07 вересня 2023 року Справа № 160/20296/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Довгополій Т.В.
за участі:
представника позивача Іваннікової Т.В.
представника відповідача Грецингер В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (далі - АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2023 (ВП №71263707).
В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №160/15975/20 зобов?язано Державну податку службу України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2020 року у розмірі 12 790 339,00 грн. та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення. Вказане рішення набрало законної сили 25.01.2022. Виконавчий лист у справі №160/15975/20 було направлено АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» на примусове виконання до ВДВС. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Григорян О.Г. від 14.03.2023 (ВП №71263707) відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/15975/20, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 02.08.2023 на адресу позивача від старшого державного виконавця ВДВС Григорян О.Г. надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 14.07.2023 №71263707/20.1/3, яке було направлено Державному бюро розслідувань. Ознайомившись із вказаним повідомленням позивач перевірив на сайті автоматизованої системи виконавчого провадження за допомогою ідентифікатору доступу стан виконавчого провадження №71263707 щодо виконання виконавчого листа №160/15975/20, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.06.2022 та виявив, що державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2023. Вказана постанова на адресу позивача надійшла 08.08.2023. На підставі вказаної постанови та керуючись вимогами пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/15975/20, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.06.2022, державним виконавцем закінчено. Постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2023 (ВП №71263707), винесену старшим державним виконавцем ВДВС Григорян О. Г. позивач вважає протиправною та такою, що винесена передчасно, без проведення всіх можливих та необхідних заходів примусового виконання рішень, які повинні бути здійснені державним виконавцем відповідно до Закону №1404-VIII. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 16.08.2023 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
18.08.2023 від відповідача до суду надійшли копії матеріалів ВП №71263707 та відзив на позовну заяву, в якому останній вважає вимоги зазначені у позові безпідставними, необґрунтованими та такими, в задоволенні яких необхідно відмовити у повному обсязі з огляду на наступне. Предметом позову є постанова державного виконавця від 24.07.2023 про закінчення виконавчого провадження №71263707. Виконавче провадження №71263707 відкрито за рішенням суду немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень встановлено розділом VIII Закону №1404-VIII. Позивач зазначає, що державним виконавцем всупереч положень частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII не було проведено перевірку виконання рішень боржником та жодних документів (попереджень, вимог, заяв, повідомлень тощо) на сайті автоматизованої системи виконавчих проваджень немає, але Закон №1404-VIII таких документів не передбачає. В пункті 2 постанови від 14.03.2023 про відкриття провадження №71263707 зазначено «Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів», що є достатньою вимогою державного виконавця для виконання судового рішення. Законом №1404-VIII та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 не передбачено складання яких-небудь документів, які зазначає позивач. Згідно вимог статей 63, 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу. З огляду на те, що боржником не здійснено жодних заходів направлених на виконання рішення суду, рішення суду залишилося не виконаним боржником без поважних причин, були наявні підстави для застосування до боржника заходу примусового виконання у вигляді штрафу в сумі 5100 грн. та 10200 грн. 14.07.2023 державним виконавцем на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII та статті 382 Кримінального кодексу України направлено до Державного бюро розслідувань повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. З огляду на те, що рішення суду виконати без участі боржника не виявляється можливим дане виконавче провадження підлягало закінченню на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII. Державний виконавець при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження №71263707 керувався Законом №1404-VIII і діяв в межах наданих йому повноважень.
Ухвалою суду від 18.08.2023 клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі - задоволено; зупинено провадження у справі №160/20296/23 до 04 вересня 2023 року до 13:00 год.
22.08.2023 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з міркуваннями відповідача, підтримує вимоги, викладені в позовній заяві та зауважує, що державним виконавцем, окрім винесення постанов про накладення на Державну податкову службу України штрафів у розмірі 5100 грн. та 10200 грн. та направлення до Державного бюро розслідувань повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, жодного разу не проводилася перевірка виконання судового рішення боржником. Отже, державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження повинен був вжити всіх передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, а також використати надані цим Законом права, визначені частиною 3 статті 18 Закону №1404-VIII. У зв'язку з тим, що старшим державним виконавцем ВДВС Григорян О.Г. цього зроблено не було, позивач вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2023 (ВП №71263707) є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 04.09.2023 поновлено провадження у справі.
В судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2023.
В судовому засіданні 07.09.2023 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні 07.09.2023 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №160/15975/20 позовну заяву Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:
- визнано протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо надання відповіді, оформленої листом №73098/04-36-51-30 від 23.07.2020;
- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що виразилася у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2020 року у розмірі 12 790 339,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість;
- зобов'язано Державну податку службу України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2020 року у розмірі 12 790 339,00 грн., та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 апеляційні скарги Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021- без змін.
14.03.2023 старшим державним виконавцем ВВДВС Григорян Оленою Грайровною, на підставі виконавчого листа № 160/15975/20 виданого 15.06.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2020 року у розмірі 12 790 339,00 грн, та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення, відкрито виконавче провадження № 71263707.
14.03.2023 старшим державним виконавцем ВДВС Григорян Оленою Грайровною винесені постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
14.04.2023 старшим державним виконавцем ВВДВС Григорян Оленою Грайровною винесена постанова про накладання штрафу на боржника - Державну податкову службу України в розмірі 5100 грн.
15.05.2023 старшим державним виконавцем ВДВС Григорян Оленою Грайровною винесена постанова про накладення штрафу на боржника - Державну податкову службу України в розмірі 10200 грн.
14.07.2023 старшим державним виконавцем ВДВС Григорян Оленою Грайровною до Державного бюро розслідувань направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
24.07.2023 старшим державним виконавцем ВДВС Григорян Оленою Грайровною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження №71263707 від 24.07.2023, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини 3, частини 4 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) ????звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) ???звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; ???3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; ???4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний, зокрема:
- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
- роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Окремими пунктами частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) ???проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню;
2) ???з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3);
3) ???викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (пункт 14);
4) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за актами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (пункт 18);
5) ???у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (пункт 19);
6) ???здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Частиною 4 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.
Проте державним виконавцем, окрім винесення постанов про накладення на Державну податкову службу України штрафів у розмірі 5100 грн. та 10200 грн. та направлення до Державного бюро розслідувань повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, не здійснено в повному обсязі передбачених Законом №1404-VIII заходів та не використані в повному обсязі надані йому права, зокрема: не направлено боржнику жодних вимог виконавця, запитів, повідомлень, попереджень та інших процесуальних документів, передбачених цим Законом; жодного разу не здійснено виклик керівника Державної податкової служби України для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду; не здійснено звернення до суду щодо застосування приводу до керівника Державної податкової служби України, а також встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов?язань за рішенням суду.
За приписами пункту 11 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Частинами 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд наголошує, що накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
За цією позицією накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.
Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що державний виконавець дійшов передчасного висновку щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №71263707 від 24.07.2023, в зв'язку із чим вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №1239 від 10.08.2023.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (адреса: вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49044; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03340920) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. про закінчення виконавчого провадження №71263707 від 24.07.2023.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар