08 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8998/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8998/22 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
30.06.2023 позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 15 441,39 грн, з яких орендна плата з фізичних осіб - 6 622,59 грн та єдиний податок з фізичних осіб - 8 818,80 грн.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на обставини непогашення відповідачем у добровільному порядку податкового боргу, який виник внаслідок несплати сум узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб та з орендної плати з фізичних осіб та з єдиного податку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2023, відповідно до частин 3, 4 статті 171 КАС України, суддя витребував відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
07.07.2023 Виконавчий комітет Машівської селищної ради повідомив, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 02.11.2001 по теперішній час.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 261 КАС України, відзив на позов не надала, хоча й отримала його копію 20.07.2023 разом з ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
За таких обставин суд визнав за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних матеріалів у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була зареєстрована як фізична особа - підприємець 02.04.2011, проте припинила свою підприємницьку діяльність, запис про що внесено 09.08.2021. Позивач продовжує перебувати на податковому обліку у ГУДПС.
Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою та розрахунком, за відповідачем числиться податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 8818,80 грн та борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6622,59 грн, всього - 15 441,39 грн, який виник за наступних обставин.
Обставини виникнення податкового боргу з єдиного податку фізичної особи в розмірі 8818,80 грн наступні.
04.01.2012 ОСОБА_1 подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 15), обравши ставку єдиного податку ІІ групи на рівні 20% до розміру мінімальної заробітної плати (обраний вид діяльності згідно КВЕД - 52.11.0 Роздрібна торгівля).
Згідно з положеннями пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України), ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з розрахунком податкового боргу, на підставі заяви ОСОБА_1 податковим органом розраховано суми платежів: 20.01.2021 - 418,80 грн (з урахуванням часткової сплати), 20.02.2021 - 1200,00 грн, 20.03.2021 - 1200,00 грн, 20.04.2021 - 1200,00 грн, 20.05.2021 - 1200,00 грн, 20.06.2021 - 1200,00 грн, 20.07.2021 - 1200,00 грн, 20.08.2021 - 1200,00 грн, всього в сумі 8818,80 грн (а.с. 8).
Проте, відповідач не здійснював сплату авансових внесків, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду накопичилася заборгованість у розмірі 8818,80 грн.
Крім цього за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 6622,59 грн, який з огляду на факт подання позивачем до ГУДПС податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) вх. №9028764380 від 18.02.2021 з означенням термінів сплати за листопад 2021 року - 30.12.2021, за грудень 2021 року - 31.01.2022, орендної плати з фізичних осіб, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 6622,59 грн (а.с. 13).
З урахуванням факту наявності заборгованості у загальному розмірі 15 441,39 грн, яка не сплачена боржником у добровільному порядку у строк встановлений законом, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з положенням статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
З матеріалів справи суд встановив, що на виконання вищезазначених норм ГУДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 25.04.2016 №135-17 та направлено її рекомендованим листом з повідомленням відповідачу, отримана останньою.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Відповідно до витягів з інтегрованих карток платника єдиного податку з фізичних осіб та з орендної плати з фізичних осіб податковий борг не переривався та станом на момент розгляду справи становить 15441,39 грн.
Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Факт наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 15441,39 грн підтверджено довідкою про суму податкового боргу ГУДПС №10212/5/16-31-13-08-08 від 27.06.2023 (а.с. 7), розрахунком податкового боргу ФО ОСОБА_1 (а.с. 8), відомостями з інтегрованих карток платника податків (а.с.16-27).
Враховуючи все вищевикладене, суд визнає заявлений позов обґрунтованим, у зв'язку з чим задовольняє його у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у загальній сумі 15 441,39 грн, у т.ч.:
- з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8818 (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 80 коп на р/р UA688999980314020699000016616, отримувач: отг смт. Машівка, код отримувача (ЄДРПОУ): 38058806, отримувач: Машівське УК/отг смт Машівка/18050400, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 18050400;
- з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 6622 (шість тисяч шістсот двадцять дві) грн 59 коп на р/р UA648999980334169815000016616, отримувач: отг смт. Машівка, код отримувача (ЄДРПОУ): 38058806, отримувач: Машівське УК/отг смт Машівка/18010900, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 18010900.
Позивач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36000).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун