10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"14" вересня 2010 р. Справа № 12/668-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Пасічник С.С.
при секретарі Зарицькому М.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Драгомерецького І.П. - представника за довіреністю від 11.06.2010 р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дзюбак", с. Вачів Славутського району Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "07" червня 2010 р. у справі № 12/668-10 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Хмельницький", м. Хмельницький
до Приватного підприємства "Дзюбак", с. Вачів Славутського району Хмельницької області
про стягнення 909727,78 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області 07.06.2010 р. у справі №12/668-10 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Віділення ПАТ Промінвестбанк в м.Хмельницький до Приватного підприємства "Дзюбак", с.Вачів Славутського району Хмельницької області про стягнення 909727,78 грн. задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства "Дзюбак", с.Вачів Славутського району Хмельницької області на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Віділення ПАТ Промінвестбанк в м.Хмельницький", м.Хмельницький 470000 грн. строкової заборгованості по кредиту, 400000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 4819,72 грн. строкових відсотків, 34477,24 грн. прострочених відсотків, 430,82 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 9097,28 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Дзюбак", с.Вачів Славутського району Хмельницької області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає про незаконність та необґрунтованість судового акту рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення при прийнятті рішення вимог матеріального та процесуального права.
Зокрема, вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що ПП "Дзюбак" зверталось 15.09.2009 р. та 25.09.2010 р. до ПАТ "Промінвестбанк" із заявою про пролонгацію кредиту на підставі Закону України від 31.10.2008 р. №639-17 та Закону України від 04.02.2009 р. №922-6. Відповідь на зазначені заяви була надана банком 22.10.2009 р.
Скаржник зазначає, що фактично у період з 15.09.2009 р. по 22.10.2009 р. між сторонами відбувався процес пролонгації кредиту, наданого банком для ПП "Дзюбак".
Посилається на те, що відповідно до розділу ІІІ "Прикінцеві положення" п.11 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008 р. №639-6, під час процедури пролонгації не дозволяється застосування штрафних санкцій до позичальника у зв"язку із такою пролонгацією.
Відповідач вказує, що розділ ІІІ "Перехідні положення" п.11 вищезазначеного Закону України від 31.10.2008 р. №639-6 визнано неконституційним та він втратив чинність на підставі рішення Конституційного Суду України №29-рп/2009 від 24.11.2009 р. Проте, положення даного Закону діяли в період процедури пролонгації кредиту для ПП "Дзюбак", отже, позивач не мав права нараховувати, а суд задовольняти штрафні санкції у розмірі 430,82 грн.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права відповідач обґрунтовує тим, що його не було повідомлено про відкладення розгляду справи 07.05.2010 р.; в матеріалах справи відсутня розписка представника відповідача, про те, що він повідомлений про час і місце розгляду справи, а також відомості про отримання відповідачем ухвали суду та судової повістки.
Відповідач також зазначає, що відображені у протоколі судового засідання від 18.05.2010 р. відомості про присутність при розгляді справи представника відповідача Панцюк Т.О. не є вірними, оскільки Панцюк Т.О. перебувала у м.Рівне у судовому засіданні Третейського суду при Товарній біржі "Західноукраїнська", що підтверджується ухвалою даного суду.
В апеляційній скарзі відповідач посилається також на необхідність зупинення провадження у справі до вирішення справ, які знаходяться у провадженні Славутського міськрайонного суду : за позовом Дзюбак В.П. до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за участю третьої сторони приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Стець О.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та за позовом Дзюбак О.О. до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за участю третьої сторони приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Стець О.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Скаржник вважає, що відмовивши у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та приймаючи рішення по справі господарський суд Хмельницької області допустив подвійне стягнення по одному предмету кредитного договору, оскільки з виконавчих написів №1271 і №1272 вбачається, що звернення стягнення на майно фізичних осіб Дзюбак О.О., Дзюбак В.П. проводиться на погашення заборгованості по кредитному договору №06-08/01 від 15.01.2008 р.
16.07.2010 р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі №12/668-10 за апеляційною скаргою ПП "Дзюбак" на рішення господарського суду Хмельницької області по справі №12/668-10 від 02.06.2010 р. до вирішення справи №11/1014-10 за позовом ПП "Дзюбак" до ПАТ "Промінвестбанк" про спонукання внесення змін до договору.
14.09.2010 р. до суду від ПП "Дзюбак" надійшла факсограма - клопотання про зупинення провадження у справі №12/668-10 до вирішення справи №9/316 за позовом ПП "Дзюбак" до ПАТ "Промінвестбанк" про спонукання внесення змін згідно кредитного договору. У разі відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження відповідач просив відкласти розгляд справи, зважаючи на неможливість представника скаржника з"явитись на призначений день і час у зв"язку з перебуванням на лікарняному.
В засідання суду представник відповідача не з"явився.
Слід зазначити, що за результатами розгляду клопотання про зупинення провадження у справі №12/668-10 за апеляційною скаргою ПП "Дзюбак" на рішення господарського суду Хмельницької області по справі №12/668-10 від 02.06.2010 р. до вирішення справи №11/1014-10 за позовом ПП "Дзюбак" до ПАТ "Промінвестбанк" про спонукання внесення змін до договору, відповідачу було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання та ухвалі суду від 20.07.2010 р.
Розглянувши клопотання відповідача від 14.09.2010 р. про зупинення провадження у справі №12/668-10 до вирішення справи №9/316 за позовом ПП "Дзюбак" до ПАТ "Промінвестбанк" про спонукання внесення змін згідно кредитного договору, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання, з огляду на наступне.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Згідно надісланої факсом копії ухвали господарського суду м.Києва у справі №9/316 від 26.08.2010 р. розгляд справи №9/316 за позовом ПП "Дзюбак" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про спонукання внесення змін згідно кредитного договору відкладено на 29.09.2010 р. Зі змісту ухвали вбачається, що спір у справі №9/316 стосується внесення змін до кредитного договору №06-08/01 від 15.01.2008 р., про стягнення заборгованості за яким заявлено позов у справі №12/668-10.
Разом з тим, судова колегія враховує, що згідно ч.5 ст.188 Господарського кодексу України, у разі якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Тобто, у разі, якщо за результатами розгляду справи №9/316 позов ПП "Дзюбак" і буде задоволено, внесення змін до кредитного договору №06-08/01 від 15.01.2008 р. не вплине на законність та обґрунтованість судових актів по справі №12/668-10.
Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що обставини, які б перешкоджали або унеможливлювали розгляд даної справи №12/668-10 і які б зумовили необхідність зупинення провадження у справі - відсутні.
Крім того, відповідач не позбавлений права звертатись у подальшому про перегляд рішення, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відхилено судовою колегією.
Клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги розглянуто судовою колегією та відхилено, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії. Така правова позиція наведена і у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.01.2006 р. №34/224.
При цьому, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, представник, про якого йдеться у клопотанні, є не єдиною особою, що має право представляти інтереси підприємства в суді.
Крім того, як вбачається з наявної у матеріалах справи довіреності від 01.03.2010 р. (а.с.73), дійсної до 01.03.2011 р., Приватне підприємство "Дзюбак" в особі директора Дзюбак О.О. уповноважило на представництво інтересів ПП "Дзюбак", зокрема, в усіх судах, трьох осіб, що підтверджує можливість забезпечення відповідачем (за його бажання) участі його представника при здійсненні апеляційного розгляду справи.
Слід зазначити також, що про відкладення розгляду апеляційної скарги на 14.09.2010 р. згідно ухвали від 20.07.2010 р. скаржник був повідомлений заздалегідь (оскільки ухвалу направлено сторонам 26.07.2010 р.), тобто, мав час та можливість як для вибору представника своїх інтересів під час апеляційного розгляду справи, так і для реалізації свого права на захист шляхом подання письмових пояснень та надання відповідних доказів по справі.
Також, судовою колегією враховуються наведені у ст.101 ГПК України приписи про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зважаючи на які, нез"явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Хмельницький", яке є позивачем у справі, виклало свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві (вх.№02-01/4862/10 від 20.07.2010 р.), долученому до матеріалів справи (а.с.84).
У відзиві позивач зазначає, що оскільки відповідач відмовився від реструктуризації заборгованості по кредиту та ним не було укладено жодного договору про внесення змін до кредитного договору, безпідставним є посилання відповідача на те, що банк не мав права нараховувати пеню за порушення зобов"язань. Крім того, пеня нараховувалась за період з 04.02.2010 р. по 07.04.2010 р., а не за період з 15.09.2009 р. по 22.10.2009 р.
