Код суду 233 Справа № 233/4473/20
12 вересня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представників потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019050000001662 від 24 жовтня 2019 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має статус учасника бойових дій та нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», інспектора сектору превенції ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, спеціальне звання - старший лейтенант поліції, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Волосянка Сколівського району Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помічника дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, спеціальне звання - сержант поліції, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обох у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, -
Згідно наказу начальника ГУНП в Донецькій області № 10о/с від 05.01.2017 ОСОБА_16 призначено на посаду інспектора сектору превенції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, та відповідно до наказу начальника ГУНП в Донецькій області № 462о/с від 31.10.2018 присвоєно спеціальне звання старшого лейтенанта поліції. Відповідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993, ОСОБА_16 є працівником правоохоронного органу, та здійснюючи функції представника влади, тобто будучи службовою особою в силу статей 3, 7, 18 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон) № 580-VIII від 02.07.2015, маючи обов'язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини, а згідно вимог ст. 23 Закону володіючи повноваженнями, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення та, на підставі положень Розділу 5 Закону, будучи наділеним правом на застосування поліцейських превентивних заходів та заходів примусу, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов'язків, згідно ст. 62 Закону наділений повноваженнями представника держави.
Згідно наказу т.в.о начальника ГУНП у Львівській області № 525о/с від 16.08.2019 ОСОБА_15 призначено на посаду помічника дільничного офіцеру поліції сектору превенції Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області та відповідно до наказу начальника ГУНП у Львівській області №6с від 30.09.2019 присвоєно спеціальне звання капрала поліції. Відповідно ст 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993, ОСОБА_15 є працівником правоохоронного органу, та здійснюючи функції представника влади тобто будучи службовою особою в силу статей 3, 7, 18 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон) № 580-VIII від 02.07.2015, маючи обов'язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини, а згідно вимог ст. 23 Закону володіючи повноваженнями здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення та, на підставі положень Розділу 5 Закону, будучи наділеним правом на застосування поліцейських превентивних заходів та заходів примусу, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов'язків, згідно ст. 62 Закону наділений повноваженнями представника держави. На виконання наказу ГУНП у Львівській області № 2497 від 16.08.2019 та наказу ГУНП в Донецькій області № 2191 від 22.08.2019 з 21 серпня до 21 листопада 2019 року проходив стажування на посаді інспектора сектору превенції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області.
13.10.2019 відповідно до затвердженого начальником Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області графіку чергування ОСОБА_16 спільно з помічником дільничного офіцера поліції сектору превенції Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП в Львівській області рядовим поліції ОСОБА_15 , який на той час проходив стажування на посаді інспектора сектору превенції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, несли службу у складі пішого патруля на залізничному вокзалі м. Костянтинівка розташованого за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. О. Тихого, 81.
Так, 13.10.2019, приблизно об 11 год. 15 хв., інспектор сектору превенції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_16 та стажист на посаді інспектора сектору превенції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_15 , перебуваючи у приміщення залізничного вокзалу м. Костянтинівка, підійшли до ОСОБА_8 з метою перевірки його документів та причетності до незаконних збройних формувань. В порушення ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» не представившись та не пред'явивши службові посвідчення, ОСОБА_16 висловив вимогу пред'явити паспорт громадянина України, на що ОСОБА_8 повідомив, що його паспорт знаходиться у його дружини ОСОБА_21 , яка відійшла, однак погодився назвати свої анкетні данні, такі як прізвище, їм я та по-батькові, дату народження та інше.
Після цього, отримавши на особистий мобільний телефон ОСОБА_16 через мобільний додаток «Телеграм» з інформаційного центру ГУ інформацію, що особа з анкетними даними ОСОБА_8 причетний до незаконних збройних формувань, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 знову підійшли до ОСОБА_8 та повідомили, що він значиться як особа, причетна до незаконних збройних формувань та попросили пройти з ними до кімнати поліції, розташованої в приміщенні залізничного вокзалу м. Костянтинівка, на що ОСОБА_8 погодився.
Перебуваючи у вказаній кімнаті, співробітники поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 почали питати ОСОБА_8 про місце його перебування у період 2014-2016 р., участі у мітингах про відокремлення Луганської та Донецької областей від України тощо. Відповівши на вказані питання, ОСОБА_8 спитав про його статус та дозвіл покинути кімнату поліції, розташованої в приміщенні залізничного вокзалу м. Костянтинівка, на що ОСОБА_16 , не маючи на те законних підстав, передбачених ст. 208 КПК України (відповідно до якої уповноважена службова особа має право затримати особу підозрювану у вчиненні злочину лише у випадках якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення та або якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин) та ст. 260 КУпАП ( мета адміністративного затримання є припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного й правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення) повідомив, що ОСОБА_8 перебуває у статусі затриманого, та має дочекатись приїзду членів СОГ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, після чого без висунення законних вимог поліцейського та попередження про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили та з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_8 , застосував до останнього фізичну силу у вигляді нанесення одного удару кулаком правої руки в область нирок ОСОБА_8 , в результаті чого спричинив останньому фізичний біль.
Після цього дізнавшись, що члени СОГ не приїдуть, та розуміючи незаконність дій інспектора сектору превенції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16 та стажиста на посаді інспектора сектору превенції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_15 , ОСОБА_8 повідомив, що його утримання є незаконним та він має намір сам проїхати до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області з метою проведення перевірки його причетності до незаконних збройних формувань. Після цього ОСОБА_8 у супроводженні стажиста на посаді інспектора сектору превенції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_15 , покинув приміщення залізничного вокзалу м. Костянтинівка та рушив до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.
Відійшовши від приміщення залізничного вокзалу на відстань близько 200 метрів та перебуваючи навпроти будинку, розташованого за адресою м. Костянтинівка, вул. О. Тихого, 110, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 наздогнав інспектор сектор превенції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16 , який у порушення діючого законодавства України, перевищуючи свої службові повноваження, дав команду ОСОБА_15 затримати ОСОБА_8 .
Згідно ст. 29 Закону У країни «Про Національну поліцію», поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейським відповідно до Закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде не ефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для охорони прав і свобод люди, запобігання загрозам, публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Також, відповідно до ч.2 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до законодавства затримання особи здійснюється на підставі визначених норм КПК України - статті 207, 208, а також КУпАП - стаття 261.
Згідно статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема у таких випадках: якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи та якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
Пунктами 1, 2 ч.1 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію визначено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу як фізичний вплив (силу) та застосування спеціальних засобів.
Частиною 2 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників
Згідно ч.1 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосуванні фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу, для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію», вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти: під час затримання особи; під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; проведенню процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.
Після цього, близько 12 год. 00 хв., знаходячись навпроти будинку, розташованого за адресою: м. Костянтинівка, вул. О. Тихого, 110, інспектор сектору превенції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16 та стажист на посаді інспектора сектору превенції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_15 , без висунення законних вимог поліцейського та попередження про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, діючи умисно та явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили та з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_8 , застосували до останнього фізичну силу, а саме прийоми рукопашного бою.
Так, ОСОБА_15 своїми руками схопив ОСОБА_8 за праву руку, а ОСОБА_16 за ліву та з метою подавлення волі ОСОБА_8 , намагались заламати його руки за спину, при цьому ОСОБА_16 наніс два удари кулаком правої руки в область нирок ОСОБА_8 , в результаті чого спричинив останньому фізичний біль. Вказаними незаконними діями ОСОБА_16 та ОСОБА_15 заламали ОСОБА_8 обидві руки за спину, і тягнучи їх до гори, спричинили останньому фізичний біль та тілесні ушкодження.
Продовжуючи спільний умисел, направлений на перевищення влади із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого дій, співробітники поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , тягнучи руки ОСОБА_8 до гори, повели останнього до кімнати поліції, розташованої у приміщенні залізничного вокзалу м. Костянтинівки.
В результаті вказаних умисних дій, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили та з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків, співробітники поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 завдали ОСОБА_8 фізичний біль, моральні (психологічні) страждання, принизили його особисту гідність і честь, оскільки вказані дії вчинялись в громадському місці, та не маючи не те повноважень, незаконно здійснили затримання ОСОБА_8 , чим порушили його право на свободу пересування. Крім того, в результаті фізичного насильства у вигляді застосування фізичної сили та спеціальних прийомів боротьби, вчинення інших незаконних дій, співробітники поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 спричинили ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді відриву дистального сухожилку біцепса правого плеча з наявністю набряку параартикулярних м'яких тканин та синцем у ділянці правого плеча та ліктьового суглобу, та синці на переднє-зовнішній поверхні правого передпліччя в нижній третині та передній поверхні лівого плеча в середній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_14 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком не визнав. Повідомив, що 13 жовтня 2019 року він з ОСОБА_15 несли службу на залізничному вокзалі м. Костянтинівка та патрулювали територію від вул. Сечкіна до вул. Київської. Перевіряли осіб, які переміщалися з окупованих територій, на предмет їх причетності до НЗФ. У разі виявлення таких осіб, останні передавалися правоохоронному органу. Також до їх обов'язку входило слідкування за громадським порядком. Приблизно об 11 год. у приміщенні вокзалу при перевірці осіб, які перемістилися з окупованої території, вони підійшли до ОСОБА_8 , пред'явили посвідчення і запропонували надати документи, на що той відповів, що документи у дружини, та назвав свої анкетні дані, адресу проживання, номер контактного телефону. Дані потерпілого були внесені через бот до бази, де маються дані на осіб, причетних до НЗФ. Так як база працювала повільно, то не одразу прийшла відповідь, що ОСОБА_8 причетний до НЗФ. ОСОБА_8 громадський порядок не порушував. Вони підійшли до ОСОБА_8 і повідомили, що відносно нього маються дані в базі осіб, причетних до НЗФ, і попросили пред'явити документи. Коли прийшла дружина ОСОБА_8 , то вони пішли до поліцейської станції щоб дочекатися групу, де ОСОБА_8 став обурюватися, кричав на нього та лаявся. Потім зайшла дружина ОСОБА_8 і сказала, що не залишить чоловіка. Дружина нервувала і казала, що вони пройшли багато перевірок на блокпостах і все було нормально, але він мав інформацію з бази яку потрібно було перевірити. Він повідомив на «102», але ОСОБА_8 і його дружина стали лаятися та вийшли з кімнати. Дружина телефонувала на «102», викликала наряд і казала, що її чоловіка незаконно затримали. Вони очікували приїзду слідчо-оперативної групи. Так як група тривалий час не їхала, то ОСОБА_8 почав кричати на весь вокзал, ображаючи їх. Йому було роз'яснено, що треба дочекатися приїзду групи, але той пішов з вокзалу. ОСОБА_15 пішов за ОСОБА_8 і пояснював останньому, що треба дочекатися групи. ОСОБА_8 вийшов з вокзалу і пішов у напрямку магазину «Вокзальний», при цьому вийшов на проїзну частину і не реагував на вимогу зупинитися. За ОСОБА_8 йшла його дружина, потім ОСОБА_24 і він. Була підозра, що ОСОБА_8 хотів сховатися, оскільки його поведінка була незрозумілою. На той час проводилась ООС і треба було запобігти появі ворожих елементів. ОСОБА_8 йшов по дорозі, машини сигналили та об'їжджали його, тобто створював аварійні ситуації. Було прийнято рішення забрати ОСОБА_8 з проїзної частини і відвести до приміщення вокзалу. Він з ОСОБА_15 взяли руками ОСОБА_8 за передпліччя і намагалися прибрати з проїзної частини, щоб той не створював аварійні ситуації, але ОСОБА_8 виривався, поводив себе агресивно і некоректно. У поліцейській станції в приміщенні вокзалу вони запропонували ОСОБА_8 та його дружині медичну допомогу, але ОСОБА_8 кричав що вони нелюди і від них йому ніяка допомога не потрібна. Потім приїхала слідчо-оперативна група. Дружині ОСОБА_8 в цей час стало зле і ОСОБА_24 відвів її до медпункту. ОСОБА_8 за медичною допомогою не звертався та погрожував їм тим, що вони будуть покарані за порушення закону і пошкодують за те, що підійшли до нього. Але він виконував свої обов'язки, а потерпілий вважав, що він вище над усіма і його не можна перевіряти. ОСОБА_8 відмовився спілкуватися з СОГ у його присутності, тому він був ззовні. Коли він зайшов, ОСОБА_8 вимагав вибачення перед ним та дружиною, але він виконував свої обов'язки і не робив нічого незаконного, тому вибачатися не було за що. Після відмови вибачитися, ОСОБА_8 записав його дані і попросив ОСОБА_15 написати його дані на аркуш паперу. Потім приїхав адвокат і спілкування відбувалося між адвокатом і групою. Після приїзду СОГ він передав їм ОСОБА_8 і пішов перевіряти інших осіб. Також повідомив, що наказом керівника ГУНП з 2016 року створена ситуаційна група і база осіб, які можуть бути причетними до НЗФ. Після виявлення такої особи, він має повідомити про це на «102» і викликати СОГ для перевірки особи. Інформація перевіряється в інформаційному центрі через бот і приходить певна відповідь. ОСОБА_8 не був затриманий, тому ніякого протоколу не складалося і жодних процесуальних дій з ним не проводилося. Фізичну силу відносно ОСОБА_8 не застосовували і ударів у бік йому не наносив. Наказ ОСОБА_15 «валити» ОСОБА_8 на вулиці він не віддавав. За руки ОСОБА_8 не хватали, а тільки прибрали його з проїзної частини, щоб не збила машина, взявши за передпліччя, та як тільки той почав кричати, відпустили його. ОСОБА_8 йшов сам і ніхто його силою не тягнув. Цивільний позов не визнав.
Обвинувачений ОСОБА_15 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком не визнав. Повідомив, що 13 жовтня 2019 року з ОСОБА_27 вони несли службу на залізничному вокзалі м. Костянтинівка, де перевіряли осіб, які перетинали лінію зіткнення, на предмет їх причетності до НЗФ. Близько 10.50 підійшли до чоловіка, який назвався ОСОБА_8 , і попросили надати документи для перевірки через бот, до якого заноситься ПІБ, номер телефону і перевіряється по всіх базах МВС. У ОСОБА_8 при собі не було паспорта і дані занесли з його слів. Так як база працює не швидко, то вони продовжили перевіряти інших осіб. Потім прийшла відповідь, що ОСОБА_8 причетний до НЗФ. Вони попросили ОСОБА_8 надати документи та разом пішли до поліцейської станції. ОСОБА_8 пішов з ними добровільно. У приміщенні поліцейської станції ОСОБА_27 повідомив, що прийшла інформація про причетність ОСОБА_8 до НЗФ, після чого ОСОБА_8 почав кричати. Потім прийшла дружина ОСОБА_8 і почала пред'являти претензії та кричати, після чого сказала, що погано себе почуває і піде з поліцейської станції. Також вона сказала, що не залишить чоловіка, і вони вийшли вдвох в коридор. Потім вона зателефонувала на «102» і повідомила, що її чоловіка незаконно затримали. ОСОБА_8 не збирався чекати СОГ і покинув приміщення вокзалу. Він пішов за ОСОБА_8 , потім їх наздогнав ОСОБА_27 . Він казав ОСОБА_8 , щоб він повернувся, але той не реагував та лаявся. Потім ОСОБА_8 вийшов на дорогу і пішов у бік магазину «Вокзальний», не реагуючи на вимогу повернутись і намагаючись зупинити транспорт махав руками. Щоб не допустити ДТП, ОСОБА_27 прийняв рішення забрати ОСОБА_8 з проїзної частини. Він допоміг ОСОБА_27 забрати ОСОБА_8 з дороги і вони направилися до вокзалу. Вони взяли ОСОБА_8 за руки, при цьому руки не заламували і не застосовували силу. ОСОБА_8 сказав, що буде йти самостійно. ОСОБА_8 кричав людям, щоб викликали поліцію, але йому казали, що поліція вже тут. Коли прийшли до вокзалу, то було запропоновано надати медичну допомогу, від якої ОСОБА_8 відмовився, а його дружині стало зле. Потім приїхала СОГ, якій він повідомив, що ОСОБА_8 кидався на машини і вів себе некоректно. Після спілкування з СОГ ОСОБА_8 відпустили. ОСОБА_8 забажав дані посвідчення ОСОБА_27 , які йому надали. Він самостійно записав свої дані на аркуші паперу і надав ОСОБА_8 . Також ОСОБА_8 кричав, що буде скаржитися. Потім ОСОБА_8 сказав, що вони мають вибачитися перед ним та його дружиною, від чого вони відмовилися, оскільки нічого протизаконного не робили. ОСОБА_8 сказав, що посадить їх і зробить все, щоб вони не працювали. Потім приїхав адвокат і ОСОБА_8 , взявши сумки, сів до автомобіля і вони поїхали. Він не бачив, щоб ОСОБА_27 бив ОСОБА_8 , також ОСОБА_27 не віддавав наказу «валити» ОСОБА_8 на вулиці. ОСОБА_8 затриманий не був і фізичну силу до нього не застосовували. За цей інцидент його та ОСОБА_27 притягнули до дисциплінарної відповідальності. Цивільний позов не визнав.
Суд вважає, що провина обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_15 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів.
