Справа № 2-а-1201/10
10 серпня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за період з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року 6235,20 грн. недосплачених коштів , передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з тим, що вона та її неповнолітня дитина є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.
Встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає разом з неповнолітньою дитиною : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка також є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи в АДРЕСА_1 територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року - відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копіями посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією свідоцтва про народження дитини, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Позивачка з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року отримувала щомісячно по місцю проживання допомогу в розмірі 2,10 грн. кожному на себе та дитину, тобто отримувала кошти відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідкою з місця проживання, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога нараховується та виплачується за місцем проживання .
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її неповнолітню дитину у їх праві на отримання допомоги в розмірі, зазначеному в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:
• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
• - з 01.11.2009р. - 744.00 грн.
• - з 01.01.2010р. - 869.00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (12 міс. х 2,10 грн. = 25,20 грн.) , тобто:
З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 2 міс. х 40 % = 484 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 40 % = 756 грн.,
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 40 % = 260 грн.,
З 01.11.2009 р. по 01.01.2010 р. - 744 грн. х 2 міс. х 40 % = 595,20 грн.
З 01.01.2010 р. по 01.02.2010 р. - 869 грн. х 1 міс. х 40 % = 347,60 грн.
Всього - 3192,80 грн.
Таким чином, 3192,80 грн. - 25,20 грн. отриманих коштів = 3167,60 грн. х 2 = 6335,20 грн., а не 6235,20 грн. як зазначено в позовній заяві, оскільки позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав 25 лютого 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду) та позивачка згідно довідки з місця проживання отримувала зазначену допомогу в розмірі 4,20 грн. щомісячно з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року.
Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та невиплати ОСОБА_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ - неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 - 6335,20 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 66,75 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: