донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.09.2010 р. справа №37/203
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Новікової Р.Г.
суддівВолкова Р.В. , Акулової Н.В.
за участю представників
від позивача:Вороніна Є.О. -за дов. №86 від 22.09.2009р.
від відповідача:не з'явився
третьої особи:Ставратій О.А. -за дов. №юр-285 від 14.10.2009р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»м.Костянтинівка
на рішення господарського суду Донецької області
від30 червня 2010р.
по справі№37/203
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»м. Костянтинівка
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруАкціонерний банк «Експрес Банк»м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк
простягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 4168377грн.74коп. та пені в розмірі 124815грн.55коп.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»м. Костянтинівка з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 2320107грн.19коп. та пені в розмірі 69913грн.29коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2009р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2009р. позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області задоволені частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2009р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2009р. були скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Під час судового провадження позивачем неодноразово змінювався розмір позовних вимог. Остаточно предмет позову згідно заяви №10-14-05644 від 26.05.2010р. становив вимоги про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 4168377грн.74коп. та пені на суму 124815грн.55коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.06.2010р. позовні вимоги задоволені частково. Присуджено до стягнення суму заборгованості з орендних платежів в розмірі 4045574грн.10коп. за період з травня 2006р. по березень 2010р. у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»м.Костянтинівка звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення та відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк.
В обґрунтування своєї правової позиції заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, залишення без уваги вимог статей 14, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та статті 598 Цивільного кодексу України.
Скаржник зазначає, що заявою від 15.05.2009р. заборгованість в розмірі 487405грн.87коп. була зарахована шляхом зменшення заборгованості позивача перед відповідачем за виконані, прийняті та не сплачені ремонті роботи орендованого майна. Цей односторонній правочин не визнаний недійсним, тому мав бути врахований судом.
З урахуванням вимог статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»позивач повинен був звернутись в межах ліквідаційної процедури з вимогами про сплату орендної плати.
У поясненнях №02-09/71 від 03.09.2010р. третя особа вказала, що судом помилково було відмовлено в стягненні пені в повному обсязі.
В судовому засіданні від 15.09.2010р. представник позивача надав усні пояснення про свою незгоду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»м.Костянтинівка та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»м.Костянтинівка явку свого представника не забезпечило, клопотання про відкладення судового розгляду не надходили.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі -орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»(далі -орендар) був укладений договір оренди №665/2000 від 10.10.2000р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування нерухоме державне майно -цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: 85114, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3, який входить до балансу ОП «Костянтинівський завод скловиробів», склад і вартість якого визначені згідно акту оцінки і передатному балансу вказаного підприємства, складеним станом на 01.09.2000р., і вартість якого складає 25480417грн.53коп.
В подальшому, сторонами був підписаний договір №1/04 від 02.08.2004р., яким змінено зміст п.10.1 розділу 10 договору оренди №665 від 10.10.2000р. та продовжено дію договору до 10.10.2010р.
Відповідно до розділу 3 договору оренди №665 від 10.10.2000р. орендна плата визначається згідно з діючим законодавством на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (Додаток №2 до Договору) і перераховується орендарем до бюджету щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Додатковою угодою №1 від 25.05.2001р. до вищезгаданого договору сторонами були змінені положення щодо розміру орендної плати внесли зміни до пункту 3.1 договору щодо розміру орендної плати -«орендна плата визначена згідно з рішенням арбітражного суду №1/25пд від 17.04.2001р. в сумі 44270грн.24коп. за місяць з моменту укладення договору оренди (Додаток №3 до договору) і щомісячно перераховується орендарем до державного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця»
Цією ж угодою пункт 5.7 договору оренди №665 від 10.10.2000р. доповнений словами «у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря».
Додатковою угодою №2 від 26.06.2001р. до договору оренди №665 від 10.10.2000р. змінені зміст пункту 1.1 договору в частині вартості цілісного майнового комплексу (14819482грн.); п.1.2. -щодо вартості складових елементів об'єкту оренди; п.3.1. -щодо суми орендних платежів.
Додатковою угодою від 18.12.2002р. пункт 2.1 договору оренди №665 від 10.10.2000р. доповнений реченням «орендар є власником невід'ємної частки майна цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3, яке складається з скловарних печей №№1, 2, 3, а також обладнання для скловарних печей №№1, 2, 3, придбаного орендарем на загальну суму 9810509грн.65коп.»Пункт 8.5 також доповнено наступним реченням -«орендар має право на компенсацію вартості здійсненого поліпшення цілісного майнового комплексу орендарем за рахунок власних коштів, вказаного в п.2.1. договору в сумі 9810509грн.65коп. при умові розірвання договору оренди з ініціативи орендодавця, або приватизації в порядку, передбаченому діючим законодавством України».
