Справа № 137/518/23
"07" вересня 2023 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
15.05.2023 представник АТ «Сенс Банк» Ременюк Т.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вимоги позову мотивовано тим, що 11.07.2008 АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 062/29-0327.
Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов'язався надати останньому кредит у сумі 15 000,00 дол. США, а ОСОБА_2 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.Згодом АТ «Альфа-Банк» було перейменовано на АТ «Сенс Банк».
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором між кредитором та іпотекодавцем, якими є ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого кредитору в іпотеку нерухомого майна надано квартиру загальною площею 43,2 кв. м. житловою площею 31,1 кв.м. що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит. В свою чергу, останній неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору в результаті чого станом на 31.03.2023 має заборгованість в розмірі 25 420,99 дол. США.
За вказаних підстав представник позивача просить вернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за АДРЕСА_2 а, також просила стягнути з відповідачки витрати зі сплати судового збору.
Представник позивача ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду заяву, відповідно до якої просить судове засідання проводити у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Додатково зазначає, що жодних відзивів чи заперечень проти позову позивач не отримував (а.с. 69).
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання в черговий раз не з'явилася, хоча відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України повідомлялась належним чином про місце дату та час судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 50, 66), а також шляхом надсилання судових повідомлень за зареєстрованим місцепроживання (а.с. 47-48, 62-63).
Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином. Про причини неявки суд не попередив, будь-яких клопотань на адресу суду не надав (57, 59, 60-61, 67)
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 11.07.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 062/29-0327, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 15 000,00 дол. США, з повним погашенням кредитних коштів не пізніше 05 числа кожного місяця позичаючи із серпня 2008 року (останній платіж у липні 2023 року), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором (а.с. 9-12).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 050/1-934, відповідно до якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру за АДРЕСА_2 . Договір був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лавреновим І.А. (а.с. 18-19). ОСОБА_1 ззначена власником вказного нерухомого майна, а також майновим поручителем за зобов'язанням ОСОБА_2 ..
Згідно з п. 4.1. іпотечного договору у разі не виконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 19).
Відповідно до п. 4.5. іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, в тому числі, на підставі рішення суду (а.с. 19).
З матеріалів справи також встановлено, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року, що підтверджується статутом АТ «Альфа-Банк» (а.с. 22-38).
АТ «Альфа Банк» змінив свою назву на АТ «Сенс Банк», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з Державного реєстру Банків від 02 грудня 2022 року (а.с. 31).
ОСОБА_2 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови Кредитного договору, внаслідок чого станом на 31.03.2023 у нього утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 25 420,99 дол. США (а.с. 20-21).
24.04.2023 АТ «Сенс Банк» направлено на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень, а саме у 30 денний строк сплатити заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом та нараховану неустойку. Станом на 31.03.2023 заборгованість становить 25 420,99 дол. США. Також зазначено, що у разі невиконання цієї вимоги, банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку» (а.с. 15-17).
Враховуючи наявність зазначеної вище заборгованості позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення цієї заборгованості.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку» (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий (захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса)) або самозахист (договір про задоволення вимог іпотекодержателя).
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц вказала, що способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону України «Про іпотеку») є: реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону України «Про іпотеку»); продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку), (застосована редакція закону, який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин).
Положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на час ухвалення цього рішення передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Отже, застосування такого способу захисту права, як звернення стягнення на предмет іпотеки, пов'язане виключно з невиконанням основного зобов'язання у встановлений строк (термін).
Для застосування такого способу захисту своїх прав як звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно не тільки встановити факт невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, але й розмір заборгованості, в рахунок погашення якої буде звернуто стягнення.
Позивач обґрунтовував своє звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки тим, що боржник не виконав зобов'язання за кредитним договором належним чином, оскільки допустив утворення заборгованості.
Судом встановлено отримання ОСОБА_2 грошових коштів за кредитним договором та розрахунок заборгованості відповідачкою та третьою особою у справі не оспорюється.
Таким чином, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача та третьої особи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак позов підлягає до задоволення.
Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону".
Беручи до уваги, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
При цьому судом враховується постанова Верховного суду від 22 червня 2022 року (справа №296/7213/15), відповідно до висновків якої згадані норми права не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджено зупинення виконання цих правил на певний період. Передбачається, що у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 14 325,13 грн. тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 15, 526, 1050, 1054, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 76-80 141, 209, 258-259, 263-268, 280 ЦПК України, враховуючи практику Верховного Суду викладену у постановах від 29.05.2019 у справі 310/11024/15-ц та від 22.06.2022 у справі №296/7213/15, суд,
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за АДРЕСА_3 , в рахунок погашення заборгованості за договором про здійснення кредитування № 062/29-0327 від 11.07.2008, сума заборгованості за кредитом - 10 916,83 доларів США, заборгованість за відсотками - 14 504,16 доларів США, на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 МФО 300346, КОД ЄРПОУ 23494714, п/р НОМЕР_1 ) шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області 22.06.1996, РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300346, КОД ЄРПОУ 23494714, п/р НОМЕР_1 ) 14 325,13 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять п'ять гривень і тринадцять копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя : Гопкін П. В.