Справа № 726/1817/23
Провадження №3/726/1152/23
Категорія 156
06.09.2023 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,-
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 445395 вказано, що 01.08.2023 року о 23 годині 23 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Калинівській, 13 А у м. Чернівці у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд проводився у закладі охорони здоровя.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши відеозапис із нагрудного відео реєстратора працівників поліції, встановлено, що полісмени, зупинили автомобіль «Опель Астра», під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції не повідомили про причини зупинки. Після перевірки документів запитали у водія чи не вживав він, на що останній вказав «ні». Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 пройшов такий огляд, результат виявився негативним. Після цього, без будь яких пояснень, працівники поліції вказали водію, що він повинен проїхати з ними до закладу охорони здоровя. По приїзду, ОСОБА_1 був підданий огляду на стан наркотичного сп'яніння. За наслідками огляду, згідно висновку № 1039 від 02.08.2023 року, було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Водій категорично заперечив встановлені факти, вказав, що для підтвердження вказаних обставин, необхідним є проведення відповідної експертизи, оскільки він не вживав наркотичних речовин більш ніж 2 тижні.
Разом із тим, матеріали справи, зокрема і досліджений відеозапис не містять будь-яких доказів, які б свідчили про наявність підстав для зупинки автомобіля, визначених у ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Встановлюючи законність дій працівників поліції (щодо зупинки транспортного засобу) у даному випадку, варто вказати, що наявність чи відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу має важливе правове значення для встановлення законності здійснення інших процесуальних дій працівниками поліції.
У справі №664/506/16-к ККС констатував стосовно визнання доказу недопустимим за правилом «плодів отруйного дерева», що у рішенні суду має бути чітко доведено похідний характер інформації, яка стала фактичною підставою для проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, від дій, якими були істотно порушені певні процедури, а як наслідок і право людини.
Окрім того, у відповідності до позиції КАС ВС, викладеній у постанові від 15.03.2019 за № 686/11314/17 (К/9901/15541/18), оскільки були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів в тому числі реєстраційного документу на транспортний засіб, посвідчення водія, або проведення будь-яких інших дій стосовно водія є неправомірними.
Відсутність підстав для зупинки має наслідком незаконність і подальших процесуальних дій з боку працівників поліції. В даному випадку, на підставі дослідженого відеозапису, судом не встановлено будь-яких підстав для зупинки транспортного засобу. Докази, які мають похідних характер від першопричин виникнення підстав для їх збирання, як кожен окремо так і в їх сукупності, також викликають обґрунтовані сумніви у їх належності та допустимості. В свою чергу, судове рішення не може ґрунтуватись на доказах, які зібрані із порушенням встановленого порядку їх збирання, припущеннях, сумнівах чи домислах.
Разом із тим, порядок проведення огляду на стан сп'яніння встановлюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 р., де вказано, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Варто наголосити, що підставою для проведення огляду є виключно наявністю ознак сп'яніння, які полісмен повинен чітко визначити. Метріали справи не містять доказів, які б свідчили про вжиття заходів чи дій, з боку працівників поліції, по встановленню у поведінці ОСОБА_1 ознак наркотичного спяніння. Працівнком поліції не було виявлено та висловлено водію будь-яких ознак спяніння, на підставі яких полісмен мав підстави вважати про необхідність проходження ОСОБА_1 відповідного огляду. За таких умов, дії працівників поліції були свавільними, необгрунтованими, проведеними на підставі домислів та необгрунтованих припущень.
Окрім того, як це встановлено із відеозапису, працівник поліції, не роз'яснив водію порядок проходження огляду на стан сп'яніння, наслідки відмови у проходженні такого огляду, підстави для проведення такого огляду. Будь-яких інших пояснень та/чи роз'яснень щодо порядку проходження огляду працівником поліції також надано не було.
У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже, розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах долучених до нього, які були зібрані органом, який склав протокол. Для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів.
Окрім того, варто зазначити, що в ОКНП «ЧОНД», у ОСОБА_1 було відібрано біологічний матеріал - сечу, та шляхом занурення у неї тес-смужки встановлено, що останній перебуває у стані наркотичного (амфетамін) сп'яніння. Дані обставини підтверджуються також у висновку № 1039 від 02.08.2023 року.
Відповідно до п. 7-12, 15, 22 розідлу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції№ 1452/735 від 09.11.2015 року затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Так, вказаною Інструкцією чітко встановлено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, який передбачає обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини та передбачено про недійсність висновку щодо результатів медичного огляду осіб на стан наркотичного сп'яніння, складеного за відсутності проведеного лабораторного дослідження.
Разом із тим, як це вбачається із відеозапису із нагрудного відео реєстратора працівників поліції, під час огляду особи використано метод лабораторного тестування: імунохроматографічне дослідження «Cito Test».
Згідно інструкції по застосування даної тест системи, швидкий тест на наркотичні речовини забезпечує лише якісний, попередній аналітичний результат. Для отримання підтвердженого результату слід використовувати вторинний аналітичний метод. Існує можливість технічної або процедурної помилки, а також заважаючи речовини у зразку сечі можуть привести до помилкових результатів. Позитивний результат не вказує на рівень або інтоксикацію, шлях введення або концентрацію в сечі. Цей тест не розрізняє наркотики та певні ліки. Позитивний результат може бути отримано при вживанні певних продуктів або харчових добавок.
Таким чином можна констатувати, що проведення аналізу методом занурення тест-смужки до ємністю із сечею не є лабораторним дослідженням зразків біологічного середовища, оскільки такий метод допускає ймовірність помилки. Після попереднього аналізу, який може свідчити про наявність в організмі людини наркотичного засобу, необхідне проведення вторинного (лабораторного) дослідження за допомогою методик, які виключають ймовірність помилки.
Таким чином, висновок, складений без проведення лабораторного дослідження, не можна вважати належним та достовірним доказом у справі.
Окрім того, відповідно до ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Разом із тим, як це було встановлено із відеозапису, під час складання протоколу, ОСОБА_1 не було роз'ясненого її права, як це передбачено ст.ст.256, 268 КУпАП, а відмітка у протоколі про зворотнє, не відповідає встановлений обставинам.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи. Так, у своєму рішенні від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» Європейський суд з прав людини відмітив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні з підпунктами «b» і «c» пункту 3 статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що заявниці не було надано можливості підготувати свій захист та ефективно скористатись допомогою захисника.
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відтак, не повідомлення особи про його права, а як наслідок ненадання інспектором можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, у випадку якщо особа цього б бажала, порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Така бездіяльність працівників поліції порушила конституційні права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та, як наслідок, порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі. Аналогічний висновок викладений у постанові ВС КАС від 18 лютого 2020 року по справі № 524/9827/16-а.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Вказані обставини, як кожна окремо, так і в своїй сукупності, породжують сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 , які тлумачаться найого користь. Разом із тим, уповноваженими особами не виконано ряд вимог Інструкції, яка встановлює порядок проведення огляду на стан сп'яніння, що має наслідком недійсність результатів огляду. Враховуючи викладене, з метою недопущення необґрунтованого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 130, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України наказу № 1452/735 від 09.11.2015 року Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. В. Мілінчук