ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2023Справа №910/15398/18
За позовомОСОБА_1
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на
стороні позивача -1. ОСОБА_2
відповідача -2. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс Плюс" 4. ОСОБА_3 5. територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради
провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування запису про проведення державної реєстрації права власності
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
від позивача: ОСОБА_6
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: Воротиленко О.С.
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
від третьої особи-4: не з'явився
від третьої особи-5: не з'явився
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (Solutions &Trade LTD Osauhing), в якому просив суд:
1) визнати недійсним повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна компанія" від 04.10.2018, оформлені протоколом №5 загальних зборів учасників від 04.10.2018;
2) визнати недійсним правочин передачі майна відповідача-1 - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. АДРЕСА_1, до статутного капіталу відповідача-2, оформленого актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018, складений відповідачами;
3) скасувати запис номер 28541777 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м, АДРЕСА_1 , за відповідачем-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/15398/18; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.05.2019.
Під час розгляду даного спору змінювався склад суду; позивачем було двічі змінено предмет позову; судом було залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аніс Плюс", ОСОБА_3 , територіальну громаду міста Києва в особі Київської міської ради; провадження у справі зупинялось та неодноразово відкладалось; судом вжито заходи забезпечення позову. За наслідками розгляду клопотань учасників справи про зупинення провадження у справі, про закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду, про відвід судді постановлені відповідні ухвали (в тому числі протокольні).
Таким чином, станом на 04.08.2023 судом згідно протокольної ухвали від 22.11.2022 про прийняття зміни предмету позову розглядались наступні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД":
1) про визнання недійсними з моменту прийняття рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018, оформлених протоколом №5 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018;
2) про визнання недійсним правочину між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" - нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", оформленого актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018;
3) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43677066 від 25.10.2018 11:03:18, приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД";
4) про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" на нежиле приміщення (літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
5) про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" права власності на нежиле приміщення (літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- ОСОБА_1 , будучи станом на 04.10.2018 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" з часткою в статутному капіталі 37,50%, про скликання загальних зборів учасників відповідача-1, про порядок денний зборів на 04.10.2018 у порядку, передбаченому Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" не повідомлявся та відповідно не приймав участь у таких зборах, внаслідок чого було порушено його корпоративні права брати участь в управлінні товариством;
- незабезпечення можливості ОСОБА_1 взяти участь у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018 (в тому числі в обговоренні питання щодо відчуження нежитлового приміщення (літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1), окрім порушення корпоративних прав позивача на участь в управлінні відповідачем-1, також позбавило позивача можливості отримати за наслідками ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (яку розпочато 05.10.2018) частину майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. в АДРЕСА_1, 3/8 частин якого були внесені позивачем до статутного капіталу відповідача-1;
- оскільки рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 04.10.2018, в тому числі щодо відчуження спірного нерухомого майна, прийняті із порушенням корпоративних прав позивача, то відповідно такі рішення та укладений на підставі цих рішень правочин передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" - нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" підлягають визнанню недійсним;
- вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем-2, про визнання припиненим права власності на спірне майно та визнання права власності на таке майно за відповідачем-1 є похідними вимогами від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018 та про визнання недійним правочину передачі нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. в АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД";
- вимога щодо застосування передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України наслідків недійсності спірного правочину у вигляді двосторонньої реституції є похідною вимогою у даному позові та у розумінні положень пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідає такому ефективному та належному способу судового захисту порушених прав та інтересів позивача як скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності відповідача-2 на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності відповідача-2 на це нерухоме майно та визнанням права власності відповідача-1 на це нерухоме майно.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" у своєму відзиві зазначає наступне:
- статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" затверджено розмір статутного капіталу - 2 500,00 Євро та визначено, що внесення часток можливе лише грошовим внеском, як при заснуванні, так і при збільшенні статутного капіталу;
- станом на дату подання відзиву у Комерційному реєстрі Республіки Естонія міститься запис, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" засноване без внесення вкладів, в той час як згідно ч. 4 ст. 140-1 Комерційного кодексу Естонії статутний капітал не може збільшуватись або зменшуватись до повного внесення часток усіма учасниками товариства;
- ОСОБА_4 не мав повноважень підписувати (укладати) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" акт приймання-передачі майна від 04.10.2018;
- нежиле приміщення (літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , не внесено до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД";
- фактично шляхом укладення акту приймання-передачі майна від 04.10.2018 сторонами вчинено правочин дарування, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" безоплатно передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. в АДРЕСА_1 , який підлягав нотаріальному посвідченню.
При цьому, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" у відзиві було визнано позов, однак суд не прийняв визнання позову відповідачем-2, оскільки за наслідками звернення з запитом до ліквідатора відповідача-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" ліквідується за законодавством Естонії) останній не підтримав таке визнання.
