Житомирський апеляційний суд
Справа 278/1124/22 Категорія 60
Додаткова постанова
Іменем України
07 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Коломієць О.С.
з участю секретаря судового засідання Кузьменко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/1124/22 за заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - Біленького Вадима Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 278/1124/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зміну черговості спадкування
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Дубовік О.М. у м. Житомирі,
У травні 2022 року ОСОБА_5 звернулася до суду із названим позовом та просила:
- встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2005 року по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 ;
- змінити черговість у спадкуванні прав та обов'язків після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визнання за позивачем права на спадкування за законом, як спадкоємиці другої черги.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 24 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 278/1124/22 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зміну черговості спадкування - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року залишено без змін.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06.07.2023 додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 травня 2023 року змінено, зменшено розмір стягнутих витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 7 000 грн до 2 500 грн на користь кожної.
07.07.2023 представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - Біленький ВадимВолодимирович подав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по 2 000 грн щодо кожного відповідача.
Вирішуючи вказану заяву, колегія суддів виходить із наступного.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Відповідно до положень частини першої та третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення застосовуються і до розгляду справ в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (частина перша статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Цивільним процесуальним законом визначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналізуючи вказані норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у своїй постанові від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Із матеріалів справи вбачається, що 11.08.2022 між адвокатом Біленьким В.В. та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладено договори про надання правничої допомоги №11/08-01, 11/08-02, 17/08-01 відповідно.
Згідно п.4.1. вказаного договору вартість послуг за цим договором встановлюється відповідно до Актів прийому-передачі наданих послуг.
Із кожного акта прийому - передачі наданих послуг вбачається, що адвокатом Біленьким В.В. відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надавались наступні послуги (кожному відповідачу окремо): надання правничої консультації для захисту в суді - 200 грн, підготовка відзиву на апеляційну скаргу від 01.06.2023 (пропорційна частина від 2 400 грн на трьох відповідачів ) - 800 грн, участь в судових засіданнях 22.06.2023, 06.07.2023 (пропорційна частина із розрахунку 1 500 грн за одне судове засідання на трьох відповідачів) - 1000 грн, а всього - 2 000 грн (а.с. 5, 8, 11 том 2).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання та оформлення відзиву на апеляційну скаргу, участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи (ознайомлення із матеріалами справи, підготовка відзиву, участь у судовому засіданні), критерію необхідності подання відзиву на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі, а також відсутність заяви позивача про зменшення розміру судових витрат з огляду на необгрунтованість їх розміру та його матеріальний стан, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь кожного з відповідачів по 2000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірнми з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 259, 270, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - Біленького Вадима Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 2000 грн (на користь кожної) судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді