справа № 380/20847/23
11 вересня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
1. Прийняти позовну заяву та розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у відмові провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01 січня 2021 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суддя відзначає, що предметом оскарження у цій справі є дії відповідача щодо відмови провести перерахунок розміру грошового забезпечення та видати позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2021 року.
Втім до позовної заяви позивач долучив заяву та лист-відмову відповідача, зміст яких стосується питання перерахунку розміру грошового забезпечення та видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року.
Таким чином, позивачу належить подати до суду докази звернення до відповідача за перерахунком розміру грошового забезпечення та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2021 року, а також відмови відповідача у вчиненні таких дій.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка мотивована тим, що шестимісячний строк може не застосовуватися при зверненні до адміністративного суду в справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія. Оскільки держава відповідає перед людиною за свою діяльність, невиконання цього конституційного обов'язку в поєднанні з відсутністю обмеження строків звернення пенсіонера до суду за захистом свого порушеного права згідно зі статтею 51 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), наявні підстави вважати поважною причину пропуску строку, встановленого статтею 122 КАС України, та можливістю звернення до суду з проханням поновити цей строк. Крім цього, відсутні докази сповіщення позивача щодо виконання конституційних принципів, невиконання рішення суду щодо перерахунку грошового забезпечення у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму, що, на думку позивача, є обставинами, які також свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду. До того ж, норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що проведення виплати належної суми пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплата недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду представник позивача покликається на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 676/1557/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 та Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 15 лютого 2018 року у справі № 820/6514/17, від 24 листопада 2020 року у справі № 815/460/18, від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19. Також позивач просить суд взяти до уваги наявність факту збройної агресії проти України та рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднені 02 березня 2022 року Радою суддів України.
З огляду на викладене просить суд вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити його.
Оцінюючи доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У аспекті цього суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
За змістом пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку № 45 видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком № 45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262.
З урахуванням викладеного суд уважає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 01 січня відповідного року.
Отже, перебіг строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати саме з 01 січня відповідного року, у цьому випадку - з 2021 року.
З цим позовом до суду позивач звернувся у вересні 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Щодо покликань представника позивача на частину третю статті 51 Закону № 2262 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини органу Пенсійного фонду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а зробила висновок, що норми статей 51, 55 Закону № 2262 (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду з позовом у зв'язку із тим, що відповідач відмовив йому у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Отже, суми пенсії позивача з урахуванням оновленого грошового забезпечення не нараховані пенсійним органом, а тому є спірними.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів вини відповідача щодо невиготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, з огляду на таке.
Пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Проте позивач не надав суду доказів того, що відповідачу були надіслані списки, в яких позивач був зазначений, як особа, пенсія якого підлягає перерахунку, та, що відповідач відмовив позивачу (зазначеному у відповідному списку) у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Водночас суд, ураховуючи сталу практику Верховного Суду, не заперечує того, що своє право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення особа може також реалізувати шляхом звернення із відповідною заявою до уповноваженого на видачу довідки органу, спонукаючи його до вчинення таких дій.
Втім, за обставин цього спору, позивач не реалізував своє право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2021 рік вчасно, тобто у межах шестимісячного строку після того, як він дізнався про порушення свого права на її отримання.
Зважаючи на викладене у сукупності, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 51 Закону № 2262.
Суд відхиляє покликання представника позивача на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 676/1557/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 та Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 15 лютого 2018 року у справі № 820/6514/17, від 24 листопада 2020 року у справі № 815/460/18, від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, оскільки такі не є релевантними до обставин цієї справи. У вказаних постановах Суд досліджував питання строку звернення до суду з вимогами щодо виплати нарахованих сум пенсії, у цій же справі предметом спору є питання видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а правова позиція щодо строку звернення до суду у такій категорії справ викладена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22.
Також безпідставними є покликання представника позивача на наявність факту збройної агресії проти України та рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднені 02 березня 2022 року Радою суддів України, оскільки останнім днем строку звернення з цим позовом до суду було 31 липня 2021 року. Таким чином, станом на момент запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України, що мало місце 24 лютого 2022 року, строк звернення з цим позовом до суду вже був пропущений позивачем більш як на шість місяців. Тому факт збройної агресії проти України та запровадження у зв'язку з цим державою правового режиму воєнного стану не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене вище суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також надати докази поважності причин пропуску цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:
- докази звернення позивача до відповідача за перерахунком розміру грошового забезпечення та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2021 року, а також відмови відповідача у вчиненні таких дій;
- заяви про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.