Справа № 215/3426/23
2/212/2402/23
про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ваврушак Н.М., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини, -
14 серпня 2023 року до суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11 року розгляд справи такої категорії провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Суд вказує, що згідно ч. ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Також у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Однак, в порушення вказаних норм закону позивачем не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини.
Також, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питання визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались, у протилежному випадку не долучено вмотивованої відмови даного органу у розгляді його звернення.
Окрім того, позивачем надані до позову ксерокопії судових рішень на підтвердження вимог, викладених у ньому, які не завірені, як того вимагає чинне законодаство.
Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до Розділу 11 Інструкції з діловодства у місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України 20.08.2019 № 814, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.
Крім того, Інструкцією встановлено, що копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом: виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Якщо копія складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та ПІБ відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно. (п. 10 Розділу 11 Інструкції).
Вказані недоліки позовної заяви не надають суду можливості прийняти рішення про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини - залишити без руху.
Встановити позивачу строк десять днів для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до статті 185 ЦПК України, якщо вимоги ухвали у встановлений строк будуть виконані, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання вимоги суду, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена та підписана 08 вересня 2023 року.
Суддя Н. М. Ваврушак