Додатковою угодою №3 від 17.02.2003р. внесені зміни до реквізитів сторін. Внаслідок підписання договору від 20.10.2004р., договір оренди №665 від 10.10.2000р. був розділ ІІ «Права орендаря» був викладений в новій редакції. Сторони визначили, що орендар своїми силами та за свій рахунок проводить реконструкцію орендованого цілісного майнового комплексу «Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників» згідно проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Після здійснення реконструкції орендар стає власником невід'ємної частки майна та обладнання цілісного майнового комплексу на суму, зазначену в актах виконаних робіт та погодженій проектно-кошторисній документації.
Позивачем було заявлено до стягнення суму боргу з орендної плати в розмірі 4168377грн.74коп. за період з лютого 2006р. по березень 2010р.
На момент порушення провадження у справі №27/81Б про банкрутство ТОВ «Торгівельна компанія «Кристал»ухвалою господарського суду Донецької області від 15.05.2006р. розмір заборгованості з орендних платежів за лютий-квітень 2006р. становив 122803грн.64коп.
Враховуючи норми статей 1, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та положення договору оренди №665 від 10.10.2000р., вимоги позивача в цій частині належать до вимог конкурсних кредиторів. Оскільки доказів звернення з конкурсними вимогами в межах справи про банкрутство ТОВ «Торгівельна компанія «Кристал» позивачем до суду не представлено, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення суми боргу з орендних платежів за лютий-квітень 2006р. в розмірі 122803грн.64коп.
Судова колегія не погоджується з твердженням скаржника щодо неправомірності задоволення позовних вимог в частині присудження до стягнення заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 4045574грн.10коп. за період з травня 2006р. по березень 2010р. з наступних підстав.
Вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором оренди за період з травня 2006р. по березень 2010р. є поточними, оскільки зобов'язання з оплати виникло вже після порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.04.2009р. у справі №27/81Б Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристалл»було визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора арбітражного керуючого Китаєву С.А.
Провадження у справі №37/203 було порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 27.10.2008р. Чинне законодавство не містить заборони прийняття судом позовної заяви та розгляду по суті позову до боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство.
В матеріалах справи відсутні докази оплати суми боргу за договором оренди в розмірі 4045574грн.10коп. за період з травня 2006р. по березень 2010р.
Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на відсутність підстав для стягнення заборгованості внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви №32/1 від 15.05.2009р.
Відповідно до п.3.1 договору оренди №665 від 10.10.2000р. (із змінами та доповненнями) орендна плата перераховується орендарем до держбюджету.
Пунктом 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі, коли орендодавцем майна є Фонд державного майна України, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата за цілісні майнові комплекси державних підприємств спрямовується до державного бюджету.
Залік взаємної заборгованості платників є формою безготівкових розрахунків, що регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004р. з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до статті 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансфери. До неподаткових надходжень віднесено, зокрема, доходи від власності.
За приписами статті 48 Бюджетного кодексу України відносини щодо зарахування орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності, складаються між орендарем та державним бюджетом, який обслуговується органами Державного казначейства.
Згідно ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України. Участі у проведенні взаємозаліку органи Державного казначейства не приймали.
Можливість проведення такого взаємозаліку чинним законодавством не передбачена, а оскільки мова іде про надходження до бюджету, це питання має регулюватись бюджетним законодавством, а не нормами Цивільного кодексу України.
Із матеріалів справи вбачається, що договором від 20.10.2004р. зміст договору оренди від 10.10.2000р. було доповнено, зокрема тим, що після здійснення реконструкції орендар стає власником невід'ємною частки майна та обладнання цілісного майнового комплексу на суму, зазначену в актах виконаних робіт та погодженій проектно-кошторисній документації.
Відповідно ж до приписів статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог. З приписів даної норми вбачається, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:
- вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;
- вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;
- необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
Однак, зобов'язання, за якими відповідачем здійснено зарахування вимог, не є однорідними, оскільки за умовами наведеного договору відповідач стає власником невід'ємної частки майна та обладнання цілісного майнового комплексу, тоді як позивач висунув до нього не майнові, а грошові вимоги.
Позивач також наполягав на стягненні з відповідача суми пені в розмірі 124815грн.55коп., нарахованої на підставі положень пункту 3.3 договору оренди №665 від 10.10.2000р.
Господарським судом обґрунтовано було відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки вимоги про стягнення штрафних санкцій підпадають під дію норм статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо заборони нарахування неустойки (штрафу, пені) протягом дії мораторію.
Із матеріалів справи вбачається, що мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»був введений ухвалою господарського суду Донецької області від 15.05.2006р. Докази припинення дії мораторії на задоволення вимог кредиторів відсутні.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Донецької області від 30.06.2010р. у справі №37/203 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»м.Костянтинівка на рішення господарського суду Донецької області від 30.06.2010р. у справі №37/203 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.06.2010р. у справі №37/203 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.В. Акулова
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС