Запорізької області
26.07.10 Справа № 16/162/10
За позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Аграрного фонду, 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “УкрЛан”, 70544, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новопавлівка, вул. Суворова, 7
про стягнення 330928,06 грн.
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін
від позивача - Смирнов О.В. ( дов. № 104 від 02.06.2010)
від відповідача - Безух А.М. ( дов. б/н від 01.04.2010)
В засіданні приймають участь:
від прокуратури Запорізької області - Тронь Г.М. ( посв. № 84 від 09.02.2010)
від ДП “Хлібна база № 74”, м.Молочанськ Запорізької області - Олійник Ю.В. ( дов. № 553/1 від 23.06.2010)
Заступником прокурора м.Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Аграрного фонду заявлено позов про стягнення з ТОВ “УкрЛан” 314870,00 грн. -суми неповернутої бюджетної позики, 14599,17 грн. відсотків за користування бюджетною позикою та 1458,89 грн. -трьох процентів річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/162/10 з призначенням судового засідання на 15.07.2010. Ухвалою від 15.07.2010 розгляд справи відкладався до 26.07.2010. В засіданні 26.07.2010 за згодою сторін та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заявлені вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” та умовами укладеного сторонами кредитного договору про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель від 25.09.2009 № 859. На обґрунтування вимог заявник зазначив, що на виконання договору від 25.09.2009 № 859 Аграрний фонд надав ТОВ “УкрЛан” бюджетну позику в розмірі 314870,00 грн., а для забезпечення її повернення відповідач передав в заставу позивача зерно в кількості 370 тон. Позивач у встановлений договором строк -до 01.05.2010 позику не повернув та не сплатив передбачені договором відсотки за користування коштами з розрахунку 9,05% річних від суми неповернутої позики, а відповідно до п.4.5 договору якщо основна сума позики та/або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений договором, то з такого моменту предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного продовольчого резерву за цінами, що діяли на момент оцінки такого предмету застави, зобов'язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними, обов'язки з оплати вартості подальшого зберігання колишнього об'єкта застави переходить на кредитора. Однак за результатами перевірки наявності заставного зерна комісією у складі представників Запорізького регіонального відділення Аграрного фонду, Запорізької обласної державної хлібної інспекції, а також ДП “Хлібна база № 74”, на зберігання якого передавалося заставлене зерно, було встановлено факт відсутності останнього. У власність держави зерно не переоформлено та до складу державного продовольчого резерву не зараховано. Посилаючись на такі обставини, заявник просить стягнути з відповідача суму неповернутої бюджетної позики в розмірі 314870,00 грн., суму відсотків за користування бюджетною позикою в розмірі 14599,17 грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України - три проценти річних в розмірі 1458,89 грн.
15.07.2010 Аграрним фондом була подана заява про уточнення розміру позовних вимог, яка не прийнята судом до уваги як така, що не підписана, про що зазначалося в ухвалі суду від 15.07.2010 у даній справі.
Заявник та позивач позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.
Крім того, заступником прокурора подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на посіви ТОВ “УкрЛан”, розташовані на території Новіньської сільської ради Токмацького району Запорізької області, в межах суми позову - 330928,06 грн. На обґрунтування заяви заявник зазначив, що порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель свідчить про безвідповідальне ставлення до своїх обов'язків та про ухилення від виконання своїх зобов'язань перед Аграрним фондом, а тому є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення з ТОВ “УкрЛан” на користь Аграрного фонду суми в розмірі 330928,06 грн.
Відповідач проти позову заперечив, про що представив суду відзив. Вказав на те, при отриманні кредиту за договором від 25.09.2009 № 859 передав позивачу в заставу зерно пшениці за простим складським свідоцтвом, а у відповідності до ст.42 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні” право розпоряджатися зерном має володілець простого складського свідоцтва і передача простого складського свідоцтва прирівнюється до передачі зерна. Також відповідач зазначив, що згідно з Положенням про обіг складських документів на зерно повернення зерна здійснюється тільки володільцю складського свідоцтва, а тому ТОВ “УкрЛан” не мав право розпорядження переданим Аграрному фонду зерном і не може нести відповідальність щодо нього. Посилаючись на ст.218 Господарського кодексу України зауважив, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання, а в спірних відносинах підстава для застосування господарсько-правової відповідальності відсутня, оскільки відповідальність за збереження заставного зерна було покладено на ДП “Хлібна база № 74” за укладеним за згодою позивача договором схову. Крім того, відповідач наголосив, що в силу ст.12.2.6 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” та п.4.5 договору від 25.09.2009 № 859 в разі якщо основна сума бюджетної позики та /або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений кредитним договором, то з такого моменту зобов'язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними, у тому числі щодо плати за користування бюджетною позикою та повернення її основної суми, а тому правовідносини за заявленими вимогами припинилися в повному обсязі і Аграрний фонд не має підстав заявляти вимоги за припиненими правовідносинами. Відповідач також повідомив, що за фактом відсутності заставленого зерна порушено кримінальну справу, ведеться пошук зерна, а тому не можна стверджувати, що предмет застави відсутній взагалі. Відповідач просить в позові відмовити.
Відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору державного підприємства “Хлібна база № 74”, м.Молочанськ Токмацього району Запорізької області. На обґрунтування клопотання висловився про те, що правовідносини сторін повністю відповідають ст.575 Цивільного кодексу України, згідно з якою застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом -у володіння третій особі, є закладом. У спірному випадку предмет закладу був переданий ДП “Хлібна база № 74”, а згідно зі ст.33 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, ст.ст.950, 966 Цивільного кодексу України за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання відповідає зерновий склад і, до того ж, товарний склад, який видав товар по складському свідоцтву, відповідає за платіж усієї суми, забезпеченої за ним.
Клопотання відповідача про залучення ДП “Хлібна база № 74” третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору відхилено судом як таке, що суперечить ст.27 Господарського процесуального кодексу України. Рішення зі спору за заявленими вимогами - про стягнення грошових коштів з відповідача на користь позивача не може вплинути на права чи обов'язки ДП “Хлібна база № 74” щодо сторін у спірних відносинах.
Крім того, відповідач заявив клопотання, яким просить суд зобов'язати прокуратуру Запорізької області надати відомості про стан кримінальної справи № 569, порушеної стосовно відсутності зерна на ДП “Хлібна база № 74”. Це клопотання відхилено у зв'язку з недоцільністю задоволення, відомості про стан кримінальної справи суду представлені.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, ДП “Хлібна база № 74”, суд не знайшов підстав для задоволення позову.
Встановлено, що 25.09.2009 між Аграрним фондом, як кредитором, та ТОВ “УкрЛан”, як позичальником, укладено кредитний договір про бюджетні позики в межах режиму заставних закупівель № 859 (далі -Договір), предметом якого визначено надання кредитором позичальнику бюджетної позики в межах режиму державних заставних закупівель відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” в розмірі 314870,00 грн. та повернення позичальником суми бюджетної позики, сплата відсотків за користування.
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.05.2010.
За пунктом 6.5 Договору закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Для забезпечення виконання зобов'язань за Договором у відповідності до його пункту 1.2 відповідач за простим складським свідоцтвом на пред'явника від 17.09.2009 передав позивачу в заставу зерно пшениці 2 класу у кількості 370,00 тон, вартістю 314870,00 грн., що зберігається на зерновому складі -ДП “Хлібна база № 74” на підставі договору про надання послуг із збереження зерна від 05.07.2009 № 22-4/09.
Пунктом 4.2.1 Договору обумовлено, що кредитор зобов'язаний надати бюджетну позику шляхом перерахування позичальнику відповідних грошових сум протягом трьох банківських днів з дня надходження простого складського свідоцтва та цього Договору.
На виконання Договору позивач надав відповідачу бюджетну позику в сумі 314870,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів за платіжним дорученням від 20.10.2009 № 8519.
Згідно з п.4.1.2 Договору, яким передбачений обов'язок позичальника застрахувати заставне зерно від ризику випадкової загибелі або ушкодження, відповідач застрахував заставлену пшеницю за договором добровільного страхування від 17.09.2009 № 1380-ип/09зп з ЗАТ “Страхова компанія “АХА Страхування”.
Пунктом 4.1.3 Договору передбачено, що позичальник має повернути бюджетну позику до 01.05.2010 та сплатити відсотки за її користування відповідно до ст.12 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” з розрахунку 9,05% річних від суми неповернутої бюджетної позики.
