ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" вересня 2023 р. справа № 300/2180/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про скасування рішення та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_2 (надалі, також - представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 25.04.2023 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі, також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), у якій просить:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.04.2023 №926100140449 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати за №№587/04-20, 588/04-20, виданих 05.04.2023 Івано-Франківською районною державною адміністрацією;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 10.04.2023, відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, здійснивши нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60% заробітної плати, зазначених у довідках про складові заробітної плати за №№587/04-20, 588/04-20, виданих 05.04.2023 Івано-Франківською районною державною адміністрацією.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також - Закон №1058-IV). Позивач 10.04.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перехід на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу”, до якої додав, зокрема, довідки про складові заробітної плати за №№587/04-20, 588/04-20, видані 05.04.2023 Івано-Франківською районною державною адміністрацією. Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 14.04.2023 №926100140449 ОСОБА_1 відмовлено у такому переведенні у зв'язку з відсутністю права на перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату прирівняної посади працюючого державного службовця, з якої позивач виходив на пенсію. Позивач вважає, що має право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, а тому відмова відповідача 2 є протиправною. З метою захисту порушеного права, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.26-27).
Представником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 16.05.2023 подано до суду відзив на позовну заяву №0900-0902-9/21472 від 12.05.2023 (а.с.57-64). Представник відповідача зазначила, що пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Закону України “Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами Закону України "Про державну службу" із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява. ОСОБА_1 до 28.02.2022 отримував пенсію за віком згідно норм Закону України “Про державну службу”, розмір якої становив 3395,43 грн. З 01.03.2022 ОСОБА_1 було автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», оскільки розмір пенсії за цим Законом був більшим та становив 3585,97 грн станом на 01.03.2022. При цьому, оскільки на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV ОСОБА_1 було переведено автоматично, без його звернення, то згідно пункту 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV він має право повернутися на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» лише із встановленням розміру пенсії, який він отримував до 01.03.2022, тобто 3395,43 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону №1058-IV, який він отримує в даний час. Також вказала, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, проведення перерахунків пенсій не передбачено, в тому числі призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ. Враховуючи викладене, відсутні підстави для врахування при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» довідок за №№587/04-20, 588/04-20, виданих 05.04.2023 Івано-Франківською районною державною адміністрацією. На підстав наведеного, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Також листом №0900-0902-7/21596 від 12.05.2023 представником відповідача 2 долучено копії документів з електронної справи ОСОБА_1 (а.с. 35-55).
На електрону адресу суду 16.05.2023, а 17.05.2023 - у системі «Електронний суд» відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву (а.с. 70-72, 73-76). У поданих відзивах, які є ідентичними, представник відповідача вказала, що ОСОБА_1 до 28.02.2022 отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу”, розмір якої становив 3395,43 грн. З 01.03.2022 позивача автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до пункту 43 Закону №1058-IV, розмір якої з 01.03.2022 склав 3585,97 грн. Розмір пенсії відповідно до Закону №1058-IV з 01.04.2023 складає 4330,49 грн. Звернула увагу на визначену пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV можливіть переведення на пенсію за нормами Закону України “Про державну службу” із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява. Вважає, що права позивача не були порушені, а тому позовні вимоги є безпідставними. Таким чином, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію
за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 21).
Із метою переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, позивач 10.04.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із відповідною заявою, до якої, серед іншого, було долучено довідки за №№587/04-20, 588/04-20 від 05.04.2023 (а.с. 33).
Заяву позивача про переведення за принципом екстериторіальності передано на розгляд ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яке за результатами розгляду документів, доданих до заяви прийняло рішення №926100140449 від 14.04.2023 про відмову в переведенні на інший вид пенсії на підставі заяви №1869 від 10.04.2023 ОСОБА_1 . Відповідно до змісту зазначеного рішення, позивачу роз'яснено про відсутність механізму проведення перерахунків пенсій, в тому числі призначених згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», із застосуванням довідки від 05.04.2023 №П-187/04-20, відмовлено (а.с.18).
Вважаючи таку відмову протиправною, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивач через уповноваженого представника звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Питання пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 врегульовувалося Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 за №3723-XII (надалі, також - Закон №3723-ХІІ).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу” від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі, також - Закон №889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пункт 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 37 Закону №3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Відтак, як вже зазначалось, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а, від 19.03.2019 року у справі № 466/5138/17, від 10.04.2019 року у справі №607/2474/17.
Виходячи з системного аналізу положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, із набранням чинності Законом №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом із цим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).
У свою чергу, вимоги щодо віку для призначення пенсій визначає стаття 26 Закону №1058-ІV. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років (абзац 1 частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV). Як обумовлено абзацом 2 частини 1 цієї статті, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Також суд звертає увагу, що частина 1 статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», який передбачав перерахунок пенсій у разі зміни розміру заробітної плати працюючого державного службовця, виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
У подальшому, 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII.
У зв'язку з набуттям з 01.05.2016 чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Суд зазначає, що на момент звернення із заявою про перехід на пенсію за віком (10.04.2023) позивач досяг віку 62 роки. Матеріали справи свідчать, що страховий стаж позивача становить понад необхідних не менше 35 років, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком від 21.04.2023, який станом на момент проведення 25.02.2023 перерахунку пенсії позивача, становив понад 42 роки (а.с. 21). Крім того, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , стаж ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 становив більше 20 років (а.с. 43-53), що не заперечується відповідачами.
Абзацом 1 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Водночас, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Так, зі змісту спірного рішення від 14.04.2023 №926100140449 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» вбачається, що з 01.03.2022 позивача автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону Україну «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмовлено у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу" за заявою від 10.04.2023, оскільки Законом №889 не передбачено проведення перерахунків пенсій.
З цього приводу суд звертає увагу, що позивач 10.04.2023 звертався до суду із заявою про перехід на пенсію за іншим законом, а не із заявою про перерахунок пенсії, а тому наведені у спірному рішення мотиви відмови відповідача у такому переведенні є недоречними.
Натомість отримання відповідачем заяви ОСОБА_1 про перехід на пенсію за іншим законом зобов'язувало відповідача провести дії щодо переведення позивача на інший вид пенсії, за наявності умов для отримання позивачем такого виду пенсії.
Також відповідачі у відзивах на позов вказують на недоцільність переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону Україну «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу", оскільки після такого переведення розмір пенсії буде меншим.
Однак суд звертає увагу, що позивач має право на переведення на пенсію на умовах статті 37 Закону №3723-XII, і це право не залежить від позиції органу пенсійного фонду щодо доцільності такого переведення.
Тому, доводи відповідачів щодо недоцільності переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд вважає безпідставним.
Встановлені судом обставини у справі вказують на те, що позивач досяг необхідного віку (62 роки), має необхідний страховий стаж, в тому числі понад 20 років на посадах державних службовців. Отже, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII ОСОБА_1 має право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону №3723-XII.
Отримавши заяву позивача від 10.04.2023 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, відповідач 2 зобов'язаний був перевести його на таку пенсію.
Враховуючи викладене, рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 14.04.2023 №926100140449 про відмову в переведенні на інший вид пенсії на підставі заяви №1869 від 10.04.2023 ОСОБА_1 суд вважає протиправним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 10.04.2023, відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ та здійснити нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідках про складові заробітної плати за №№587/04-20, 588/04-20, виданих 05.04.2023 Івано-Франківською районною державною адміністрацією, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» здійснюється на підставі відповідної заяви пенсіонера із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
При цьому, вказаною нормою не передбачена зміна розміру пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, яку особа отримувала до переведення, з урахуванням додатково поданої довідки про заробітну плату.
Також суд погоджується з доводами відповідачів щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Із проаналізованих вище норм вбачається, що з 01.12.2015 - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», який передбачав перерахунок пенсій у разі зміни розміру заробітної плати працюючого державного службовця виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням, у подальшому, чинності Законом №889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону №3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Аналогічного висновку щодо відсутності на момент звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, правових підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням пенсій працюючих державних службовців дійшов Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №234/6967/17.
Також суд бере до уваги Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 №3-р/2022 у справі №3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами.
Водночас, відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного рішення ухвалено, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Також Конституційний Суд України звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 №3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії позивача у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.02.2023 у справі №520/6418/21.
Оскільки позивач до 28.02.2022 отримував пенсію за віком згідно норм Закону №3723-ХІІ, а з 01.03.2022 ОСОБА_1 було автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при поверненні на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ відсутні підстави враховувати дані нових довідок про заробітну плату.
Суд також враховує, що заяву про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ позивач подав 10.04.2023.
Переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV здійснюється на підставі документів, що містяться у пенсійній справі, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про переведення.
Оскільки заяву про переведення на інший вид пенсії позивач подав 10.04.2023, він підлягає переведенню на таку пенсію з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про переведення, тобто з 01.05.2023.
Окрім цього, щодо відповідача, який має відновити порушені права позивача, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
У позовній заяві ОСОБА_1 , обираючи відповідача, який повинен відновити його право на пенсію, просить зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області перевести його на пенсію державного службовця.
У цьому випадку, обираючи належний спосіб захисту і відновлення права, позивач не врахував наступного.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також - Порядок 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного вбачається, що після реєстрації 10.04.2023 заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який розглянув і вирішив, за принципом екстериторіальності, питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
Таким чином, суд керуючись статтею 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 2 перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, враховуючи те, що така заява хоча і подана до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області як органу пенсійного забезпечення за місцем проживання/реєстрації позивача, втім рішення по суті порушеного питання приймалося саме ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 14.04.2023 №926100140449 про відмову в переведенні на інший вид пенсії на підставі заяви №1869 від 10.04.2023 ОСОБА_1 та зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, з 01.05.2023.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції до платіжної інструкції №0.0.2961622170.1 від 21.04.2023 позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн (а.с. 1).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на користь позивача частина сплаченої ним суми судового збору в розмірі 536,80 грн, що пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.04.2023 №926100140449 про відмову в переведенні на інший вид пенсії на підставі заяви №1869 від 10.04.2023 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 за №889-VIII та статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 за №3723-XII, з 01.05.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, адреса: вул. Соборна, буд. 7-А, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.