ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7647/23
провадження № 2-а/753/68/23
07 вересня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі судді Гусак О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданим в її інтересах адвокатом Басаном Юрієм Петровичем до Департаменту патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
у травні 2023 року адвокат Басанов Юрій Петрович звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов обґрунтований тим, що постановою ЕАС № 6885754 від 25 квітня 2023 року, яка винесена інспектором 2 батальйону 3 роти сержантом поліції Семенко А.С. Управління патрульної поліції в м. Києві на позивача було накладено штраф в сумі 510 грн, за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП. Постанова вмотивована тим, що 25 квітня 2023 року о 7 год 50 хв, в м. Києві на пл. Харківській водій керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3 «г» ПДР та вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач зазначив, що працівниками поліції було роз'яснено водію, що в момент загоряння жовтого сигналу світлофору якщо не тільки передні колеса автомобіля перетнули би стоп лінію біля світлофору, а й задні, то в цьому випадку вона мала б можливість завершити маневр та проїхати перехрестя на жовтий сигнал світлофору і це не було б правопорушенням. З вказаною постановою позивач не погоджується, та вказує, що ПДР передбачає окремі випадки, які надають водію можливість проїхати на жовтий сигнал. На думку позивача в даному випадку ввімкнення жовтого сигналу світлофора відбулось безпосередньо при находженні автомобіля перед світлофором та без застосування екстреного гальмування водій не змогла би зупинитись, що спричинило б аварійну ситуацію, тобто у неї було право продовжувати рух на жовтий сигнал світлофора, оскільки з урахуванням дорожньої обстановки це було безпечніше ніж зупинка. Звернула увагу суду, що відеофіксації вказаного правопорушення їй не надавали, розгляд справи не відбувся навіть формально. Окрім того, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснено фото- або відео фіксацію, чи будь-які інші докази. Просить скасувати зазначену постанову та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір.
Ухвалою від 12 травня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
19 червня 2023 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначено, що інспектор діяв правомірно, вчинення правопорушення позивачем, а також розгляд справи про адміністративне правопорушення, зафіксовано на портативний нагрудний відеореєстратор № 472363, відповідно оскаржувана постанова містить відомості про даний технічний засіб. Зафіксовано, що транспортний засіб позивача здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора. Позивач мала достатньо часу для зупинки автомобіля без застосування екстреного гальмування, однак продовжила рух через перехрестя порушуючи правила ПДР. На запитання інспектора, на який сигнал світлофора вона здійснював рух, відповіла, що здійснювала рух на жовтий сигнал світлофора та визнає, що вчинила адміністративне правопорушення, що зафіксовано на відеозаписі. Одночасно до відзиву було долучено відео з нагрудної камери.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25 квітня 2023 року інспектором 2 батальйону 3 роти сержантом поліції Семенко А.С. Управління патрульної поліції в м. Києві була винесена постанова ЕАС № 6885754 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушено п. 8.7.3 Правил дорожнього руху.
Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України проїзд на заборонний сигнал світлофора - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п.п. «ґ» п. 8.7.3 Правил сигнали світлофора мають такі значення - жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Пунктом 8.11 ПДР України передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Викладене свідчить, що за загальним правилом рух транспортних засобів у разі ввімкнення жовтого сигналу світлофора забороняється. Винятком з цього правила є неможливість зупинки транспортного засобу без використання екстреного гальмування.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Відповідач на спростування вимог позивача направив до суду відзив на позовну заяву та відеозапис, які спростовують доводи позивача.
З наданого представником відповідача відеозапису 2 здійсненого за допомогою відеореєстратора 472363 працівників поліції, вбачається, що автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », яким керувала ОСОБА_1 , мав об'єктивну можливість не вдаючись до екстреного гальмування зупинитися на заборонений жовтий сигнал світлофора. Натомість із відеозапису вбачається, що транспортний засіб, яким керував позивач, навпаки прискорився.
Крім того, із відеозапису 1 вбачається, що ОСОБА_1 визнає, що вчинила адміністративне правопорушення.
В силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, й показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Вказані фото- та відео докази, що підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення, та відеофіксація розгляду справи про адміністративне правопорушення містяться в матеріалах справи.
Доводи позивача про те, що у постанові відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснено фото або відео фіксацію, на увагу не заслуговують, оскільки у постанові серія ЕАС № 6885754, яку додає сам позивач у п. 7 зазначено, що до постанови додається запис із відеореєстратора 472363.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржена постанова відповідає всім передбаченим вищевказаною статтею вимогам.
Відтак, адміністративне стягнення застосовано відповідачем у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнута до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено. При цьому, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
За таких обставин, суд вважає, що факт порушення Правил дорожнього руху доведено належними доказами.
Винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадових інструкцій і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.
З огляду на наведене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.
Керуючись статтями 14-2, 122, 256, 261, 268, 276, 279-3, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд,
відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) поданого в її інтересах адвокатом Басаном Юрієм Петровичем до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Гусак