Суть заперечень ОСОБА_2 проти позовних вимог зводиться до наступного:
- ОСОБА_1 особисто приймав участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018, його голосування повністю співпадає із протоколом від 04.10.2018, що підтверджують свідки - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у своїх заявах по суті спору;
- у позивача відсутній оригінал протоколу загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" №5 від 04.10.2018, в той час як третя особа-1 ставить під сумнів подану позивачем копію такого протоколу та стверджує про те, що вона не відповідає оригіналу, а тому не має прийматись до розгляду в якості доказу;
- у відповідності до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який має вищу юридичну силу ніж статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", протокол загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" №5 від 04.10.2018 підписаний головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_5 , в той час як вимоги статуту відповідача-1 в частині підписання протоколу загальних зборів присутніми на зборах учасниками товариства не відповідали чинному на час проведення спірних зборів законодавству;
- підпис на протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" №2 від 12.09.2017, статуті відповідача-1 від 12.09.2017 виконаний не учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" Марченком В.В., а тому даний доказ повинен бути виключений із складу доказів, поданих позивачем;
- позов має бути залишений без розгляду, оскільки позовна заява підписана від імені позивача адвокатом ОСОБА_6, в якої не було повноважень представляти повіреного у Господарському суді міста Києва;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" було припинено, як і Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", відтак провадження у справі №910/15398/18 підлягало закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України;
- акт приймання-передачі майна - 3/8 частин від нежитлового приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. в АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 31.08.2017 не посвідчений нотаріально, а відтак є нікчемним.
Чергове засідання по справі було призначено на 04.08.2023.
В судове засідання 04.08.2023 з'явились позивач, представники позивача та третьої особи-1, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, а представник третьої особи-1 проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідачі та треті особи 2, 3, 4, 5 явку своїх представників в судове засідання 04.08.2023 не забезпечили, відповідач-1 та треті особи 2, 3, 4, 5 про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання буди повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача-1 та третіх осіб 2, 3, 4, 5 жодних повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, в той час як відповідач-2 просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників вказаних учасників справи.
Окрім того, судом враховано, що розгляд даної справи тривав достатньо часу для можливості кожного учасника прийняти участь у розгляді даної справи, зокрема в призначених судових засіданнях, однак відповідачі та треті особи 2, 3, 4, 5 не скористались таким правом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
На думку суду, зважаючи на те, що розгляд справи №910/15398/18 тривав більш як чотири роки, про що відповідачі та треті особи достеменно обізнані, суд приходить до висновку, що вони не були позбавлені можливості проявити розумну зацікавленість щодо стану розгляду відповідної справи, в тому числі щодо призначення судового засідання на 04.08.2023.
В судовому засіданні 04.08.2023 було допитано в якості свідка ОСОБА_1 , завершено розгляд справи №910/15398/18 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника третьої особи-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.07.2017 загальними (установчими) зборами засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" були прийняті рішення, які оформлені протоколом №1 від 30.08.2017, про: створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація"; визначення місцезнаходження товариства; затвердження назви товариства; встановлення розміру статутного капіталу товариства; розподіл часток статутного капіталу між учасниками; затвердження статуту товариства; обрання директора товариства.
Зокрема, вищим органом управління відповідача було прийнято рішення про обрання директором товариства ОСОБА_6 .
30.08.2017 проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (ідентифікаційний код 41552548).
Відповідно до акту приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. та зареєстрований в реєстрі за №№ 772, 773, 774, засновники передали до статутного капіталу товариства, а товариство прийняло нерухоме майно - нежиле приміщення (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 930,30 кв. м., вартість якого становить 26 000 000,00 грн., в наступних частинах: ОСОБА_2 - 5/8 частин вартістю 16 250 000,00 грн., ОСОБА_1 - 3/8 частин вартістю 9 750 000,00 грн.
01.09.2017 державним реєстратором було зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 930,30 кв. м. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація".
12.09.2017 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" були прийняті рішення, які оформлені протоколом №2 від 12.09.2017, про затвердження нової редакції статуту товариства.
Відповідно до редакції статуту відповідача, затвердженої протоколом №2 від 12.09.2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів засновників (учасників) створюється статутний капітал у розмірі 26 000 000,00 грн., частки засновників (учасників) у статутному капіталі товариства становлять: ОСОБА_2 - 16 250 000,00 грн. (62,50% статутного капіталу), ОСОБА_1 - 9 750 000,00 грн. (37,50% статутного капіталу) (п. 6.1), до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, створення та відкликання виконавчого органу товариства та ревізійної комісії, прийняття рішення про припинення товариства, утворення (призначення) комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії, ліквідатора тощо) (п. 9.2), про проведення загальних зборів учасників учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного - поштою цінним листом з описом та повідомленням про вручення або засобами кур'єрського зв'язку листом з описом та повідомленням про вручення. Повідомлення повинно бути вручене учаснику не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів (п. 9.8), кожен з учасників товариства, присутній на загальних зборах учасників, має кількість голосів, що пропорційна розміру його частки у статутному капіталі товариства і визначається за таким принципом, що на один відсоток статутного капіталу товариства припадає один голос (п. 9.11), збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності 100 відсотками голосів (п. 9.12), рішення з питань визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу товариства, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 75 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. Рішення з інших питань приймається простою більшістю голосів, присутніх на загальних зборах учасників (п. 9.13).
Згідно протоколу №3 від 18.07.2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (за змістом якого загальні збори 18.07.2018 були проведені за участю учасників товариства, які володіють 100% статутного капіталу товариства):
1. призначено головою зборів ОСОБА_5 - представника ОСОБА_2 за довіреністю, секретарем зборів - ОСОБА_7 ;
2. вирішено привести статут товариства у відповідність до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та затвердити його у новій редакції; надано повноваження на підписання статуту товариства у новій редакції голові та секретарю цих загальних зборів;
3. обрано до наглядової ради товариства на безоплатній основі строком на 1 (один) рік відповідно до поданих заяв - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , з дати укладання кожним з них відповідного цивільно-правового договору; надано наглядовій раді товариства повноваження згідно статуту товариства; доручено голові цих загальних зборів укласти цивільно-правовий договір з кожним членом наглядової ради;
4. звільнено ОСОБА_6 з посади директора товариства; обрано на посаду директора товариства ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) з 18.07.2018;
5. надано всі необхідні повноваження щодо державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДР, директору товариства з правом передоручення повноважень третім особам.
19.07.2018 на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", оформлених протоколом №3 від 18.07.2018, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. проведено реєстраційну дію №10671070002026878, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи; реєстраційну дію №10671050003026878 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 19.07.2018; зміна органу управління.
Наведені обставини встановленні рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18, яке набуло статусу остаточного.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Із наданих на запит суду Тартутським повітовим судом (Республіка Естонія) документів по справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" вбачається, що 07.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" набуло частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" вартістю 2 500,00 Євро, що складає 100% статутного капіталу.
Згідно протоколу №5 від 04.10.2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", в яких прийняти участь ОСОБА_2 , якого на загальних зборах на підставі довіреності представляв ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 . До участі у загальних зборах був запрошений ОСОБА_5 .
Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018 було прийнято наступні рішення:
1) обрано головою загальних зборів учасників ОСОБА_3 , а секретарем - ОСОБА_5 ;
2) передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" нерухоме майно: нежитлове приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) надано повноваження щодо державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", що містяться в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, у зв'язку з рішеннями, прийнятими учасниками цих зборів, директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" з правом передоручення повноважень третім особам.
Протокол №5 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018 підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
04.10.2018 відповідачами укладено акт приймання-передачі майна до статутного капіталу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" передало до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" нежитлове приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , а Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" отримало дане майно з метою оформлення свого статутного капіталу. Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" даний акт підписаний ОСОБА_3 , а від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" - ОСОБА_9 .
Як встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 10.12.2020, у справі №910/6705/19 05.10.2018 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" було прийняте рішення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" за рішенням учасників, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" Єрешка Максима Олександровича, затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури, і у цей же день до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" в стані припинення, за рішенням засновників.
22.10.2018 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем було проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №142666166 від 25.10.2018.
Як вбачається із наданих на запит суду Тартутським повітовим судом документів по справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", 06.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" вийшло зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", а частку у статутному капіталі відповідача-2 вартістю 2 500,00 Євро, що складає 100% статутного капіталу, набув ОСОБА_3 .
В подальшому, 12.12.2018 - ОСОБА_3 вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", а частку у статутному капіталі відповідача-2 вартістю 2 500,00 Євро, що складає 100% статутного капіталу, набула компанія Bealadair Limited.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18 визнано недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлені протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018. Визнано недійсним повністю з моменту затвердження статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлений протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018. Скасовано реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", проведені 19.07.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем, на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформленого протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 19.07.2018 10671070002026878; Бадахов Юрій Назірович , приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи; Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 19.07.2018 10671050003026878; Бадахов Юрій Назірович; приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна органу управління. Визнано недійсною редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018 та скасовано відповідні реєстраційні дії. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 286,00 грн.
06.05.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація") в результаті ліквідації; 06.05.2019 10671110008026878.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.07.2020, у справі №910/15925/18 закрито апеляційне провадження у справі №910/15925/18 за апеляційними скаргами ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" Єрешко М.О. та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019.
Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/406/21 відмінено державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (ідентифікаційний код 41552248) в результаті ліквідації (реєстраційний запис від 06.05.2019 11:52:43 №10671110008026878).
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями ОСОБА_1 - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", частка якого складає 37,50% статутного капіталу, що становить 9 750 000,00 грн., про недійсність повністю з моменту прийняття рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна компанія" від 04.10.2018, оформлених протоколом №5 загальних зборів учасників від 04.10.2018, та правочину передачі майна відповідача-1 - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м., у АДРЕСА_1 , до статутного капіталу відповідача-2, оформленого актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018, складеним відповідачами, у зв'язку з чим підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. , АДРЕСА_1 за відповідачем-2.
Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю, порядок його створення, діяльності та припинення, права та обов'язки його учасників визначений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, тобто в першій редакції Закону від 06.02.2018 №2275-VIII).
За приписами статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Положеннями частин 3 та 4 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" унормовано, що виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
Зважаючи на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18, яке набуло статусу остаточного, визнано недійсним повністю з моменту затвердження статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформленим протоколом №3 від 18.07.2018, то відповідно на момент скликання та проведення 04.10.2018 загальних зборів учасників відповідача-1 діяла редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", затверджена рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 12.09.2017, оформленим протоколом №2 від 12.09.2017 (надалі - Статут).
Судом відхиляються як необґрунтовані доводи третьої особи-1 про те, що ним не виконувався підпис на Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" в редакції від 12.09.2017 та відповідно на протоколі №2 від 12.09.2017, яким оформлено рішення про затвердження такого статуту, оскільки на розгляді Господарського суду міста Києва перебували справи №910/15925/18, №910/6705/19 та №910/406/21 за участі ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (в межах справи №910/6705/19 та №910/406/21 ОСОБА_2 брав участь у розгляді справи в якості третьої особи-1). Дані справи стосувались оспорення рішень загашень загальних зборів відповідача-1, прийнятих 18.07.2018, та відміни запису про припинення відповідача-1, проте жодного разу ОСОБА_2 чи будь-якою особою не заявлялось про непідписання ним Статуту в редакції від 12.09.2017 та на протоколу №2 від 12.09.2017. Крім того, ОСОБА_2 також не заявлялось про дані обставини протягом кількох років розгляду справи №910/15398/18 - вперше дані твердження були доведені до суду у 2023 році, тобто після відміни українським та естонським судами припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД". Більше того, суд критично оцінює можливість того, що впродовж п'яти років ОСОБА_2 - учаснику відповідача-1, який брав участь через свого представника у всіх загальних зборах учасників товариства) могло бути невідомо про існування Статуту в редакції від 12.09.2017 та протоколу №2 від 12.09.2017, оскільки на підставі даних документів було внесено інформацію (записи) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", проте жодних доказів оспорення таких документів шляхом ініціювання відповідного судового спору ОСОБА_2 суду не надано. Наведене дає суду підстави для висновку, що твердження третьої особи-1 про непідписання даних документів є надуманими та не відповідають дійсності.
Пунктом 9.8 Статуту передбачено, що про проведення загальних зборів учасників учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного - поштою цінним листом з описом та повідомленням про вручення або засобами кур'єрського зв'язку листом з описом та повідомленням про вручення. Повідомлення повинно бути вручене учаснику не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
ОСОБА_1 стверджує, що його не було повідомлено у порядку, передбаченому п. 9.8 Статуту, про проведення 04.10.2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", в той час як відповідачами не надано будь-яких доказів направлення позивачу повідомлення про проведення таких загальних зборів (зокрема, не надано відповідного опису вкладення у цінний лист та/або опису вкладення у лист).
Згідно п. 9.12 Статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності 100 відсотками голосів.
Відповідно до п. 9.15 Статуту голова загальних зборів учасників організує ведення протоколів загальних зборів учасників товариства, які мають бути підписані присутніми на загальних зборах учасниками, а також головою та секретарем загальних зборів учасників.
Судом враховано, що оскільки в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" лише два учасника, то цілком розумним є визначення у Статуті обов'язковості участі обох учасників у загальних зборах товариства (100% відсотків голосів для кворуму) та обов'язковості підписання такими учасниками протоколу загальних зборів. Наведені положення спрямовані на унеможливлення недобросовісних дій одного учасника щодо іншого та одноосібне вирішення ключових питань діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація".
Натомість, як вбачається із протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" №5 від 04.10.2018, хоч у ньому і зазначено, що на зборах були присутні як ОСОБА_2 , інтереси якого представляв ОСОБА_3 , так і ОСОБА_1 , проте даний протокол підписаний лише Головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_5 .
Водночас ОСОБА_1 також стверджує, що не приймав участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018, в той час як третя особа-1 стверджує про зворотне.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 30.06.2022 у справі №927/774/20 та 22.02.2022 у справі №904/6293/20).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що ОСОБА_1 не приймав участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018 з огляду на наступне.
По-перше, матеріали справи не містять, а відповідачами суду не надано доказів повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів учасників товариства 04.10.2018, зокрема, у порядку, визначеному пунктом 9.8 Статуту.
По-друге, сторонами не надано беззаперечних доказів участі/неучасті ОСОБА_1 у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018 (наприклад, відеозапису загальних зборів учасників відповідача-1 04.10.2018).
Фактично докази з приводу даних обставин зводяться до свідчень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Вказані особи подали до суду відповідні заяви свідків.
ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка у судовому засіданні 04.08.2023 та підтвердив, що не був обізнаний про проведення 04.10.2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та не приймав в них участі.
Натомість, незважаючи на кількаразовий виклик ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у судові засідання для їх допиту в якості свідків із визнанням їх явки обов'язковою, останні жодного разу не з'явились на виклик суду, а також не повідомили про причини їх неявки.
Частиною 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання (ч. 2 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_5 не з'явились в жодне судове засідання по справі №910/15398/18, хоча їх явка визнавалась судом обов'язковою згідно ухвал суду від 31.05.2023, від 27.06.2023 та від 21.07.2023, суд не бере до уваги викладені ними у заявах свідків покази.
Більше того, ОСОБА_3 , незважаючи на те, що фактично являється ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", а в подальшому - з 06.11.2018 по 12.12.2018 (тобто вже під час розгляду даної справи судом) учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" за майже п'ять років жодного разу не з'явився у засідання по справі №910/15398/18, незважаючи на неодноразові виклики суду та визнання його явки обов'язковою.
По-третє, із наданих Тартутським повітовим судом документів по справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (том 8) вбачається, що з моменту створення до теперішнього часу статутний капітал відповідача-2 складає 2 500,00 Євро та жодного разу не змінювався, в тому числі після укладення відповідачами у жовтні 2018 року акту про передання до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" нежитлового приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 07.09.2018 набуває 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", 04.10.2018 передає до статного капіталу відповідача-2 спірне нежитлове приміщення, 06.11.2018 вибуває із складу учасників відповідача-2, в той час як ліквідатор відповідача-1 - ОСОБА_3 , як фізична особа набуває 100% статутного капіталу відповідача-2.
Тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" відчужило нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", не отримавши взамін жодного активу, який міг би бути розподілений між учасниками відповідача-1 чи спрямований на погашення вимог кредиторів (адже грошовий еквівалент частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" не змінився та весь час складав 2 500,00 Євро).
Прикметним також є те, що рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" було прийняте на наступний день після прийняття рішення про передачу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" спірного майна.
При цьому, ОСОБА_2 не заперечує дійсність прийнятого рішення про передачу спірного нерухомого майна у статутний капітал відповідача-2, в той час як представник третьої особи-1 - Воротиленко О.С. не міг пояснити інтерес ОСОБА_2 у фактично безоплатному відчуженні Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" нерухомого майна.
Навпроти, ОСОБА_2 , являючись учасником відповідача-2 із часткою у статутному капіталі майже двічі більшою ніж ОСОБА_1 (62,50% проти 37,50%), що наділяло його правом на отримання вдвічі більшої частки майна ніж позивач за наслідками ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" не лише не оспорював внесення спірного мана до статутного капіталу відповідача-2 та не проявляв зацікавленості у розгляді спору у справі №910/15398/18 по суті, а навпаки - вчиняв дії для перешкоджанню розгляду даної справи, що виявлялось у поданні його представником численної кількості заяв/клопотань про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду, що свою чергу у стороннього спостерігача не може не викликати обґрунтованої підозри щодо такої поведінки.
На запитання суду: "що отримав ОСОБА_2 за наслідками ліквідації відповідача-1?", його представник повідомив, що нічого і ОСОБА_2 розглядає питання щодо повернення цих коштів, що у порівнянні з діями іншого учасника за майже п'ять років (подання численних позовів) дає підстави для висновку, що всі дії з приводу передання до статуного капіталу відповідача-2 спірного майна були здійснені в інтересах третьої особи-1.
Така позиція третьої особи-1 очевидно пояснюється тим, що фактично спір між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник у липні 2018 року, коли рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформленими протоколом №3 від 18.07.2018, було змінено статут відповідача-1 та керівника відповідача-1 - звільнено ОСОБА_6 з посади директора товариства та обрано на посаду директора товариства ОСОБА_5 (дані рішення були визнані недійсними повністю з моменту прийняття рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18).
Так, через чотири дні (а фактично через 2 робочих дні) після прийняття вказаних рішень Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" згідно Договору оренди нежитлової нерухомості №1798 від 23.07.2018 було передано нежитлове приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , у орендне користування на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Аніс Плюс", бенефіціарним власником якого був та є ОСОБА_2 із часткою в статутному капіталі третьої особи-3 100%. Наведені обставини підтверджуються сформованою на запит суду інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №262970303 від 24.06.2021 (т. 6, а.с.207).
Прикметним також є те, що після зміни власника приміщення у жовтні 2018 року - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Аніс Плюс" продовжило користування спірним майном, а в реєстр було внесено зміни щодо орендодавця такого майна.
Окрім того, прикметним є те, що 12.12.2018 ОСОБА_3 також втратив статус учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" та 100% статутного капіталу відповідача-2 були набуті компанією Bealadair Limited з місцезнаходженням у Белізі (відома та класична офшорна зона згідно Митної енциклопедії у двох томах. Т.2/: Редкол.: … ОСОБА_12 (відп. ред.) та ін. - Хмельницький: ПП ОСОБА_13 , 2013; ISBN 978-966-346-853-2 (серія).
Із наданої позивачем роздруківки із Комерційного реєстру Естонії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (Комерційний реєстр Естонії є офіційним порталом Республіки Естонія із вільним доступом в мережі Інтернет за посиланням https://ariregister.rik.ee/eng) вбачається, що Громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" через компанію Bealadair Limited.
Отже, із наведеного вбачається, що після виникнення спору між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" - позивачем та третьою особою-1, та заміни керівника відповідача-1 (яким являлась представник позивача по даній справі), спірне майно (яке фактично являлось єдиним майном відповідача-1) було передано в оренду на 10 років третій особі-3 (бенефіціарним власником якої є третя особа-1), а в подальшому передане у статутний капітал відповідача-2, єдиним учасником якого через місяць став ОСОБА_3 як фізична особа (ліквідатор відповідача-1) з подальшим відчуженням 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" компанії, бенефіціарним власником якої є третя особа-1.
В результаті вказаних дій нежитлове приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке фактично належало ОСОБА_1 (3/8 частин) та ОСОБА_2 (5/8 частин) до його передання у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", за менш як 5 місяців із зміни керівника відповідача-1 у липні 2018 року було отримане у фактичне володіння, користування та розпорядження ОСОБА_2 , як бенефіціара компанії Bealadair Limited та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс Плюс", що пояснює наявність заперечень третьої особи-1 як щодо розгляду даної справи по суті, так і щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог в межах даної справи.
При цьому, під час розгляду даного спору була спроба припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", а також 12.08.2022 (під час розгляду Верховним Судом спору у справі №910/406/21 про скасування запису про припинення відповідача-1) до Комерційного запису Естонії було внесено запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (виключено запис про юридичну особу) без встановлення правонаступника, у зв'язку з чим представник третьої особи-1 неодноразово звергався до суду із клопотанням про закриття провадження у справі №910/15398/18.
Саме у зв'язку з наведеним, судом було залучено до участі територіальну громаду міста Києва в особі Київської міської ради, оскільки були наявні підстави вважати, що нежитлове приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , є безхазяйним майном.
Проте, запис про припинення відповідача-1 був скасований постановою Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/406/21, а виключення з реєстру відповідача-2 було скасовано рішенням Хар'юського повітового суду (Harju Maakohus) від 25.11.2022, запис про Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" відновлено у Комерційному реєстрі 28.11.2022 і 29.11.2022 призначено ліквідатором відповідача-2 Яануса Сілма.
Наведені обставини у їх сукупності свідчать про більшу вірогідність доводів позивача, що він не був повідомлений про проведення 04.10.2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та не приймав в них участі.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено факт того, що ОСОБА_1 не приймав участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 04.10.2018, а відтак згідно п. 9.12 Статуту був відсутній кворум для проведення таких зборів.
Окрім того, судом враховано, що частиною 2 статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п. 9.13 Статуту рішення з питань визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу товариства, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 75 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. Рішення з інших питань приймається простою більшістю голосів, присутніх на загальних зборах учасників.
Із фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" за 2017 рік, поданої до податкового органу 07.02.2018, вбачається, що нежитлове приміщення в літ. А, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 26 000 000,00 грн. становило більш як 99% активів відповідача-1, а відтак рішення щодо його відчуження повинне було прийматись 3/4 голосів (75% голосів).
Попри наведене, навіть якщо припустити наявність кворуму на загальних зборах відповідача-1 04.10.2018 (хоча судом було встановлено протилежне), то із протоколу №5 від 04.10.2018 вбачається, що за передання спірного майна до статутного капіталу відповідача-2 проголосував лише ОСОБА_2 (62,5% голосів), в той час як ОСОБА_1 (37,5% голосів) голосував проти такого передання, а отже рішення не могло бути прийняте.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
За усталеною судовою практикою Верховного Суду безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників, членів) господарського товариства у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам, членам) відповідної інформації (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №927/546/18, від 28.01.2021 у справі №910/15906/19, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 25.05.2023 у справі №916/636/22, від 20.06.2023 у справі №910/5066/20).
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Оскільки судом було встановлено, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна компанія" від 04.10.2018, оформлені протоколом №5 загальних зборів учасників від 04.10.2018, були прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, та порушили права позивача як учасника відповідача-1, оскільки позбавили його права на голосування при прийнятті рішень на таких зборах, права на участь в управлінні товариством, та фактично призвели до втручання у право власності ОСОБА_1 , який передавши у статутний капітал відповідача-1 частину належного йому нерухомого майна, втратив як право власності на нього, так і право на отримання прибутку внаслідок господарської діяльності відповідача-1, що здійснювалась по суті за рахунок такого майна.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваними рішеннями було порушено корпоративні права позивача, в тому числі, на прийняття участі в зборах та управлінні товариством, що зумовило втрату Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" майже всього майна та знецінення реальної вартості частки позивача в статутному капіталі відповідача-1.
З урахуванням встановлених обставин та на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання недійсними повністю з моменту прийняття рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна компанія" від 04.10.2018, оформлених протоколом №5 загальних зборів учасників від 04.10.2018.
Щодо всіх інших позовних вимог ОСОБА_1 - про визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, про скасування прийнятого на підставі такого правочину рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про припинення права власності відповідача-2 на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1, та про визнання права власності на таке майно за відповідачем-1, то суд зазначає наступне.
Суд обізнаний із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.10.2019 по справі №916/2084/17, згідно якої згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які за загальним правилом діяти від імені товариства не мають права. Укладення виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника. Належним заявником є той, хто звертається за захистом саме свого права. Належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник.
Однак, судом також і враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, згідно якої за виняткових обставин, визначених у практиці ЄСПЛ, учасник товариства може звернутися з позовом на захист інтересів товариства від його імені чи від власного імені.
Дана позиція Великої Палати Верховного Суду мотивована сучасним підходом до використання теорії "проникнення за корпоративну завісу", який сформувався в Європейським судом з прав людини починаючи з рішення 1995 року у справі "Agrotexim and Others v. Greece".
Застосовуючи зазначений підхід, Європейський суд з прав людини відтворив правову позицію Міжнародного суду ООН, що була висловлена ним у рішенні у справі "Barcelona Traction, Light and Power Company Limited" від 05.02.1970.
У пункті 56 вказаного вище рішення відзначено, що незалежність юридичної особи не можна вважати абсолютною. У цьому контексті "проникнення за корпоративну завісу" або "ігнорування статусу юридичної особи" визнається адекватним та справедливим у певних обставинах або для досягнення певної мети.
Ця теза була відображена, розвинена та конкретизована на рівні практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, допускається проникнення за "корпоративну завісу" та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин.
Якщо екстраполювати наведені висновки Європейського суду з прав людини на національне законодавство, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту).
В даному випадку суд дійшов висновку про наявність у даній справі виняткових обставин, які наділяють ОСОБА_1 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", звернутись із позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", а саме - з метою повернення у власність відповідача-1 нежитлового приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Такими обставинами, на думку суду, є описані вище консолідовані дії невизначеного кола осіб, спрямовані на набуття ОСОБА_2 (іншим учасником відповідача-1) у фактичне володіння, користування та розпорядження нежитлового приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом укладення низки правочинів, в тому числі із нерезидентами України та компаніями, зареєстрованими в офшорній зоні.
При цьому, судом також враховано, що мала місце спроба припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (було видалено із Комерційного реєстру Республіки Естонія запис про юридичну особу), що взагалі унеможливило б захист відповідачем-1 своїх прав та відповідно повернення спірного майна у його власність. Проте постановою Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/406/21 було скасовано запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", а на підставі рішення Хар'юського повітового суду (Harju Maakohus) від 25.11.2022 було відновлено запис про Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (що підтверджується наданими Тартутським повітовим судом документами по справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД").
Також наразі згідно інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" значиться ОСОБА_3 - особа, яка і вчинила від імені відповідача-1 правочин відчуження спірного майна на користь відповідача-2, а на наступний день стала ліквідатором відповідача-1, що не перешкодило їй через місяць після відчуження набути частку у статутному капіталі відповідача-2 у розмірі 100% статутного капіталу, та ще через місяць відчужити її на користь компанії, бенефіціаром якої є інший учасник відповідача-1 (із двох) - ОСОБА_2 .
При цьому, ОСОБА_3 систематично не виконував вимоги ухвал суду, не з'являвся на виклик суду у засідання, хоча його явка визнавалась обов'язковою, не з'явився для допиту в якості свідка, а також надав суду 22.09.2022 підроблену довідку Діагностичного центру "Меділабс" про позитивний тест на захворювання COVID-19 (на запит суду діагностичний центр повідомив, що ним дослідження біоматеріалу ОСОБА_3 не проводились) з метою відкладення засідання по справі, що дає суду підстави для висновку про недобросовісність ОСОБА_3 .
З огляду на зазначене у суду наявні підстави для висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" не буде вжито всіх необхідних дій для повернення у власність відповідача-1 свого єдиного активу - нежитлового приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки керівником відповідача-1 є та сама особа, яка від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" і відчужила цей актив, в той час як інший із двох учасників відповідача-1 - ОСОБА_2 не зацікавлений у поверненні такого активу, оскільки дане майно і так перебуває у власності, володінні та користуванні товариств, в яких він є бенефіціарним власником.
Оскільки судом встановлено недійсність рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна компанія" від 04.10.2018, оформлених протоколом №5 від 04.10.2018, то вчинений на підставі такого рішення правочин передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна компанія" - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018, підлягає визнанню недійсним, оскільки 1) у ОСОБА_3 були відсутні повноваження на його вчинення; 2) даний правочин містить ознаки фраудаторності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" не отримала жодного активу (ні корпоративних прав, ні коштів) взамін внесеного у статутний капітал відповідача-2 даного майна (доказів протилежного жодним учасником справи не надано). Також даний правочин був вчинений на шкоду ОСОБА_1 , який за наслідками ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" або виходу із учасників відповідача-1 мав право на 37,50% майна відповідача-1.
При цьому, зважаючи на безоплатність передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" спірного майна, про що відповідачу-2 було достеменно відомо, позбавлення відповіача-2 права власності на дане майно не буде становити втручання у право на мирне володіння майном.
Наведене кореспондується із приписами ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, згідно яких якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Так як правовою підставою для набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" права власності на спірне майно є рішення загальних зборів учасників від 04.10.2018 та укладений відповідачами акт приймання-передачі від 04.10.2018, які визнані судом недійсними, то відсутні правові підстави для набуття відповідачем-2 права власності на дане майно, а відтак і для його витребування
Оскільки суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним правочину про передання майна до статутного капіталу, оформленого актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018, то рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43677066 від 25.10.2018, приватний нотаріус Бадахов Юрій Назірович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" також підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте на підставі недійсного правочину.
Згідно рішення Конституційного Суду України №9-р(ІІ)/2022 від 16.11.2022 набуття права власності на нерухоме майно ґрунтується на кількох юридичних фактах: підставі виникнення права власності в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України (договорі та інший правочин тощо), рішенні щодо державної реєстрації прав, відповідному реєстраційному записі в Державному реєстрі прав. Зазначені юридичні факти в сукупності є правовірним складним юридичним фактом. Отже, за чинним законодавством України особа набуває право власності на нерухоме майно та має змогу повноцінно його здійснювати, зокрема у спосіб розпорядження своєю власністю, після державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто ухвалення рішення щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, внесення та подальшого збереження (наявності) відповідного реєстраційного запису в Державному реєстрі прав.
Відтак, для поновлення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" на спірне майно має бути проведено ряд реєстраційних дій, вчинення яких залежатиме від керівника відповідача-1, в той час як судом встановлено, що як керівника ТОВ "Перша будівельна компанія" ОСОБА_3 , так і іншого учасника товариства - ОСОБА_2 влаштовує дійсний стан речей (запис в реєстрі про належність спірного майна на праві власності відповідачу-2), а отже сам лише факт визнання недійсним правочину передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв., АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", оформленого актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018, та скасування реєстраційної дії, вчиненої на підставі такого правочину, може не призвести до повного та безумовного поновлення порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та відповідно ОСОБА_1 .
У зв'язку з наведеним суд вбачає за необхідне також задовольнити вимоги ОСОБА_1 про припинення права власності відповідача-2 на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1 , та про визнання права власності на таке майно за відповідачем-1, що матиме своїм наслідком встановлення чіткої визначеності щодо особи власника спірного майна та забезпечить можливість позивачу самостійно (поза волею керівника відповідача-1 та іншого учасника) вжити заходів для внесення у реєстр відповідних записів про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" на спірне майно та відповідно забезпечення змоги останньому повноцінно його захистити.
Тобто задоволення таких вимог матиме наслідком повернення правовідносин учасників даної справи (в тому числі щодо спірного нерухомого майна) у стан, який мав місце на момент порушення прав ОСОБА_1 , та нівелює необхідність повторного звернення ОСОБА_1 із позовом до суду для відновлення свого порушеного права внаслідок прийнятих 04.10.2018 рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація".
Якщо навіть припустити, що вимоги позивача про визнання права власності відповідача-1 та про припинення права власності відповідача-2 не підлягають задоволенню з підстав їх передчасності/неефективності, та зважаючи на те, що заява про реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомості підлягає поданню до державного реєстратора уповноважено особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", в той час як з огляду на процесуальну поведінку учасників справи в межах даної справи вбачається, що ні керівник відповідача-1, ні інший учасник товариства ОСОБА_2 (із вдвічі більшою часткою в статутному капіталі ніж позивач) не зацікавлені у реєстрації права власності за спірне майно за відповідачем-1, то виконання рішення суду про задоволення позову частково (в частині вимог про недійсність рішення загальних зборів учасників, про визнання недійсним правочину та про скасування рішення державного реєстратора) може бути ускладненим (якщо взагалі унеможливленим), що позбавить ОСОБА_1 права на суд (в частині реального виконання судового рішення), оскільки таке право має бути реальним, а не ілюзорним.
Окрім того, в даному випадку суд керується судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україна.
Так, Європейський суд з прав людини, розглядаючи питання отримання захисту порушених прав у обраний пані Ейрі спосіб - шляхом отримання постанови суду про окреме проживання, у пункті 23 рішення "Ейрі проти Ірландії" від 09.10.1979, розглянув твердження Уряду про те, що заявниця все одно не мала б ніякої користі від судової постанови про окреме проживання з чоловіком. Так, ЄСПЛ було відхилено такий аргумент Уряду з тих підстав, що "постанова про окреме проживання є засобом судового захисту, який гарантується законодавством Ірландії, і як такий він має бути доступним кожному, хто задовольняє передбачені для цього умови. Особа сама має вирішити, який засіб судового засобу використати; отже, навіть якби виявилося, що пані Ейрі обрала засіб судового захисту, менш підходящий для неї, ніж інші у даних обставинах, то це не мало б значення.".
Таким чином, в рішенні у справі "Ейрі проти Ірландії" від 09.10.1979 ЄСПЛ на стадії прийнятності відхилив такий аргумент уряду. Адже, позивач має право на захист свого порушеного права у той спосіб, який сам обрав (якщо такий спосіб передбачений законом), а суд повинен захистити таке порушене право у обраний саме позивачем спосіб, навіть якщо він є менш ефективним, ніж інші, у спірних правовідносинах, а не замість нього вирішувати, яким саме чином (в який спосіб) позивач має захищати своє порушене право.
У пунктах 69-73 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красуський проти Польщі" вказано, що наявність простих сумнівів щодо перспектив успіху конкретного засобу правового захисту, який не є очевидно марним, не є вагомою причиною для відмови від його використання.
Однак існування простих сумнівів щодо перспектив успіху конкретного засобу правового захисту, який не є явно марним, не є вагомою причиною для того, щоб не вичерпати цей шлях відшкодування (п. 73 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Акдівар та інші проти Туреччини").
Слово "засіб правового захисту" в контексті статті 13 означає не засіб правового захисту, який має бути успішним, а просто доступний засіб правового захисту перед органом, уповноваженим розглядати скаргу по суті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "C. проти Сполученого Королівства", 1983 рік).
Таким чином, суд вбачає за можливе задовольнити вимоги ОСОБА_1 про припинення права власності відповідача-2 на спірне нежиле приміщення та про визнання права власності на таке майно за відповідачем-1.
Щодо посилань третьої особи-1 на неналежність наданих позивачем доказів - протоколу №5 від 04.10.2018, статуту тощо, то суд відзначає, що при вирішенні даного спору керувався доказами, наданими на його запити (відомостями реєстрів, наданими Тартутським повітовим судом документами) та посилався на обставини, які були встановлені судовими рішеннями по іншим справам, які набули статусу остаточних.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, суд доходить висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018, оформлені протокол №5 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018.
3. Визнати недійсним правочин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 41552248) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (11415, Республіка Естонія, Харьюський повіт, м. Таллінн, район Ласнамяє, вул. Льетса, буд. 2А; реєстраційний код у Комерційному реєстрі Республіки Естонія 12998819) передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018.
4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43677066 від 25.10.2018, приватний нотаріус Бадахов Юрій Назірович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (11415, Республіка Естонія, Харьюський повіт, м. Таллінн, район Ласнамяє, вул. Льетса, буд. 2А; реєстраційний код у Комерційному реєстрі Республіки Естонія 12998819).
5. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (11415, Республіка Естонія, Харьюський повіт, м. Таллінн, район Ласнамяє, вул. Льетса, буд. 2А; реєстраційний код у Комерційному реєстрі Республіки Естонія 12998819) на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1.
6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 41552248) право власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1.
7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 07.09.2023.
Суддя Р.В. Бойко