"16" вересня 2010 р. Справа № 37/44-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І.,суддя Білоконь Н. Д., суддя Токар М.В.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників:
позивача - Барішевського О.В., довіреність без номера від 30.06.2009 р.
відповідача - Зими О.О., довіреність № 1614 від 14.07.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх. № 2320 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.10 по справі № 37/44-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста", м. Харків
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід", м. Чугуїв Харківської області
про стягнення 67050,39 грн.
та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід"
до товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста"
про визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними
Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід" про стягнення з останнього 67050,39 грн., з яких:47931,90 грн. основного боргу по оплаті поставленого товару на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 10/06-08м4 від 10.06.2008 р. та додаткової угоди до нього № 1 від 22.07.2008 р. та нараховані на цю заборгованість -9317,53 грн. інфляційних, 7753,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 2047,41 грн. -3%річних.
При цьому позивачем в резолютивній частині позовної заяви не включено до стягнення зазначену ним в тексті заяви 8733,84 грн. пені.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід" подало зустрічний позов про визнання недійсними укладених між сторонами договору № 10/06-08м08 від 10.06.2008 р. та додаткової угоди до нього № 1 від 22.07.2008 р.
Рішенням господарського суду від 19.07.2010 р. у справі № 37/44-10 (суддя Доленчук Д.О.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Відповідач за первісним позовом із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення в частині первісного позову залишити без змін, а в частині відмови в задоволенні зустрічного позову рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.
Представник відповідача за первісним позовом підтримує апеляційну скаргу.
Представник позивача за первісним позовом проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишити без змін, а в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
10.06.2008 року між сторонами було укладено договір № 10/06-08м4 , згідно з предметом якого ТОВ "АПК "Веста" - продавець зобов'язується поставити, а ТОВ "Агрохолдінг Схід" -покупець прийняти та оплатити муку пшеничну вищого гатунку виробництва ДП «Новопокровський КХП»в мішкотарі (товар) на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець поставляє наступний товар: муку вищого ґатунку у кількості 500,00 тон, по ціні 2014,00 грн. за тону, з ПДВ, включаючи мішкотару. Орієнтовна сума договору становить -1 007 000,00 (один мільйон сім тисяч) грн., у т.ч. ПДВ -167833,33 грн.
Пунктом 2.2. договору був передбачений порядок оплати товару.
22.07.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року (надалі -додаткова угода), якою сторони внесли зміни до пункту 1 договору.
Відповідно до додаткової угоди сторони виклали пункт 1 договору в наступній редакції: «продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити муку пшеничну вищого гатунку виробництва ДП «Новопокровський КХП», ДП «Полтавський КХП»в мішкотарі (товар) на умовах, передбачених даним договором.
Також, відповідно до додаткової угоди сторони виклали пункт 2.1. договору в іншій редакції, згідно з якою продавець поставляє покупцю наступний товар:
- мука вищого ґатунку виробництва ДП «Полтавський КХП»у кількості 132,00 тон, по ціні 2014,00 грн. за тону, з ПДВ, включаючи мішкотару;
- мука вищого ґатунку виробництва ДП «Новопокровський КХП»у кількості 264,00 тон., по ціні 2095,00 грн. за тону, з ПДВ, включаючи мішкотару.
Орієнтовна сума договору становить 819060,00 грн., у т.ч. ПДВ -136510,00 грн.
Згідно з додатковою угодою сторони виклали пункт 2.2. договору в іншій редакції, відповідно до якого покупець повинен був здійснювати оплату товару на р/р продавця на підставі реквізитів, вказаних ним у рахунку, наступним чином:
- 737090,00 грн. на протязі 3-х банківських днів з моменту відвантаження товару;
- 81970,00 грн. на протязі 4-х місяців з моменту відвантаження товару.
Позивачем за первісним позовом на виконання зазначеного договору на протязі липень-вересень 2008 року було поставлено відповідачу за первісним позовом муку в/г (товар) на загальну суму 833580,00 грн., що підтверджується довіреностями на отримання товару НБМ № 841563 від 01.07.2008р., НБМ № 841571 від 28.08.2008р. та видатковими накладними: № РН-0000763 від 23.07.2008 року, № РН-0000778 від 25.07.2008 року, № РН-0000781 від 28.07.2008 року, № РН-0000783 від 29.07.2008 року, № РН-0000884 від 28.08.2008 року, № РН-0000904 від 02.09.2008 року, № РН-0000907 від 03.09.2008 року.
Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що станом на 03.01.2009 року борг відповідача за вказаним договором становив 92931,90 грн., а з урахуванням останньої оплати, яка була здійснена відповідачем 16.04.2009 р. в сумі 45000,00 грн., борг останнього по договору зменшився та склав 47931,90 грн., який залишається не погашеним.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам та доводам позивача, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову, пославшись на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Між сторонами не було досягнуто згоди щодо таких істотних умов договору № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року, як предмет договору та ціна договору, оскільки додатковою угодою № 1 до договору № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року були внесені зміни до основного договору, якими було змінено предмет основного договору та ціну за одиницю товару, а загальна сума договору визначалася, як орієнтовна, що свідчить про те, що між сторонами фактично було укладено новий договір, оскільки зміни стосувалися всіх істотних умов договору № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року, а між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов господарського договору.
На момент укладення договору № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року не були досягнуті між сторонами домовленості по істотним умовам договору - предмет та ціна, тому договір є неукладеним. Додаткова угода № 1 до договору є фактично новим договором, оскільки в ній були викладені нові істотні умови договору - предмет та ціна.
Оскільки договір № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року є неукладеним, у позивача за первісним позовом відсутні підстави для стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості та нарахованих штрафних санкцій за вказаним договором.
Колегія суддів із зазначеними висновками місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту договору № 10/06-08м від 10.06.2008 р. зазначений договір за правовою природою є договором поставки.
Виходячи з наведених вище положень чинного законодавства істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.
Як вбачається з тексту договору № 10/06-08м від 10.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 до нього, сторонами визначено найменування товару, одиницю виміру та його кількість та ціну за одиницю, а отже сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов -предмету та ціни.Зазначення у договорі орієнтовної суми договору, яка є сумою договору не є обставиною, яка свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо ціни договору, оскільки, як було наведено вище, сторонами в договорі зазначено кількість товару, одиницю виміру та ціну за одиницю виміру.
Не грунтується на чинному законодавстві та не відповідає обставинам справи висновок місцевого господарського суду про недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов господарського договору з посиланням на те, що додатковою угодою № 1 до договору № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року були внесені зміни до основного договору, якими було змінено предмет основного договору та ціну за одиницю товару, а загальна сума договору визначалася, як орієнтовна, між сторонами фактично було укладено новий договір, оскільки зміни стосувалися всіх істотних умов договору № 10/06-08м4 від 10.06.2008 року.
Частиною першою статті 653 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки зміни договору, а саме зазначено, що у разі зміни договору зобов"язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Отже зміна умов договору чинним законодавством не визначається як наслідок недосягнення сторонами згоди з цих умов до внесення зазначених змін, і відповідно договір до внесення цих змін не вважається неукладеним.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського процесуального кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на наведене, враховуючи, що відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов"язання по оплаті поставленого товару позовні вимоги про стягнення 47931,9 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 Цивільного процесуального кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у стррок, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
На підставі зазначеної норми позивачем на суму боргу нараховані інфляційні за весь час прострочення грошового зобов'язання в сумі 9317,53грн. та 3% річних в сумі 2047,41грн.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Частиною першою статті 1057 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.
До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання (ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Оскільки згідно з умовами договору поставки № 10/06-08м4 від 10.06.2008 р. та додаткової угоди до нього № 1 від 22.07.2008 р. виконання обов"язку по оплаті поставленого товару не співпадає у часі з виконанням обов"язку по поставці товару, зазначеним договором передбачено надання комерційного кредиту.
Інші у порівнянні з вимогами ст.ст. 1054, 1057 ЦК України умови не були передбачені договором.
Згідно з частиною першою статті 1048 параграфу «Позика»Цивільного кодексу України якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
На підставі зазначених норм позивачем правомірно нараховано проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 7753,55 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог чи заперечень.
Відповідач за первісним позовом в обгрунтування своїх заперечень не надав контррозрахунок сум боргу, інфляційних, 3% річних та процентів.
Зважаючи на наведене, первісний позов про стягнення 47931,9 грн. основного боргу, 9317,53 грн. інфляційних, 7753,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 2047,41 грн. -3% річних підлягає задоволенню, а висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для його задоволення через неукладення сторонами договору, не відповідає обставинам справи.
Тому оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову підлягає скасуванню та в цій частині слід прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.
При цьому колегія суддів керується положеннями статтей 99 та 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами, користуючись правами, наданими суду першої інстанції повтороно розглядає справу за правилами розгляду справ у першій інстанції з урахуванням особливостей розділу 12 цього Кодексу, разом з цим апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Стосовно зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки № 10/06-08м4 від 10.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 22.07.2008 р. до нього, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід" колегія суддів зазначає наступне.
Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що в договорі поставки № 10/06-08м4 від 10.06.2008 р. та в додатковій угоді № 1 від 22.07.2008 р. до нього, сторонами використано формулювання «орієнтовна сума договору»і таким чином, на його думку сторонами не погоджено істотну умову господарського договору, а саме ціну.
Місцевий господарський суд в обгрунтування підстав для відмови в зустрічному позові послався на те, що договір поставки № 10/06-08м4 від 10.06.2008 р. та додаткова угода № 1 від 22.07.2008 р. до нього є неукладеними, у зв"язку з недосягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору-предмету та ціни, а неукладений договір не може бути визнаний недійсним.
Колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо неукладення договору поставки № 10/06-08м4 від 10.06.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 22.07.2008 р. до нього, оскільки, як було наведено вище, такий висновок не відповідає обставинам справи та не грунтується на чинному законодавстві.
При цьому колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, але з інших, ніж зазначено місцевим господарським судом підстав, а саме, у зв"язку з відсутністю підстав для визнання правочину недійсним, які передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.
За таких обставин оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Підставами скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, п. 2 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2010 р. від 19.07.2010 р. у справі № 37/44-10 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід" (63503,Харківська область, Харківський район, м. Чугуїв, вул. Харківська 82 кв. 117, п/р 26006000120113 в філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 33181303) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (61005 м. Харків, площа Повстання, 7/8 р/р № 26001136650300 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005 код ЄДРПОУ 35072676) 47931,90 грн. основного боргу, 9317,53 грн. інфляційних, 7753,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2047,41 грн. -3% річних, 670,50 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.
Суддя (підпис) Токар М.В.
Постанову складено в повному обсязі 17.09.2010 р.