Справа № 643/6635/23
Провадження № 3/643/2982/23
07.09.2023 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 730829 від 10.07.2023, 25.06.2023 року о 13:30 год. за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці стосовно ОСОБА_2 , чим своїми діями ображав людську гідність та громадську мораль.
Вказані дії кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що напередодні між ним, потерпілим та його дружиною виник конфлікт з приводу ключів від даху на будинку, в ході якого ОСОБА_1 назвав дружину потерпілого «рудою». 25.06.2023 року приблизно о 13:20 год. ОСОБА_1 сидів біля свого під'їзду, з якого вийшов потерпілий, і з криками почав з'ясовувати стосунки з ним, називаючи його «селюком» та «колхозником». ОСОБА_1 вибачився перед потерпілим за минулий конфлікт, проте потерпілий його не чув, продовжував кричати, і штовхнув ОСОБА_1 у голову. На адресу потерпілого нецензурною лайкою він не висловлювався. У цей час поруч на автомобілі проїжджав їхній сусід ОСОБА_3 , який побачив конфлікт і зателефонував ОСОБА_1 щоб запитати чи все у нього добре. ОСОБА_1 повідомив про конфлікт з потерпілим, після чого ОСОБА_3 викликав поліцію.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що напередодні між ним та ОСОБА_1 відбувся конфлікт через ключі від даху будинку, в ході якого ОСОБА_1 почав ображати його дружину нецензурною лайкою, називав її «рудою». 25.06.2023 року потерпілий підійшов до ОСОБА_1 , який сидів біля під'їзду на лавці, і сказав що так не можна розмовляти з людьми і висловлюватися нецензурною лайкою на його дружину. ОСОБА_1 підскочив і почав махати руками, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. Ніякої бійки між ними не було. Свідок ОСОБА_3 не міг бачити бійку. Під час конфлікту ніхто не був присутній. ОСОБА_1 перед потерпілим за конфлікт не вибачався.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 25.06.2023 року, точний час не пам'ятає, він проїжджав біля будинку № 55 по вул. Гвардійців Широнінців у м. Харкові і побачив, що потерпілий наносив удар в голову ОСОБА_1 . Він зателефонував ОСОБА_1 і запитав чи все у нього добре. ОСОБА_1 повідомив йому про конфлікт з потерпілим, після чого ОСОБА_3 викликав поліцію.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що напередодні між нею, її чоловіком та ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу ключів від даху будинку, в ході якого ОСОБА_1 називав її «рудою» та висловлювався нецензурною лайкою. Під час конфлікту між ОСОБА_1 та її чоловіком 25.06.2023 року вона присутня не була.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що напередодні між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу ключів від даху будинку, в ході якого ОСОБА_1 кричав та висловлювався нецензурною лайкою. Під час конфлікту між ОСОБА_1 та потерпілим 25.06.2023 року свідок присутній не був.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюджена форма дрібного хуліганства - нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадське місце - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Тобто, дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу. Особа, яка скоїла дрібне хуліганство, розуміє, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає чи умисно допускає неповагу до суспільства.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП має матеріальний склад, тому суспільно небезпечні наслідки можуть бути поставлені у вину особі лише за умови, що вони перебували в причинно-наслідковому зв'язку з його дією або бездіяльністю.
З системного аналізу діючого законодавства вбачається, що суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10 дійшов висновку про те, що судам, необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства.
Так, згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства. З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 730829 від 10.07.2023, 25.06.2023 року о 13:30 год. за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці стосовно ОСОБА_2 , чим своїми діями ображав людську гідність та громадську мораль.
Між тим, ані в протоколі, ані в долучених поясненнях, взагалі не зазначено, яким чином був порушений громадський порядок і спокій громадян, як і не зазначено мотив вчинення ОСОБА_1 відповідних дій, в той час як протокол, є актом обвинувачення, й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
При цьому, суду не було надано жодних доказів умисного порушення ОСОБА_1 громадського порядку і спокою громадян.
Із наявних матеріалів справи не вбачається у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП: ні об'єктивної сторони правопорушення у сфері суспільних правовідносин, ні суб'єктивної - у формі умислу особи на скоєння хуліганських дій, з метою порушення громадського порядку.
Встановлені в ході судового розгляду обставини подій свідчать про особисті неприязні відносини між ОСОБА_1 та потерпілим та побутовий характер конфлікту між ними як сусідами.
Жодних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 відповідних дій саме з мотивом явної неповаги до суспільства суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст. 173 КУпАП, та які б підпадали саме під ознаки дрібного хуліганства.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки дії ОСОБА_1 , зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведена поза розумним сумнівом, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 173, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Н.В. Новіченко