Справа № 22ц-3184/10 Головуючий у 1 інстанції - Ушаков М.М.
Категорія - 57 Доповідач - Русинчук М.М.
16 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І. ,
суддів: Веремчук Л.М., Русинчука М.М. ,
при секретарі - Понєдєльнику О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування і виплату допомоги по догляду за дитиною за апеляційною скаргою відповідача на постанову Нововолинського міського суду від 30 грудня 2009 року,
30.10.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради, в якому просила поновити пропущений строк для звернення в суд з адміністративним позовом, визнати неправомірною відмову відповідача по нарахуванню та виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по у встановленому законом розмірі.
Постановою Нововолинського міського суду від 30 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення в суд з адміністративним позовом.
Постановлено визнати дії відповідача неправомірними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 травня 2008 року включно у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати цю постанову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.3) і відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Зокрема ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із довідками відповідача позивачці, починаючи з січня 2007 року по грудень 2008 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (а.с. 4).
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.
Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то судом першої інстанції неправомірно задоволено такі вимоги оскільки, згідно ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня - 526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог позивача щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років лише за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та відповідно визнання дій відповідача неправомірними саме за цей період.
Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на відповідача в силу вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16 січня 2007 року «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку».
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Позивач була зайнята доглядом за дитиною, тому своєчасно не звернулася до суду з позовом. Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює цей строк.
Оскільки висновки суду першої інстанції щодо періоду виплати допомоги за 2008 рік є помилковими, рішення в цій частині підлягає відповідній зміні.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, на підставі ст.102 КАС України, ст.ст.3, 22, 95, 150, 152 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст.13, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6, ст.46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради задовольнити частково.
Постанову Нововолинського міського суду від 30 грудня 2009 року в даній справі змінити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції до 1 січня 2008 року), з врахуванням виплачених сум.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді: