"14" вересня 2010 р. Справа № 14/125
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Енерго Еко Консалтінг"
до відповідача 1 Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії ПАТ "Західінкомбанк" 2- ВАТ "Квасилівський завод комунального устаткування"
про визнання припиненим договору поруки
Суддя Марач В.В.
Представники:
Від позивача : представники по довіреності Санжаревський О.І., Чучалін В.І.
Від відповідачів : не з"явилися
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Еко Консалтінг" (надалі Позивач або ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг") звернулося в господарський суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії (надалі Відповідач-1 або ПАТ "Західінкомбанк" або Банк) та Відкритого акціонерного товариства "Квасилівський завод комунального устаткування" (надалі Відповідач-2 або ВАТ "КЗКУ") в якому просить визнати припиненим договір поруки №3103-1 від 31 березня 2008 року, укладений між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» і ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг". Свої вимоги Позивач обґрунтовує наступним.
31 березня 2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк») та ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» було укладено кредитний договір №3103-1, згідно з п.1.1. якого КБ «Західінкомбанк» ТзОВ надав ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування»кредитні кошти у розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч гривень). З метою забезпечення виконання зобов»язаннь по кредитному договору між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» і ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" був укладений договір поруки №3103-1 від 31 березня 2008 року.
ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг", як поручителю, стало відомо про те, що між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» додатково до кредитного договору було укладено ще ряд угод, відповідно до яких підвищувались процентні ставки щодо користування кредитними коштами. Так, 30 вересня 2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» було укладено додатковий договір до кредитного договору №3103-1 від 31 березня 2008 року, в п.1 якого зазначено наступне: починаючи з 1 жовтня 2008 року підвищити відсоткову ставку за користування кредитними коштами згідно кредитного договору № 3103-1 від 31 березня 2008 року до 21% річних. 28 листопада 2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» було укладено додатковий договір до кредитного договору №3103-1 від 31 березня 2008 року, в п.1 якого зазначено наступне: починаючи з 1 грудня 2008 року підвищити відсоткову ставку за користування кредитними коштами згідно кредитного договору № 3103-1 від 31 березня 2008 року до 23% річних.
Відповідно до ч.3 ст.202 ГК України до відносин щодо припинення господарських зобов»язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частина 1 ст. 559 ЦК України регламентує, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Пункт 7 ч.2 ст.16 ЦК України регламентує, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Поручителю -ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" не було відомо про укладення додаткових угод до кредитного договору, яким були внесені зміни в основне зобов»язання, внаслідок чого суттєво збільшився обсяг відповідальності поручителя.
В даному випадку, в зв»язку з тим, що кредитор і позичальник суттєво змінили істотні умови кредитного договору в сторону збільшення зобов»язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами без згоди поручителя, в зв»язку з чим суттєво збільшився обсяг відповідальності поручителя, договір поруки №3103-1 від 31 березня 2008 року, укладений між кредитором -КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, позичальником -ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» і поручителем -ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" підлягає визнанню припиненим. ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" не погоджувало внесення змін до істотних умов кредитного договору №3103-1 від 31 березня 2008 року щодо підвищення процентної ставки за користування ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» кредитними коштами банку.
ПАТ «Західінкомбанк» і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» явку повноважних представників в судові засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судових засідань. Зокрема доказом повідомлення Відповідачів про судове засідання, призначене на 14.09.2010 року, є повідомлення про вручення поштового відправлення №33001 0595521 3 та №33001 0595522 1.
ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» надав суду відзив на позов в якому вимоги ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" визнав в повному обсязі.
ПАТ «Західінкомбанк» надав суду лист від 27.08.2010р. за №314 в якому просив припинити провадження у справі на підставі п.5 ст.80 ГПК України, зазначивши, що згідно п.4.1. договору поруки №3103-1 від 31 березня 2008 року всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв"язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при Волинській міжрегіональній біржі згідно з регламентом даного третейського суду.
Клопотання ПАТ «Західінкомбанк» не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно Конституції України, усім громадянам України гарантується право на звернення до суду за захистом своїх законних прав та свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року №9-зп «Справа за конституційним зверненням громадян Проценко Р.М., Ярошенко П.П. та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55,64,124 Конституції України», роз»яснено, що ч.1 ст.55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав і свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно із ст.64 Конституції України не може бути обмежено. Частину 2 ст.124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до п.1 ст.6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Право на судовий захист передбачається ст. 55 Конституції України, ст. З ЦПК, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з Конституцією Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3). Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64).
Пунктом п"ятим статті 80 ГПК України, на який посилається Відповідач-1, встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду. Однак до початку розгляду справи по суті ні Позивач, ні Відповідачі не надали суду доказів того, що вони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Застереження в статті 12 ГПК України про те, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, не позбавляє сторону права звернутися за захистом порушених прав та інтересів до господарського суду, так як дане право гарантується їй Конституцією України, і суд не може відмовити у правосудді.
Отже, доводи, викладені відповідачем-ПАТ «Західінкомбанк» в клопотанні, як підстава припинення провадження у справі, судом відхиляються за їх необґрунтованістю.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк») та ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» було укладено кредитний договір №3103-1, згідно з п.1.1. якого КБ «Західінкомбанк» надав ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» кредитні кошти у розмірі 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч гривень). Відповідно до п.1.2. кредитного договору термін користування кредитними коштами був встановлений до 30 березня 2011 року включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору -до першої письмової вимоги кредитора. На підставі п.2.1. кредитного договору в забезпечення виконання зобов»язань позичальником за кредитним договором між банком і позичальником 31 березня 2008 року було укладено договір застави №3103-1, згідно якого в заставу банку було передане рухоме майно на загальну суму 325000 грн. Також між банком і позичальником було укладено іпотечний договір від 31 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинтою А.Є за реєстраційним №657, згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно на суму 2786254 грн. 30 коп., вартість якого була визначена станом на 27 березня 2008 року КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації».
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов»язаннь по кредитному договору між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування»і ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" був укладений договір поруки №3103-1 від 31 березня 2008 року. Пунктом 1.1. кредитного договору №3103-1 від 31 березня 2008 року, укладеного між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування», передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит на поточні потреби, для поповнення обігових коштів, проведення розрахунків за товар, оплати послуг, придбання основних засобів у розмірі 1800000 грн. на умовах, визначених даним кредитним договором, із сплатою 18% річних.
Між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» додатково до кредитного договору було укладено ще ряд угод, відповідно до яких підвищувались процентні ставки щодо користування кредитними коштами. Так, 30 вересня 2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» було укладено додатковий договір до кредитного договору №3103-1 від 31 березня 2008 року, в п.1 якого зазначено наступне: починаючи з 1 жовтня 2008 року підвищити відсоткову ставку за користування кредитними коштами згідно кредитного договору № 3103-1 від 31 березня 2008 року до 21% річних. 28 листопада 2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ і ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» було укладено додатковий договір до кредитного договору №3103-1 від 31 березня 2008 року, в п.1 якого зазначено наступне: починаючи з 1 грудня 2008 року підвищити відсоткову ставку за користування кредитними коштами згідно кредитного договору № 3103-1 від 31 березня 2008 року до 23% річних.
Відповідно до ч.3 ст.202 ГК України до відносин щодо припинення господарських зобов»язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частина 1 ст. 559 ЦК України регламентує, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Пункт 7 ч.2 ст.16 ЦК України регламентує, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Поручителю -ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" не було відомо про укладення додаткових угод до кредитного договору, яким були внесені зміни в основне зобов»язання, внаслідок чого суттєво збільшився обсяг відповідальності поручителя.
В даному випадку, в зв»язку з тим, що кредитор і позичальник суттєво змінили істотні умови кредитного договору в сторону збільшення зобов»язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами без згоди поручителя, в зв»язку з чим суттєво збільшився обсяг відповідальності поручителя, договір поруки №3103-1 від 31 березня 2008 року, укладений між кредитором -КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, позичальником -ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» і поручителем -ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" підлягає визнанню припиненим. ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг" не погоджувало внесення змін до істотних умов кредитного договору №3103-1 від 31 березня 2008 року щодо підвищення процентної ставки за користування ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» кредитними коштами банку.
Отже вимоги Позивача грунтуються на законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню.
На основі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2. Визнати припиненим договір поруки №3103-1 від 31 березня 2008 року, укладений між кредитором -КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, позичальником -ВАТ «Квасилівський завод комунального устаткування» і поручителем -ТзОВ "Енерго Еко Консалтінг".
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Рівненської філії (м.Рівне, вул.Чорновола, 37, код ЄДРПОУ 23307652 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Еко Консалтінг" (м.Рівне, вул.Д.Галицького,19 код ЄДРПОУ 31258720) 85 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Марач В.В.
підписано "20" вересня 2010 р.