28.09.2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Гошовського Г.М. (головуючий),
Марчука О.П., Мишинчук Н.С.
з участю прокурора - Сирохман Л.І., захисника - ОСОБА_3, підсудних: ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляціями: помічника прокурора м. Ужгорода, захисника ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2010 року , яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, не судимий
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_4 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Слонім, Білорусія, мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою , працюючий, неодружений, судимий:
- 20.05.2009 року Ужгородським міськрайонним судом за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень;
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично зявлятися в ці органи для реєстрації.
Запобіжним заходом підсудному ОСОБА_5 залишено - підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 2000 гривень .
За вироком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винуватими за вчинені злочини при таких обставинах.
26.02.2010 року близько 02:00 години біля автосалону Мазда по вул. Капушанській в м. Ужгороді ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , з метою відкритого викрадення чужого майна підійшли до потерпілого ОСОБА_7 , застосувавши фізичне насильство , яке не є небезпечним для життя та здоровя останнього , яке виразилося у нанесенні ОСОБА_4 одного удару ногою в спину, від якого потерпілий упав на землю, та нанесенні одного удару ногою ОСОБА_5 в голову потерпілого, після чого відкрито викрали з кишені ОСОБА_7 мобільний телефон Нокія 6300 в чохлі з карткою оператора МТС та 150 доларів США , чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3317 гривень.
Справа № 11- 550 /10 Номер рядка статистичного звіту: 11
Головуючий у першій інстанції :Ференц А.М.
Доповідач : Марчук О.П.
- 2 -
В апеляції та доповнені до неї прокурор порушує питання про скасування вироку суду в частині засудження ОСОБА_5 через неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону та невідповідністю призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок мякості. З цих підстав просить вирок скасувати та постановити новий вирок , яким призначити ОСОБА_5 покарання без звільнення від відбування покарання з випробуванням. Цей же вирок в частині вирішення цивільного позову скасувати на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог ст. 328 КПК України свої висновки не вмотивував.
Захисник ОСОБА_6 в апеляції порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що судом допущена упередженість та неповнота судового слідства, оскільки, суд безпосередньо не допитав чотирьох свідків , а оголосив їх показання. Крім того, не дана належна оцінка показанням підсудного ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_7, які обмовили ОСОБА_4 у вчиненні злочину. Вказує на допущені порушення вимог норм ст. 174 КПК України на досудовому слідстві при проведенні впізнання особи потерпілим , яким суд не дав належної оцінки.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання поданої апеляції та безпідставність апеляції захисника, пояснення ОСОБА_4, який уточнив апеляцію захисника, визнавши свою вину в чинені злочину, вказавши на щире каяття, просив суд пом'якшити призначене покарання , застосувавши ст. 75 КК України, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_5 про безпідставність апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що уточнена апеляція прокурора підлягає до задоволення частково, а уточнена апеляція захисника ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав.
Незважаючи на невизнання засудженим ОСОБА_4 вини в інкримінованому йому злочині , така повністю підтверджена сукупністю зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказів.
Згідно показань потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що в барі до нього підійшов ОСОБА_4 і попросив цигарку. В цей час ОСОБА_7 витягнув гроші для того щоб розрахуватися з барменом , оскільки заклад зачинявся. Коли вийшов з бару і відійшов приблизно 35 метрів, то почув за спиною тупіт ніг і обернувся. На нього напали двоє підсудних , один з яких вдарив ногою в бік , а інший - в голову, після чого забрали телефон та гроші. Впізнав нападників. оскільки на вулиці було освітлення.
Свідок ОСОБА_8 ствердила в судовому засіданні , що вона працює барменом-офіціантом в барі Оріон. Зазначила , що потерпілий в барі пив пиво. В цей час в приміщення зайшло четверо хлопців, і побачили , що в чоловіка є гроші. Коли зачинявся бар, то всі вийшли , а потім до бару повернувся чоловік, що пив пиво і повідомив що його побили хлопці, які знаходилися в барі. Оскільки в барі є відео спостереження, то потерпілий впізнав хлопців.
Свідок ОСОБА_10 ствердив в судовому засіданні , що приблизно о 01:00 годині 27.02.2009 року до нього прийшов ОСОБА_5 і спитав про брата, на що він відповів, що брат знаходиться в барі Оріон. Вони разом пішли в бар , де застали ОСОБА_4 , в барі також знаходився потерпілий. Він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пішли з бару раніше, а брат ОСОБА_4 підійшов до них через хвилин 15 і вони усі разом поїхали у бар Акрополіс. Саме ОСОБА_5 розрахувався за таксі .
Оголошеними показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 які на досудовому слідстві ствердили , що при зачиненні бару Оріон у барі залишилися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які сказали , що наздоженуть їх . Через 15 хвилин прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при цьому, ОСОБА_5 дістав з кишені мобільний телефон і почав перекачувати музичні файли.
Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_14 , яка на досудовому слідстві ствердила , що при зачиненні бару Оріон у барі залишилися двоє хлопців та постійний відвідувач - чоловік 40-50 років. Після розрахунку вийшов старший чоловік , а за ним вийшло двоє хлопців.
- 3 -
Вина ОСОБА_4 стверджена також:
- протоколом очної ставки проведеної між ним та підозрюваним ОСОБА_5 , згідно якого ОСОБА_5 підтвердив показання про обставини вчинення злочину разом з ОСОБА_4 ( т.1 а.с.117-121); протоколом очної ставки проведеної між ним та потерпілим ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_7 підтвердив показання про обставини вчинення щодо нього злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
- протоколом про пред'явлення особи для впізнання , згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав серед осіб ОСОБА_4 як особу , що напала на нього (т.1 ас.74-76) .
- протоколом огляду місця події, відповідно до якого встановлено місце скоєння злочину (т.1 а.с. 6-9).
- висновком експерта товарознавчої експертизи, щодо вартості телефону Нокія (т.1 а.с.85).
Отже, доводи апеляції захисника ОСОБА_6 про те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, що ОСОБА_4 не вчиняв злочину за який засуджений, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції розглядаючи дану справу в повному об'ємі дослідив докази та прийшов до переконання , що ОСОБА_4 винен в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні цього злочину відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах.
Не ґрунтується на матеріалах справи твердження апелянта ОСОБА_6 про обмову ОСОБА_4 у вчиненні злочину потерпілим та засудженим ОСОБА_5. У справі відсутні будь-які дані, які б давали підстави вважати, що у потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були підстави для обмови ОСОБА_4 , що їх показання є обмовою.
В матеріалах кримінальної справи також відсутні будь-які дані , які б давали підстави вважати, що під час досудового слідства було допущено порушення вимог ст. 174 КПК України під час проведення впізнання осіб.
Не ґрунтується на матеріалах справи твердження апелянта ОСОБА_6 про допущену судом першої інстанції однобічність та неповноту судового слідства при судовому розгляді справи, щодо оголошення показань свідків, які не зявилися у судове засідання. Так, згідно ст. 306 КПК України суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора, інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час досудового слідства у випадку, зокрема, неявки в судове засідання свідка , явка якого з тих або інших причин неможлива. З протоколу судового засідання вбачається (т.2 а.с. 34), що адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про оголошення показань свідків, які не зявилися у судове засідання, оскільки встановлено , що останні виїхали за межі області на сезонні роботи. Судом першої інстанції прийнято рішення про оголошення показань свідків , після зясування причин їх неявки у судове засідання та з врахуванням думки учасників процесу.
Не заслуговують на увагу і доводи засудженого ОСОБА_4 , про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок суворості. Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України , з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, за відсутності обставин, що пом'якшують покарання та наявності обставин, що його обтяжують. Посилання ОСОБА_4 на визнання ним вини у скоєному злочині та щире каяття апеляційним судом оцінюються критично, оскільки останні не були добровільними і не базувалися на його внутрішньому переконанні, висловлені ним лише під час апеляційного розгляду справи.
Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до переконання , що виправлення й перевиховання підсудного ОСОБА_4 повинно проходити в умовах ізоляції його від суспільства й не вбачає підстав для пом'якшення йому покарання.
Вважати призначене покарання явно несправедливим немає підстав. Доводи апелянтів слід визнати необґрунтованими.
Доводи апеляції прокурора про невідповідністю призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок мякості не заслуговують на увагу з наступних підстав.
- 4 -
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах , установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При визначенні міри покарання , суд першої інстанції правильно врахував , що підсудний позитивно характеризується , на стадії досудового слідства і в судовому засіданні визнав свою вину, розкаявся, усунув заподіяну шкоду, що підсудний є молодим за віком.
Апеляційний суд також відзначає, що у справі не встановлено і в апеляції не наведено жодних даних, які приводили б до висновку про неможливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції його від суспільства . Натомість доводи на користь рішення про застосування ст. 75 КК України , які наведені у вироку, підтверджені даними, що містяться в кримінальній справі і , відповідно до вимог ст. 65 КК України , підлягали до врахування. Вважати призначене покарання явно несправедливим немає підстав.
Одночасно заслуговують на увагу доводи апеляції прокурора , щодо неправильного вирішення судом цивільного позову потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
У матеріалах справи відсутня позовна заява потерпілого, така не оголошувалася у судовому засіданні.
Розв'язуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 суд першої інстанції вимог законодавства не дотримався ,своє рішення не вмотивував.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України , апеляційний суд Закарпатської області,-
доповнену апеляцію прокурора задовольнити частково, апеляцію захисника ОСОБА_6 з врахуванням доводів засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2010 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без змін.
Судді: