Справа № 22ц-4589/10 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М.
Категорія: 37 Доповідач: Антонюк К.І.
27 вересня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.,
при секретарі Гнепі П.М.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Радошинської сільської ради Ковельського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 10 серпня 2010 року,
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 10 серпня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, покликаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що спадщина відкрилася після смерті спадкодавця у 1996 році і спадкування повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного на той час Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку, що позивач не належить до кола спадкоємців за законом, які мають право прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки є внучкою спадкодавця і на час смерті останньої живою була її дочка - матір позивача, яка відноситься до спадкоємців першої черги.
Такі висновки суду є правильними і відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), за життя належали земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11), та домоволодіння за вказаною адресою (а.с. 12-13). На зазначене нерухоме майно після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина. Заповіту ОСОБА_4 не складала. Спадкоємцем першої черги за законом є дочка спадкодавця ОСОБА_3 Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Позивач є внучкою спадкодавця.
Встановлені судом обставини підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених вище норм матеріального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин між сторонами і норми матеріального права, які підлягають застосуванню в даному випадку, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач ОСОБА_2 не відноситься до кола спадкоємців, які можуть прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки на час смерті останньої і на даний час живою є спадкоємець першої черги - ОСОБА_3, яка є дочкою спадкодавця і матір'ю позивача.
З огляду на вказане та відповідно до ч. 2 ст. 529 ЦК УРСР право позивача на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 є похідним від права її матері ОСОБА_3, а тому позивач не може в даному випадку бути правонаступником майнових прав спадкодавця ОСОБА_4
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами Цивільного кодексу 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності Цивільним кодексом 2003 року і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Враховуючи наведені роз'яснення, суд першої інстанції правильно і підставно застосував до спірних правовідносин норми Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, оскільки спадщина після смерті в 1996 році ОСОБА_4 ніким зі спадкоємців прийнята не була і строк для її прийняття закінчився до 1 січня 2004 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність вирішення даної справи.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Виходячи з меж апеляційного розгляду, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 10 серпня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: