"14" вересня 2010 р.Справа № 17/69-1393
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нектар Рівне", м. Рівне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ", м. Тернопіль
про стягнення 16440,75 грн. заборгованості
Представник від:
позивача: Кілюшик С.О., менеджер відділу збуту, довіреність № 5 від 13.09.10р.;
Кравчук М.І., начальник відділу збуту, довіреність № 4 від 13.09.10р.;
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представникам позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю письмового клопотання сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нектар Рівне", м. Рівне, 20.08.2010р. (згідно штампу пошти на конверті) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ", м. Тернопіль, про стягнення 16440,75 грн. заборгованості, посилаючись на умови договору на поставку товарів №22 від 01.01.2010р. (в тому числі 15112,90 грн. основного боргу, 1147,74 грн. -пені та 180,11 грн. -3% річних).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору на поставку товарів №22 від 01.01.2010р.; розрахунки пені та 3% річних; копію претензії №96 від 22.07.09р.; копію видаткової накладної № СО-0000028 від 25.01.2010р.; копію довіреності №43 від 26.01.2010р.; інші матеріали.
Ухвалою господарського суду від 27.08.2010р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 14.09.2010р.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та подали суду витребувані згідно ухвали від 27.08.2010р. документи.
Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2985625 знаходиться в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представників позивача, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
01 січня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нектар Рівне", як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий світ", як Покупцем, укладено договір на поставку товарів № 22 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язався постачати Покупцю Товар згідно заявки, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити даний товар (п. 1.1. Договору).
У відповідності до п.п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах СТР (склад Покупця, у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС, в редакції 2000 року).
Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач згідно видаткової накладної № СО-0000028 від 25.01.2010р. передав, а відповідач через свого представника Гаповського О.З., який діяв на підставі довіреності № 43, прийняв зазначений у накладній товар (продовольчі товари) на загальну суму 15112,90 грн. Факт отримання Товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначеній накладній, котрий засвідчено відтиском печатки відповідача та довіреністю, виданою відповідачем своєму представнику на отримання товару (копія знаходяться в матеріалах справи).
Умовами укладеного договору (розділ 2) сторони також визначили ціну товару та порядок проведення розрахунків за поставлений Товар. У відповідності до п. 2.1. Договору ціна товару встановлюється в українських гривнях та включає ПДВ, який сплачується додатково понад ціну Товару. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника на умовах відтермінування платежу -60 календарних днів (п. 2.4. Договору).
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем умов договору в частині проведення оплати отриманого ним у власність товару згідно договору №22 від 01.01.2010р.
Господарський суд вважає, що викладені умови договору, права та обов'язки сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з договору поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як стверджує позивач і це не заперечено відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нектар Рівне" свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не провівши оплати за отриманий товар у строк, передбачений договором (п. 2.4.), внаслідок чого станом на 17.08.2010р. (дата оформлення позовної заяви №105) заборгованість відповідача згідно Договору на поставку товарів №22 від 01.01.2010р. становить 15112,90 грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Надіслана 26.07.2010р. відповідачу претензія №96 від 22.07.2009р. з вимогою протягом п'яти календарних днів сплатити суму заборгованості в розмірі 15112,90 грн. залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" без відповіді та задоволення.
Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем в установлені договором строки (до 26.03.2010р.) вартість купленого товару не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.
В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати купленого товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на 15112,90 грн. основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Нектар Рівне", підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 15112,90 грн. боргу.
Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами у п. 6.1. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені та поданий розрахунок пені, здійснений за період з 26.03.2010р. по 17.08.2010р. (145 днів), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що за підрахунками позивача складає 1147,74 грн., суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає дані вимоги такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 6.1. договору, а тому задовольняються судом в заявленому розмірі.
У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений Договором на поставку товарів №22 від 01.01.2010р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних в розмірі 180,11 грн. (нарахованих за період з 26.03.2010р. по 17.08.2010р.), суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені і такі, що відповідають вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.
За таких обставин, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.
У судовому засіданні 14.09.2010р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 -47, 22, 32, 34, 43, 44, 49, 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ", м. Тернопіль, вул. Подільська, 38-А, ідентифікаційний код 30249693, -15112,90 грн. основного боргу, 1147,74 грн. -пені, 180,11 грн. -3% річних та 400,40 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нектар Рівне", м. Рівне, вул. Млинівська, 30, ідентифікаційний код 33616081.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "20" вересня 2010 року, через місцевий господарський суд.
Суддя