Справа № 515/81/23
Провадження № 2/515/294/23
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
08 вересня 2023 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Зубова О.С., секретар судового засідання Комерзан Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
19 січня 2023 року позивач через свого представника - адвоката Давиденка К.В. звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 липня 2022 року близько 14:30 на автодорозі Т-1610 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки DAEWOO Lanos під його керуванням та автомобіля марки Volkswagen Caddy під керуванням ОСОБА_2 .Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 серпня 2022 року ОСОБА_2 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави. Ремонт автомобіля DAEWOO Lanos обійшовся йому у 60 000грн. Страхова компанія ПРАТ УСК "Княжа", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АР/2348799, виплатила 38 578, 88 грн. Некомпенсована сума матеріальної шкоди становить 21 421, 12грн, які йому має відшкодувати відповідачка у справі як винуватиця ДТП.
Крім того, діями відповідачки йому та його доньці завдана моральна шкода, яку він оцінює у 100 000грн, оскільки дитина знаходилася в автомобілі та внаслідок ДТП дуже сильно злякалася за своє життя та через удар вибила передні зуби, внаслідок чого має сильний біль, труднощі з прийомом їжі, з'явився цілий ряд комплексів через брак зубів, вона постійно плаче коли бачить себе у дзеркалі, друзі у школі постійно з неї жартують. У найближчий час знадобиться протезування, що завдасть їй болю та потребує значних коштів. Він та донька втратили сон та рівновагу через ДТП, в якому винна відповідачка.
Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідачки на його користь матеріальну шкоду у розмірі 21 421, 12 грн та 100 000, 00 грн моральної шкоди, а також судові витрати у сумі сплаченого судового збору.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги уточнив та просив стягнути з відповідачки моральну шкоду та судові витрати, щодо матеріальної шкоди просив не розглядати; проти заочного розгляду справи заперечень не мав (вх. №5026/23-вх 08.09.2023).
Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подала. Відзив на позовну заяву не надійшов. У своїй заяві від 06 березня 2023 року позовні вимоги не визнала та зазначила, що матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль позивачу повністю сплачено страховою компанією, а від моральної шкоди останній відмовився у порядку досудового врегулювання спору (вх. №1193/23-вх 06.03.2023).
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважав за можливе здійснити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, 21 липня 2022 року о 14:30 по автодорозі Т-1610 Татарбунари-Базар'янка 3 км+350км ОСОБА_2 , в порушення п.16.6 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем марки Volkswagen Caddy державний номерний знак НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті при повороті ліворуч не надала переваги у русі автомобілю Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку та скоїла з ним зіткнення, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с.7).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 серпня 2022 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного порушення, передбаченого за ст.124 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Постанова набрала чинності 06 вересня 2022 року (а.с.7-8).
Таким чином встановлена вина відповідачки у скоєні ДТП, що сталася 21 липня 2022 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував позивач була застрахована за договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах Полісу №АР/2348799 (а.с.9). Вказана подія ДТП була визнана страховим випадком.
Як вбачається з копії заяви від 12 серпня 2022 року (а.с.10), між потерпілим ОСОБА_1 - позивачем у справі та страховиком ПРАТ УСК "КНЯЖА" досягнуто згоду про розмір страхового відшкодування, який складає 38 603, 88 грн, який розраховано на підставі розрахунку AUDATEX та з урахуванням передбаченого розміру франшизи 2600 грн, застосування коефіцієнту фізичного зносу та інших вимог, що передбачені Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до витягу про доходи позивачу ПРАТ УСК "КНЯЖА" 19 серпня 2022 року перераховано 38 578, 88 грн страхового відшкодування (а.с.13).Згідно з накладною №49 від 20 жовтня 2022 року, виданої ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювальних робіт з ремонту автомобіля склала загалом 60000грн (а.с.14).
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п.5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов'язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Подібний висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №61/8496/15-ц, провадження №14-154цс19.
Позивач зазначає, що моральна шкода в даному випадку полягає у його та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12) душевних стражданнях, оскільки остання знаходилася в автомобілі та внаслідок ДТП дуже сильно злякалася за своє життя та через удар вибила передні зуби, на підтвердження чого надав копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого (а.с.11), внаслідок чого має сильний біль, труднощі з прийомом їжі, з'явився цілий ряд комплексів через брак зубів, вона постійно плаче коли бачить себе у дзеркалі, друзі у школі постійно з неї жартують. У найближчий час знадобиться протезування, що завдасть їй болю та потребує значних коштів. Він та донька втратили сон та рівновагу через ДТП, в якому винна відповідачка.
Згідно з відповіддю ПрАТ "СК "Княжа" від 06 вересня 2023 року, питання щодо відшкодування моральної шкоди за наслідками ДТП не розглядалося за відсутності травмованих.
Частиною 3 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.4, 5 ст.23 ЦК України).
Суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок ДТП, що сталося з вини відповідачки, він та дитина дійсно зазнали душевних страждань, спричинених хвилюваннями, нервовим стресом та вимушені були докладати додаткових зусиль для організації свого побуту та виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду у розмірі 8000, 00 грн (вісім тисяч грн 00к.) та 107, 36 грн (сто сім грн 36к) судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Головуючий суддя Зубов О.С.