11 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/811/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Прилісненської сільської ради
на рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі
за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації
до Прилісненської сільської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Городоцьке лісове господарство»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області,
про витребування земельної ділянки,
08.08.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Прилісненської сільської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 903/811/22, подана 03.08.2023.
17.08.2023 на адресу Суду від керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, в яких прокурор просить не приймати до розгляду та повернути скаржнику касаційну скаргу Прилісненської сільської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 903/811/22, з огляду на відсутність належного обґрунтування обставин, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду Волинської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 903/811/22, відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою Прилісненської сільської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 903/811/22 до надходження до Верховного Суду матеріалів справи №903/811/22.
31.08.2023 до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 903/811/22.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 903/811/22 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Предметом спору у цій справі є витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0723682000:02:001:0166 площею 3,0770 га (вартість якої згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку землі складає 65 578,21 грн), що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (248 100,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 903/811/22 є малозначною.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник посилаючись на підпункти "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Розглянувши наведені підстави, що викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки доводи скаржника та аналіз судових рішень не дають підстав для висновку про те, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами ?а?, ?б?, ?в?, ?г? пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Прилісненської сільської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 903/811/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Прилісненської сільської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 903/811/22.
2. Матеріали касаційної скарги (у тому числі платіжну інструкцію від 02.08.2023 № 1215 на суму 4 962, 00 грн) повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Н. О. Багай
І. С. Берднік