Справа № 183/7248/23
№ 1-кп/183/1584/23
05 вересня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 03.05.2023 року до ЄРДР за № 42023042110000040, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_3 під вартою.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року по всій території України введено військовий стан.
13 серпня 2022 року, ОСОБА_3 знаходився поблизу гаражного кооперативу, що розташований по вул. Береговій в смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме поруч з гаражем № НОМЕР_1 , металеві ворота якого не були зачинені на замок. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, а саме майна, що знаходиться у приміщенні гаражу.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин під час воєнного стану, відчинив ворота, та зайшов до приміщення гаражу, тим самим проник до середини приміщення, де побачив мультиварку марки «VITEK» моделі «VT-4282», чорно-сірого кольору, в робочому та справному стані, вартістю 2.083,52 гривень, яка належить ОСОБА_6 та яку ОСОБА_3 визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Після чого, ОСОБА_3 взявши до рук зазначену мультиварку марки «VITEK» моделі «VT-4282», чорно-сірого кольору та вийшовши з приміщення гаражу залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2.083,52 гривень.
Вказаний факт слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2023 року за № 12023041350000667, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06 січня 2023 року ОСОБА_3 перебував на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де побачив господарське приміщення, двері якого не були зачинені на замок, де в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходиться у вказаному приміщення.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин під час воєнного стану, відчинив дерев'яні двері, та зайшов до господарського приміщення, тим самим проник до середини приміщення, де побачив машину кутошліфувальну (болгарка), марки «ИЖМАШ» моделі «SU-2100», в робочому та справному стані, вартістю 1833 гривень 65 копійок та перфоратор марки «ИЖМАШ» моделі «ИП-1200DFR» в кейсі чорного кольору, в робочому та справному стані, вартістю 2.628,35 гривень, які належать ОСОБА_7 , та які ОСОБА_3 визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Після чого, ОСОБА_3 взявши до рук машину кутошліфувальну (болгарка), марки «ИЖМАШ» моделі «SU-2100», перфоратор марки «ИЖМАШ» моделі «ИП-1200DFR» вийшов з вказаного господарського приміщення та залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4.462 гривень.
Вказаний факт слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2023 року за № 12023041350000635, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
21 січня 2023 року ОСОБА_3 проходив поблизу території домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де за парканом побачив житловий будинок. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в приміщення, в умовах воєнного стану, а саме майна, що знаходиться у житловому будинку.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин під час воєнного стану, відкрив защіпку на хвіртці, тим самим проник на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , де підійшов до вхідних дверей будинку, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки відчинив замок та проник всередину будинку. Перебуваючи в приміщення житлового будинку на підлозі в коридорі побачив картонну коробку в середині якого знаходилась ланцюгова бензинова пилка, марки «PRO CRAFT» моделі «GS-52T», сіро-зеленого кольору, в робочому та справному стані вартістю 2.823,71 гривень, яка належать ОСОБА_6 , та яку ОСОБА_3 визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Після чого, ОСОБА_3 взяв до рук ланцюгову бензинову пилку, марки «PRO CRAFT» моделі «GS-52T», сіро-зеленого кольору вийшов з домоволодіння та залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2.823,71 гривень.
Вказаний факт слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 травня 2023 року за № 42023042110000040, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
07 лютого 2023 року ОСОБА_3 перебував на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з дозволу володільця ОСОБА_7 , а саме в приміщенні житлового будинку в спальній кімнаті, в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходиться у вказаному приміщенні.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин під час воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив шухлядку тумбочки, в середині якої побачив золотий браслет, 585 проби, вагою 6,46 г, плетінням «Бісмарк», вартістю 10.766, 69 гривень, який належить ОСОБА_7 , та який ОСОБА_3 визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Після чого, ОСОБА_3 взяв в руки зазначений золотий браслет, 585 проби, вагою 6,46 г, плетінням «Бісмарк» вийшов з вказаного будинку та залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 10.766,69 гривень.
Вказаний факт слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2023 року за № 12023041350000738, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
18 лютого 2023 року ОСОБА_3 перебував на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з дозволу володільця ОСОБА_7 а саме в приміщенні житлового будинку в кухні, в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходиться у вказаному приміщенні.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин під час воєнного стану, на морозильній камері побачив мобільний телефон марки «TECNO» моделі «POP 2F» чорного кольору, в робочому та справному стані, вартістю 1.550 гривень, який належить ОСОБА_7 , та який ОСОБА_3 визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Після чого, ОСОБА_3 взяв зазначений мобільний телефон марки «TECNO» моделі «POP 2F» чорного кольору вийшов з будинку та залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1.550 гривень.
Вказаний факт слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2023 року за № 12023041350000739, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
20 лютого 2023 року ОСОБА_3 проходив поблизу території домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де за парканом побачив житловий будинок. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в приміщення, в умовах воєнного стану, а саме майна, що знаходиться у житловому будинку.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин під час воєнного стану, відкрив защіпку на хвіртці, тим самим проник на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , де підійшов до вхідних дверей будинку, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки відчинив замок та проник всередину будинку. Перебуваючи в приміщення житлового будинку на підлозі в кухні побачив бензокосу марки «Электромаш» моделі «БГ-3300», сіро-чорного кольору, в робочому та справному стан вартістю 2.345,93 гривень, яка належать ОСОБА_6 , та яку ОСОБА_3 визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Після чого, ОСОБА_3 взяв в руки бензокосу марки «Электромаш» моделі «БГ-3300», сіро-чорного кольору вийшов з будинку та залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2.345,93 гривень.
Також в ході досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про наявність якого свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_3 офіційно ніде не працює, а отже законного джерела прибутку у нього немає, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, а саме останній раз: 13 лютого 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки та на підставі даного вироку перебуває на обліку в Новомосковському МРВ ФДУ «Центрі державної пробації» у Дніпропетровській області. Так, відповідних висновків ОСОБА_3 для себе не зробив та перебуваючи на свободі, з невідбутим строком покарання, маючи не погашену судимість у встановлений законом термін, на шлях виправлення не став, знову вчинив умисні корисливі злочини, що підтверджується пред'явленою йому обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України від 26 травня 2023 року, а отже є підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На підставі викладеного, прокурор вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаного ризику забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
На підставі вищевикладеного прокурор просить продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Також, в судовому засіданні захисник заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 .
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку захисника.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, на даний час підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, ОСОБА_3 розуміє, що у разі визнання його судом винуватим у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк 8 років, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.
Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, віднесених законом до категорії тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Все наведене раніше, на думку суду, неодмінно свідчить про наявність підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, суд, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме те, що у відношенні ОСОБА_3 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень та наявні достатні підстави вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику.
Слід зауважити, що національне законодавство України та практика Європейського суду з прав людини неодноразово зазначали, що запобіжний захід є лише заходом забезпечення кримінального провадження та не має бути вже визначеною мірою покарання у кримінальному провадженні.
Так, п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» визначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику.
Прокурором в судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу обґрунтовується лише наявністю ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи таке обґрунтування прокурора, суд вважає, що практика Європейського Суду з прав людини в повній мірі заперечує таке обґрунтування. Тому суд вважає, що до ОСОБА_3 повинно бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків. Суд також враховує обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , тому вважає, що до ОСОБА_3 повинно бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово.
Крім того, суд вважає, що на ОСОБА_3 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, суд вважає клопотання захисника обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181 КПК України, суд, -
В задоволені клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити.
Клопотання захисника про застосування строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянину України, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 01 листопада 2023 року включно, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.
Покласти на ОСОБА_3 , строком на два місяці, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської окружної прокуратури та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, тобто: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1