Справа № 183/4771/23
№ 1-кп/183/1355/23
06 вересня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 22.01.2023 року до ЄРДР за № 12023040000000100, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 посилаючись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені вказаних кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2023 року застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 травня 2023 року включно.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.04.2023 року ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2023 року, якою застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, залишено без змін.
Слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та суддями Дніпровського апеляційного суду визнано підозру пред'явлену ОСОБА_3 обґрунтованою, а ризики заявлені стороною обвинувачення наявними, а саме те, що знаходячись на волі підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити вплив на свідків та потерпілих та вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення
З моменту обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу ризики, які були підставою для прийняття такого рішення, не зменшилися та продовжують існувати. Так, на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим є необхідність у продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .
Про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду свідчить те, що ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення аналогічного злочину та будучи звільненим умовно-достроково вчинив тяжкий злочин після вчинення якого покинув місце пригоди на транспортному засобі та розуміє тяжкість та невідворотність покарання. Також ОСОБА_3 усвідомлює, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, у результаті якого наступили виключно тяжкі наслідки у вигляді смерті людини та за вчинення якого йому загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 8 років. Так, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_3 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення та з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, свідчить те, що ОСОБА_3 усвідомлює що покази свідків та потерпілої є вагомими доказами у кримінальному провадженні, останньому відомі анкетні дані свідків та потерпілих, які являються мешканцями с. Піщанка де зареєстрований та проживає обвинувачений, ОСОБА_3 розуміє що, свідки своїми показами фактично доводитимуть його вину, а отже підозрюваний може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків у кримінальному провадженні, що у свою чергу зашкодить вирішенню завдань кримінального судочинства, та перешкоджатиме ефективному, повному, всебічному та неупередженому розслідуванню.
Про наявність ризику передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, був звільнений умовно-достроково та будучи позбавленим права керування транспортними засобами вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а наслідками злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, є позбавлення життя людини, тому, ОСОБА_3 будучи позбавленим права керувати транспортними засобами свідомо нехтує обмеженнями встановленими судом, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та керувати джерелом підвищеної небезпеки, що не запобігає можливості спричинити шкоду життю та здоров'ю інших громадян - як тим, що користуються керованим обвинуваченим транспортним засобом, так і пішоходам.
Зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_3 , переховуватись від суду, вчинити вплив на свідків та потерпілих та вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, останньому необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та враховуючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176 - 178, 183, 184 КПК України, прокурор просить клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 просила відмовити в задоволені клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що на даний час відсутні, передбачені законом підстави для задоволення даного клопотання відносно ОСОБА_3 ..
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений в судовому засіданні підтримали думку захисника ОСОБА_8 ..
Представник потерпілої та потерпіла підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 суд враховує, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, на даний час підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, ОСОБА_3 розуміє, що у разі визнання його судом винуватим у вчиненні вказаних злочинів в результаті якого наступили виключно тяжкі наслідки у вигляді смерті людини та за вчинення якого йому загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 8 років, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.
Про наявність ризику передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, був звільнений умовно-достроково та будучи позбавленим права керування транспортними засобами вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а наслідками злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, є позбавлення життя людини, ОСОБА_3 будучи позбавленим права керувати транспортними засобами свідомо нехтує обмеженнями встановленими судом, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та керувати джерелом підвищеної небезпеки, що не запобігає можливості спричинити шкоду життю та здоров'ю інших громадян - як тим, що користуються керованим обвинуваченим транспортним засобом, так і пішоходам.
Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні якого він обвинувачується.
Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_3 , ніж тримання під вартою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати обвинуваченому найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 02 листопада 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1