Справа №127/7067/22
Провадження №1-кп/127/173/22
07 вересня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши в ході підготовчого судового засідання в приміщені суду в м. Вінниці, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено 28 березня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000314,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає.
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду та заявив письмове клопотання в якому просив суд кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, посилаючись на підстави та мотиви, які викладені в клопотанні.
Крім того, захисник зауважив на те, що під час під час виконання слідчим вимог положень ст. 290 КПК України було встановлено, що ряд процесуальних рішень, а саме: постанова про призначення групи прокурорів від 26.03.2021; постанова про призначення групи слідчих від 18.08.2021; постанова про зупинення досудового розслідування від 21.08.2021; постанови про визначення групи прокурорів від 28.03.2022 та постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.03.2022 не підписані уповноваженими особами, долучивши до матеріалів провадження відповідні копії постанов, які оглянуто в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 , при цьому зазначив, що всі вказані в клопотання захисника ОСОБА_5 процесуальні рішення підписані уповноваженими особами, надавши суду для огляду їх оригінали.
Прокурор додатково зазначив, що слідчий під час виконання вимог положень ст. 290 КПК України, помилково міг надати на ознайомлення адвокату ОСОБА_5 та обвинуваченій ОСОБА_4 копії не підписаних уповноваженими особами процесуальні документи (постанови), натомість оригінали яких (з наявними підписами уповноважених процесуальних осіб), на той час, могли знаходитись в прокурора.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у підготовче судове засідання не з'явилися, проте надали суду заяви в яких просили суд провести підготовче судове засідання без їх участі.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до глави 27 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду.
Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
До загальних засад кримінального провадження, згідно ст. 7 КПК України, віднесена законність, яка встановлює обов'язок слідчого, прокурора та суд неухильно додержуватись вимог Конституції України, Кримінально процесуального кодексу України, інших актів законодавства.
Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України поширюється не лише на випадки, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а й на інші випадки очевидного порушення вимог КПК України під час досудового слідства.
Той факт, що повернення обвинувального акту має здійснюватися не лише в разі невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а й в інших випадках передбачених КПК України, підтверджується і висновком викладеним у постанові Верховного Суду України № 5-111кс15 від 25.06.2015 року.
Частина 1 статті 290 КПК України визначає, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Застосування належної правової процедури до кожного учасника провадження є одним із завдань останнього (ст. 2 КПК), тим більше це стає важливим, коли мова йде про реалізацію права на захист як одного із засадничих принципів кримінального провадження (ст. 20 КПК).
У підготовчому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 ствердив, що у порушення вимог ч. 3 ст. 290 КПК України, прокурор та слідчий не надали можливості стороні захисту ознайомитись із усіма зібраними в ході проведення досудового розслідування матеріалів справи, а ті процесуальні рішення, які надали на ознайомлення не були підписані уповноваженими законом особами.
Прокурор вказані обставини у підготовчому судовому засіданні не спростував, при цьому зазначив, що слідчий під час виконання вимог положень ст. 290 КПК України, помилково міг надати стороні захисту (адвокату ОСОБА_5 та обвинуваченій ОСОБА_4 ) копії не підписаних уповноваженими особами процесуальних документів, натомість оригінали яких (з наявними підписами уповноважених осіб), на той час, могли знаходитись в прокурора.
Згідно положень ст. 2 КПК, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Концепт належної правової процедури є одним із найзагальніших і водночас фундаментальним явищем будь-якої демократичної правової держави сучасності. В доктрині вітчизняного кримінального процесу під належною правовою процедурою розуміється такий порядок здійснення юридично значущих дій, який втілює на практиці верховенство права шляхом застосування до кожної особи тих норм права, що цілком відповідають усім важливим об'єктивно існуючим обставинам та дозволяють недвозначно та заздалегідь спрогнозувати таке застосування і його результати.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваний/обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.
Згідно з п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
За змістом Закону сторона обвинувачення (прокурор або слідчий за його дорученням) зобов'язана була надати доступ стороні захисту (обвинуваченому та захиснику) до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання, з метою забезпечення їх права на захист.
В іншому ж випадку долучені до матеріалів провадження докази, після виконання вимог ст. 290 КПК України, які не відкриті стороні сторонні захисту не має ніякого процесуального значення, оскільки свій обов'язок щодо відкриття всіх матеріалів досудового розслідування іншій стороні, що передбачено ст. 290 КПК України, прокурором чи слідчим за його дорученням, фактично виконано не було.
Вищевказані обставини, призвели до порушення права на захист обвинуваченої ОСОБА_4 , яке не може бути усунуто під час підготовчого судового засідання та судового розгляду, оскільки саме на стадії досудового слідства, через розуміння суті обвинувачення та наявності всіх матеріалів зібраних в ході проведення досудового розслідування, сторона захисту має можливість реалізувати свої права зі збирання та подання доказів.
Враховуючи те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, який відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, на переконання суду, вказані обставини свідчать про недотриманням прокурором та слідчим загальних засад кримінального провадження і порушують право обвинуваченої ОСОБА_4 на захист та справедливий суд.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема: повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Невідповідність обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні становить собою процедурний факт - недотримання стороною обвинувачення прямих законодавчих вимог з відкриття матеріалів стороні захисту щодо обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено 28 березня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000314, слід повернути прокурору для усунення порушень вказаних в ухвалі суду, а клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв'язку закінченням строку досудового розслідування, залишити без розгляду, у зв'язку із процесуальною забороною винесення взаємовиключних рішень.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 290, 314-317, 369-372 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено 28 березня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000314, повернути прокурору Вінницької окружної прокуратури Вінницької області.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження у зв'язку закінченням строку досудового розслідування, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя: