"16" вересня 2010 р.Справа № 5/618/08-НР
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Г.А.Єрмілова
суддів О.Л. Воронюка, В.В.Лашина
при секретарі судового засідання Хом'як О.С,
(склад судової колегії змінено розпорядження голови суду №269 від 06.09.2010р.)
за участю представників сторін
від позивача - Алишевої В.М., довіреність №984/09 від 09.09.09р.
від відповідачів:
ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури” -Оніщенка О.В., довіреність №01/08/10 від 01.08.10р.
ТОВ „Мікс.Арт-07” -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод трубопровідної арматури”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010 р.
по справі № 5/618/08-НР
за позовом публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” (далі -ПАТ “Альфа-Банк”)
до відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод трубопровідної арматури” (далі -ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури”)
товариства з обмеженою відповідальністю „Мікс.Арт-07”(далі -ТОВ „Мікс.Арт-07”)
про стягнення заборгованості у сумі 3013461,55 грн.
У зв'язку із перебуванням судді Єрмілова Г.А. на лікарняному розгляд справи переносився з 12.08.10р. на 07.09.10р.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.09.10р. до 16.09.10р.
Відповідно до ст.4-4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами
У грудні 2008року ЗАТ “Альфа-Банк” (далі позивача замінено правонаступником -ПАТ „Альфа-Банк”) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури” (боржника) та ТОВ „Мікс.Арт-07” (поручителя) заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії № 86-МВ/08 від 21.05.2008 р., укладеного поміж банком та ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури”, у сумі 2 606 793,24 грн., з якої: борг за кредитом складає 2 198 606,81 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 204 973,15 грн., відсотки за користування кредитом - 191 911,78 грн., пеня за прострочення сплати відсотків - 8 884,17 грн., борг по комісії за користування кредитом - 2 318,99 грн., пеня за прострочення сплати комісії - 98,98 грн.
Заявою до господарського суду від 18.06.2009 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у сумі 3 013 461,55 грн. з якої: борг за кредитом у сумі 2 198 606,81 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 346 191,12 грн., відсотки за користування кредитом - 419 231,24 грн., пеня за прострочення сплати відсотків -43 911,90 грн., борг по комісії за користування кредитом - 5 053,45 грн., пеня за прострочення сплати комісії - 462,04 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.07.2009 у справі №5/618/09 позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури” 2 622 891,50 грн. заборгованості, 390 565,06 грн. пені, 25 500,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в задоволенні позову до ТОВ „Мікс.Арт-07” відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 рішення місцевого господарського суду змінено та виключено із його резолютивної частини абзац другий (про відхилення судом першої інстанції клопотання ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури” про відкладення розгляду справи).
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010р. попередні судові рішення у цій справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, відмовився від стягнення заборгованості в солідарному порядку відносно ТОВ “Мікс. Арт-07”та просив стягнути борг з ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури”.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010р. (суддя Василяка К.Л.) позов ПАТ „Альфа-Банк” до ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” задоволено. Стягнуто з ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” на користь позивача 3 013 461,55 грн. з яких: борг за кредитом складає 2 198 606,81 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 346 191,12 грн., відсотки за користування кредитом -419 231,24 грн., пеня за прострочення сплати відсотків у розмірі 43 911,90 грн., борг по комісії за користування кредитом у сумі 5 053,45 грн., пеня за прострочення сплати комісії - 462,04 грн., 25 500 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості солідарно з ТОВ “Мікс.Арт-07”припинено.
Задовольняючи позов стосовно стягнення з ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” заборгованості за кредитом, господарський суд виходив з того, що факт наявності заборгованості заводу по кредитному договору від 21.05.08р., підтверджений матеріалами справи та не заперечується самим боржником.
Припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості солідарно з поручителя - ТОВ “Мікс.Арт-07” мотивовано тим, що відмова позивача від позову в цій частині є його правом, реалізованим у відповідності до процесуального законодавства України.
Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” подало апеляційну скаргу, де просить рішення суду від 15.06.10р. скасувати повністю та стягнути заборгованість у сумі 3 013 461,55 грн. з ТОВ „Мікс.Арт-07” , оскільки за договором поруки № 601-П/08 від 12.12.2008 р., ТОВ „Мікс.Арт-07” зобов'язалося перед позивачем виконати за ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури” зобов'язання останнього за кредитним договором у випадку недостатності у боржника коштів.
При цьому відповідач вважає, що сам по собі факт звернення банку з позовом до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором свідчить про неспроможність заводу виконувати зобов'язання за цим договором та про недостатність у нього грошових коштів для повернення кредиту. Відтак, зазначена заборгованість має бути стягнута саме з поручителя - ТОВ “Мікс.Арт-07”.
В апеляційній скарзі зазначається, що судом при винесенні рішення проігноровано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2008 р. по справі № 18/148-08, якою заборонено ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури” до вирішення справи по суті вчиняти дії, спрямовані на виконання договору про відкриття кредитної лінії № 86-МВ/08 від 21.05.2008 р.
ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” також зазначає, що місцевий господарський суд, в порушення ст. 77 ГПК України та ст. 55 Конституції України, не відклав розгляд справи, призначений на 15.06.2010 р., незважаючи на відповідне клопотання відповідача, та не навів мотивів відхилення цього клопотання у резолютивній частині рішення.
Крім того, відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.87 ГПК України, яке виразилося у тому, що копію оскарженого рішення відповідач отримав лише 29.06.10р.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ „Альфа-Банк” вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Позивач вказує на те, що ним реалізоване надане законом (ст. 22 ГПК України, гл.49 ЦК України) право відмовитись від позовних вимог в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з відповідачів та вимагати повернення кредиту від особи, яка його отримала. Тому посилання ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” на само по собі зобов'язання ТОВ “Мікс.Арт-07” перед банком є безпідставним. Банк вважає необґрунтованими й посилання відповідача на порушення судом 77 ГПК України та ст. 55 Конституції України, оскільки, стверджуючи про позбавлення його судом права на захист, ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” не довело належним чином існування обставин, що унеможливлювали розгляд справи по суті.
07.09.10р. до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача (ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури”) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи господарського суду м.Києва за позовом ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” до ПАТ "Альфа-Банк" про визнання недійсною додаткової угоди №5 від 08.07.08р до договору про відкриття кредитної лінії від 21.05.08р.
Аналогічне клопотання було заявлене відповідачем і в додаткових поясненнях до апеляційної скарги (вх. 1167 Д3 від 16.09.10р.).
Зазначене клопотання судовою колегію відхиляється з наступних підстав. Матеріали справи свідчать про те, що на протязі 2х років завод не не заперечував проти суми заборгованості за кредитом, а тому доводи відповідача про те, що рішення у справі господарського суду м.Києва може змінити розмір стягнення, судова колегія сприймає критично.
Боржником не визначена сума відсотків та санкцій, від сплати якої ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” буде звільнено у разі задоволення позову товариства до ПАТ "Альфа-Банк", тому доводи клопотання про неможливість розгляду даної справи не заслуговують на увагу.
Крім того, в матеріалах справи наявна постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 р. по справі № 16/231-08, якою відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання недійсним цього договору. Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.09р. вказана постанова залишена без змін. Відтак, судова колегія вважає, що визначені ст.79 ГПК України правові підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні .
При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури”, судова колегія звертає увагу на процесуальне право відповідача, за наявності відповідних підстав, звернутись до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.10р. за нововиявленими обставинами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2008 між банком та ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” був укладений договір про відкриття кредитної лінії №86-МВ/08, за яким позивач (банк) відкриває товариству (позичальнику) мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
Ліміт кредитної лінії за укладеним договором (граничний розмір кредиту): сума, еквівалентна 3 000 000,00 грн. (п. 1.2. договору).
На підставі додаткової угоди №1 від 29.05.2008р. до договору №86-МВ/08 та меморіального ордеру №42168 від 29.05.2008 р. банк надав позичальнику кредит у сумі 110 000 дол. США, який було повернуто останнім платежами 24.06.2008 р. та 27.06.2008 р.
Відповідно додаткової угоди № 2 від 11.06.2008 р. та меморіальному ордеру № 23526 від 11.06.2008 р. грн. банк надав позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн. зі сплатою 22 % річних та строком повернення до 11.05.2009 р. який було повернуто позичальником банку.
По додатковій угоді № 3 від 12.06.2008 р. та меморіальному ордеру № 49005 від 12.06.2008р. банк надав заводу кредит у сумі 1 500 000 грн. зі сплатою 21,5 % річних та строком повернення до 11.07.2008 р., який позичальник 11.07.2008 р. погасив частково у сумі 501 393, 19 грн.
В рамках додаткової угоди №4 від 13.06.2008р., меморіального ордеру №48032 від 13.06.2008 р. банк видав позичальнику кредит у сумі 500 000 грн. зі сплатою 21,5 % річних зі строком повернення до 11.07.2008 р.
Перераховані ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” кредитні транші за додатковими угодами №3 та №4 були повернуті заводом банку частково в сумі 501393,19 грн. Залишок заборгованості за названими угодами складає 1498606,81 грн.
Відповідно до додаткової угоди № 5 та меморіального ордеру № 38379 від 08.07.2008 р. банк надав позичальнику кредит у сумі 500 000 грн. зі сплатою 18 % річних та строком повернення до 25.07.2008 р. Цей транш позичальник також не повернув.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 ЦК України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно приписів ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що заборгованість ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” за кредитом, яка складається з основного боргу, відсотків за користування кредитними коштами, , пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за прострочення сплати відсотків, боргу по комісії за користування кредитом, а також пені за прострочення сплати комісії, підтверджена матеріалами справи, та, згідно розрахунку позивача становить 3 013 461,55 грн.
12.12.2008 між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ „Мікс.Арт-07” був укладений договір поруки №601-П/08, за яким поручитель зобов'язався перед позивачем за виконання ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №86-МВ/08.
Згідно з п. 3.2. договору поруки поручитель несе відповідальність лише у випадку недостатності коштів боржника для виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №86-МВ/08.
Зважаючи на зазначене застереження щодо моменту настання відповідальності поручителя у спірних правовідносинах, судова колегія вважає цілком правомірною правову позицію позивача щодо можливості стягнення заборгованості за кредитом тільки з боржника - ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” та відмови від позовних вимог до поручителя - ТОВ „Мікс.Арт-07”.
По-перше, в матеріалах справи не міститься належних доказів того, що у боржника недостатньо коштів для виконання зобов'язань перед банком. Доводи апеляційної скарги про те, що саме по собі звернення банку до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості є достатнім доказом неспроможності боржника виконувати свої зобов'язання, судовою колегією не сприймаються з огляду на положення ст.34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів.
По-друге, визначення особи відповідача та формування предмету та підстав позову є процесуальним правом особи, що звертається до суду з позовом.
Судова колегія відзначає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до необхідності обмеження права банку у виборі засобів захисті своїх порушених прав та охоронюваних інтересів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо задоволення вимог банку про стягнення боргу, відсотків та пені саме з ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної арматури”, та припинення провадження у справі стосовно ТОВ „Мікс.Арт-07” на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції від 15.06.2010р. відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ВАТ “Нікопольський завод трубопровідної арматури” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010р. у справі №5/618/08-НР - без змін.
Головуючий суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Воронюк О.Л.
Суддя Лашин В.В.
Повний текст постанови складено 20.09.2010р.