донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.09.2010 р. справа №41/105
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Новікової Р.Г.
суддівВолкова Р.В. , Акулової Н.В.
за участю представників:
прокурорКулікова Ю.В. посвід. №3358
від позивача: Бренець Д.О. за дов. №01/13-845 від 11.03.2010р.
від відповідача:Тернова В.О. за дов. б/н від 19.01.2010р.
від третьої особи:не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»м.Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від01.07.2010 року
по справі№41/105 (суддя Гончаров С.А.)
за позовомПрокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради м.Донецьк
до Закритого акціонерного товариства «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»м.Донецьк
третя особа без самостійних вимог на предмет споруДержавна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька
простягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,6290га, що розташована по вул.Генерала Антонова, 4 в м.Донецьку, в розмірі 441994грн.51коп.
Прокурор м.Донецька звернувся в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Закритого акціонерного товариства «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»м.Донецьк з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,6290га, що розташована по вул.Генерала Антонова, 4 в м.Донецьку, в розмірі 412169грн.74коп.
Ухвалою суду від 26 травня 2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька.
29.06.2010р. прокурор надав до суду першої інстанції заяву про зміну позовних вимог, в якій наполягав на стягненні з відповідача до місцевого бюджету заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,6290га, розташованою по вул.Генерала Антонова, 4 в м.Донецьку в розмірі 441994грн.51коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. по справі №41/105 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»на користь Донецької міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,6290га, що розташована по вул.Генерала Антонова, 4 в м. Донецьку в розмірі 441994грн.51коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»м.Донецьк подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. по справі №41/105 та відмовити у задоволенні позовних вимог.
У мотивування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник вказує, що позов заявлено в інтересах особи, яка ніколи не була стороною за договором оренди земельної ділянки, тому, відповідно, і зобов'язання перед цією особою у відповідача відсутні.
Прокурор м.Донецька та Донецька міська рада у свої відзивах на апеляційну скаргу не погодились з твердженнями відповідача, просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 15.09.2010р. прокурор, представники сторін підтримали правові позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви, заслухавши у судовому засіданні прокурора, представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 31.10.2007 року № 680/14 між виконавчим комітетом Донецької міської ради (далі -орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»(далі -орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 15.11.2007р., відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 1,6290 га, для експлуатації існуючих будівель виробничого призначення з господарськими спорудами, із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Донецької міської ради, по вул.Генерала Антонова, 4 у Ворошиловському районі м.Донецька.
Земельна ділянка була передана у користування відповідачу за актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п.7 даного договору, строк дії договору встановлений до 31.10.2012 року, тобто договір укладений на п'ять років.
У пункті 8 договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
За приписами пункту 10 договору, орендна плата вноситься орендарем в Управління Державного казначейства у Ворошиловському районі м.Донецька, у грошовому вигляді у розмірі 357897грн.25коп. на рік, рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 30 цього договору передбачений обов'язок орендаря, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.
Як встановлено пунктом 38 договору оренди земельної ділянки, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області Крамною І.Р. 15.11.2007 року та зареєстрований в реєстрі за №1860.
До того ж, наведений договір зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 04.12.2007 року за № 040714600143.
Виходячи з наданих до матеріалів справи документів, відповідач свої зобов'язання за наведеним договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою виконав не в повному обсязі, що підтверджується даними особового рахунку Закритого акціонерного товариства «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ».
За таких обставин, у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 15.11.2007 року за період з грудня 2007 року по травень 2010 року у розмірі 441994грн.51коп., на стягненні якої і наполягає прокурор.
Згідно спеціальним нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а саме ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами положень статті 19 Закону України «Про плату за землю»та статті 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем суми заборгованості за договором оренди земельної ділянки б/н від 15.11.2007р. у розмірі 441994грн.51коп., то суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо тверджень скаржника про те, що стороною за договором оренди земельної ділянки б/н від 15.11.2007р. є Виконавчий комітет Донецької міської ради, у зв'язку з чим Донецька міська рада не є належними позивачем та стягнення заборгованості на користь цієї особи суперечить нормам чинного законодавства, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За приписами п.34 ч.1. ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з положеннями ч.2 п.1 Прикінцевих положень Закону України «Про оренду землі», що кореспондуються з положеннями п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах державі належать частки, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до пояснень позивача, рішенням Донецької міської ради від 24.06.2005р. №20/16 «Про делегування виконавчому комітету міської ради повноважень щодо зміни цільового призначення земель, погодження місця розташування об'єктів на земельних ділянках, передачі у власність, надання у постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок, припинення права користування та власності на земельні ділянки, укладання угод про передачу права власності на земельні ділянки» Виконавчому комітету Донецької міської ради були делеговані повноваження щодо регулювання земельних відносин.
Тобто під час укладання договору оренди земельної ділянки б/н від 15.11.2007р. Виконавчий комітет Донецької міської ради виконував делеговані йому міською радою повноваження щодо передачі землі в оренду.
Проте, рішенням Донецької міської ради від 28.03.2008р. №18/12 «Про скасування рішення міської ради 24.06.2005р. №20/16»рішення міської ради від 24.06.2005р. №20/16 було скасовано.
Отже, на момент надання прокурором позову до суду першої інстанції всі повноваження щодо регулювання земельних правовідносин відносились виключно до компетенції Донецької міської ради.
Слід зазначити, що відповідно до ст.20 Закону України «Про плату за землю», платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Зі змісту зазначеної норми чинного законодавства вбачається, що незалежно від того, який орган місцевого самоврядування укладав договір оренди земельної ділянки, кошти за користування землею спрямовуються на рахунки відповідних місцевих бюджетів.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на доходи місцевих бюджетів.
Згідно до частини 5 зазначеної статті Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
В свою чергу, відповідно до положень частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Таким чином, саме сільські, селищні, міські ради мають право розпоряджатись доходами місцевих бюджетів.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно присудив до стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки б/н від 15.11.2007р. на користь Донецької міської ради на рахунок відповідного місцевого бюджету.
З огляду на вищевказане, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 01.07.2010р. у справі №41/105 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Закрите акціонерне товариство «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»м.Донецьк.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. у справі №41/105 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. у справі №41/105 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.В. Акулова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС