07 вересня 2023 року Справа № 160/7430/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягають у невірному застосуванні норм закону при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 , неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 06.02.2023 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше сплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивачці з 02.12.2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак у зв'язку з працевлаштуванням останньої з 06.12.2010 року на посаду викладача виплату пенсії їй було припинено. В подальшому, після досягнення пенсійного віку на загальних підставах, у лютому 2023 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з 06.02.2023 року остання отримує пенсію за віком. Проте, всупереч вимогам частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку розміру пенсії пенсійний орган не застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, що передували року звернення із заявою про призначення пенсії, тобто 2020-2022 роки, а натомість застосував показник 2014-2016 року. На звернення представника позивача щодо надання інформації про обчислення розміру призначеної за віком пенсії, листом від 30.03.2023 № 0400-010304-8/41888 відповідач повідомив, що на підставі особистої заяви позивача від 06.02.2023 року та наданих документів, останню переведено на пенсію за віком відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсію розраховано з середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. Крім того, повідомлено, що застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передували року звернення, можливе лише при первинному призначенні пенсії. Однак, на переконання позивача, первинно їй було призначено пенсію за вислугу років за наявності спеціального стажу роботи, передбаченого п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулась вперше у 2023 році після досягнення пенсійного віку. Також на звернення позивача щодо надання інформації про причини невиплати грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» листом від 30.03.2023 року № 0400-010304-8/41888 пенсійний орган повідомив, що оскільки позивачка отримувала пенсію за вислугу років, право на виплату грошової допомоги в неї відсутнє. Незгода позивача з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стала підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку позивача та приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в (визначитись із предметом спору у справі, а саме - в чому полягає протиправність дій відповідача) у кількості примірників залежно від складу сторін у справі.
На виконання вимог ухвали суду від 02.05.2023 року представником позивача за допомогою засобів електронного зв'язку 14.06.2023 року було подано до суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 року, прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7430/23 за цією позовною заявою, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 17.07.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
02.08.2023 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач з 02.12.2010 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за вислугу років, а на підставі особисто поданої заяви від 06.02.2023 року позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання зави на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таким чином, на думку відповідача пенсія за віком, так і пенсія за вислугу років є різновидами одного з виду пенсій - трудової. Так відповідачем зауважується, що з наведеного вбачається, що процедура призначення пенсії пов'язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто - вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т. ч. пенсії за віком чи за вислугу років. Тобто, визначення «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії, у т. ч. з виду трудової пенсії «за вислугу років» на інший вид трудової пенсії «за віком», тобто на інший вид трудової пенсії, якою в силу ч. 1 ст. 4 Закону 1058- IV та ст. 1-1 Закону № 1788-ХІІ охоплюється і пенсії за вислугу років як складової єдиної системи пенсійного забезпечення, не є співставними та визначення "переведення" не може застосовуватись у значенні "первинного призначення" пенсії. Оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону N01058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, для застосування показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, немає підстав. Відповідно п.7-1 Прикінцевих положень, Розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"- "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Оскільки, ОСОБА_1 з 02.12.2010 була призначена пенсія за вислугу років, для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відсутні підстави. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діє в межах та спосіб передбачений законодавством.
01.08.2023 року представником позивача на адресу суду засобами електронного зв'язку направлено відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02.12.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
З 06.12.2010 року виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено на підставі її особистої заяви у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю.
06.02.2023 року, після досягнення пенсійного віку на загальних підставах, ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та її було переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При здійсненні розрахунку суми пенсії з 02.02.2023 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області взято показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки.
ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою №402 від 24.02.2023 року, щодо проведення перерахунку пенсії - зміна періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000 р. відповідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перерахунку пенсії відповідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Рішенням начальника відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » №912170137121 від 03.03.2023 року було відмовлено в проведенні перерахунку по заробітній платі до надання акту перевірки.
28.03.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про надання інформації щодо обчислення розміру призначеної їй за віком пенсії.
30.03.2023 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010304-8/41888 позивачу повідомлено, що з 02.12.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Виплату пенсії було призупинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на призначення пенсії за вислугу років з 06.12.2010. Відповідно до особистої заяви від 06.02.2023, ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При переведенні з пенсії за вислугу років па пенсію за віком застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки 3764,40 грн., збільшений на 1,17 з 01.03.2019, на 1,11 з 01.05.2020, на 1,11 з 01.03.2021, на 1,14 з 01.03.2022. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2022 складає 7642,83 грн (3764,40 грн середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 рік х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,23544 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). З 01.03.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення на 1,197 виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17, з 01.05.2020 на 1,11, з 01.03.2021 на 1,11, з 01.03.2022 на 1,14).Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2022 складає 9148,47 грн (3764,40 грн середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 рік х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,23544 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 була призначена пенсія у 2010 році, для розрахунку розміру пенсії із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) за 2020-2022 роки відсутні підстави. Додатково повідомлено, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788), і мають страховий стаж, зокрема, жінки - 30 років, на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Оскільки ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років з 02.12.2010 по 05.12.2010 для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 немає законних підстав. Пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись із обраним відповідачем способом обрахунку призначеної їй пенсії за віком та не здійсненням виплати грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Отже, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Разом з цим, статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено призначення пенсії за вислугу років.
Згідно з п.п.2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Так, станом на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (06.02.2023р.) ОСОБА_1 вже виповнилося 60 років.
При цьому, згідно з відомостями пенсійної справи позивача, її загальний страховий стаж (станом на 24.05.2023 року) складає 44 роки 3 місяці 3 дні.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частинами 1-2 статті 40 зазначеного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд=Д/Т * 100%, де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності з 11.10.2017 року, внесено зміни, зокрема, до пункту 4-3 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV.
Відповідно до пункту 4-3 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Тобто, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Так, ОСОБА_1 з 02.12.2010 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернулась з заявою від 06.02.2023 року.
При цьому, Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) була висловлена правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права, згідно з якою у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2019 у справі №265/7301/16-а.
Також, слід звернути увагу на те, що, як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, після призначення позивачеві пенсії за вислугу років, вона продовжила працювати, що підтверджуються відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), копія яких міститься в матеріалах справи, внаслідок чого виплата пенсії за вислугу років була припинена.
Відтак, ОСОБА_1 , звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після досягнення нею 60-річного віку з заявою від 06.02.2023р. про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, мала право саме на призначення та нарахування такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхову внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2010, 2021, 2022 роки.
Отже, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно застосовано в спірних правовідносинах норми ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV, а позивач має право саме на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №317/4306/16-а (2-а/317/79/2016), від 13.11.2018 у справі №359/4777/17, від 27.11.2018 у справі № 514/1529/16-а, від 31 січня 2019 року у справі №639/2751/17.
При цьому, для призначення пенсії у 2023 році позивачу, має застосовуватися показник середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення тобто за 2020-2022 роки.
З огляду на означене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, а також, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 без урахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше сплачених сум з 06.02.2023 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Відповідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року № 1191, затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати та визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом 5 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм випливає, що виплата особі грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення можлива за умови: досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», наявність страхового стажу, робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не отримання особою будь-якої пенсії раніше.
Підставою для відмови у виплаті позивачеві грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десятимісячних пенсій стало призначення раніше їй пенсії за вислугу років.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що враховуючи те, що ОСОБА_1 на дату призначення пенсії за віком раніше отримувала пенсію за вислугу років, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не мало законних підстав для виплати позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, судом встановлено, сторонами не заперечується, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років з 02.12.2010 року, а з 06.12.2010 року ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії, оскільки остання продовжила працювати за спеціальністю на посаді викладача.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт отримання позивачем пенсійних виплат за період з 02.12.2010 року по 06.12.2010 року.
Таким чином, фактично ОСОБА_1 щомісячно не отримувала пенсію за вислугу років, було здійснено лише її призначення, що не позбавляє особу права на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій та свідчить про неправомірність відмови відповідача.
При цьому, навіть за умови отримання позивачем пенсійних виплат за кілька днів, такі виплати не можуть вважатися фактом отримання позивачем пенсії, як щомісячної виплати та позбавити позивача права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно було нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки підстав для її невиплати судом не встановлено.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, відповідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1073,60 грн. підлягають відшкодуванню на користь останньої, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) без урахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше сплачених сум з 06.02.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева