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (пункт 1);
Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів ГРМ (пункт 4);
Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов'язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5);
Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ (пункт 7);
Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.
Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи - підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.
Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8);
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (пункт 9);
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов'язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ (пункт 10);
Письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в Оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (пункт 11);
До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (пункт 15);
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт (пункт 16);
Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (пункт 17);
Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (пункт 18).
Згідно із пунктом 2.1 розділу II ПБСГ, охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових (пункт 1.12. глави 1 розділу V ПБСГ).
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.
Згідно із пунктом 1.34 глави 1 розділу V ПБСГ, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Отже, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання дозволу, повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що працівники відповідача виконували земляні роботи бурильною технікою, без відповідних дозволів та за відсутності представника Оператора ГРМ АТ "Київоблгаз", що призвело до пошкодження газопроводу та виникненню збитків.
З метою відновлення газопостачання на пошкодженій ділянці газопроводу позивачем проведено комплекс необхідних ремонтно-відновлювальних робіт з усунення наслідків аварії.
Відповідно до п. 7 глави 4 розділу ХІ КГС, об'єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами - підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.
Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку наявного в матеріалах справи, розмір шкоди, завданої позивачу діями відповідача, становить 6265,65 грн. (вартість виробничо-технологічних витрат газу через пошкодження газопроводу), в тому числі об'єм витоку природного газу складає 268,587 куб.м., що складає 3661,96 грн.
Одночасно, суд апеляційної інстанції погоджуєься з висновком місцевого господарського суду, що твердження відповідача про відсутність доказів перебування газопроводу середнього тиску, розташованого за адресою: Київська обл., с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Е, як нерухомого майна, у власності або на балансі АТ "Київоблгаз" спростовуються долученою позивачем копією постанови НКРЕКП "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ "Київоблгаз" від 29.06.2017 року №855, у додатку до якої визначена територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ "Київоблгаз".
Разом з тим відповідачем не подано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у його діях, зокрема, не доведено, що ним вчинялись усі передбачені й необхідні заходи для уникнення завдання шкоди.
Крім того, колегією суддів також не приймаються до уваги доводи відповідача, щодо відсутності у місці пошкодження газопроводу і на прилягаючих територіях розпізнавальних знаків, якими необхідно помічати та захищати газопроводи.
Так, суд апеляційнох інстанції зазначає, що пунктом 7. 23 Державних будівельних норм України В.2.5-20:2018 «Газопостачання» передбачено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками. Покажчики встановлюються:
1) на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного на території населених пунктів і не більше ніж через 500 м за межами населених пунктів (з урахуванням покажчиків, встановлених у місцях розташування споруд, поворотів і відгалужень газопроводів);
2) у місцях перетину траси газопроводу з межами земельних ділянок власників, орендарів, землевласників та землекористувачів;
3) у місцях повороту траси газопроводу;
4) у місцях переходу газопроводу через судноплавні і несудноплавні водотоки, у тому числі канали, яри. Місця перетину газопроводів з судноплавними і сплавними річками, а також каналами позначаються на берегах сигнальними знаками:
4) у місцях переходу через автомобільні і залізничні дороги (необхідність встановлення покажчиків вирішується за погодженням з організацією, що видає технічні умови на перехід газопроводу через автомобільні і залізничні дороги);
5) у місцях відгалужень поліетиленових газопроводів і нерознімних з?єднань поліетиленових газопроводів зі сталевими.
Отже, вищевказаними положеннями законодавства встановлено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості, при цьому, позивачем долучено до матеріалів справи фотографії, з яких вбачається наявність позначень газопроводу на місцевості.
Одночасно, згідно підпункту 17 пункту а) частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить видача дозволів на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.
Відповідно до абзацу першого та другого статі 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 870 затверджено Типовий порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, аналювання дозволів.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 4 Типового порядку, дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1. Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.
Видача дозволу, його переоформлення, видача дубліката та анулювання дозволу здійснюються на безоплатній основі (пункт 5 Типового порядку).
Згідно пункту 6 Типового порядку, дозвіл видається на проведення робіт, перелік яких наведено у додатку 3, зокрема: земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (пункт 1), заміна пошкоджених та застарілих конструкцій опор, ліхтарів, освітлювальної арматури, тросів, розтяжок, кабелів, дротів, комунікаційної апаратури (пункт 8).
Враховуючи вищевикладене, відповідач перед проведенням земляних робіт зі встановлення електроопор в межах населеного пункту села Погреби зобов'язаний був отримати дозвіл від органу місцевого самоврядування (Погребівської сільської ради), якому б мало передувати письмове погодження з АТ "Київоблгаз", що передбачено пунктами 13, 14 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРС.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується і з твердженням апелянта, що позивачем не доведено правомірність розрахунку вартості виробничо-технологічних витрат природного газу через пошкодження газопроводу та зазначає, що за наслідками усунення виявленого пошкодження газопроводу та зазначає, що розрахунок об'єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу позивачем виконано згідно пункту 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ. При цьому позивач у позовні заяві посилається також на пункт 7 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ.
За змістом пункт 7 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ, об'єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами - підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.
Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об'єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об'єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за формулою, викладеною у вказаному пункті.
Позивачем здійснено розрахунок об'єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу Ду 32 мм середнього тиску, відповідно до змісту якого розрахунок виконано згідно пункту 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ, а витрати всього склали 268, 5869715 м.куб.
Відповідно до Розрахунку вартості збитків, заподіяних АТ "Київоблгаз" внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску за адресою: с. Погреби, вул. Першотравнева, 51Є, згідно акту обстеження від 25.08.2021, розмір завданої шкоди всього склав 6 263, 65 грн, а саме: відріз поліетиленового газопроводу від поліетиленового середнього та низького тиску (Ду до 50 мм) на суму 663, 60 грн; встановлення поліетиленових фасованих частин (відводів, колін, патрубків, переходів) на суму 304, 40 грн; пуск газу в будівлю: на котел на суму 267, 70 грн., на плиту 20, 80 грн; вартість виїзду слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування зварника 4 розряду 61, 26 грн; вартість виїзду слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування, 4 розряду 54, 58 грн; авто послуги Фіат 2463 вартість роботи на 1 км на суму 47, 20 грн; витрати пального на 1 км пробігу 20, 00 грн; автопослуги ГАЗ 33023 вартість роботи 1 км на суму 47, 20 грн; витрати пального на 1 км пробігу в сумі 24, 80 грн; матеріали: труба Ду 40 ПЕ 1 шт на суму 35, 81 грн, муфта ПЄ Ду 40 2 шт на суму 93, 84 грн; бензин А92 для роботи електростанції суму 47, 88 грн; виробничо-технологічні витрати природного газу через пошкодження газопроводу на суму 3661, 96 грн. Всього з ПДВ на суму 6 263, 65 грн.
Крім того, колегія суддів також не бере до уваги твердження апелянта, що позивачем не надано документації із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції відповідачеів в оскаржуваному рішенні, чиннини нормами Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Земельним кодексом України обов'язок з виготовлення технічної документації із землеустрою та подання відомостей для внесення до Державного земельного кадастру, а також, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно покладено на розробника технічної документації із землеустрою, власника земельної ділянки або користувача, при цьому позивач не належить до жодної із зазначених осіб, а являється Оператором ГРМ, який зобов'язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Київської області.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою), вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.
При цьому, позивачем доведено усі елементи складу цивільного правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності, а саме позивачем доведено, що порушення газопроводу сталося саме з вини відповідача, доведено факт заподіяння саме позивачу шкоди внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску та наявності вини відповідача у заподіянні зазначеної шкоди.
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що обставини справи та наявні в матеріалах справи докази свідчать про доведеність позивачем усіх обов'язкових умов та складових, наявність та сукупність яких дає право на відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у справі №910/14639/22 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.
Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.
Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 року у справі № 910/14639/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2023 року у справі № 910/14639/22 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 910/14639/22.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Кравчук