Потерпілий ОСОБА_8 повідомив у судовому засіданні, що він проживав у м. Антрацит Луганської області і з 2014 року був переселенцем у м. Харків та м. Київ. 13 жовтня 2019 року він разом з дружиною ОСОБА_21 направлявся з Антрацита у м. Київ через м. Костянтинівку. Вранці, близько 10.00 год., вони прибули до залізничного вокзалу м. Костянтинівка, перед цим перетнувши КПВВ «Майорськ», де до них не було жодних претензій і їх ніхто не затримував. Раніше вони неодноразово перетинали КПВВ і завжди все було добре. Також не було жодних проблем на блокпостах. На залізничному вокзалі вони були у залі очікування. На початку 11 год. дружина залишила його з багажем і пішла до аптеки. Він бачив, що співробітники поліції перевіряли документи у громадян, вони були у форменому одязі і не було жодних сумнівів, що це поліцейські. Як з'ясувалося згодом, це були ОСОБА_27 і ОСОБА_24 . Вони підійшли до нього, не представилися і попросили документи, на що він повідомив, що всі документи у дружини, яка відійшла. ОСОБА_27 поставив ряд запитань задля встановлення особи, на які він відповів. Потім він ввів на мобільному телефоні комбінацію символів і ОСОБА_27 списав комбінацію цифр у планшет, сказавши, що все добре і вони пішли перевіряти документи в інших осіб. Приблизно через 30 хвилин вони знову підійшли і ОСОБА_27 спитав, чи підійшла дружина. Він відповів, що якщо треба, то дружина підійде. Він зателефонував дружині і та підійшла. Дружина віддала ОСОБА_27 його паспорт і той запропонував пройти з ними до приміщення поліції. На його питання у чому справа, ОСОБА_24 повідомив, що він рахується по базі як учасник ЛДНР. У поліцейській кімнаті ОСОБА_27 ставив запитання щодо його участі в ЛДНР, на що він повідомив, що у 2014 році він та його родина поїхали до м. Харкова, а потім до м. Києва. На його питання чому не ведеться протокол, ОСОБА_27 відповів, що якщо він бажає офіційно, то зараз приїде слідча група і до того часу він затриманий. Він не чинив супротив, відповідав на всі питання, але не міг отримати відповідь за що затриманий. ОСОБА_15 перебував поруч і нічого не робив. ОСОБА_27 підійшов і наніс один удар кулаком правої руки у його тулуб зліва. Він розумів, що це якась помилка, або поліція перевищує свої повноваження. Також він зрозумів, що ОСОБА_27 розлютився від його запитань, але він лише хотів, щоб все було офіційно. Він наполягав, щоб приїхала СОГ і повідомили його дружині що відбувається. ОСОБА_15 відчинив двері і дружина зайшла до поліцейської кімнати, та стала цікавитися, у якому статусі вони знаходяться. Так як дружина не захотіла зачинити за собою двері, то ОСОБА_27 виштовхав її з кімнати. Побачивши, що дружину виштовхали з кімнати, він сказав, що також не буде знаходитися у кімнаті, після чого ОСОБА_27 штовхнув його вглиб кімнати і ще раз вдарив. ОСОБА_27 хапав його за куртку і обмежував його переміщення. Потім ОСОБА_27 зателефонував СОГ , але з телефона ОСОБА_27 він почув, що у базі не перебуває і СОГ не приїде, так як немає необхідності і його треба відпустити. Після завершення розмови ОСОБА_27 сказав, що СОГ не приїде і той особисто буде проводити допит і він затриманий. ОСОБА_27 поводив себе нахабно і сказав, що він нікуди не поїде. Дружина почула слова ОСОБА_27 і стала телефонувати до «102», щоб з'ясувати причини затримання. Через декілька хвилин ОСОБА_27 зателефонували і той відповів, що він знаходиться у базі як учасник НЗФ і поводить себе неадекватно. Хоча він лише вимагав приїзду СОГ і офіційного оформлення документів. Він був спокійним і вимагав пояснити причини затримання. ОСОБА_27 передав йому слухавку і він черговому пояснив ситуацію, відповів на всі питання і що дії ОСОБА_27 незаконні. Потім ОСОБА_27 відійшов у сусідню кімнату і спілкувався з черговим. Його паспорт був у ОСОБА_27 , він його не віддавав і казав що затриманий. Після розмови він сказав ОСОБА_27 , що готовий йти до поліції і надати покази з приводу участі у НЗФ, при цьому ОСОБА_24 мовчки спостерігав, нічого не роблячи і не зупиняючи ОСОБА_27 . Так як ОСОБА_27 не давав відповідей, то він вирішив добровільно йти до поліції. ОСОБА_27 його дії не обмежував, тільки попросив ОСОБА_15 супроводити його, на що той погодився. У супроводі ОСОБА_15 він вийшов з приміщення вокзалу, поцікавився у таксистів де знаходиться поліція, і вони спокійним кроком пішли. Поруч з ним йшла дружина. Пройшовши приблизно 200 метрів він почув, як ОСОБА_27 кричав повернутися, що він не пустить до поліції і називав його «сепаром». ОСОБА_15 не перешкоджав ОСОБА_27 . Він тільки хотів прийти до поліції і з'ясувати у чому справа. ОСОБА_27 стверджував, що він втече, але він не збирався тікати і його паспорт був у ОСОБА_27 а речі на вокзалі у камері зберігання. Також ОСОБА_27 казав, що у випадку неповернення до вокзалу, ним це буде розцінено як супротив поліції. ОСОБА_15 не просив його зупинитися і супроводжував, хоча бачив, що ОСОБА_27 розізлився, кричав на нього, називав «сепаром» і вимагав повернутися до вокзалу. ОСОБА_27 знаходився напроти нього ліворуч, хапав за одяг та намагався тягнути до вокзалу. За нього вступилася дружина, ставши між ним і ОСОБА_27 . Тоді ОСОБА_27 схопив його дружину за одяг і штовхнув на проїзну частину. Від поштовху його дружина опинилася на проїзній частині. ОСОБА_27 дав команду ОСОБА_15 затримати його. Вони вдвох стали поруч з ним і намагалися заламати руки назад, ОСОБА_27 ліву, а ОСОБА_15 праву, та надіти кайданки. Він, захищаючись, схрестив руки на груді, щоб його не били і не ламали руки. Він і його дружина просили не застосовувати силу, але ОСОБА_27 і ОСОБА_24 не реагували. ОСОБА_27 наносив йому удари кулаком у ліву частину тулубу щоб він розславив руки. ОСОБА_27 бив його неодноразово також в область нирок. ОСОБА_15 схопив його праву руку в області біцепса і правого плеча і почав із силою смикати у свій бік. Він кричав, щоб його відпустили, він сам повернеться до вокзалу, але його ніхто не чув і поліцейські продовжувати смикати його за руки. Він просив перехожих викликати поліцію, на що йому відповіли, що це і є поліція. Потім вони заламали йому руки за спину, нахилили голову і штовхали зі сторони в сторону. Кайданки так і не наділи, але спричинили фізичний біль і моральні страждання. До вокзалу його вели з опущеною головою і заламаними руками. Перед входом до вокзалу зупинилися і він просив відпустити його, бо дуже сильно боліла права рука. ОСОБА_27 відкрив двері і вштовхнув його у вокзал, ОСОБА_24 весь час міцно тримав його за праву руку. Поштовхами ОСОБА_27 заштовхав його у поліцейську кімнату, а ОСОБА_24 тримав праву руку. Оточуючі люди бачили, як його вели, наче злочинця. Права рука у нього переслала функціонувати, боліла шия та тіло. У поліцейській кімнаті ОСОБА_27 сказав, що його притягнуть за супротив поліції. У цей час його дружині стало зле і її відвели до медпункту. Потім приїхала СОГ і ОСОБА_27 став вести себе не так агресивно. Він відчував, що його права рука не слухається і не міг писати. Йому продиктували дані ОСОБА_27 , а ОСОБА_24 самостійно написав свої дані на аркуші паперу. СОГ повідомили, що він не знаходиться у статусі затриманого і до нього жодних претензій немає. Він не відмовлявся від перевірки, не вживав спиртне, не порушував порядок, просто чекав потяг на вокзалі. Старший СОГ спитав, як він хоче закінчити конфлікт, на що він попросив щоб ОСОБА_27 та ОСОБА_24 вибачилися перед ним та його дружиною, від чого останні відмовилися. Ніяких документів з приводу того, що сталося, не складали. Потім приїхав адвокат, забрав його паспорт у ОСОБА_27 і вони вийшли з поліцейської кімнати. Коли забирали сумки, то він зрозумів, що його права рука не працює. Вони поїхали на вокзал в інше місто, так як не відчували себе у безпеці. У потязі боліло плече та ребра. Біль у правій руці він відчув, коли його нахилили і заламували руки, нестерпний біль був перед дверима вокзалу і у приміщенні вокзалу, але так як він був на адреналіні, то тільки коли сів у потяг, то зрозумів, що отримав травму. По приїзду до Києва викликали швидку, яка доставила його до травмпункту, так як права рука і плече були у виді синця, також було відірване сухожилля біцепса і був забій грудної клітини. Потім була операція. 14 жовтня 2019 року він звернувся до Святошинського відділення поліції із заявою і його направили до СМЕ, але так як були вихідні дні, то до медичного закладу він потрапив тільки 15 жовтня. 23 жовтня йому було проведено операцію, було відновлено сухожилля, але він постійно відчуває біль, рука не може повноцінно функціонувати. Фактично здоровий чоловік став калікою. Він змушений проходити лікування та реабілітацію, що також вимагає значних фінансів. ОСОБА_27 і ОСОБА_24 нічого йому не компенсували, навіть не просили пробачення, не розкаялися. Було проведено службове розслідування, яким встановлено, що ОСОБА_27 і ОСОБА_24 безпідставно застосували до нього фізичну силу, через що до них були застосовані дисциплінарні стягнення. З ГУНП він отримав інформацію, що його немає в базах як особи, причетної до НЗФ. 13 жовтня 2019 року від ОСОБА_27 поступила інформація начебто про його причетність до НЗФ, тобто ОСОБА_27 спровокував ситуацію і сам звинуватив його у причетності до НЗФ. Цивільний позов підтримав.
Свідок ОСОБА_21 повідомила у судовому засіданні, що 13 жовтня 2019 року вона з чоловіком ОСОБА_8 їхали з м. Антрацит до м. Києва через м. Костянтинівка. Вранці вони перетнули КПВВ «Майорськ» і близько 10.00 год. були на вокзалі у м. Костянтинівка. Їх ніхто не затримував і не ставив запитань. На вокзалі в залі очікування вона залишила чоловіка і пішла до аптеки. Потім зателефонував чоловік і попросив підійти. Коли вона прийшла, то побачила двох поліцейських, як потім з'ясувалося, це були ОСОБА_27 і ОСОБА_24 . Вони попросили пред'явити документи і вона віддала їх ОСОБА_27 . Її документи ОСОБА_27 повернув, а документи чоловіка забрав і попросив чоловіка пройти з ним у приміщення поліції. Згодом вона попросила людей подивитись за її речами і пішла шукати чоловіка. Кімната поліції була закрита. Потім вона здала речі до камери схову і пішла до кімнати поліції, де побачила чоловіка і запитала, чому так довго. ОСОБА_27 сказав їй зайти до кімнати поліції і зачинив двері на замок. Вона не захотіла, щоб ОСОБА_27 зачиняв двері, тоді він виштовхав її і зачинив двері. Чоловік сказав, що без неї він не буде з ними спілкуватися. ОСОБА_27 заважав її чоловіку переміщуватися по кімнаті, намагався заламати ліву руку за спину та наніс один удар кулаком у лівий бік. Вона спитала у ОСОБА_27 , чому він так поводиться з її чоловіком, на що ОСОБА_27 відповів, що її чоловік приймає участь у НЗФ. Вона повідомила, що вони їдуть до Києва і в них є квитки, але ОСОБА_27 її ігнорував. Чоловік сказав, щоб оформляли все офіційно, але ОСОБА_27 став кудись телефонувати, а потім сказав, що він затриманий і вже нікуди не їде. Також ОСОБА_27 сказав, що саме він вирішує, хто і куди буде їхати. ОСОБА_27 поводив себе агресивно, через що у неї була паніка, так як ніколи у такій ситуації вона не була. Вона зателефонувала до поліції, виклала суть звернення і попросила, щоб приїхала група і допомогли розібратися. Через декілька хвилин ОСОБА_27 зателефонували і він передав слухавку її чоловіку, який описав ситуацію і попросив все сказати поліцейським. ОСОБА_15 весь час знаходився поруч і не перешкоджав ОСОБА_27 . Її чоловік сказав, що піде до відділення поліції і попросив ОСОБА_15 провести його, на що той погодився. Вони вийшли з вокзалу, дізналися де знаходиться відділення поліції і спокійно пішли. ОСОБА_15 їх не зупиняв і йшов поруч. Потім вони почули крики і побачили, що біг ОСОБА_27 , який сказав, що ніхто нікуди не піде. Її чоловік сказав, що піде до поліції щоб розібратися, на що ОСОБА_27 відповів, що він втече. ОСОБА_27 став агресивним, кричав що тільки він буде вирішувати куди й кому їхати. Її чоловік не чинив опір, а тільки хотів розібратися у ситуації. ОСОБА_27 стояв навпроти її чоловіка зліва, хапав його за куртку і штовхав у бік вокзалу, не даючи йти до відділення поліції. ОСОБА_15 перебував позаду праворуч, але її чоловіка не чіпав. Вона стала між її чоловіком і ОСОБА_27 і вмовляла не чіпати чоловіка. ОСОБА_27 схопив її за воріт пальто і відштовхнув у бік дороги, а її чоловік у цей час відтягнув її з дороги. ОСОБА_27 сказав: «вяжем его и ведем в вокзал», після чого вони стали викручувати руки її чоловіку, ОСОБА_27 ліву, а ОСОБА_15 праву. Її чоловік намагався схрестити руки на груді, тоді ОСОБА_27 став бити її чоловіка у ліву частину тулубу, а ОСОБА_24 дуже міцно тримав праву руку її чоловіка в області плеча. Вони намагалися заламати руки її чоловіку і тягнули їх в різні сторони, намагалися розхитати її чоловіка щоб той впав. Поводилися з її чоловіком як із злочинцем, били по руках і тулубу. Її чоловік просив перехожих викликати поліцію, не чинив супротив і після ударів ОСОБА_27 його з заламаними руками і опущеною головою потягнули в поліцейську кімнату на вокзал. Перед входом до вокзалу зупинилися і її чоловік сказав, що у нього сильно болить права рука, при цьому ОСОБА_24 постійно тримав його за праву руку і не відпускав. Потім її чоловіка затягнули до вокзалу і до поліцейської кімнати. ОСОБА_27 сказав, що її чоловіка буде притягнуто до відповідальності за непокору. Їй стало зле і її відвели до медпункту чоловік і ОСОБА_24 . Потім її чоловіка попросили повернутися до кімнати поліції. Згодом вона приєдналася до чоловіка. Обстановка вже була не агресивною, бо приїхали інші поліцейські. Потім її чоловік записав дані ОСОБА_27 , а ОСОБА_24 власноруч записав свої дані. До її чоловіка претензій не було і старший групи спитав, як вони хочуть закінчити цей конфлікт. Її чоловік сказав, щоб ОСОБА_27 і ОСОБА_24 вибачилися перед ними, на що останні відповіли відмовою. Потім прибув адвокат і вони поїхали, бо боялися, якщо залишаться у місті, то поліцейські продовжать свої неправомірні дії. Її чоловік скаржився на біль у правій руці навіть коли сіли у потяг, але вона сказала, щоб він терпів, бо з собою не було знеболюючих таблеток. Вже вдома, коли чоловік роздягнувся, то вони побачили синці і на правій руці підскочив м'яз у виді шишки. Викликали швидку, але ті сказали, що треба їхати до травмпункту і відвезли їх. У травмпункті після огляду сказали, що треба пришивати біцепс до кістки. Так як 14 жовтня був вихідний день, то вони не могли нікуди звернутися. У Святошинському відділенні поліції її чоловіку дали направлення на СМЕ, а потім лікарі сказали, що треба робити операцію. У центрі спортивної реабілітації зробили операцію. Її чоловік тривалий час проходив реабілітацію і не міг повірити, що таке могли зробити поліцейські. До прибуття на вокзал м. Костянтинівка її чоловік був здоровий. У них були дві великі сумки з речами, які ніс чоловік. Після інциденту з поліцейськими її чоловік міг нести тільки одну сумку лівою рукою, а іншу сумку ніс адвокат. Раніше у них ніколи не було проблем з поліцією. З приводу затримання її чоловіка поліцейськими жодних процесуальних документів не складалося.
Свідок ОСОБА_31 повідомила у судовому засіданні, що вона є приватним підприємцем і торгує пресою. У 2019 році біля магазину «Вокзальний» вона стояла на вулиці за прилавком і здійснювала продаж преси. Вона бачила, що якийсь чоловік кричав, щоб викликали поліцію, хоча поруч з ним були поліцейські, які, як їй здалося, вели його, тримаючи під лікті. Потім вони зайшли у приміщення вокзалу і вона більше нічого не бачила. Також вона не бачила, щоб поліцейські застосовували фізичну силу до чоловіка, не бачила ніякої бійки або штовханини. Вона звернула увагу, так як чоловік почав кричати, але вони одразу зайшли за ріг вокзалу і їй нічого не було видно. Бачила вона це з відстані близько 30 метрів. Вона не запам'ятала ні поліцейських, ні чоловіка, якого ті вели.
Свідок ОСОБА_32 повідомив у судовому засіданні, що у 2019 році він працював охоронцем обмінного пункту, розташованого на залізничному вокзалі м. Костянтинівка. По вокзалу ходили поліцейські і перевіряли документи у людей. Він звернув увагу, що чоловік, зростом трохи нижче його, у грубій формі ображав нецензурною лайкою поліцейських. Це все відбувалося на відстані 5-7 метрів від його робочого місця і це було незручним і неприємним. Бочарова він раніше бачив, характеризує його позитивно. Кімната поліції знаходиться на відстані 5-6 метрів від місця його роботи і він чув звідти нецензурну лайку. Потім чоловік вийшов і поліцейські пішли за ним, лайка не припинялася. Потім вони повернулися до поліцейської кімнати і згодом приїхав патруль. Потім вийшов чоловік, за ним той чоловік, що лаявся, і жінка, і кудись пішли. Коли вони уходили, то в них у руках були сумки, але у кого саме, він не пам'ятає. Йому здалося, що той чоловік був не адекватний. За манерою та характером спілкування, незв'язаністю мови, він припустив, що чоловік був напідпитку. Суті конфлікту він не чув. Чоловік погрожував влаштувати поліцейським незручності і казав, що вони не будуть далі працювати. Поліцейські вели себе стримано. Дану ситуацію він запам'ятав, так як обговорювали її з вокзальними працівниками. З ОСОБА_27 і ОСОБА_15 він не спілкувався.
