Номер провадження 22-ц/821/1064/23Головуючий по 1 інстанції Кондрацька Н.М.
Справа №711/6254/22Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
07 вересня 2023 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В.
секретар Матюха В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Черкаської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування,
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2023 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури у розмірі 529300 (п'ятсот двадцять дев'ять тисяч триста) грн. та 3800 (три тисячі вісімсот) грн. матеріальних збитків.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу та просила рішення змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури у розмірі 529300 грн.». В іншій частині рішення залишити без змін.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2023 року в частині стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків у розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) гривень, залишено без змін.
23 серпня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі в якій просить стягнути з Державної казначейської служби України на його користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката на стадії апеляційного розгляду справи в сумі 5000 грн.
Заява мотивована тим, що в цілому правова допомога ОСОБА_1 обійшлася у розмірі 5000 грн., з яких 2500 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та 2500 грн. за участь адвоката у судовому засіданні 21.08.2023 року при розгляді скарги судом апеляційної інстанції.
29 серпня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ДКС України - С. Яроша надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить судові витрати на професійну правничу допомогу взагалі залишити за позивачем.
Заява мотивована тим, що винагорода адвокату не може перевищувати суму, що оспорювалася в апеляційному порядку.
Вказує, що судові витрати позивача щодо правової допомоги адвоката в даній категорії справ мають відшкодовуватися за рахунок коштів державного бюджету, а не з відповідача, оскільки за правовим висновком Верховного Суду в постанові від 11.08.2022 року у справі № 703/468/21 у вказаній категорії справ відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади, в даному випадку - Черкаську обласну прокуратуру та Казначейство, у зв'язку з чим понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню саме з державного бюджету України.
В поясненнях наданих Черкаською обласною прокуратурою, прокурор вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Заслухавши учасників справи, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 та клопотання представника Державної казначейської служби України - С. Яроша про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Під час розгляду справи учасники процесу несуть певні витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Види судових витрат, порядок їхньої оплати, розподілу, зменшення розміру тощо встановлено главою 8 ЦПК України.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За результатами розгляду справи відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев'ята статті 141 ЦПК України).
Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України). Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Під час апеляційного розгляду справи представником ОСОБА_1 - адвокатом Петренком В.М. було заявлено про намір подання доказів розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2023 року в частині стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків у розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) гривень, залишено без змін.
Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі подано ОСОБА_1 23 серпня 2023 року (т. 2, а.с.73-74), тобто у межах встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України строку.
У зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, оскільки такий розподіл не було здійснено під час ухвалення постанови суду.
На підтвердження розміру судових витрат надано Додаткову угоду № 2 від 10 липня 2023 року, Акт надання правничих послуг на стадії апеляційного розгляду за скаргою ДКС України згідно договору від 25 жовтня 2022 року та Додаткової угоди № 2 від 10.07.2023 року датований 14.07.2023 року та Акт надання правничих послуг на стадії апеляційного розгляду за скаргою ДКС України згідно договору від 25 жовтня 2022 року та Додаткової угоди № 2 від 10.07.2023 року датований 22.08.2023 року, детальний опис робіт наданих адвокатом, квитанція на оплату юридичних послуг (т. 2, а.с. 75-83).
Додаткова угода № 2 до Договору від 25.10.2022 року про надання правничої допомоги у цивільній справі на стадії апеляційного розгляду від 10 липня 2023 року, Акти виконаних робіт, детальний опис робіт наданих адвокатом Петренком О.В. послуг під час розгляду справи апеляційним судом, а саме:
-Вивчення апеляційної скарги;
-Підготовка відзиву на апеляційну скаргу та направлення його до суду;
-Представництво прав та законних інтересів Довірителя у судових засіданнях Черкаського апеляційного суду.
Відповідно до детального опису робіт, адвокатом Петренком О.В. та Нестеренком Б.В. погоджено, що вартість наданої адвокатом правничої допомоги (підготовка відзиву на апеляційну скаргу та направлення його до суду), участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги становить 5000 грн.
Колегія суддів також враховує, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Отже, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.
Колегія суддів вважає, що обґрунтованим та співмірним розміром витрат на правничу допомогу із виконаною адвокатом роботою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу є 2500 грн.
Під час розгляду справи апеляційним судом, адвокат Петренко О.В. був присутній в одному судовому засіданні, 21.08.2023 року.
З протоколу судового засідання № 1821829 вбачається, що судове засідання розпочалося о 11 год. 35 хв., а закінчилося о 12 год. 04 хв. Отже, загальна тривалість участі адвоката у судовому засіданні становить 30 хв.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу, пов'язані із участю адвоката в судовому засіданні під час розгляду справи апеляційним судом, в розмірі 2500 грн. є завищеним та неспівмірним із витраченим адвокатом часом і наданими послугами, тому розмір цих витрат слід зменшити до 500 грн.
Одночасно апеляційний суд вважає слушним посилання представника ДКС України - С. Яроша на те, що судові витрати позивача щодо правової допомоги адвоката в даній категорії справ мають відшкодовуватися за рахунок коштів державного бюджету, а не з ДКС України, оскільки за правовим висновком ВС в постанові від 11.08.2022 у справі №703/468/21 у вказаній категорії справ відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади, в даному випадку - Черкаську обласну прокуратуру та Державну казначейську службу України у зв'язку з чим понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.
З огляду на викладене, враховуючи фактичний обсяг наданих позивачу ОСОБА_1 юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також наявність обґрунтованого клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що справедливим, розумно обґрунтованим та співмірним із вказаними вище обставинами є розмір судових витрат на правничу допомогу, яку слід компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України у розмірі 3000 грн. (2500 грн. за написання відзиву та 500 грн. за участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції).
Керуючись статтями 141, 270, 367, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Витрати на правничу допомогу компенсувати ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн. за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 07 вересня 2023 року.
Судді