Заявник позову, посилаючись на факт неповернення суми позики у встановлений Договором строк, а також на факт відсутності заставного зерна, зафіксований актом перевірки наявності зерна державного інтервенційного фонду та зерна, що перебуває в заставі Аграрного фонду на ДП “Хлібна база № 74”, вимагає стягнути з відповідача на підставі Договору суму неповернутої позики в розмірі 314870,00 грн., відсотки за її користування в розмірі 14599,17 грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних з простроченої суми в розмірі 1458,89 грн. .
Однак, виходячи з умов Договору, положень закону та представлених доказів заявлення таких вимог не можна визнати обґрунтованим та підставним.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач суму отриманої за Договором бюджетної позики не повернув, відсотки за її користування не сплатив, що ним (відповідачем) не заперечується.
Але ж Договір, поряд з наведеною вище зобов'язувальною умовою щодо повернення позики у строк до 01.05.2010 (п.4.1.3) містить й наступну: якщо основна сума позики та/або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений Договором, то з такого моменту предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного продовольчого резерву за цінами, що діяли на момент оцінки такого предмета застави, зобов'язання між сторонами вважаються повністю виконаними, у тому числі щодо плати за користування позикою та повернення її основної суми, обов'язок з оплати вартості подальшого зберігання колишнього об'єкта застави переходить на кредитора, кредитор набуває прав вигодонабувача за договором страхування такого колишнього об'єкта застави (п.4.5).
Пункт 4.5 Договору повністю узгоджується з п.12.2.6 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”.
Таким чином, у зв'язку в невиконанням відповідачем зобов'язання з повернення бюджетної позики та сплати відсотків за її використання у встановлений строк -до 01.05.2010 в даному спірному випадку настали встановлені законом та Договором того наслідки, зокрема заставлене зерно перейшло у власність держави та має бути зараховане до складу державного продовольчого резерву, а зобов'язання за Договором, у тому числі зобов'язання позичальника з повернення суми позики та сплати відсотків за її користування, вважаються виконаними. Також до позивача перейшли права вигодонабувача за договором страхування від 17.09.2009, укладеним відповідачем зі страховою компанією.
За таких обставин, у позивача на цей час відсутні підстави вимагати від відповідача повернення позики та оплати за її використання, оскільки в силу приписів Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” та умов Договору це зобов'язання відповідача вважається виконаним.
В зв'язку з відсутністю основних зобов'язань відсутні і підстави для несення відповідальності за їх невиконання, а тому нарахування та заявлення до стягнення трьох процентів річних за користування коштами в розмірі 1594,37 грн. є також безпідставним.
Заявник та позивач як на підтвердження існування зобов'язання відповідача з повернення суми позики та його відповідальності вказують на відсутність на цей час предмета застави -зерна пшениці 2 класу врожаю 2009 року вагою 400 тон, що не є обґрунтованим та спростовується наступним.
Як вказувалося, на забезпечення виконання Договору відповідач передав позивачу в заставу зерно пшениці 2 класу в кількості 400 тон, що знаходиться на зберіганні зернового складу -ДП “Хлібна база № 74”.
У відповідності до ст.24 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні” (далі - Закон “Про зерно...”) власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно.
Згідно зі ст.ст.26, 37 Закону “Про зерно...” договір складського зберігання зерна укладається у письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа, яким, між іншим, є просте складське свідоцтво.
Передача зерна на зберігання та у заставу відбулася за простим складським свідоцтвом на зерно на пред'явника серії АА № 020813 від 17.09.2009.
Статтею 40 Закону “Про зерно...”, статтею 964 Цивільного кодексу України передбачено, що складське свідоцтво може бути передано за передавальним написом -індосаментом, який має містити найменування особи, що стала новим утримувачем складського свідоцтва, дату здійснення індосаменту, підпис уповноваженої особи, завірений печаткою юридичної особи або нотаріусом.
За ст.42 Закону “Про зерно...” просте складське свідоцтво передається шляхом вручення його новому володільцеві.
Просте складське свідоцтво на зерно на пред'явника серії АА № 020813 від 17.09.2009, видане ТОВ “УкрЛан” на підставі договору складського зберігання від 05.07.2009 № 22-4/09, підтверджує прийняття зерна відповідача на зберігання ДП “Хлібна база № 74”.