Свідок ОСОБА_33 повідомив у судовому засіданні, що на час події він працював черговим Костянтинівського відділення поліції. Пам'ятає, що від одного з поліцейських, саме від кого, не може сказати, надійшла інформація про причетність особи до НЗФ, після чого він направив СОГ. На місце він не виїжджав, тільки прийняв виклик і направив СОГ. Також повідомив, що якщо у базі «openinfobot» є інформація про особу, то відпрацюванням займається сектор карного розшуку.
Свідок ОСОБА_34 повідомив у судовому засіданні, що на дату події, приблизно в обідній час, він перебував у черговій частині Костянтинівського відділення поліції і за дорученням чергового ОСОБА_33 у складі СОГ виїжджав на залізничний вокзал, щоб відпрацювати особу, яка начебто рахувалася у базі осіб, причетних до НЗФ. На вокзалі він зустрівся з потерпілим, який повідомив, що не приймав участі у НЗФ. Дружини потерпілого поруч не було, вона підійшла згодом. У потерпілого були претензії до ОСОБА_27 і ОСОБА_15 з приводу їх неправомірної поведінки під час перевірки. Потерпілий поводив себе нормально і він пригадує, що від останнього була якась скарга на стан здоров'я, йому було запропоновано написати заяву, від чого той відмовився. Видимих тілесних ушкоджень у потерпілого не спостерігалося, при цьому його ніхто не оглядав і той нічого не казав з приводу тілесних ушкоджень. На місці вияснилося, що потерпілий не був причетний до НЗФ, тому вони його не затримували і ніяких документів не складали. ОСОБА_27 йому розповідав, що потерпілий звинувачував його у спричиненні тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_36 повідомив у судовому засіданні, що у 2019 році він працював заступником начальника відділу ГУНП в Донецькій області. Про подію він обізнаний завдяки запитам потерпілого до ГУНП. У жовтні 2019 року ні він, ні працівники його відділу не відповідали за внесення відомостей до бази осіб, причетних до НЗФ. Відносно потерпілого проводилася перевірка, але не пам'ятає ким саме та скільки разів, і йому невідомі результати перевірки. З потерпілим він не знайомий, бачив його у 2021 році, коли той з адвокатом приходили до ГУНП у м. Маріуполі з тимчасовим доступом.
Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази.
Висновок за фактом перевірки причетності ОСОБА_8 до участі у НЗФ, затверджений начальником Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області 14 жовтня 2019 року, відповідно до якого доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 підтримує зв'язок з представниками НЗФ, не здобуто (т.1 а.с. 194, т.6 а.с. 63).
Інформація Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України від 24 жовтня 2019 року № 20/3/01-34аз, про відсутність відомостей щодо участі ОСОБА_8 у будь-яких незаконних формуваннях або причетності його до будь-якої незаконної діяльності у відомостях інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (т.1 а.с. 195, т.6 а.с. 55).
Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань № 62019050000001662 від 24 жовтня 2019 року, про реєстрацію кримінального провадження за ч.2 ст. 365 КК України за наступних обставин: 13.10.19 співробітники Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області перевищуючи свої службові повноваження, перебуваючи на території залізничного вокзалу м. Костянтинівка, безпідставно застосовуючи фізичну силу та спеціальні засоби, здійснили незаконне затримання ОСОБА_8 , після чого доставили останнього до кімнати поліції (т.5 а.с. 5).
Роздруківка звернення № 516301 від 15.10.2019 з гарячої лінії національної поліції України, з тексту якої вбачається, що ОСОБА_8 15.10.2019 звернувся із скаргою на дії працівників Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , які 13.10.2019 незаконно утримували його на залізничному вокзалі м. Костянтинівка з невідомих причин та нанесли тілесні ушкодження (т.5 а.с. 8).
Заява ОСОБА_8 від 16.10.2019 року на ім'я начальника Донецького управління ДВБ НП України про вчинення кримінального правопорушення відносно нього працівниками Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , які 13.10.2019 незаконно утримували його на залізничному вокзалі м. Костянтинівка та спричинили тілесні ушкодження (т.5 а.с. 9-16).
Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.10.2019 року до Святошинського УП ГУНП в м. Києві, зроблену ОСОБА_8 про спричинення йому працівниками поліції 13.10.2019 на залізничному вокзалі м. Костянтинівка тілесних ушкоджень (т.5 а.с. 61).
Заява ОСОБА_8 від 17.10.2019 року на адресу Державного бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення відносно нього працівниками Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , які 13.10.2019 незаконно утримували його на залізничному вокзалі м. Костянтинівка та спричинили тілесні ушкодження (т.5 а.с. 69-79).
Постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 02 грудня 2019 року, винесена прокурором відділу прокуратури Донецької області, якою матеріали кримінальних проваджень № 62019050000001662 від 24.10.2019 за ч.2 ст. 365 КК України та № 62019050000001855 від 27.11.2019 за ч.2 ст. 365 КК України об'єднані в одне провадження № 62019050000001662 (т.5 а.с. 89-90).
Постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 27 грудня 2019 року, винесена прокурором відділу прокуратури Донецької області, якою матеріали кримінальних проваджень № 12019100080007810 від 04.11.2019 за ч.1 ст. 365 КК України та № 62019050000001662 від 23.10.2019 за ч.2 ст. 365 КК України об'єднані в одне провадження № 62019050000001662 (т.5 а.с. 93-94).
Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100080007810 від 05 листопада 2019 року, про реєстрацію кримінального провадження за ч.1 ст. 365 КК України за наступних обставин: 04.11.2019 до слідчого відділу Святошинського УП надійшла копія ухвали Святошинського районного суду з приводу внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 з правовою кваліфікацією ст. 365 КК України (т.5 а.с. 96, 104).
Висновок судово-медичного експерта № 23 від 21 січня 2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 було виявлено наступні тілесні ушкодження: відрив дистального сухожилку біцепса правого плеча з наявністю набряку параартикулярних м'яких тканин та синцем у ділянці правого плеча та ліктьового суглобу, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню за ознакою «тривалий розлад здоров'я понад 3 тижні (21 день)». Дане тілесне ушкодження утворилося внаслідок непрямої дії тупого предмета, яке супроводжувалось розтягненням вищевказаного м'язу (біцепса) при насильницькому розгинанні верхньої кінцівки у ліктьовому суглобі, що могло мати місце в термін та при обставинах викручування рук, на які вказав потерпілий; окрім того, у ОСОБА_8 було виявлено синці на переднє-зовнішній поверхні правого передпліччя в нижній третині (1) та передній поверхні лівого плеча в середній третині (3), які утворилися внаслідок дії твердого тупого предмета (предметів) та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вищевказані синці також могли утворитися в термін та при обставинах викручування рук, на які вказав потерпілий (т.5 а.с. 223-225).
Протокол проведення слідчого експерименту від 11 лютого 2020 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 розповів та на місці відтворив обставини, які мали місце 13 жовтня 2019 року, а саме повідомив, що 13 жовтня 2019 року у приміщенні залізничного вокзалу м. Костянтинівка Донецької області близько 11.00 год. до нього підійшли співробітники поліції з метою перевірки документів, після чого сказали, що у них є інформація про його причетність до незаконного збройного формування «днр», та запросили до кімнати поліції, розташованої у приміщенні залізничного вокзалу м. Костянтинівка. У кімнаті поліції співробітник поліції ОСОБА_16 усно розпитав його про можливу причетність до «днр» та інші відомості. Також ОСОБА_16 за допомогою мобільного телефону зв'язався з СОГ та повідомив, що ним затримано особу, яка можливо причетна до діяльності «днр» і назвав його анкетні дані. Перевіривши дані, співробітник СОГ повідомив ОСОБА_16 про те, що причетність його до діяльності «днр» не підтверджена і його можна відпускати, через що СОГ не буде виїжджати. Почувши це він спитав, чи може йти, на що ОСОБА_16 відповів, що він у цей день нікуди не поїде і що він затриманий. Він сказав, що сам може проїхати до відділу поліції, після чого у супроводженні співробітника поліції ОСОБА_15 та своєї дружини ОСОБА_21 вийшли з приміщення залізничного вокзалу та рушили у бік відділу поліції. Пройшовши близько 200 метрів від входу в бік відділу поліції по вул. О.Тихого, їх наздогнав ОСОБА_16 та давши команду ОСОБА_15 «в'язати його», вони удвох застосували до нього фізичне насильство, в результаті чого ОСОБА_16 та ОСОБА_15 завели йому руки за спину, нахиливши при цьому його голову донизу. У вказаній позі ОСОБА_16 та ОСОБА_15 повели його до вокзалу та заштовхнули до приміщення вокзалу, при цьому він кликав на допомогу перехожих. Перебуваючи у приміщенні вокзалу, до них приїхали співробітники СОГ, один з яких на прізвище ОСОБА_40 опитав його про обставини, які трапились на вокзалі, і в цей час до вокзалу прибув захисник ОСОБА_38 , який спитав про його статус, та почувши, що його не затримано, забрав у співробітників поліції його паспорт та покинув з їх подружжям приміщення вокзалу. Крім того, під час слідчого експерименту показав на механізм нанесення йому тілесних ушкоджень співробітниками поліції, а саме: один удар, який наніс ОСОБА_16 йому в область нирок зліва у приміщенні кімнати поліції; механізм, яким ОСОБА_16 та ОСОБА_15 намагалися викрутити йому руки на вулиці коли він рушив до відділу поліції; механізм, яким ОСОБА_16 наніс йому два удари в область нирок зліва, та спосіб, за допомогою якого (у якій позі) ОСОБА_16 та ОСОБА_15 вели його до приміщення вокзалу (т.5 а.с. 226-230, т.6 а.с. 112-116).
