Справа № 2-549/10
13 серпня 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого-судді Волощука В.В.
з участю секретаря Корнєйчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року 15626,80 грн. недовиплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ , у зв'язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Також позивачка просить стягнути з відповідача на її користь 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати справу без їх участі.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та проживає в м. Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року - відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Позивачка з 05 травня 1979 року по даний час працює на посаді чергової молодшої медичної сестри приймального відділення Олевської центральної районної лікарні та отримує щомісячно по місцю роботи, яке обслуговується стосовно зазначених виплат управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. працюючій позивачці відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується у зоні посиленого радіоекологічного контролю - щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірним, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її правах на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 квітня 2007 року по даний час становить:
? з 01.04.2007 р. -420.00 грн.
? з 01.07.2007 р.-440.00 грн.
? з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.
? з 01.01.2008 р.-515.00 грн.
? з 01.04.2008 р.-525.00 грн.
? з 01.10.2008 р. -545.00 грн.
? з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
? з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
? з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
? з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
? з 01.11.2009 р. - 744.00 грн.
? з 01.01.2010 р. - 869.00 грн.
? з 01.04.2010 р. - 884.00 грн.
? з 01.07.2010 р. - 888.00 грн.
Також ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що для звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів особи встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якого відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України , починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила.
Позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 06 липня 2010 року , тобто в межах трьохрічного терміну з дня звернення до суду, а тому строк позовної давності щодо стягненння заборгованості по ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, нею не пропущений.
Крім того, відповідно до постанови Олевського районного суду Житомирської області від 14 травня 2010 року на користь позивачки стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації 1853 грн. допомоги як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року та 6178 грн. доплати до заробітної плати , як особі , яка працює на території радіоактивного забруднення за період з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року.
Позивачка згідно довідки з місця роботи отримувала зазначену доплату до заробітної плати за період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року, тому вважаю, що в межах трирічного строку з дня звернення до суду до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів в розмірі 135,20 грн., тобто за період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року ( за виключенням періоду з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року), а саме: 15837 грн. - 135,20 грн. отриманих коштів = 15701,80 грн., а не 15626,80 грн. як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Також ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачає , що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначене , слід стягнути з відповідача на користь позивачки 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які сплатила позивачка при зверненні до суду, що стверджується квитанцією про сплату даних витрат, яка наявна в матеріалах справи.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. ст. 10, 15, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“- задовольнити повністю.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ - неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 15701,80 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 120 грн. понесених витрат за сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 160,42 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: