Постанова від 22.08.2006 по справі 9931-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.08.2006

Справа №2-2/9931-2006А

За позовом Феодосійського казенного оптичного заводу (98100, м.Феодосія, вул. Морська,11)

До Феодосійської міської ради (98100, м.Феодосія, вул..К.Лібкнехта, 4)

Третя особа ТОВ «Моноліт-Аякс» (98100, м. Феодосія, вул. Чкалова, 113а)

про визнання недійсним рішення.

Суддя Толпиго В.І.

при секретарі Калініної О.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Шагвалієв, заст., дир., дор. у справі.

Від відповідача: Сахновський - фах., юр. управління, дор. у справі.

Від третьої особи: не з'явився.

Сутність спору:

Позивач - Феодосійський казенний оптичний завод звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Феодосійської міської ради про визнання недійсним рішення Феодосійської міської ради АРК №2278 від 29.7.2005р. з моменту його прийняття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваним рішенням затверджено акт вибору і обстеження земельної ділянки і дозволено ТОВ «Моноліт -Аякс» скласти проект землеустрою для відділення земельної ділянки площею 0,25га, за адресою: м. Феодосія, вул.. Барановська, в районі будинку №19, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з земель Феодосійської міської ради на умовах оренди строком на 5 років.

З прийнятим рішенням Феодосійський казенний оптичний завод не згідний та вважає його незаконним та таким що порушує його права та законні інтереси. Феодосійський казенний оптичний завод - як юридична особа, є підприємством з державною формою власності і відповідно до його Статуту, створений за рішенням Кабінету Міністрів України № 987 від 30.06.1998 року шляхом перетворення державного підприємства «Феодосійський оптичний завод» який був правонаступником ДП п/я №1536.

У січні 1990 року згідно рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради народних депутатів № 13/5 від 26.01.1990 р. Державному підприємству п/я № 1536 надано в безстрокове користування для будівництва та експлуатації житла і побутових приміщень, земельну ділянку загальною площею 1,8 га.

З метою належного виконання цього рішення на підставі акту № 108 від 21.03.1990 р. Управління ЖКХ Феодосійської міської ради народних депутатів передало в безстрокове користування зазначену в рішенні земельну ділянку Державному підприємству п/я 1536 (правонаступник Феодосійський казенний оптичний завод).

Відповідно до п.2 ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою набувають із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

Оскільки, Феодосійський казенний оптичний завод є підприємством з державною формою власності то відповідно до визначеної норми закону на нього розповсюджується статус постійного користувача земельною ділянкою.

На даній земельній ділянці Феодосійський казенний оптичний завод, відповідно до цільового використання земельної ділянки, за рахунок власних коштів збудував та здав в експлуатацію 58 квартирних будинків для працівників заводу, громадян приватні будинки яких знесені, а також для інших мешканців м. Феодосія. В цей час проводиться роботи щодо подальшої забудови земельної ділянки, з метою виконання рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради народних депутатів № 13/5 від 26.01.1990 р., та її цільового призначення.

Згідно п. 1 ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жили будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території або державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

На думку позивача, Феодосійський казенний оптичний завод як під час будівництва так і після здачі будинку в експлуатацію здійснює управління цими будинками, а тому знову ж таки наділений правом постійного користування земельною ділянкою на якій знаходиться збудований ним будинок та належні до нього будівлі, споруди та прибудинкові території, що підтверджується вищеназваною нормою Закону. Незважаючи на це Феодосійською міською радою АР Крим прийнято рішення № 2278 від 29.07.2005 року, згідно п. 1 якого затверджено акт вибору і обстеження земельної ділянки і дозволено Товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Аякс" скласти проект землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,25 га, за адресою: м. Феодосія, вул. Барановська, в районі будинку № 19, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з земель Феодосійської міської ради на умовах оренди строком на 5 років. На думку позивача прийняте рішення протизаконне, та є таким що порушує права та законні інтереси Феодосійського казенного оптичного заводу.

Згідно з п.1 ст.154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. В даному випадку, на думку позивача, дана норма закону Феодосійською міською радою АР Крим грубо порушена, оскільки на підставі вище названого рішення частина земельної ділянки площею 0,25 га, що є в постійному користуванні заводу, фактично вилучається та планується передати іншій юридичній особі яка зацікавлена у вилученні цієї земельної ділянки, ігноруючи при цьому інтереси постійного користувача.

Відповідно до п. 1 ст. 151 ЗК України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою Міністрів Автономної Республіці Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та мови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Будь-яких погоджень з Феодосійським казенним оптичним заводом, зацікавлена юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Аякс" не здійснювало, а вже згідно рішення відповідача № 2278 від 29.07.2005 року отримала дозвіл на складання проекту землеустрою та відведення земельної ділянки, що є порушення вищеназваного пункту ст. 151 ЗК України.

На думку позивача, приймаючи протизаконне рішення Феодосійська міська рада діє в супереч закону, зокрема вищеназваним нормам та ст.ст. 141, 143, 144 ЗК України, а також інтересам Феодосійського казенного оптичного заводу.

13.6.2006р. до ГС АРК надійшов відзив на позов у якому відповідач повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає, з наступних підстав:

Відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлена виняткова компетенція органів місцевого самоврядування в особі міських рад в рішенні питань регулювання земельних відносин. Зважаючи на ст.ст. 19,20 Закону України "Про землеустрій" місцевий орган влади реалізував свої повноваження у області землеустрою. Результатом чого стало прийняття рішення 40 сесії 4 скликання міської ради Феодосії №2278 від 29.07.2005р. про попереднє узгодження місцерозташування об'єкта, затвердження акту вибору і обстеження земельної ділянки та дача згоди на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки ТОВ "Моноліт-Аякс". Дане рішення було прийняте відповідно до чинного законодавства і на підставі перевірці наданих документів.

Затвердження позивача про те, що в січні 1990р. відповідно до рішення виконкому міської ради Феодосії №13/5 від 26.01.1990р. Державному підприємству а/с А-1536 надана в безстрокове користування для будівництва і експлуатації житла та битових приміщень земельна ділянка загальною площею 1,8 га., є неспроможне .

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до рішення №13/5 виконкому Феодосійської міської ради ї від 26.01.1990 р. підприємству а/с А-1536 даний дозвіл на будівництво 95-квартирного п'ятиповерхового житлового будинку з прибудованим клубом самодіяльної технічної творчості молоді. Про надання земельної ділянки, вказаному підприємству в даному рішенні не йдеться. Рішенням питань регулювання земельних відношень на місцевому рівні займається виключно міська рада. Виконавчий комітет не має законних повноважень в цієї сфері.

Враховуючи норми ст.ст. 125,126 ЗК України право власності і право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державній реєстрації. Право постійного користування та право власності земельною ділянкою упевняється державними актами, а оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Вказаний позивачем акт №108 від 21.03.1990р. про безстрокове користування земельною ділянкою для капітального будівництва і подальшої експлуатації не є правовстановлюючим документом на спірну земельну ділянку та не підтверджує яке-небудь право позивача на вказану ділянку, а лише свідчить про користування цією ділянкою для будівництва та експлуатації.

Єдиним власником спірної земельної ділянки в даному випадку та відповідно до ст.83 ЗК України є територіальна громада в особі Феодосійської міської ради.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не виконані умови вказаного документа, а саме: підприємство а/с А-1536 повинне було почати та закінчити будівництво в період з 1990 по 1993 р.р., що реалізоване не було. До того ж, згідно розділу 7 при не використанні ділянки за цільовим призначенням, яке передбачене цим актом, дана земельна ділянка зі всіма спорудами, що знаходяться на неї, підлягає поверненню власникові - Феодосійської міській раді. Слід врахувати той факт, що по теперішній час жоден з побудованих держаним підприємством а/с А-1536 об'єктів не введений в експлуатацію. Затвердження позивача про те, що в даний час проводяться роботи, що стосуються подальшої забудови спірної земельної ділянки, також є недостовірним

Відповідач вважає також необхідним врахувати, що важливим моментом у вирішенні даного спору є вирішення питання: чи є Феодосійський Казенний оптичний завод правонаступником Державного підприємства а/с А-1536 в частині існуючого предмету спору.

У засіданні суду, що відбулося 19.6.2006р., третя особа надала заперечення на позов у якому повідомила суду, що вважає позов необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню тому, що позивачу не виділялася у постійне користування земельна ділянка площею 8 га для житлового будівництва, а слід, оспорюване їм рішення не зачіпляє його інтереси.

У засідання суду, що відбулося 22.8.2006р., третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Рішенням Феодосійської міської ради АРК №2278 від 29.7.2005р. міська рада дала згоду на погодження місцерозташування об'єкта, затвердження акту вибору і обстеження земельної ділянки та дозволила ТОВ «Моноліт -Аякс» скласти проект землеустрою для відділення земельної ділянки площею 0,25га, за адресою: м. Феодосія, вул.. Барановська, в районі будинку №19, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з земель Феодосійської міської ради на умовах оренди строком на 5 років.

Позивач вважає, що рішення Феодосійської міської ради АРК №2278 від 29.7.2005р. зачіпляє його інтереси, тому що він є постійним користувачем вищенаведеної земельної ділянки на підставі акту №108 від 21.3.1990р.

Стаття 11 Земельного кодексу Української РСР ( у редакції із 25.10.1988р. по 15.3.1991р.) передбачає компетенцію міських Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель. ч. 4 ст.11 Земельного кодексу Української РСР передбачає, що міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території міста надають у користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу; видають землекористувачам документи на право користування землею.

Відповідно до статті 16 Земельного кодексу Української РСР надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є в користуванні іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Стаття 20 Земельного кодексу Української РСР передбачає наступне: відповідно до основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування.

Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу Української РСР приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Рішенням Виконавчого комітету Феодосійської міської ради народних депутатів № 13/5 від 26.01.1990р., на яке посилається позивач як на підставу для безстрокового користування спірної земельної ділянки загальною площею 1,8 га. дана згода на будівництво 95-ти квартирного житлового будинку на вищенаведеної земельної ділянки. Ні яких відомостей про виділення земельної ділянки позивачу, її меж, місці розташування , це рішення не включає.

Акт про безстрокове користування земельною ділянкою для капітального будівництва та подальшої експлуатації від 21.03.1990р. №108 також не є належним доказом надання позивачу земельної ділянки в постійне користування, тому що не є правовстановлюючим документом на постійне користування землею.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довід суду що він є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, не надав суду докази, які підтверджують законність землекористування, у тому числі не надав суду рішення виконкому про виділення йому земельної ділянки площею 1,8га та держакт на право постійного користування цією ділянкою.

Суд прийшов до висновку, що позивачу не виділялася земельна ділянка, яка передана ТОВ «Моноліт-Аякс» оспорюваним рішенням, що підтверджується висновком державної землевпорядної експертизи від 01.12.2005р., таким чином позивач не є землекористувачем спірної ділянки та рішення Феодосійської міської ради АРК №2278 від 29.7.2005р. не зачіпляє його інтереси.

Підстав для задоволення вимог нема.

У засіданні суду були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана 28.8.2006р.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 162,163 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.

Попередній документ
113271
Наступний документ
113273
Інформація про рішення:
№ рішення: 113272
№ справи: 9931-2006А
Дата рішення: 22.08.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Органом місцевого самоврядування