Рішення від 15.09.2010 по справі 2/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

15.09.2010 Справа № 2/76

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-видавничий центр „Діловий партнер”, м. Київ

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатський мисливець”, с. Лавки Мукачівського району

ПРО стягнення суми 17357,70грн. заборгованості по оплаті за виконані роботи за договором №521-20Л від 18.06.2008р. та 1700грн. вартості наданих юридичних послуг

(позовні вимоги викладено у відповідності до вимог позивача, зазначених ним у поданій суду заяві в порядку ст. 22 ГПК України)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача -Фіцулін О.О. -представник за довіреністю від 02.04.2010р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України подав уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача вартість наданих позивачу юридичних послуг в сумі 1700грн. У підтвердження наведеного подав суду докази щодо здійснення оплати таких послуг, договір про їх надання та акт приймання-передачі.

Зазначає про порушення відповідачем умов договору по представленню інформації замовника, тобто відповідача, у національній презентаційно-рейтинговій програмі „Діловий імідж України. Національні досягнення”, що полягає у несплаті у визначені строки вартості наданих позивачем послуг.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 15.09.2010р., повноважних представників не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 19.08.2010 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 та повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції 20.08.2010р. (арк. справи 34).

Ухвалою суду від 31.08.2010р. розгляд справи було відкладено на 15.09.2010р., однак, відповідач повторно в судове засідання не з'явився, вимог

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.09.2010 року по справі № 2/76

ухвали суду від 15.09.2010р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, своїх уповноважених представників в засідання суду не направив.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представників відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між сторонами, а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно - видавничий центр "Діловий партнер" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський мисливець»(далі - відповідач) 18.06.2008р. було укладено Договір №521- 20Л по представленню інформації замовника, тобто відповідача, у національній презентаційно-рейтинговій програмі „Діловий імідж України. Національні досягнення”.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання здійснити роботи, передбачені п.1.2. Договору, а відповідач - прийняти цю роботу та оплатити її, згідно вимог п. 3.1. Договору ціна робіт за таким складає 15000грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Відповідач повинен був здійснити оплату за роботу, виконану Позивачем, рівними частинами за наступним графіком: 5000грн. - у червні 2009р., 5000грн. - у липні 2009р. та 5000грн. - у серпні 2009р.

Позивач виконав роботи, вартість яких складає 15000грн., в повному обсязі, належним чином, у визначені Договором строки, що підтверджується розміщенням інформації щодо Відповідача в галузевому розділі альманаху «Діловий імідж України. Національні досягнення”, розміщення інформації щодо Відповідача в інформаційному розділі альманаху «Діловий імідж України. Національні досягнення»та розміщення на сайті Позивача інформації щодо Відповідача.

Як свідчать матеріали справи, 30 грудня 2009р. Позивачем на адресу Відповідача для підписання було направлено два примірники Акту здавання-приймання робіт. Відповідач свого обов'язку, встановленого п.2.9. Договору щодо підписання Акту здавання-приймання робіт не виконав, обґрунтованих заперечень стосовно виконаних робіт в письмовому вигляді Позивачу, як того вимагає п. 2.9.1 Договору, не надіслав. Відтак, відповідно до п. 2.9.1 роботи, виконані по Договору вважаються прийнятими Відповідачем у повному обсязі.

Оскільки, відповідно до п. 3.2 Договору, було передбачено остаточну оплату за виконані роботи у серпні 2009 року, прострочення грошового зобов'язання у Відповідача виникло 01 вересня 2009 року.

20.04.2010 року Позивачем було направлено Відповідачу Претензію-вимогу №1 про оплату заборгованості, яку Відповідач отримав 23.04.2010 року. У Претензії-вимозі Позивач просив Відповідача здійснити оплату за Договором, перерахувавши суму основного боргу 15000грн. на рахунок Позивача протягом 7 днів з моменту її отримання і попереджав Відповідача про можливість настання для нього негативних наслідків у вигляді нарахування на суму основного боргу пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних. Однак, відповіді на Претензію-вимогу від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.09.2010 року по справі № 2/76

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 175 господарського кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.2 договору №521-20Л сторонами було узгоджено, що розрахунки за виконані роботи проводяться рівними частинами за наступним графіком: 5000грн. - у червні 2009р., 5000грн. - у липні 2009р. та 5000грн. - у серпні 2009р., тобто кінцевий розрахунок до 31.08.2009р., а відтак, строк оплати за якими сплив.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором на виконання робіт у 2009 році у сумі 15000грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 15000грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5.3 договору сторонами було узгоджено, що відповідач у випадку несвоєчасного виконання свого обов'язку по оплаті вартості виконаних позивачем робіт, сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми договору за кожен день прострочення до моменту виходу видання. Як вбачається з матеріалів справи, альманах „Діловий імідж України Національні досягнення” вийшов 30.12.2009р.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.09.2010 року по справі № 2/76

Відтак, позивачем у відповідності до вимог п.5.3 договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 907,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок за період з 01.09.2009р. по 30.12.2009р., яка підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідач не виконав свої зобов'язання по своєчасному перерахуванню коштів за надані послуги, а тому зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки це є одним із самостійних способів захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних обов'язків.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 17357,70грн., в тому числі 15000грн. основного боргу, 1035грн. інфляційних втрат, 415,20грн. трьох відсотків річних та 907,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 1700грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України з урахуванням вимог ч.3 ст. 48 ГПК України визначено, що до судових витрат належить оплата послуг адвоката, які визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗУ „Про адвокатуру” оплата праці адвоката (адвокатського об'єднання) здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В свою чергу, у п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем у підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката надано суду відповідну угоду, платіжне доручення про оплату та акт приймання-передачі наданих послуг, у зв'язку з чим, вимога позивача про відшкодування відповідачем 1700грн. вартості судових витрат підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.09.2010 року по справі № 2/76

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатський мисливець”, с. Лавки, вул. Виноградна, 59 Мукачівського району (код ЄДРПОУ 31587138) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-видавничий центр „Діловий партнер”, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, к.714 (код ЄДРПОУ 32344306) суму 17357,70грн., в тому числі 15000грн. основного боргу, 1035грн. інфляційних втрат, 415,20грн. трьох відсотків річних та 907,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також 1700грн. судових витрат, 175грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта

Попередній документ
11335260
Наступний документ
11335262
Інформація про рішення:
№ рішення: 11335261
№ справи: 2/76
Дата рішення: 15.09.2010
Дата публікації: 30.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.06.2011)
Дата надходження: 30.05.2011
Предмет позову: про стягнення 7986571,64
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МИХАЙЛЮК С І
позивач (заявник):
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"