24 вересня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л. І.., з участю правопорушника ОСОБА_1 розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 7 травня 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 3 квітня 2009 року о 1- й годині 42 хвилинах в с. Барвінок керував мопедом марки «HT 50QT10» в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляції ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що про день слухання справи він повідомлений не був, участі у розгляді не приймав, про постанову суду дізнався в серпні 2010 року. Вважає, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню., оскільки суд позбавив його водійських прав, яких він не має.
Перевіривши справу в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив поновити строк, змінити постанову та призначити йому стягнення у виді штрафа, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку та апеляція підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В порушення цих вимог суд розглянув справу без участі правопорушника. Даних про належне сповіщення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи в матеріалах справи немає. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження і задовольняє клопотання про його поновлення.
Висновки суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильними. Винність правопорушника підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 7 травня 2010 року, протоколу проведення огляду на визначення стану сп'яніння та поясненнями ОСОБА_1. Фактичні обставини та кваліфікація вчиненого учасниками судового процесу не оскаржуються.
Разом з тим, при накладенні стягнення судом не були перевірені відомості про особу правопорушника, в тому числі щодо наявності у нього водійського посвідчення на право керування транспортними засобами. Так, з довідки начальника Ужгородського ВРЕВ ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області вбачається, що за даними комп'ютерного обліку посвідчення водія ОСОБА_1 не видавалось. ( а. с. 8 ).
Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 23, 24 КпАП України суд при наявності альтернативного, більш м'якого виду стягнення повинен був мотивувати в постанові призначення більш суворого стягнення., Однак він цих вимог закону не дотримав і постановив незаконне та необґрунтоване рішення, яке в частині накладення стягнення підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд Закарпатської області
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та частково задовольнити його апеляцію.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 7 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 про визнання його винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладення стягнення змінити. Накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2 550 гривень.
В решті постанову залишити без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області : Л. І. Симаченко.