Але при цьому того ж дня -17.09.2009 було вчинено індосамент на користь Аграрного фонду (індосата) і останній став володільцем простого складського свідоцтва на зерно на пред'явника
У відповідності до ст.42 Закону “Про зерно...”, ст.963 Цивільного кодексу України саме володілець простого складського свідоцтва має право розпоряджатися зерном, що зберігається на зерновому складі. При цьому до передачі зерна прирівнюється передача простого складського свідоцтва.
Таким чином, через здійснену індосацію простого складського свідоцтва зерно, передане відповідачем позивачу в заставу на забезпечення виконання Договору, вибуло з розпорядження ТОВ “УкрЛан” і право на розпорядження зерном набув Аграрний фонд.
Тобто, фактично відбулася передача зерна у заклад -окремий вид застави рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом -у володіння третій особі.
За таких обставин відповідач з моменту вчинення індосаменту не має нести відповідальності за збереження зерна, оскільки останнє перейшло у розпорядження заставодержателя -Аграрного фонду.
Зауважується, що складське свідоцтво серії АА № 020813 від 17.09.2009 за формою є документом на пред'явника, і лише держатель документу може його пред'явити, вимагаючи виконання зобов'язання, що в ньому відображене.
Крім того, взагалі суд не знайшов доведеними твердження заявника та позивача про відсутність заставленого зерна.
Так, на підтвердження такої відсутності заявником представлений акт перевірки наявності зерна державного інтервенційного фонду та зерна, що перебуває в заставі Аграрного фонду на ДП “Хлібна база № 74” від 03.02.2010, складений комісією в складі представників Аграрного фонду, Запорізького регіонального відділення Аграрного фонду та ДП “Хлібна база № 74”.
У вказаному акті зазначається про відсутність на складах ДП “Хлібна база № 74” зерна 3 класу врожаю 2009 року в загальній кількості 5366,415 тон, яке обліковуються за даними бухгалтерського обліку підприємства.
Також в акті зазначено, що на ДП “Хлібна база № 74” рахується на зберіганні зерно пшениці 2 класу врожаю 2009 року в кількості 2760 тон та 3 класу врожаю 2009 року в кількості 1675 тон, яке перебуває в заставі Аграрного фонду під отриману бюджетну позику.
При цьому факту відсутності на ДП “Хлібна база № 74” зерна пшениці 2 класу акт не відображує, але ж зерно пшениці саме 2 класу відповідач передавав в заставу на користь Аграрного фонду.
На вимогу суду ДП “Хлібна база № 74” представило довідку від 14.07.2010, згідно з якою за результатами інвентаризації зерна, проведеної на підприємстві, встановлена нестача зерна пшениці 2 класу врожаю 2009 року ТОВ “УкрЛан” в розмірі 370 тон, тому ще раз наголошується, що з 17.09.2009 -з дати вчинення індосаменту зерно знаходилося в розпорядженні позивача та на зберіганні ДП “Хлібна база № 74”.
Також суду представлений акт державного виконавця від 19.07.2010, складений в рамках виконавчого провадження за участю відповідача -боржника за виконавчим документом, у відповідності до якого при перевірці зерносховищ ДП “Хлібна база № 74” було встановлено, що зерносховища порожні, в деяких складах знаходяться незначні залишки зерна, кількість яких встановити неможливо.
В зв'язку з цим слід зауважити, що зерно пшениці є поновлюваною величиною і за положеннями ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
В зв'язку з тим, що відповідач приділив значення кримінальній справі № 596, порушеній слідчим відділом УСБ України в Запорізькій області по факту розтрати неустановленими посадовими особами ДП “Хлібна база № 74” майна Аграрного фонду, судом зазначається, що преюдиціальне значення має лише вирок суду, а кримінальна справа № 596 на цей час знаходиться на стадії досудового слідства.
Але в будь-якому разі існування цієї кримінальної справи не впливає на вирішення спору у даній справі.
В зв'язку з викладеними вище обставинами в позові відмовляється.
В зв'язку з відмовою в позові та відсутністю підстав для примусового стягнення заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на посіви ТОВ “УкрЛан” слід відхилити.
На підставі викладеного, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на посіви ТОВ “УкрЛан”, розташовані на території Новіньської сільської ради Токмацького району Запорізької області, в межах суми 330928,06 грн. відхилити.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлене та підписане 02.08.2010.
Рішення оформлене та підписане 02.08.2010.