Висновок судово-медичного експерта № 89 від 19 лютого 2020 року, відповідно до якого на підставі вивчення даних «Висновку експерта» № 23 від 16.01.2020 року судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , по наданим на його ім'я медичним документам, протоколу допиту та протоколу слідчого експерименту за його участю, експерт дійшов висновку, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_8 могли утворитися в строк та при обставинах, на які вказав потерпілий (т.5 а.с. 236-238).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 за сукупністю ознак обличчя заявив, що особа, зображена на фото № 4, то є ОСОБА_15 , тобто співробітник поліції, який 13.10.2019 застосував до нього фізичне насильство, та він перебував з правої сторони та виривав руку, яку й було пошкоджено (згідно довідки до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 27 квітня 2020 року в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року на фото під № 4 зображений ОСОБА_15 ) (т.5 а.с. 239-241).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 за сукупністю ознак обличчя заявив, що особа, зображена на фото № 2, то є ОСОБА_16 , тобто співробітник поліції, який 13.10.2019 забрав його паспорт, наносив удари по нирках і давав команду затримувати його, та перебував з лівої сторони (згідно довідки до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 27 квітня 2020 року в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року на фото під № 2 зображений ОСОБА_16 ) (т.5 а.с. 242-245).
Інформація ГУНП в Донецькій області від 10 грудня 2019 року № 181аз/03/52-2019 та від 27 грудня 2019 року № 200аз/03/52-2019 щодо повідомлення 13 жовтня 2019 року інспектором СП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_16 на «102» інформації про можливу причетність ОСОБА_8 до НЗФ, яка перевіркою не підтвердилась (т.6 а.с. 71, 76-77).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року, в ході якого свідок ОСОБА_21 за сукупністю ознак обличчя (овал обличчя, очі, губи) заявила, що особа, зображена на фото № 3, то є ОСОБА_16 , тобто співробітник поліції, який 13.10.2019 застосував фізичне насильство до її чоловіка ОСОБА_8 (згідно довідки до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 27 квітня 2020 року в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року на фото під № 3 зображений ОСОБА_16 ) (т.6 а.с. 97-99).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року, в ході якого свідок ОСОБА_21 за сукупністю ознак обличчя заявила, що особа, зображена на фото № 2, то є ОСОБА_15 , тобто співробітник поліції, який 13.10.2019 застосував фізичне насильство до її чоловіка ОСОБА_8 на території залізничного вокзалу м. Костянтинівка (згідно довідки до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 27 квітня 2020 року в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2020 року на фото під № 2 зображений ОСОБА_15 ) (т.6 а.с. 100-103).
Протокол огляду від 05 березня 2020 року, яким зафіксовано результати відтворення аудіофайлів, які містяться на носіях інформації, а саме: CD-R «Verbatim», на якому міститься аудіозапис повідомлення, яке надійшло 13.10.2019 року о 11.22 на скорочений номер телефону «102» від інспектора Костянтинівськго ВП Бочарова за фактом перевірки документів ОСОБА_8 ; CD-R «Arita», долучений до матеріалів кримінального провадження свідком ОСОБА_21 під час її допиту 19.11.2019 року; CD-R «Axent», долучений до матеріалів кримінального провадження за результатами виконання доручення, направленого на адресу Донецького управління ДБВ НП України від 17.01.2020 року. На CD-R «Verbatim» міститься аудіофайл формату «mp3» з назвою « ОСОБА_39 », прослуховуванням якого встановлено, що чоловік представляється інспектором Костянтинівської поліції ОСОБА_16 та надає повідомлення про те, що при проведенні перевірки документів ОСОБА_8 по ситуаційному центру ГУ НП встановлено, що вказана особа причетна до незаконних збройних формувань. На CD-R «Arita» міститься аудіофайл формату «mp3» з назвою «2_5375550865463575683», прослуховуванням якого встановлено, що жінка, яка представляється як ОСОБА_21 , повідомляє, що її чоловіка ОСОБА_8 затримали двоє співробітників поліції та застосовують до нього фізичну силу у кімнаті поліції на залізничному вокзалі м. Костянтинівка. При цьому на задньому фоні чутно, як один зі співробітників поліції говорить, що ОСОБА_8 затриманий. На CD-R «Axent» міститься аудіофайл формату «mp3» з назвою «2 5375550865463575683», прослуховуванням якого встановлено, що жінка, яка представляється як ОСОБА_21 , повідомляє, що її чоловіка ОСОБА_8 затримали двоє співробітників поліції та застосовують до нього фізичну силу у кімнаті поліції на залізничному вокзалі м. Костянтинівка. При цьому на задньому фоні чутно як один зі співробітників поліції говорить, що ОСОБА_8 затриманий (т.6 а.с. 104-107).
Висновок службового розслідування від 09.12.2019 року за фактом порушення службової дисципліни помічником ДОП СППП Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 , яким встановлено факт порушення службової дисципліни та накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_15 за наслідками розгляду скарги ОСОБА_8 (т.6 а.с. 170-180).
Протокол огляду від 12 лютого 2019 року, яким зафіксовані результати огляду інформації, яка міститься носії інформації CD-R «Axent». На вказаному носії інформації збережено 7 файлів формату XLS, у яких міститься інформація з деталізацією, отримана в ході тимчасового доступу до документів ПрАТ «ВФ Україна». Проведеним оглядом вказаної інформації встановлено наступне. ОСОБА_8 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 , перебуваючи на території м. Костянтинівка Донецької області, в зоні дії базової станції, розташованої за адресою: м. Костянтинівка, вул. Правобережна 90, об 11.15 год. здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_2 , який належить його дружині ОСОБА_21 . О 12.03 год., 12.05 год. та о 12.07 год. ОСОБА_8 здійснив три телефонні дзвінки на номер телефону «Гарячої лінії Генеральної прокуратури України» НОМЕР_3 . ОСОБА_21 , яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_4 , перебуваючи на території м. Костянтинівка Донецької області, в зоні дії базової станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , об 11.15 год. прийняла телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_1 , який належить її чоловіку ОСОБА_8 . У період часу з 11.39 год. до 11.44 год. ОСОБА_21 здійснила 5 телефонних дзвінків на телефони екстрених служб, у тому числі на номери «101», «102» та номер НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області. ОСОБА_16 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_6 , перебуваючи на території м. Костянтинівка Донецької області, в зоні дії базової станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , о 11.24 год. прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області. Об 11.28 год. ОСОБА_16 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_40 . Об 11.33 год. ОСОБА_16 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_15 . Об 11.33 год. ОСОБА_16 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області. ОСОБА_15 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_8 , перебуваючи на території м. Костянтинівка Донецької області, в зоні дії базової станції, розташованої за адресою: м. Костянтинівка, вул. Правобережна 90, об 11.20 год. здійснив телефонний дзвінок на номер екстреної служби «102». Об 11.31 год. ОСОБА_15 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_40 . Об 11.33 год. ОСОБА_15 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_16 . Об 11.34 год. ОСОБА_15 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області. Об 11.44 год. ОСОБА_15 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_9 , який належить невстановленій особі. О 12.01 год. ОСОБА_15 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУ НП в Донецькій області. ОСОБА_40 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_7 об 11.27 год. прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУ НП в Донецькій області. Об 11.28 год. ОСОБА_40 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_16 . Об 11.31 год. ОСОБА_40 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_15 . Об 11.32 год. ОСОБА_40 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_42 . Об 11.32 год. ОСОБА_40 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУ НП в Донецькій області. Об 11.33 год. ОСОБА_40 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_42 . Об 11.39 год. ОСОБА_40 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУ НП в Донецькій області. О 12.01 год. ОСОБА_40 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_9 , який належить невстановленій особі. О 12.03 год. ОСОБА_40 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_42 . ОСОБА_34 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_10 , об 11.32 год. прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_40 . О 12.01 год. ОСОБА_34 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_5 , який належить Черговій частині Костянтинівського ВП ГУ НП в Донецькій області. Об 11.32 год. ОСОБА_34 прийняв телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_40 . Чергова частина Костянтинівського ВП ГУ НП в Донецькій області, яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_5 , об 11.22 год. прийняла телефонний дзвінок з номеру екстреної служби «102». Об 11.24 год. ЧЧ Костянтинівського ВП здійснила телефонних дзвінок на номер телефону НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_16 . Об 11.27 год. ЧЧ Костянтинівського ВП здійснила телефонних дзвінок на номер телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_40 . Об 11.32 год. ЧЧ Костянтинівського ВП здійснила телефонних дзвінок на номер телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_40 . Об 11.33 год. ЧЧ Костянтинівського ВП здійснила телефонних дзвінок на номер телефону НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_16 . Об 11.34 год. ЧЧ Костянтинівського ВП здійснила телефонних дзвінок на номер телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_15 . Об 11.39 год. ЧЧ Костянтинівського ВП прийняла телефонних дзвінок з номеру телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_40 . Об 11.44 год. ЧЧ Костянтинівського ВП прийняла телефонних дзвінок з номеру телефону НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_21 . О 12.01 год. ЧЧ Костянтинівського ВП здійснила телефонних дзвінок на номер телефону НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_42 . О 12.01 год. ЧЧ Костянтинівського ВП прийняла телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_15 . Під час огляду вказаної інформації виконано роздруківку деталізації, отриманої в ході тимчасового доступу до документів ПрАТ «ВФ Україна» та зазначеної в цьому протоколі огляду (т.6 а.с. 227-245).
Наказ начальника ГУНП у Львівській області від 21 грудня 2019 року № 3907, яким за наслідками службового розслідування від 09.12.2019 року за фактом порушення службової дисципліни помічником ДОП СППП Сколівського ВП Стрийського ВП ОСОБА_15 , до останнього застосоване дисциплінарне стягнення (т.7 а.с. 16-17).
Висновок службового розслідування від 05.12.2019 року про виявлення факту можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, яким встановлено факт безпідставного застосування фізичної сили, затриманні та доставлені до кімнати поліції ОСОБА_8 з боку співробітника поліції ОСОБА_16 (т.7 а.с. 19-34).
Протокол проведення слідчого експерименту від 09 вересня 2020 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_15 розповів та на місці відтворив обставини, які мали місце 13 жовтня 2019 року, а саме повідомив, що 13 жовтня 2019 року на території залізничного вокзалу м. Костянтинівка Донецької області при проведенні перевірки ОСОБА_8 було отримано інформацію з інформаційного центру про причетність останнього до НЗФ, у зв'язку з чим він та ОСОБА_16 запрошували пройти ОСОБА_8 до поліцейської станції, розташованої на залізничному вокзалі. Коли ОСОБА_8 намагався покинути територію поліцейської станції, ОСОБА_16 повідомив, що ОСОБА_8 затриманий до приїзду СОГ. Разом з тим, ОСОБА_8 , незважаючи на законні вимоги ОСОБА_16 , самовільно залишив територію залізничного вокзалу та поліцейської станції. Він разом з дружиною ОСОБА_8 прослідували за ОСОБА_8 , який вийшов з вокзалу та почав рухатись по центру проїзної частини в лівий бік від будівлі вокзалу. У цей час він висловлював вимоги ОСОБА_8 зупинитись та повернутись до поліцейської станції. ОСОБА_16 наздогнав їх та запропонував ОСОБА_8 зійти з дороги та повернутись до поліцейської станції і дочекатись СОГ. Оскільки ОСОБА_8 не реагував на законні вимоги його та ОСОБА_16 , то вони взяли його під руки (у цей час ОСОБА_8 взяв свої руки в «замок» та виривався від співробітників поліції) та довели до приміщення вокзалу, де ОСОБА_8 схопився правою рукою за ручку вхідних дверей вокзалу, чинив супротив діям ОСОБА_16 , який намагався завести його до приміщення вокзалу. Після цього у приміщенні вокзалу ОСОБА_8 вперся руками в лутку вхідних дверей поліцейської станції, не даючи тим самим себе завести у поліцейську станцію. Після цього ОСОБА_8 з дружиною зайшли до медичного пункту вокзалу. Потім до вокзалу приїхала СОГ, працівники якої намагалися опитати ОСОБА_8 , однак останній пояснення не давав, а розповідав що він був свідком збиття «МН-17». Після цього до приміщення поліцейської станції прийшов адвокат, надав договір та ордер, та спитав, чи може його клієнт ОСОБА_8 бути вільним, та разом з ОСОБА_8 і його дружиною вони покинули приміщення вокзалу. При цьому ОСОБА_8 сам ніс сумки та згодом передав одну сумку адвокату. Також ОСОБА_8 погрожував ОСОБА_16 звільненням (т.7 а.с. 74-78).
Висновок судово-медичного експерта № 533 від 11 вересня 2020 року, відповідно до якого механізм утворення тілесних ушкоджень у гр-на ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_15 та його допиту не відтворений, тому встановити можливість утворення тілесних ушкоджень за таких обставин неможливо (т.7 а.с. 90-92).
Протокол огляду речей та документів від 17 вересня 2020 року, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон «Xiaomi Mi A2», який належить ОСОБА_16 , та встановлено, що у телефоні встановлена сім-картка мобільного оператора «Водафон», номер НОМЕР_11 , IMEI1: НОМЕР_12 , IMEI2: НОМЕР_13 . На вказаному телефоні встановлено додаток «Telegram», у якому мається бот «Проверка лиц». Оглядом вказаного боту встановлено, що 13.10.19 о 10.54 год. є вихідне повідомлення на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . О 10.54 год. є відповідь, що ОСОБА_8 можливо причетний до НЗФ та потребує додаткової перевірки. О 10.58 год. є відповідь від ОСОБА_43 про те, що ОСОБА_8 необхідно притримати та необхідно перейти за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Після цього в ході огляду телефону ОСОБА_16 та перейшовши за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 » встановлено переписку з «Центр 1» за допомогою додатку «Telegram». У вказаній переписці о 10.59 год. від ОСОБА_16 є повідомлення «Придержали». Об 11.05 год. повідомлення «Что с ОСОБА_8». об 11.06 год. переслане повідомлення від «ANALITIK1» про те, що ОСОБА_8 необхідно притримати. Об 11.12 год. переслане повідомлення від « ANALITIK1» про те, що по ОСОБА_8 «чисто». Об 11.12 год. переслане повідомлення від «ANALITIK1» про те, що ОСОБА_8 причетний до НЗФ. Об 11.12 год. ОСОБА_16 запитує, яка інформація вірна, на що об 11.13 год. та об 11.16 год. є повідомлення про те, що вірна інформація відповідно до якої ОСОБА_8 причетний до НЗФ. Об 11.16 год. від ОСОБА_16 є запитання затримувати ОСОБА_8 чи ні. Об 11.18 год. на вказане запитання ОСОБА_16 надійшла відповідь «отрабатывать конечно». Також у боті «проверка лиц» об 11.09 год. є два повідомлення від «ANALITIK1», відповідно до яких ОСОБА_8 причетний до НЗФ, та ОСОБА_8 - «чисто». Об 11.11 год. повідомлення від «ANALITIK1» про те, що ОСОБА_8 причетний до НЗФ (т.7 а.с. 106-115).
Висновок службового розслідування Національної поліції України за відомостями, викладеними у зверненні ОСОБА_8 від 13 січня 2020 року, яким підтверджено факти порушення службової дисципліни працівниками поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 під час спілкування з ОСОБА_8 , безпідставного застосування фізичної сили, затриманні та доставлені останнього до кімнати поліції, що мало місце 13 жовтня 2019 року в районі залізничного вокзалу м. Костянтинівка Донецької області (т.7 а.с. 155-182).
Інформація Київської міської клінічної лікарні № 7 від 15.10.2019 щодо доставлення 14.10.2019 о 01.30 год. ОСОБА_8 до цілодобового травмпункту каретою швидкої медичної допомоги з приводу травми, що сталася 13.10.2019 о 13.00 год. в Донецькій області (побили працівники поліції) (т.7 а.с. 185-189).
Аудіозапис повідомлення, яке надійшло 13.10.2019 об 11.41 год. на телефон екстреної допомоги поліції «102» з мобільного телефону НОМЕР_2 від ОСОБА_21 за фактом затримання її чоловіка ОСОБА_8 на залізничному вокзалі м. Костянтинівка (т.7 а.с. 199-200).
Аудіозапис повідомлення, яке надійшло 13.10.2019 об 11.22 год. на скорочений номер екстреної допомоги поліції «102» ГУНП в Донецькій області від інспектора Костянтинівського відділення поліції Бочарова за фактом перевірки документів ОСОБА_8 та встановлення його причетності до незаконних збройних формувань (т.7 а.с. 210-211).
Медична карта стаціонарного хворого № 627 на ім'я ОСОБА_8 з медичною документацією на 30 сторінках.
Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Згідно з ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинувачених.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень»:
- п.5. Судам необхідно відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем. В останньому випадку службова особа незаконно, всупереч інтересам служби використовує надані їй законом права і повноваження (ст. 364 КК. Під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
- п.6. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 365 КК, є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Згідно з п.3 примітки до ст. 364 КК шкода, якщо вона полягає в спричиненні матеріальних збитків, визнається істотною за умови, що вона в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів. При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо.
