46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2023 року м. Тернопіль Справа № 921/596/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши позовні матеріали без номера та дати (вх.№643 від 01.09.2023) Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ
до відповідача: ОСОБА_1 , селище міського типу Гусятин Чортківського району Тернопільської області
про стягнення 17952,47грн,
Позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті, м.Київ звернувся 30.08.2023 (згідно накладної оператора поштового зв'язку АТ "УКРПОШТА" на поштове відправлення №0315080442964) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , який проживає в селищі міського типу Гусятин Чортківського району Тернопільської області, про стягнення 17952,47грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом, посилаючись на факт порушення габаритно-вагових норм під час здійснення вантажних перевезень транспортним засобом марки RENAULT PREMIUM MR420 державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить відповідачу на праві власності, про що складено Акт від 06.08.2021.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 позов розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Оскільки позивачем у позовній заяві зазначено в якості відповідача фізичну особу, на підставі ч.6 ст.176 ГПК України, ухвалою суду від 04.09.2023 витребувано у відповідних органах реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
08.09.2023 від Гусятинської селищної ради Чортківського райоу надійшла інформація №1178/04-14 від 07.09.2023 (вх.№7308), згідно якої повідомлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням встановлених обставин, суд вбачає підстави для залишення позову без руху, виходячи з такого.
Вимоги щодо форми, змісту позовної заяви та додатків до неї закріплені у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України позивач до позовної заяви повинен подати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Доказом виконання позивачем вимог п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України є відповідний опис вкладення у цінний лист, який в обов'язковому порядку додається до позовних матеріалів.
З долучених до позовних матеріалів Списку згрупованих відправлень №6780 від 28.08.2023, опису вкладення від 28.08.2023 до поштового відправлення №0315080442972 вбачається, що позовна заява з додатками надіслана відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 . Як зазначено вище, згідно отриманої від органу реєстрації місця проживання особи інформації місцем проживання (реєстрації) фізичної особи ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Таким чином, долучені до позову Список згрупованих поштових відправлень та опис вкладення не можуть бути підтвердженням належного виконання позивачем вимог п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України.
Окрім того, відповідно до п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема прізвище, ім'я та по батькові сторін, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців).
Зі змісту позовної заяви слідує, що даний позов пред'явлено до громадянина ОСОБА_1 як до перевізника згідно з товарно-транспортною накладною від 05.08.2021, який надає послуги перевезення власним транспортним засобом, за результатами перевірки якого виявлено перевищення нормативних вагових параметрів. В той же час, у долученому до позову описі вкладення до поштового відправлення від 28.08.2023 про надіслання позовної заяви адресатом визначено фізичну особу підприємця ОСОБА_1 .
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно положень п.2 ч.2 ст.5 Господарського кодексу України, ст.33 Закону України "Про автомобільний транспорт" суб'єктами господарювання визнаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець 10.02.2015, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №26480000000003529; видом підприємницької діяльності визначено "вантажний автомобільний транспорт", код за КВЕД 49.41.
Положеннями п.п.1, 15 ч.1 ст.20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Спір за позовом Укртрансбезпеки до фізичної особи про стягнення плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів (правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові №820/1203/17 від 06.06.2018).
У постанові від 12.02.2020 у справі №917/210/19 за позовом прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця Велика Палата Верховного Суду за результатами аналізу суб'єктного складу сторін дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №924/1295/21, визначаючи юрисдикцію спору про стягнення нарахованої Укртрансбезпекою плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування (який за предметом не належить до адміністративного спору) та обираючи між юрисдикцією господарських та цивільних судів, дійшов висновку про необхідність враховувати суб'єктний склад учасників цього спору та змісту правовідносин між ними, а саме, виходити із визначеної позивачем (Укртрансбезпекою) особи порушника (визначеної Укртрансбезпекою особи (перевізника тощо), який вчинив порушення відповідних вимог щодо правил здійснення автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України), його правового статусу на момент вчинення відповідного порушення та підстав для покладення визначеної плати саме на нього. Тобто слід керуватись вимогами щодо суб'єктної юрисдикції цього спору на предмет відповідності особи-перевізника вимогам або статей 4, 20, 45 ГПК України (господарська юрисдикція), або статей 4, 19, 48 Цивільного процесуального кодексу України (цивільна юрисдикція).
Звертаючись з даним позовом до господарського суду, у позовній заяві Службою жодним чином не обґрунтовано підстави звернення з даним позовом до відповідача як до фізичної особи; не наведено доводів щодо надання відповідачем послуг з перевезення вантажу як таких, що не пов'язані з веденням господарської діяльності без статусу суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження її до суду, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, позовна заява без номера та дати (вх.№643 від 01.09.2023) Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст.162, 164, ч.1 ст.172, ч.1 ст.174, ч.11 ст.176, ст.ст.232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовну заяву без номера та дати (вх.№643 від 01.09.2023) Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ до ОСОБА_1 , селище міського типу Гусятин Чортківського району Тернопільської області, про стягнення 17952,47грн, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять календарних днів з дня вручення цієї ухвали суду.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів направлення на адресу місця реєстрації відповідача позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення; письмових обґрунтувань, з урахуванням положень п.2 ч.2 ст.5 Господарського кодексу України, ст.33 Закону України "Про автомобільний транспорт", щодо правового статусу сторони відповідача.
4. Попередити позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає залишенню буз розгляду (ч.13 ст.176, п.8 ч.1 ст.226 ГПК України).
5. Копію ухвали направити Державній службі України з безпеки на транспорті, вул.Антоновича, будинок 51, м.Київ, 03150, повідомлена адреса електронної пошти contact@dsbt.gov.ua.
Ухвала підписана, набирає законної сили 11.09.2023 відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Андрусик