Також позивач вказує, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" від 04.02.2009 р. №922-VІ, який згідно рішення Конституційного Суду України №29-рп/2009 від 24.11.2009 р. втратив чинність, не встановлював обмеження для банку щодо нарахування штрафних санкцій протягом періоду коли розглядається клопотання клієнта про реструктуризацію кредиту. Отже, норми вказаного закону не були перешкодою для нарахування пені.
Всупереч доводам скаржника, позивач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі повністю дотримано вимог ч.2 ст.77 ГПК України та ч.3 ст.77 ГПК України.
В засіданні суду представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, оскаржуване рішення суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Хмельницький" (банк) та Приватним підприємством "Дзюбак" (позичальник) укладено кредитний договір №06-08/01 (а.с.16-18), за яким банк надає позичальнику кредит в сумі 870000 грн. для придбання обладнання для птахівничих комплексів, для здійснення витрат, пов'язаних із будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також для придбання молодняку птиці та саджанців фруктових дерев з поступовим погашенням кредиту згідно укладеного графіку (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного кредитного договору, та кінцевим терміном погашення кредиту 14.01.2011 р. включно. Відсотки за користування кредитом встановлюються в розмірі 16% річних. Плата за управління кредитом встановлюється в розмірі 0,08 відсотка від суми заборгованості по кредиту щомісячно (п.1.1. договору).
Згідно п.1.2. договору, у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановленого п.1.1 цього кредитного договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом виходячи із відсоткової ставки в розмірі 35%, порядок нарахування та сплати яких встановлюються згідно п.2.4 цього кредитного договору.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.4. договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредит; нараховувати відсотки за користування кредитом з останнього робочого дня минулого місяця по передостанній робочий день поточного місяця включно в два етапи: в перший робочий день третьої декади поточного місяця за період з останнього робочого дня минулого місяця по 20 число поточного місяця та в останній робочий день поточного місяця за період з 21 числа поточного місяця по передостанній робочий день поточного місяця включно. Несплачені відсотки за користування кредитом четвертого робочого дня наступного місяця відображаються на рахунку прострочених відсотків. Сума нарахованих відсотків визначається як добуток фактичної заборгованості на середньоденну відсоткову ставку за користування кредитом, яка визначається шляхом ділення річної відсоткової ставки на кількість календарних днів в поточному році, виходячи з розрахункової кількості 365 (366) днів в році.
У пунктах 3.1., 3.2. договору Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням та погасити його частинами згідно встановленого графіку (додаток №1), який є невід'ємною частиною цього кредитного договору, та остаточно повернути кредит в строк, передбачений п.1.1 розділу 1 цього кредитного договору; сплачувати щомісячно банку відсотки за користування кредитом в розмірі 16% річних, відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі, передбаченому п.1.2 цього договору, починаючи з 21 числа поточного місяця, але не пізніше третього робочого дня наступного місяця.
Пунктом 4.3. договору передбачено, зокрема, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всієї суми кредиту або його частини) сплату у повному обсязі заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним, плати за управління кредитом, в тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом та/або сум неустойок, передбачених цим кредитним договором, у випадках, коли: позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті відсотків за користування кредитом, та/або інших обов'язків по сплаті грошових коштів, що передбачені умовами цього кредитного договору; в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку за користування кредитом залежно від річного рівня інфляції.
Додатком №1 до кредитного договору від 15.01.2008 р. сторони погодили графік погашення кредиту, згідно якого позичальник зобов'язується погасити 870000 грн. кредиту в наступні строки:
- до 30.09.2009 р. - 100000 грн.;
- до 31.10.2009 р. - 100000 грн.;
- до 30.11.2009 р. - 100000 грн.;
- до 31.12.2009 р. - 100000 грн.;
- до 30.09.2010 р. - 100000 грн.;
- до 31.10.2010 р. - 100000 грн.;
- до 30.11.2010 р. - 100000 грн.;
- до 31.12.2010 р. - 100000 грн.;
- до 15.01.2011 р. - 70000 грн.
Договором про внесення змін №361-08/01 від 08.05.2008 р. до кредитного договору №06-08/01 від 15.01.2008 р. сторони домовились п.1.1 розділу І "Предмет договору", п.3.2 розділу 3 "Позичальник зобов'язується" викласти в наступній редакції:
"1.1. Банк надає позичальнику кредит в сумі 870000 грн. для придбання обладнання для птахівничих комплексів, для здійснення витрат, пов'язаних із будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також для придбання молодняку птиці та саджанців фруктових дерев відповідно до Порядку використання у 2008р. коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №126 від 27.02.2008р. строком по 14.01.2009 р. включно з погашенням кредиту згідно укладеного графіку (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного кредитного договору. Відсотки за користування кредитом встановлюються 17% річних.
3.2. Сплачувати щомісячно банку відсотки за користування кредитом, починаючи з 21 числа поточного місяця, але не пізніше третього робочого дня наступного місяця, в розмірі 17% річних, відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі, передбаченому п.1.2 цього кредитного договору".
Як свідчать матеріали справи, згідно платіжних доручень №01 від 15.01.2008 р., №2 від 17.01.2008 р., №4 від 20.08.2008 р. банк перерахував відповідачу 870000 грн.
02.03.2009 р., 28.04.2009 р. банк звернувся до відповідача з вимогою виконати порушені кредитні зобов'язання, у зв'язку з несвоєчасним погашенням прострочених відсотків за користування кредитом.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов"язань за кредитним договором №06-08/01 від 15.01.2008 р.; внаслідок невиконання належним чином та у повному обсязі зобов"язань за кредитним договором у відповідача виникла перед позивачем строкова заборгованість по кредиту в сумі 470000,00 грн., 400000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 4819,72 грн. строкових відсотків, 34477,24 грн. прострочених відсотків.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 470000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 400000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 4819,72 грн. строкових відсотків, 34477,24 грн. прострочених відсотків правомірно заявлені та задоволені судом першої інстанції.
Крім того, пунктом 6.1 кредитного договору від 15.01.2008 р. передбачено, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку за кожний день прострочення повернення кредиту чи сплату відсотків пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Згідно наведеної умови договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 430,82 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок позивача, місцевий господарський суд правильно визначив обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення 430,82 грн. пені.
Стосовно доводів апеляційної скарги з приводу неправомірного нарахування штрафних санкцій (пені), судова колегія зазначає про їх безпідставність, з огляду на те, що період нарахування позивачем пені - з 04.02.2010 р. по 07.04.2010 р., в той час як скаржник мотивує незаконність нарахування пені у період з 15.09.2009 р. по 22.10.2009 р.
Необґрунтованими є також посилання скаржника на недотримання судом першої інстанції вимог ст.77 ГПК України. Так, як вбачається з протоколу судового засідання від 07.05.2010 р. (а.с.55), в якому було відкладено розгляд справи на 18.05.2010 р., в судовому засіданні приймав участь представник відповідача за довіреністю від 01.03.2010 р. Панцюк Т.О. Участь представника відповідача відображена також в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 07.05.2010 р. (а.а.55).
Згідно протоколу судового засідання від 18.05.2010 р. представник відповідача також був присутній в засіданні суду, коли було оголошено перерву до 31.05.2010 р. (а.с.56).
Статтею 81-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи. Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє.
Проте, у даному випадку, жодних зауважень на протокол судового засідання від 18.05.2010 р., в т.ч. щодо неправильних відомостей, від відповідача не надходило, а тому посилання з даного приводу не можуть бути прийняті судом до уваги та не підтверджені відповідачем. Додана до апеляційної скарги ухвала Третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" про призначення до розгляду справи №01/14/10 на 18.05.2010 р. жодним чином не є доказом як участі представника Панцюк Т.О. в засіданні третейського суду, так і відсутності представника відповідача при розгляді господарським судом справи №12/668-10 в засіданні суду 18.05.2010 р.
Слід зазначити, що і оголошення господарським судом першої інстанції перерви в судовому засіданні з 31.05.2010 р. по 07.06.2010 р. не суперечить вимогам ст.77 ГПК України.
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач не обґрунтував своїх заперечень належними та допустимими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України дав належне юридичне обґрунтування доказам по справі в їх сукупності та прийшов до правильного висновку про задоволення заявленого позову про стягнення 909727,78 грн.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.06.2010 р. у справі №12/668-10 відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.06.2010 р. у справі №12/668-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дзюбак", с. Вачів Славутського району Хмельницької област - без задоволення.
2. Справу №12/668-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Пасічник С.С.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд