ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.09.2023Справа № 910/13706/23
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви Громадянина України Орлова Сергія Ігоровича - ФОП
до відповідача-1: Київської міської державної адміністрації
відповідача-2: Львівської обласної військової адміністрації
про стягнення 5 822 310,56 грн.,
Громадянин України Орлов Сергій Ігорович - ФОП звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської державної адміністрації та Львівської обласної військової адміністрації про стягнення з відповідача-1 упущеної вигоди у вигляді неотриманих доходів у розмірі 2 911 155,28 грн. та стягнення з відповідача-2 упущеної вигоди у вигляді неотриманих доходів у розмірі 2 911 155,28 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, належними доказами надсилання заявником копії позовної заяви є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу учасників справи.
Згідно зі змісту описів вкладення у цінний лист від 30.08.2023 відповідачу-1 направлено: « 1. Позовна заява + клопотання + клопотання, 201 арк., з оголошеною цінністю 1.» відповідачу-2 направлено: « 1. Позовна заява + клопотання + клопотання, 20 арк., з оголошеною цінністю 1.», при цьому в наведених описах вкладення не вказано перелік таких додатків у відповідності до п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.
За таких обставин, у суду відсутня можливість встановити, які саме та чи всі додатки до позовної заяви було направлено відповідачам, адже позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати відповідачам копію позовної заяви і всіх доданих до неї документів.
Відтак, надані описи вкладення у цінний лист та накладні поштової установи від 30.08.2023 не можуть вважатися належними доказами направлення позовної заяви та усіх доданих до неї документів на адресу відповідачів в розумінні пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, позивачу необхідно надати суду оригінали описів вкладення до поштового відправлення, які повинені бути оформлені відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а також оригінали розрахункових документів, видані поштовим відділення на підтвердження надіслання на вірну адресу місцезнаходження відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 грн.
Отже, за подання до Господарського суду даної позовної заяви про стягнення 5 822 310,56 грн. позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 87 334,66 грн.
Разом з позовною заявою, позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", на підтвердження чого останнім додано посвідчення серії НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 виходила з того, що для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.
Тобто, з огляду на викладене вище, пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.
Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача-1 упущеної вигоди у вигляді неотриманих доходів у розмірі 2 911 155,28 грн. та вимогу про стягнення з відповідача-2 упущеної вигоди у вигляді неотриманих доходів у розмірі 2 911 155,28 грн., а отже, позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, а пов'язаний з господарською діяльністю позивача.
Суд відзначає, що позивачу слід сплатити судовий збір за подання до Господарського суду даної позовної заяви про стягнення 5 822 310,56 грн. у розмірі 87 334,66 грн.
Однак, позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору, що, зокрема, що підтверджується клопотання про звільнення від сплати судового збору та помилковим застосуванням пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявник у вступній частині позову (на титульному аркуші) визначив позивачем по справі Громадянина України Орлова Сергія Ігоровича , в той же час вказавши індивідуальний податковий номер - НОМЕР_2 ; ФОП; АДРЕСА_2).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно із статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом фізичної особи-підприємця 3185020736 зареєстровано: Фізичну особу-підприємця - Орлова Сергія Ігоровича, місце знаходження якої - АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно вірно зазначити усі реквізити та відомості про місцезнаходження саме тієї фізичної особи-підприємця, якою заявлено позовні вимоги.
Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Керуючись статями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Залишити без руху позовну заяву Громадянина України Орлова Сергія Ігоровича - ФОП.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:
- оригіналів описів вкладення до поштового відправлення, які повинені бути оформлені відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із зазначенням в описах вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення), а також оригіналів розрахункових документів (касовий чек, розрахункова квитанція), виданих поштовим відділення на підтвердження надіслання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- належних доказів сплати судового збору в розмірі 87 334,66 грн.;
- письмових уточнень із зазначенням усіх реквізитів та відомостей про місцезнаходження Фізичної особи-підприємця - Орлова Сергія Ігоровича (позивача).
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько