Справа № 523/1307/22
Провадження №2/523/924/23
"06" вересня 2023 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА» (03022, м. Київ, пров. Охтирський, буд. 3), третя особа: Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, буд. 6) про захист прав споживачів та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Установив:
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом та просила суд ухвалити рішення котрим стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА» матеріальну шкоду у розмірі 10412 гривень; моральну шкоду у розмірі 30000 гривень. Також просила Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області провести незалежну експертизу для перевірки якості товару - хни порошкової для брів (кругла пластмасова упаковка оранжевого кольору) Торгівельної марки MAYUR у лабораторії, акредитованої на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до ч. 3 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів».
В обґрунтування вимог посилалась на те, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснила покупку в Сіті Центрі м.Одеси (вулиця Давида Ойстраха, 32, маг. «Архітектор краси» ФОП ОСОБА_2 ). хну порошкову для брів Торгівельної марки MAYUR на суму 42 грн. 00 коп., що підтверджується копією товарного чеку №8223 від 01 жовтня 2021 року.
02.10.21 ОСОБА_1 провела фарбування брів, однак після 2 годин пішло різке почервоніння та зуд брів, а ще через годину в позивача заплили очі, з'явився набряк та було спаплюжене обличчя.
Рано вранці 03.10.2021 ОСОБА_1 відчула себе гірше, їй стало важко дихати, погіршився зір та обличчя було вкрите червоними плямами з набряком в області брів та очей, піднявся рівень артеріального тиску від стресу до 150/80, зазначене зафіксовано в супровідному листку №380 від 03.10.21.
ОСОБА_1 викликала швидку допомогу, яка доставила останню до Обласної лікарні м.Одеси, де їй була надана первинна допомога у вигляді 2 уколів гормону Дексаметазону на фізрозчині та розчин супрастину, встановлений діагноз алергічний дерматит, була запропонована шпиталізація, що підтверджується супровідним листком №380 від 03.10.21 з рекомендацією до шпиталізації.
Як зазначила позивачка, вона зателефонувала до виробника ТОВ «БІОФАРМА» 04.10.2021 та сповістила, що з нею трапилось.
04.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до сімейного лікаря з цього приводу та отримала направлення до лікаря - дерматолога, яка підтвердила діагноз: КОНТАКТНИЙ АЛЛЕРГІЧНИЙ ДЕРМАТИТ, спричинений косметичною фарбою «ХНА».
ОСОБА_1 було надано направлення до «СМАРТЛАБУ» від лікаря-дерматолога та запропоновано здати відповідні аналізи: харчовий блок, ОАК, ліпідограмму та печінкові проби на загальну суму 2295 грн. та виписані відповідні ліки.
Алергологом позивачу було рекомендовано зробити у приватній клініці «Одрекс» антіалергентні патч - тести, які коштують від 3,500 грн. до 8.000 грн.
06.10.2021 року ОСОБА_1 лише зробила загальний аналіз крові, який показав, що ШОЕ у ОСОБА_1 - 17, що значно перевищує норму та свідчить про наявність отрути та запалення у організмі.
08.10.2021 року у ОСОБА_1 погіршався зір, було нечітке зображення внаслідок набряку брів та гною, який попав в очі після відповідного фарбування та остання звернулася до окуліста у Консультаційний центр при Обллікарні.
Після відвідування Консультаційного центру вночі з 8 на 9 жовтня у 3 часу ночі у ОСОБА_1 різко погіршився стан здоров'я, швидко піднялася температура до 39 градусів та почалася лихоманка.
Лихоманка трималася 10 діб та ліки не діяли.
17.10.2021 року ОСОБА_1 викликала швидку допомогу, коли неї була температура більш, ніж 39 градусів та очікувала її 8 годин.
ОСОБА_1 було рекомендовано здати тест на Ковід 19 и обстежити легені.
18.10.2021 року ОСОБА_1 здала додатково аналіз на L-клітини на 120 грн.
20.10.2021 року у ОСОБА_1 взяли зразки на обстежування та Ковід 19, спричинений короновірусом SARS- CoV-2 підтверился.
21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 за свої кошти (165 грн.) зробила рентген легенів та у неї знайшли двохсторонню полісигментарну пневмонію.
25.10.2021 року ОСОБА_1 були зроблені Аналізи на СРБ та D-димер у лабораторії «Смартлаб» на суму 267 грн.
Аналіз виявився поганим та ОСОБА_1 були призначені дорогі уколи в живіт (Еноксофорін-фармекс) - антікоагулянти, антибіотики,гормони та інші ліки.
На фоні прийому антікоагулянтів («Атерокарду») у ОСОБА_1 з'явилася внутрішня кровотеча
9.12.2021, що підтверджується аналізом на скриту кров від 10.12.2021, зроблено обстеження шлунку у вигляді УЗД за влашні гроші (200 грн) у Полікліничному відділенні КНП'ООКЛ та рентген шлунку по рекомендації гастроентеролога.
ОСОБА_1 було рекомендовано змінити «Атерокард» на «Детролекс» та приймати його ще 2 місяця по пораді лікаря, а це ще 800 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 витрачено на лікування загалом 10412 гривень, котрі вона просить стягнути з відповідача.
Також ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача моральну шкоду, котру вона оцінила у розмірі 30000 гривень.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси Сувертак І. В. від 08 лютого 2022 року, було відкрито спрощене позовне провадження по зазначеній цивільній справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 28,29).
Сторони в судове засідання не прибули, про розгляд справи судом обізнані належним чином, неодноразово повідомлялись про розгляд справи належним чином, причин неявки суду не сповістили та з заявою про відкладення її розгляду не звертались.
Відповідачем не надано відзив на позовну заяву.
Третьою особою 22 березня 2022 року надано пояснення щодо позову.
Як зазначив представник третьої особи у своїх поясненнях, до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не надходило звернення ОСОБА_1 , щодо виникнення порушення, що спричинило шкоду її життю чи здоров'ю, яке б дало підставу здійснити позапланову перевірку.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області у разі проведення позапланового або планового заходу державного нагляду/контролю має право відбирати зразки продукції, передавати їх на експертизу відповідним установам, акредитованих на право проведення таких робіт за рахунок коштів державного бюджету.
20.01.2021 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 65 «Про затвердження Технічного регламенту щодо косметичної продукції», яка набирає чинності 03.08.2022.
Відповідно до вказаної постанови - органом ринкового нагляду за косметичною продукцією визначено Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, таким чином Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області не має повноважень щодо проведення перевірок характеристик лікарських та косметичних засобів.
Таким чином, на думку третьої особи, вимоги позовної заяви, а саме: пункт 3 прохальної частини позову, що стосується Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 01.10.2021 року здійснила покупку в Сіті Центрі м.Одеси (вулиця Давида Ойстраха, 32, маг. «Архітектор краси» ФОП ОСОБА_2 ). хну порошкову для брів Торгівельної марки MAYUR на суму 42 грн. 00 коп., що підтверджується копією товарного чеку №8223 від 01 жовтня 2021 року. (а.с. 6).
02.10.21 ОСОБА_1 провела фарбування брів, однак після 2 годин пішло різке почервоніння та зуд брів, а ще через годину в позивача заплили очі, з'явився набряк та було спаплюжене обличчя.
ОСОБА_1 викликала швидку допомогу, яка доставила останню до Обласної лікарні м.Одеси, де їй була надана первинна допомога у вигляді 2 уколів гормону Дексаметазону на фізрозчині та розчин супрастину, встановлений діагноз алергічний дерматит, була запропонована шпиталізація, що підтверджується супровідним листком №380 від 03.10.21 з рекомендацією до шпиталізації. (а.с. 8).
04.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до сімейного лікаря з цього приводу та отримала направлення до лікаря - дерматолога, яка підтвердила діагноз: КОНТАКТНИЙ АЛЛЕРГІЧНИЙ ДЕРМАТИТ, спричинений косметичною фарбою «ХНА». (а.с. 8 на звороті).
Частинами 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Так, статтею 81 ЦПК України встановлено правила обов'язку доказування і подання доказів в цивільній справі.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Згідно ж з частиною 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400 цс 19):
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, або іншими документами.
Згідно із п. 1, 4 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою та звернення до суду за захистом порушених прав.
Зі справи вбачається, що ОСОБА_1 , 01.10.2021 року здійснила покупку в Сіті Центрі м.Одеси (вулиця Давида Ойстраха, 32, маг. «Архітектор краси» ФОП ОСОБА_2 ). хну порошкову для брів Торгівельної марки MAYUR на суму 42 грн. 00 коп., що підтверджується копією товарного чеку №8223 від 01 жовтня 2021 року.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, яка визначає і обгрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення її прав та інтересів із посиланням на норму матеріального права, яка порушена відповідачем і підлягає захисту, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Звертаючись до суду з даним позовом про стягнення грошових коштів, позивачем не визначено і не обґрунтовано, в чому саме полягають порушення прав і законних інтересів позивача збоку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА», якими саме діями чи бездіяльністю допущено порушення відносно позивача та яку саме норму матеріального права порушено цим відповідачем.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу збоку цього відповідача на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного цим відповідачем права позивача чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо причинно-наслідкового зв'язку між використанням хни порошкової для брів Торгівельної марки MAYUR та наслідками, котрі настали після цього.
Суд не приймає як належні та допустимі докази довідки зі встановленими діагнозами - алергічний дерматит та контактний алергічний дерматит, спричинений косметичною фарбою «ХНА», оскільки зазначені довідки не засвідчені відповідними медичними органами, також не надано відповідних висновків експертизи, з якої можна було б встановити причинно-наслідковий зв'язок між використанням хни порошкової для брів Торгівельної марки MAYUR та наслідками, котрі настали після цього.
Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним зазначити такі мотиви.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Однак позивачем не доведено факту заподіяння їй моральної шкоди, матеріалами справи не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між використанням хни порошкової для брів Торгівельної марки MAYUR та наслідками, котрі настали після цього, тому вимога позивача про стягнення моральної шкоди є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги до Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про проведення незалежної експертизи для перевірки якості товару - хни порошкової для брів (кругла пластмасова упаковка оранжевого кольору) Торгівельної марки MAYUR у лабораторії, акредитованої на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до ч. 3 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.
20.01.2021 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 65 «Про затвердження Технічного регламенту щодо косметичної продукції», яка набрала чинності 03.08.2022 року.
Відповідно до вказаної постанови - органом ринкового нагляду за косметичною продукцією визначено Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, таким чином Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області не має повноважень щодо проведення перевірок характеристик лікарських та косметичних засобів.
Таким чином вимоги позовної заяви, а саме: пункт 3 прохальної частини позову, що стосується Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області також не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, враховуючи встановленні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4-7,1-13,17-18,109,131,137,211,223,259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА» (03022, м. Київ, пров. Охтирський, буд. 3), третя особа: Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, буд. 6) про захист прав споживачів та стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 11 вересня 2023 року.
Суддя