- п.7. Відповідальність за кваліфіковані види перевищення влади або службових повноважень настає лише за наявності всіх ознак злочину, передбачених ч.1 ст. 365 КК, і хоча б однієї кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.2 або ч.3 зазначеної статті. При цьому необхідно мати на увазі, що перевищення влади або службових повноважень, супроводжуване насильством, застосуванням зброї або болісними й такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч.2 ст. 365 КК), як правило, вже за змістом цих дій свідчить про заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян.
- п.8. Насильство при перевищенні влади або службових повноважень може бути як фізичним, так і психічним. Якщо фізичне насильство полягає в незаконному позбавленні волі, завданні побоїв або ударів, заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у мордуванні, а психічне - у реальній погрозі заподіяння фізичного насильства щодо потерпілого чи його близьких, дії винної особи потрібно кваліфікувати за ч.2 ст. 365 КК.
- п.9. Болісними й такими, що ображають особисту гідність потерпілого (ч.2 ст. 365 КК), необхідно вважати дії, які завдають йому особливого фізичного болю чи моральних страждань. Вони можуть полягати у протиправному застосуванні спеціальних засобів (наручники, гумові кийки, отруйні гази, водомети тощо), тривалому позбавленні людини їжі, води, тепла, залишенні її у шкідливих для здоров'я умовах, використанні вогню, електроструму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, а також у приниженні честі, гідності, заподіянні душевних переживань, глумлінні тощо.
Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, знаряддя злочину, поведінку обвинувачених і потерпілого, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинувачених після події, місце вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , будучи працівниками правоохоронного органу, перевищуючи службові повноваження, тобто умисновчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувались насильством, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілогоОСОБА_8 , за відсутності ознак катування, спричинили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , при цьому повністю усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій та можливість настання негативних наслідків у виді шкоди здоров'ю потерпілого, тобто завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого.
Також суд вважає, що як до, так і під час та після інциденту з обвинуваченими, що мало місце на залізничному вокзалі м. Костянтинівка 13 жовтня 2019 року, потерпілий ОСОБА_8 своєю поведінкою та діями не міг представляти щодо оточуючих громадян та обвинувачених будь-якої небезпеки та не давав будь-якого приводу без висунення законних вимог поліцейського та попередження про застосування фізичної сили та спеціальних засобів застосовувати до нього фізичну силу у вигляді нанесення ударів кулаком руки в область тулубу, прийомів рукопашного бою, заламування рук за спину із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, ведення останнього до кімнати поліції, розташованої у приміщенні залізничного вокзалу м. Костянтинівки. Тобто, в результаті вказаних умисних дій, які явно виходили за межі наданих прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили, з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків, будучи співробітниками поліції та під час виконання покладених на них функцій, обвинувачені ОСОБА_16 та ОСОБА_15 завдали потерпілому ОСОБА_8 фізичний біль, моральні (психологічні) страждання, принизили його особисту гідність і честь (у т.ч. оскільки вказані дії вчинялись в громадському місці), та не маючи не те повноважень, незаконно здійснили затримання потерпілого ОСОБА_8 , порушивши його право на свободу пересування. Також в результаті фізичного насильства у вигляді застосування фізичної сили та спеціальних прийомів боротьби, вчинення інших незаконних вищеописаних дій, обвинувачені ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , будучи співробітниками поліції та під час виконання покладених на них функцій, незаконно спричинили потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження та легкі тілесні ушкодження.
Обставин, які б вказували на отримання потерпілим ОСОБА_8 тілесних ушкоджень в інший, ніж це встановлено цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено.
В ході судового розгляду досліджено судом достатньо вищенаведених доказів, які беззаперечно свідчать про пряму причетність обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 до заподіяння потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень під час дій останніх, які явно виходили за межі наданих їм прав та повноважень, як працівникам правоохоронного органу, що супроводжувались насильством.
Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинувачених у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.
Враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує:
- ОСОБА_16 за ч.2 ст. 365 КК України, так як він перевищив службові повноваження, тобто будучи працівником правоохоронного органу умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування, завдавши істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого;
- ОСОБА_15 за ч.2 ст. 365 КК України, так як він перевищив службові повноваження, тобто будучи працівником правоохоронного органу умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування, завдавши істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо осіб обвинувачених, за відсутності обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_16 раніше не судимий; має вищу освіту; одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; має статус учасника бойових дій та нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»; є діючим співробітником поліції та має спеціальне звання - старший лейтенант поліції; за місцем проходження служби характеризується позитивно.
Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_45 , складеної 11 грудня 2020 року Костянтинівським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_15 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
ОСОБА_15 раніше не судимий; має середню освіту; одружений та має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; є діючим співробітником поліції та має спеціальне звання - сержант поліції; за місцем проходження служби характеризується позитивно.
Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_15 , складеної 30 жовтня 2020 року Костянтинівським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_15 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_15 кримінального правопорушення, на переконання суду, є досить значною, оскільки потенційно може проявлятися у падінні авторитету правоохоронних органів, підриві демократичних інститутів і цінностей, справедливості.
Загалом, перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувались насильством, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, є однією з головних загроз суспільству та функціонуванню демократичної держави, та підриває доброчесність поліції, що є важливою складовою верховенства права.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити покарання:
- обвинуваченому ОСОБА_16 за ч.2 ст. 365 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Також, враховуючи, що ОСОБА_16 вчинив тяжкий злочин будучи працівником правоохоронного органу при виконанні службових обов'язків, та своїм вчинком дискредитував органи Національної поліції України, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 54 КК України, позбавити його спеціального звання - «старший лейтенант поліції»;
- обвинуваченому ОСОБА_15 за ч.2 ст. 365 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Також, враховуючи, що ОСОБА_15 вчинив тяжкий злочин будучи працівником правоохоронного органу при виконанні службових обов'язків, та своїм вчинком дискредитував органи Національної поліції України, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 54 КК України, позбавити його спеціального звання - «сержант поліції».
Потерпілим ОСОБА_8 заявлений цивільний позов, в якому він просив стягнути на свою користь з обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 солідарно: у відшкодування матеріальної шкоди (витрати на лікування та проїзд) - 38770,23 грн.; у відшкодування моральної шкоди 300000 грн.
В частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 38770,23 грн. позов потерпілого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У ч.1 ст. 1777 ЦК України зазначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно ч.1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням покладається на слідчого, прокурора, та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У судовому засіданні встановлено, що потерпілому ОСОБА_8 завдана матеріальна шкода у зв'язку із необхідністю проведення операції та подальшого лікування отриманих тілесних ушкоджень внаслідок неправомірних дій обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , що підтверджується відповідними чеками на загальну суму 37293,51 грн. (т.6 а.с. 5-8).
Також 11 лютого 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_8 , який проживає у м. Києві, за місцем проведення досудового розслідування був проведений слідчий експеримент, у зв'язку з чим останній змушений був прибути з м. Києва до м. Краматорська залізничним транспортом та поїхати назад, що підтверджується відповідними квитками від 11.02.2020 року на суму 738,36 грн. (369,18 грн. х 2) (т.1 а.с. 58).
Таким чином, матеріальна шкода, завдана потерпілому ОСОБА_8 , складає 38031,87 грн., і саме ця сума підлягає стягненню солідарно з обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 на користь потерпілого ОСОБА_8 .
Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Згідно із ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тобто, розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вбачається з встановлених судом обставин справи, потерпілому ОСОБА_8 діями обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 була завдана моральна шкода, так як змінився уклад його життя та життя його сім'ї, він потребував оперативного втручання та тривалого періоду реабілітації, під час якого відчував фізичний біль, емоційну напругу тощо. Він не міг керувати автомобілем, через що змушений був звертатися до близьких, так як мав необхідність відвідувати лікарів та медичні заклади. Також через заборону фізичних навантажень він не міг влаштуватися на роботу і забезпечувати свою родину грошовими коштами. Крім того, суд враховує той факт, що потерпілому були спричинені тілесні ушкодження працівниками правоохоронного органу при перевищенні службових повноважень, тобто особами, які за законом мають обов'язок захищати права громадян, і що викликало у потерпілого почуття незахищеності і правового нігілізму з боку представників держави.
З огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при відшкодуванні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 300000 грн., є достатньою та розумною грошовою компенсацією, а також належною сатисфакцією за завдану обвинуваченими потерпілому моральну шкоду.
Таким чином, з обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 підлягає стягненню солідарно на користь позивача (потерпілого) ОСОБА_8 : у відшкодування матеріального збитку 38031,87 грн.; у відшкодування моральної шкоди 300000 грн., а всього 338031,87 грн.
Відомостей щодо процесуальних витрат та речових доказів суду не надано.
Клопотань сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у відношенні обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили до суду не надходило.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, з позбавленням його на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - «старший лейтенант поліції».
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк покарання засудженому ОСОБА_16 обчислювати з дня затримання в порядку виконання вироку.
ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, з позбавленням його на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - «сержант поліції».
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк покарання засудженому ОСОБА_15 обчислювати з дня затримання в порядку виконання вироку.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з засуджених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_8 : у відшкодування матеріального збитку 38031,87 грн.; у відшкодування моральної шкоди 300000 грн., а всього 338031,87 грн.
Відомостей щодо процесуальних витрат та речових доказів суду не надано.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя