15 вересня 2010 року Справа № 14/27-10
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С.,
судді Гончар Т.В.,
судді Шутенко І.А.,
при секретарі - Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача - Данько Д.О. (дов. б/н від 04.02.2010р.),
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк»в особі Сумського управління Центрального регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк»(вх. № 1873 С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2010р. по справі № 14/27-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-С», м. Суми,
до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в особі Сумського управління Центрального регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк», м. Суми,
про визнання недійсним положення кредитного договору, -
встановила:
Позивач, ТОВ «Еко-С», звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати недійсним з дати укладення договору положення п. 9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., укладеного між ТОВ «Еко-С»та АКІБ «УкрСиббанк», щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку та визнати незаконним нарахування грошових сум, здійснених відповідачем по процентній ставці, що перевищує розмір 19,5% річних, обумовлений сторонами в п. 1.3.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р з моменту підписання кредитного договору.
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.05.2010р. по справі №14/27-10 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено. Визнано недійсним п.9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку з дати укладення договору. Стягнуто з ПАТ «УкрСиббанк»в особі Сумського управління Центрального регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк»на користь ТОВ «Еко-С»102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ПАТ «УкрСиббанк»в особі Сумського управління Центрального регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2010р. по справі №14/27-10 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу в позові, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в п. 9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. сторони домовились, що банк, у деяких випадках, має право змінювати процентну ставку в односторонньому порядку.
Зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність»щодо заборони банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки були внесені 12.12.2008р.
Тоді як кредитний договір №11162446000 був укладений 05.06.2007р., тобто до внесення змін до Цивільного кодексу України (ст. 1056-1 від 12.12.2008р.) та Закону України «Про банки і банківську діяльність»(ст. 55 від 12.12.2008р.) щодо заборони збільшення процентної ставки в односторонньому порядку.
Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, безпідставно посилався на ст. 1056-1 ЦК України та ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Позивач, ТОВ «Еко-С», надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що заперечує проти апеляційної скарги, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою, а з рішенням господарського суду Сумської області від 27.05.2010р. по справі №14/27-10 погоджується частково, просить змінити рішення місцевого господарського суду шляхом викладення резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати нечинним з моменту укладення договору положення п. 9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., укладеного між ТОВ «Еко-С»та АКІБ «УкрСиббанк», щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку. Визнати незаконними нарахування грошових сум, здійснених ПАТ «УкрСиббанк»по процентній ставці, що перевищує 19,5% річних, обумовленій сторонами в п.1.3.1 кредитного договору від 05.06.2007р. №11162446000 з 31.07.2008р.». Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що ним не було порушено жодного пункту умов кредитного договору та жодного зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, однак банк, штучно створивши прострочену заборгованість позивача за кредитом, в порушення ст. 1056-1 ЦК України та ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку за кредитним договором.
13.09.2010р. до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання в якому відповідач просив розглядати справу по суті за відсутності його представника.
Розглянувши клопотання відповідача, враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, а також враховуючи, що представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розглядати справу за відсутності представника ПАТ «УкрСиббанк».
15.09.2010р. до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання в якому він просив продовжити термін розгляду апеляційної скарги та витребувати у відповідача -ПАТ «УкрСиббанк»розрахунок нарахування відсотків відповідно до кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. та надати додаткові докази щодо їх фактичного нарахування.
Розглянувши клопотання позивача в частині продовження строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що воно є необґрунтованим та безпідставним, в зв'язку з чим не підлягає задоволенню. Колегія суддів вказує, що ухвалюю Голови Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2010р. термін розгляду справи №14/27-10 вже був продовжений на один місяць -до 22.09.2010р.
Стосовно клопотання позивача про витребування у відповідача додаткових доказів, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, сторона, яка порушує перед господарським судом клопотання про витребування доказів, повинна докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вона вважає, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, колегія суддів дійшла висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок нарахування відсотків відповідно до кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. та докази щодо їх фактичного нарахування, які позивач просить витребувати у відповідача, не мають суттєвого значення для розгляду даної справи, предметом якої є визнання недійсним положення кредитного договору, а тому, відсутня необхідність їх витребувати.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 13.09.2010р. оголошувалась перерва до 15.09.2010р. до 12:30 год.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження встановлено, що 05.06.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», (банк) і ТОВ «Еко-С»(позичальник) був укладений кредитний договір №11162446000. (а.с.9-18)
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. (далі - кредитний договір) банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 880 000,00 грн., у порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 1.2.2 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі, згідно умов договору.
Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору, за користування кредитним коштами за вказаним договором встановлюється процентна ставка в розмірі: за період з 05.06.2007 р. по 04.09.2007 р. - 17,5% річних; за період з 05.09.2007 р. по 04.06.2018 р. - 19,5% річних.
Згідно п. 1.3.2 кредитного договору, за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, процентна ставка встановлюється в розмірі: за період з 05.06.2007 р. по 04.09.2007 р. - 27,5% річних; за період з 05.09.2007 р. по 04.06.2018 р. - 29,5% річних.
В п. 1.3.3 кредитного договору, сторони домовились, що за умовами даного договору можу бути встановлений новий розмір процентної ставки у разі настання будь-якої з обставин, передбачених підпунктом «а»та/або «б»п. 9.2 договору.
Згідно п. 9.2 кредитного договору, з посиланням на ст. 651 ЦК України, сторони погодили, що протягом дії цього договору банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:
а) порушення позичальником вимог п. 4.8. цього договору (стосується обов'язку позичальника забезпечувати щомісячні надходження на свої поточні рахунки в АКІБ «УкрСиббанк»); та/або
б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 відсоткових пункту по банківських кредитах «овернайт»НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки).
З оскаржуваного рішення вбачається, що задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним з дати укладення договору п.9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку, суд першої інстанції виходив з того, що п.9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. суперечить приписам ст.1056-1 ЦК України та ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»якими визначено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. (а.с. 52-55)
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками господарського Сумської області з огляду на таке.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ж ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 4 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що Цивільний кодекс України був доповнений статтею 1056-1, а ст. 55 Закон України «Про банки і банківську діяльність»була доповнена частиною четвертою, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», №661-VI від 12.12.2008р.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»№661-VI від 12.12.2008р. набрав чинності з 09.01.2009р.
Тоді як кредитний договір №11162446000 був укладений сторонами 05.06.2007р.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі.
Таким чином, станом на момент укладення кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. та включення до умов кредитного договору спірного п. 9.2 договору, чинним законодавством України не було заборонено банкам збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку.
В зв'язку з чим, підстави для визнання недійсним з дати укладення договору п.9.2 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку -відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним з дати укладення договору п.9.2 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку.
Також, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що господарський суд Сумської області оскаржуваним рішенням визнав недійсним з дати укладення договору п. 9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. яким сторони погодили порядок збільшення банком розміру процентної ставки при настанні обставин, передбачених в підпункті «а»п.9.2 договору. Тоді як саме право банку збільшувати розмір процентної ставки передбачене в п. 9.2 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. (а.с. 16, 55)
Крім того, колегія суддів вказує, що в позовній заяві позивачем було заявлено дві вимоги, а саме: 1) визнати недійсним з дати укладення договору положення п. 9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., укладеного між ТОВ «Еко-С»та АКІБ «УкрСиббанк», щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку; 2) визнати незаконним нарахування грошових сум, здійснених відповідачем по процентній ставці, що перевищує розмір 19,5% річних, обумовлений сторонами в п. 1.3.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. з моменту підписання кредитного договору. (а.с.4) Згідно матеріалів справи позивач не змінював позовних вимог.
З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції розглянув та прийняв рішення лише стосовно позовної вимоги про визнання недійсним з дати укладення договору положення п. 9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., укладеного між ТОВ «Еко-С»та АКІБ «УкрСиббанк», щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку. Заявлена позовна вимога про визнання незаконним нарахування грошових сум, здійснених відповідачем по процентній ставці, що перевищує розмір 19,5% річних, обумовлений сторонами в п. 1.3.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р. з моменту підписання кредитного договору, господарським судом Сумської області не розглядалась та відповідне рішення місцевим господарським судом не приймалось.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши вимогу позивача про визнання незаконним нарахування грошових сум, здійснених відповідачем по процентній ставці, що перевищує розмір 19,5% річних, обумовлений сторонами в п. 1.3.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., з моменту підписання кредитного договору, колегією суддів встановлено, що відповідач -банк, листом від 06.06.2008р. №14438П418 повідомив позивача -позичальника про те, що з 01.07.2008р. процентна ставка за новими траншами кредиту збільшиться до рівня 20,9% річних, в зв'язку зі змінами у грошово-кредитній політиці НБУ. (а.с.22-23)
Листом від 09.06.2008р. №38287 відповідач повідомив позивача про те, що в зв'язку зі змінами у грошово-кредитній політиці НБУ, з 01.07.2008р. процентна ставка за понад строкове користування кредитними коштами збільшиться на 2% річних. (а.с. 20-21)
Листом від 24.12.2008 р. №2087/139/4/655 відповідач повідомив позивача про те, що в зв'язку з порушенням позивачем умов кредитного договору в частині забезпечення щомісячних надходжень на свої поточні рахунки в АКІБ «Укрсиббанк»з метою підтвердження свого фінансового стану на рівні, достатньому для забезпечення виконання зобов'язання за укладеним договором (п.4.8 договору) з 08.01.2008 р. процентна ставка за користування кредитними коштами (сумою основного боргу) збільшиться на 10 %.
Як було зазначено вище, згідно п. 9.2 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., протягом дії цього договору банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:
а) порушення позичальником вимог п. 4.8. цього договору (стосується обов'язку позичальника забезпечувати щомісячні надходження на свої поточні рахунки в АКІБ «УкрСиббанк»); та/або
б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 відсоткових пункту по банківських кредитах «овернайт»НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки).
З матеріалів справи, вбачається, що право відповідача збільшувати розмір процентних ставок передбачене п. 9.2 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., зміст якого відповідав вимогам законодавства України, що діяло на момент укладення кредитного договору. Матеріали справи, також, свідчать, що відповідач збільшував розмір процентних ставок при настанні обставин, які визначені в п. 9.2 кредитного договору.
Тому, колегія суддів вважає, що підстави для визнання незаконним нарахування грошових сум, здійснених відповідачем по процентній ставці, що перевищує розмір 19,5% річних, обумовлений сторонами в п. 1.3.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., з моменту підписання кредитного договору -відсутні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним нарахування грошових сум, здійснених відповідачем по процентній ставці, що перевищує розмір 19,5% річних, обумовлений сторонами в п. 1.3.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., з моменту підписання кредитного договору, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги є безпідставними, не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2010р. по справі № 14/27-10 прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Колегія суддів не приймає до уваги вимог позивача змінити рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2010р. по справі № 14/27-10 шляхом викладення резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати нечинним з моменту укладення договору положення п. 9.2.1 кредитного договору №11162446000 від 05.06.2007р., укладеного між ТОВ «Еко-С»та АКІБ «УкрСиббанк», щодо права банку збільшувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку. Визнати незаконними нарахування грошових сум, здійснених ПАТ «УкрСиббанк»по процентній ставці, що перевищує 19,5% річних, обумовленій сторонами в п.1.3.1 кредитного договору від 05.06.2007р. №11162446000 з 31.07.2008р.», викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 15.09.2010р. (вх.№1557), оскільки ст. 96 ГПК України не передбачено право сторони заявляти у відзиві на апеляційну скаргу окремі вимоги стосовно оскаржуваного апелянтом рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в особі Сумського управління Центрального регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк»задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2010р. по справі № 14/27-10 скасувати, та прийняти нове судове рішення.
В позові відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-С»( 40020, м. Суми, вул. Машинобудівників,1, код ЄДРПОУ 30133943) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, пр-т Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Шутенко І.А.
Повний текст постанови підписано 20.09.2010р.