Справа № 545/1082/23 Номер провадження 11-кп/814/1977/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 вересня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем з участю прокурора представника виправної колонії захисника засудженогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 травня 2023 року,
Цією ухвалою стосовно ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, засудженого вироком Центрально - Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 15 січня 2013 року за п.7, п.12 ч.2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі,
суд відмовив у задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Центрально - Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 15 січня 2013 року.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що засуджений поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
При цьому зазначає, що за період відбування покарання ОСОБА_9 отримав професію токаря, сумлінно працює, приймає участь в організації виховних заходів та у роботі самодіяльних організацій, підтримує зв'язки з рідними.
Інші учасники провадження ухвалу суду не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування представника виправної колонії про наявність підстав для звільнення засудженого умовно-достроково, думку прокурора, який вважав ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Згідно зі ст.107 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення та після фактичного відбуття ним не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довів своє виправлення (ч.2 ст.107 КК України).
Відповідно до ч.7 ст.154 КВК України, у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, повторне подання в цьому питанні стосовно неповнолітніх засуджених може бути внесено не раніше ніж через шість місяців з дня винесення постанови про відмову.
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» роз'яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Фактичне відбуття ОСОБА_9 більше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, що є необхідною умовою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного йому за умисний особливо тяжкий злочин, ніким не оспорюється.
Доводи засудженого про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є слушними.
Як вбачається з матеріалів справи, на початку періоду відбування покарання, а саме під час перебування в Державній установі «Артемівський слідчий ізолятор» ОСОБА_9 дійсно допустив незначні порушення вимог режиму утримання.
Проте в подальшому, після направлення в Державну установу «Бердянська виправна колонія (№77)», засуджений змінив свою поведінку на краще, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правилами внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки праці отримав одинадцять заохочень.
Під час відбування покарання в Державній установі «Божковська виправна колонія (16)» ОСОБА_9 також характеризується позитивно, отримав професію токаря та прагне до вдосконалення наявних професійно-технічних навичок. Працевлаштований різноробочим контрагентського об'єкту, де працює до даного часу. До праці ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці.
Добре ставиться до майна установи і предметів, якими користувався при виконанні дорученої роботи. Здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням.
Крім того, засуджений ОСОБА_9 добровільно, за власною ініціативою залучався до додаткових неоплачуваних робіт з благоустрою установи, приймав участь у роботі з благоустрою дільниці соціальної реабілітації установи.
У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості.
Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, сумлінно ставиться до виконання їх вимог.
Приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну ініціативу в організації їх роботи. Входить до складу фізкультурно-спортивної секції.
Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», «Фізкультура і спорт», відвідує заплановані заходи, читає духовну літературу.
Підтримує доброзичливі родинні зв'язки із батьками шляхом листування, побачень, телефонних розмов, отримує від них посилки та передачі.
Наведене свідчить про належне і сумлінне ставлення засудженого ОСОБА_9 до виконання покладених на нього обов'язків та дотримання встановленого в установі режиму протягом усього періоду відбування покарання, а не лише безпосередньо перед настанням строку, з якого можливе застосування до нього передбачених законом пільг.
Крім того, про бажання засудженого ОСОБА_9 стати на шлях виправлення свідчить також факт застосування до нього положень ст.100 та ст.101 КВК України та переведення до дільниці соціальної реабілітації згідно з постановою начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 03 листопада 2022 року.
Враховує колегія суддів і те, що протягом відбування покарання в Державній установі «Божковська виправна колонія (№16)» за сумлінну поведінку і ставлення до праці ОСОБА_9 отримав чотири заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, що підтверджується матеріалами особової справи і при цьому не мав стягнень.
Більше того, після ухвалення оскаржуваної ухвали суду, згідно з рішенням дисциплінарної комісії установи, за виконання покладених обов'язків, додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку, а також дотримання трудового розпорядку та вимог безпеки праці, ОСОБА_9 в черговий раз оголошено подяку.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довів своє виправлення та підлягає звільненню умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження з ухваленням нового рішення про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання умовно-достроково.
Отже, апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407 та 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 травня 2023 року стосовно засудженого ОСОБА_9 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_9 та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 січня 2013 року на невідбутий строк 05 (п'ять) місяців 03 (три) дні.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4