Запорізької області
18.08.10 Справа № 16/31/10
За позовом приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “Тата” (вул.Макаренка, 13, м.Запоріжжя)
до відповідача приватного підприємства “Дніпротранс”, (вул. Степова, 3, м.Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область; вул.Степова, 3А, село Балки, Василівський район, Запорізька область)
про стягнення 20396,14 грн.
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача -Булейко А.А. (дов.12 від 11.03.2010)
від відповідача -Баркін В.А. (дов.138 від 19.10.2009), Ус С.В. (директор, наказ № 3 від 31.01.2008)
ПП “НПКО “Тата” заявлено позов про стягнення з ПП “Дніпротранс” 20396,14 грн.
Ухвалою господарського суду від 11.02.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/31/10 з призначенням судового засідання на 11.03.2010. Ухвалою від 26.02.2010 судове засідання перенесене на 22.03.2010. Ухвалою суду від 22.03.2010 провадження у даній справі було зупинено до завершення розгляду господарським судом Запорізької області справи № 10/96/10 за позовом ПП “Дніпротранс” до ВАТ “Автотранспортне підприємство 12364” про визнання договору про відступлення права вимоги від 14.12.2009 № 88 недійсним. Ухвалою від 29.06.2010 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 13.07.2010. Ухвалою в.о.голови господарського суду Запорізької області від 13.07.2010 строк вирішення спору у справі продовжено на один місяць, до 18.08.2010. Ухвалою суду від 13.07.2010 розгляд справи відкладено до 05.08.2010, ухвалою від 05.08.2010 -до 18.08.2010. В засіданні 18.08.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На обґрунтування позову позивач пояснив, що за договором № 88 про відступлення права вимоги від 14.12.2009, укладеним ним з ВАТ “Автотранспортне підприємство 12364”, оплатно набув належні останньому права вимоги, що витікають з договору найму (оренди) нерухомого майна, укладеного між ВАТ “Автотранспортне підприємство 12364”, як орендодавцем, та ПП “Дніпротранс”, як орендарем, у тому числі, права на стягнення заборгованості, збитків, штрафних санкцій. Вказав на те, що станом на 10.12.2009 у ПП “Дніпротранс” існує заборгованість перед ВАТ “Автотранспортне підприємство № 12364” за договором оренди в сумі 20967,66 грн., з яких 5527,00 грн. -плата за користування об'єктом оренди та 14869,14 грн. - суми компенсації за електроенергію, каналізацію, воду, у зв'язку з чим на підставі договору № 88 про відступлення права вимоги від 14.12.2009 ПП “НПКО “Тата” має право на отримання від відповідача вказаної заборгованості, які просить стягнути, позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду відзив. Вказав на те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2010 у справі № 10/96/10 був встановлений факт нікчемності укладеного сторонами договору № 88 про відступлення права вимоги від 14.12.2009 через невідповідність договору вимогам закону, а тому на цей час відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача, оскільки недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю і отже, позивач не має права вимоги до відповідача з підстав, що виникають з договору оренди нерухомого майна від 22.09.2005, який був укладений відповідачем з ВАТ “Автотранспортне підприємство 12364”. Просить в позові відмовити.
Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Встановлено, що 14.12.2009 між позивачем - ПП “НПКО “Тата” та ВАТ “Автотранспортне підприємство 12364”, укладено договір № 88 про відступлення права вимоги (далі -Договір № 88), за яким ВАТ “АТП 12364” -первісний кредитор за плату відступив позивачу -новому кредитору належні ВАТ “АТП 12364” права вимоги за рядом договорів оренди, у тому числі за договором найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2005, що був укладений ВАТ “АТП 12364” з відповідачем - ПП “Дніпротранс”.
Згідно з п.1.2 Договору № 88 до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора у договорах оренди в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення цього договору, у тому числі, але не виключно, права на стягнення заборгованості, збитків, штрафних санкцій за порушення договорів оренди ПП “Дніпротранс”.
Позовні вимоги ПП “НПКО “Тата” полягають у стягненні 20967,66 грн. заборгованості ПП “Дніпротранс” перед ВАТ “АТП 12364” за договором найму (оренди) від 22.09.2005, право на що ВАТ “АТП 12364” відступило, а ПП “НПКО “Тата” набуло за Договором № 88.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з імперативними приписами ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
23.04.2010 господарським судом Запорізької області вирішено спір у справі № 10/96/10 за позовом ПП “Дніпротранс” (відповідача у даній справі) до ПП “НПКО “Тата” (позивача у даній справі) про визнання недійсним договору № 88 про відступлення права вимоги від 14.12.2009, за зустрічним позовом ПП “НПКО “Тата” до ПП “Дніпротранс” про визнання вказаного договору дійсним.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.06.2010 у справі № 10/96/10 рішення суду першої інстанції у цій справі залишено без змін, а відтак рішення набрало законної сили.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2010 у справі № 10/96/10 встановлено, що Договір № 88 є нікчемним у зв'язку з недодержанням сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору.
У відповідності до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України (ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Встановлений рішенням господарського суду факт нікчемності, тобто недійсності за законом, Договору № 88 в силу наведеного вище є преюдиціальним при розгляді даної справи та не потребує доказування.
За ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За ч.1 ст.236 нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Нікчемність Договору № 88, покладеного у підставу позову, виключає підстави для заявлення до стягнення сум згідно з його умовами, оскільки Договір № 88 не створив прав та зобов'язань для сторін.
За таких обставин, в позові слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід залишити за позивачем. .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлено та підписано 18.08.2010.